Постанова
Іменем України
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 444/2122/17
провадження № 61-14472св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Мацошинська сільська рада Жовківського району Львівської області, яка шляхом реорганізації приєдналася до Жовківської міської ради Львівської області;
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 29 липня 2021 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Крайник Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Мацошинської сільської ради Жовківського району Львівської області про встановлення факту родинних відносин.
Позовна заява мотивована тим, що своє прізвище " ОСОБА_3" вона змінила на " ОСОБА_4" внаслідок укладення 13 серпня 1977 року шлюбу з ОСОБА_5, актовий запис № 94. Відповідно до свідоцтва про народження її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Зазначала, що згідно довідки Церкви Покладення Чесного Пояса Пресвятої Богородиці від 23 липня 2017 року № 7 ОСОБА_8, 1880 року народження, та ОСОБА_9 (в дівоцтві ОСОБА_9 ), 1882 року народження, є батьком та матір`ю ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, та її братів - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до архівної довідки Центрального Державного історичного архіву України м. Львів від 02 серпня 2017 року № Ш-90 батьком ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, греко-католицького віросповідання, є ОСОБА_14, матір`ю - ОСОБА_15 . В довідці також вказано, що ОСОБА_15 є дочкою ОСОБА_8 та ОСОБА_9, народилася у с. Мацошин повіту Жовква.
Зазначала, що відповідно до наведених вище документів дідом та бабою ОСОБА_1 та ОСОБА_16 були ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме те, що ОСОБА_16, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, є її двоюрідною сестрою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 27 грудня 2017 року позов задоволено.
Встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, є двоюрідною сестрою ОСОБА_16, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем підтверджено належними та допустимими доказами факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_16 та доведено, що вказані особи є двоюрідними сестрами, а тому наявні підстави для задоволення позову.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2, який не брав участі у розгляді справи, оскаржив його в апеляційному порядку.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 липня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 27 грудня 2017 року у цій справі закрито.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскаржуваним судовим рішення не було порушено прав ОСОБА_2, а тому апеляційне провадження підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року, дата якої співпадала з електронною копією ухвали, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, й передати справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд в іншому складі суддів.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, зазначав, що судами не було досліджено наявність підстав для закриття провадження у справі; суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 вересня 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 444/2122/17 із Жовківського районного суду Львівської області.
У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Із матеріалів справи убачається, що оскаржувана ОСОБА_2 ухвала Львівським апеляційним судом постановлена 29 липня 2021 року, отже, предметом касаційного оскарження є ухвала Львівського апеляційного суду від 29 липня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом про встановлення факту родинних відносин є оформлення спадкових прав після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_16, яка є його тіткою, а тому рішенням суду першої інстанції було вирішено питання про його права та обов`язки, як спадкоємця померлої ОСОБА_16 без залучення його відповідачем у справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, який не може бути прийнятий до уваги при перегляді цієї справи, оскільки не підписаний особою, яка його подала.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що позивачу присвоєно прізвище " ОСОБА_4" внаслідок укладення 13 серпня 1977 року шлюбу з ОСОБА_5, актовий запис № 94, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 . З даного свідоцтва вбачається, що дошлюбним прізвищем ОСОБА_1 було " ОСОБА_3" (а. с. 6).
Із копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 убачається, що така народилася ІНФОРМАЦІЯ_7, про що 28 листопада 1952 року зроблено відповідний запис за № 16, її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а. с. 7).
Згідно довідки Церкви Покладення Чесного Пояса Пресвятої Богородиці від 23 липня 2017 року № 7, ОСОБА_8, 1880 року народження, та ОСОБА_9 (в дівоцтві ОСОБА_10 ), 1882 року народження, є батьком та матір`ю ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її братів - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 10).
Отже, батьками ОСОБА_6, а водночас дідом та бабою позивача ОСОБА_1, - є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Відповідно до архівної довідки Центрального державного історичного архіву України м. Львова (ЦДІАЛ) від 02 серпня 2017 року № Ш-90, у фонді 201 "Греко-католицька митрополична консисторія, м. Львів", у метричній книзі греко-католицької парафії у міській лікарні м. Львова з записами про народження за 1929 рік виявлено інформацію про народження ОСОБА_16 під № 245, а саме те, що ОСОБА_13 народжена ІНФОРМАЦІЯ_4 і хрещена 29 липня 1929 року, греко-католицького віросповідання, батьком якої є ОСОБА_14, матір`ю - ОСОБА_15 . В даній довідці вказано, що ОСОБА_15 є дочкою ОСОБА_8 та ОСОБА_9, народилася у с. Мацошин повіту Жовква (а. с. 9).
Тобто дідом та бабою ОСОБА_16 є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого Залізничним районним у м. Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області підтверджується, що ОСОБА_16 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підставі встановлених обставин суд першої інстанції вважав доведеним факт того, що батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 та мати ОСОБА_16 - ОСОБА_15 є рідним братом та сестрою, оскільки мають спільного батька - ОСОБА_8 та матір - ОСОБА_9 . А тому їх діти - позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_16 є двоюрідними сестрами, мають спільних діда ОСОБА_8 та бабу ОСОБА_9.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктом першим статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Україна як учасниця зазначеної Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до статті 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкованим іншими правовідносинами.
Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов`язків цієї особи (тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник) або міститься судження про права та/чи обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов`язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов`язки.
Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 826/3508/17.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції не містить у собі будь-яких висновків про права та/чи обов`язки останнього.
Порушення своїх прав ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що спір у справі, яка переглядається, виник зі спадкових правовідносин, оскільки встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_16 позивачу необхідно для оформлення спадкових прав. Вважав, що він мав бути залучений відповідачем до участі у справі як спадкоємець ОСОБА_16, отже рішенням суду першої інстанції було вирішено питання про його права та обов`язки.
Суд апеляційної інстанції правомірно виходив із того, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції лише встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_16, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що оскаржуваним судовим рішенням суду першої інстанції не було вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_2, який не брав участі у справі, а доводи щодо незалучення його відповідачем у справі ґрунтуються на власному тлумаченні заявником норм права.
Отже, вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, судове рішення апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду