ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 903/1215/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Чумака Ю. Я., Мачульського Г. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські страви"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 (головуючий суддя Миханюк М. В., судді Коломис В. В., Дужич С. П.) та ухвалу Господарського суду Волинської області від 01.07.2021 (суддя Вороняк А. С.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (правонаступник Акціонерне товариство "Альфа-Банк")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські страви"
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та скарги на дії приватного виконавця
1. У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", позивач) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські страви" (далі - ТОВ "Українські страви", відповідач), в якому просило (з урахуванням заяви від 19.04.2016 про зміну предмета позовних вимог) в рахунок погашення заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії від 18.07.2006 № 070-22-70/06 (далі - кредитний договір) ОСОБА_1 в сумі 2 576 404,20 грн, в тому числі 73 349,30 доларів США, що еквівалентно 1 608 754,35 грн - заборгованість за кредитом; 19 004,57 доларів США, що еквівалентно 416 823,09 грн - заборгованість за відсотками; 516 465,60 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 14.10.2014 по 14.10.2015 включно та 34 361,16 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 14.10.2014 по 14.10.2015 включно, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.09.2008, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ковальчук Л. С., зареєстрованим в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 898 (далі - іпотечний договір), на нежитлове приміщення загальною площею 794,60 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 82 (далі - нежитлове приміщення площею 794,60 кв. м), що належить на праві приватної власності ТОВ "Українські страви" (м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 82, код ЄДРПОУ 21737880). Визначити в рішенні суду такий спосіб реалізації предмета іпотеки, як продаж на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження. Визначити в рішенні суду початкову вартість предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на договір про надання невідновлювальної кредитної лінії від 18.07.2006 № 070-22-70/06, іпотечний договір, норми Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку".
3. Господарський суд Волинської області рішенням від 06.09.2016 у справі № 903/1215/15 позов задовольнив частково. Суд вирішив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 в сумі 2 025 577,44 грн, в тому числі 73 349,30 доларів США, що еквівалентно 1 608 754,35 грн - заборгованість за тілом кредиту; 19 004,57 доларів США, що еквівалентно 416 823,09 грн - заборгованість за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором - нежитлове приміщення площею 794,60 кв. м, та належить на праві приватної власності ТОВ "Українські страви". Визначив спосіб реалізації предмета застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Встановив, що початкова вартість предмета іпотеки для його реалізації на прилюдних торгах становить 1 010 000 грн (один мільйон десять тисяч гривень). У задоволенні позову про звернення стягнення за рахунок предмета іпотеки в рахунок погашення 550 826,76 грн пені, з них 516 465,60 грн - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 34 361,16 грн - пені за несвоєчасну сплату відсотків відмовив. Стягнув з ТОВ "Українські страви" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 30 383,66 грн судового збору.
4. 23.09.2016 на виконання вказаного рішення судом видано накази № 903/1215/15-1 та № 903/1215/15-2.
5. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.03.2020 у справі № 903/1215/15 замінено стягувача у виконавчих листах з виконання рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.2016 у справі № 903/1215/15 (накази від 23.09.2016 № 903/1215/15-1 та № 903/1215/15-2) - ПАТ "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) на Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714).
6. 22.06.2021 від ТОВ "Українські страви" (далі - скаржник) надійшла скарга на дії приватного виконавця Пироги С. С. (далі - приватний виконавець), в якій скаржник просить визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо винесення постанови про опис та арешт майна боржника від 04.06.2021 ВП № 64995525; визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця від 04.06.2021 ВП № 64995525 про опис та арешт майна боржника; зобов`язати приватного виконавця зняти арешт, накладений на приміщення кафе (літера А-2) площею 872,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 82, що належить ТОВ "Українські страви" та скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо зазначеного вище приміщення.
7. Скарга обґрунтована тим, що приватним виконавцем при здійсненні дій щодо опису та арешту майна неправомірно збільшено площу об`єкта стягнення з 794,60 кв. м до 872,1 кв. м.
8. ТОВ "Українські страви" зазначає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї запису в Державний реєстр іпотек, а як вбачається з умов укладеного іпотечного договору, а саме пункту 1.16, сторони визначили чіткий порядок дій у випадку завершення реконструкції предмета іпотеки. Водночас зобов`язання щодо виконання даного пункту покладається саме на іпотекодержателя (позивача). Тобто приватний виконавець не мав жодних законних підстав виходити за межі рішення суду та на свій розсуд здійснювати опис та арешт іншого майна, окрім того, що зазначене в рішенні суду, тим більше тлумачити чи роз`яснювати рішення суду, встановлюючи тим самим інший об`єкт стягнення, відмінний від зазначеного в рішенні суду.
9. ТОВ "Українські страви" вважає, що постанова про опис та арешт майна боржника складена з порушенням вимог статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: не містить інформації про кількість кімнат арештованого приміщення та їхню площу, тобто приватний виконавець не здійснював опис внутрішніх приміщень будівлі; відповідальним за зберігання призначено представника стягувача, а не боржника, який не має фізичної можливості забезпечити належне зберігання описаного та арештованого приміщення. Вказує, що іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання (пункт 11 розділу VIII "Порядок звернення стягнення на майно боржника" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5)); у внутрішніх приміщеннях будівлі знаходиться дороговартісне обладнання, меблі, устаткування, предмети інтер`єру, побутова техніка та інші цінні речі, що не знайшло відображення в постанові про опис та арешт майна боржника. Водночас інвентаризація та опис зазначених вище матеріальних цінностей приватним виконавцем не проводилась. Так, їхня цілісність та збереження на даний момент не забезпечена; про дату та час проведення опису та арешту приміщення боржника не було повідомлено, тобто постанова про опис та арешт майна боржника складена без присутності представників боржника. Більше того, дана інформація не міститься в постанові про опис та арешт майна боржника.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
10. Господарський суд Волинської області ухвалою від 01.07.2021 у задоволенні скарги ТОВ "Українські страви" на дії приватного виконавця відмовив.
11. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 31.08.2021 ухвалу Господарського суду Волинської області від 01.07.2021 залишив без змін.
12. Судові рішення мотивовані тим, що положеннями пункту 1.16 іпотечного договору передбачено, що після завершення реконструкції предмета іпотеки та прийняття його в експлуатацію реконструйована нерухомість продовжує бути предметом іпотеки. За змістом частини п`ятої статті 5 Закону України "Про іпотеку" всі реконструйовані об`єкти нерухомості є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору, тому частина приміщення, на яку було збільшено площу предмета іпотеки (77,5 кв. м), фактично увійшла до складу предмета іпотеки за іпотечним договором.
13. Суди попередніх інстанцій зазначили, що інші обставини, на які скаржник посилається у скарзі на дії приватного виконавця (щодо недотримання іпотекодержателем умов іпотечного договору, отримання банком прибутку за кредитним договором), не можуть бути предметом дослідження під час розгляду скарги на дії приватного виконавця в межах виконавчого провадження на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, та не створюють для скаржника у даній справі жодних юридичних наслідків.
14. Водночас суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при складанні оскаржуваної постанови приватним виконавцем дотримано вимоги статті 56 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. У жовтні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Українські страви", в якій скаржник просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 01.07.2021 скасувати, скаргу ТОВ "Українські страви" задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
16. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ТОВ "Українські страви" зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, статті 6, 204, 628, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, частини другої, третьої статті 3, частини першої статті 4, статті 39 Закону України "Про іпотеку", частини першої, другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", частини першої, п`ятої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", а також порушили норми процесуального права, зокрема, статей 5, 14, частини п`ятої статті 75, частини другої-четвертої статті 237, пунктів 5, 7 частини четвертої статті 238 Господарського процесуального кодексу України.
17. При цьому ТОВ "Українські страви" вважає, що суди застосували неведені вище норми права без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 802/506/16-а (провадження № 11-442апп19), постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 924/789/18, від 16.04.2020 у справі № 1640/2831/18, від 13.11.2019 у справі № 509/2220/14-ц, від 12.06.2019 у справі № 569/16312/17-ц, від 07.05.2019 у справі № 926/3371/17, від 16.10.2020 у справі № 922/1995/17, від 26.11.2020 у справі № 911/949/20, від 14.08.2018 у справі № 914/2699/15.
18. Скаржник також вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 204, частини першої статті 628 та статті 629 Цивільного кодексу України у співвідношенні із частиною п`ятою статті 5 Закону України "Про іпотеку".
19. ТОВ "Українські страви" зазначає, що приватним виконавцем при здійсненні дій щодо опису та арешту майна неправомірно збільшено площу об`єкта стягнення з 794,60 кв. м до 872,1 кв. м. Вказує, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї запису до Державного реєстру іпотек, умовами укладеного іпотечного договору, а саме пункту 1.16, сторони визначили чіткий порядок дій у випадку завершення реконструкції предмета іпотеки. Водночас зобов`язання щодо виконання даного пункту покладається саме на іпотекодержателя (позивача).
20. Крім того, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій не врахували висновок Північно-західного апеляційного господарського суду, викладений у постанові від 07.12.2020 у справі № 903/382/20.
21. ТОВ "Українські страви" посилається на те, що постанова про опис та арешт майна боржника складена з порушенням вимог статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: не містить інформації про кількість кімнат арештованого приміщення та їхню площу, тобто приватний виконавець не здійснював опис внутрішніх приміщень будівлі; відповідальним за зберігання призначено представника стягувача, а не боржника, який не має фізичної можливості забезпечити належне зберігання описаного та арештованого приміщення. Вказує, що іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання (пункт 11 розділу VIII "Порядок звернення стягнення на майно боржника" Інструкції № 512/5); у внутрішніх приміщеннях будівлі знаходиться дороговартісне обладнання, меблі, устаткування, предмети інтер`єру, побутова техніка та інші цінні речі, що не знайшло відображення в постанові про опис та арешт майна боржника. Водночас інвентаризація та опис зазначених вище матеріальних цінностей приватним виконавцем не проводилась. Так, їхня цілісність та збереження на даний момент не забезпечена; про дату та час проведення опису та арешту приміщення боржника не було повідомлено, тобто постанова про опис та арешт майна боржника складена без присутності представників боржника. Більше того, дана інформація не міститься в постанові про опис та арешт майна боржника.
22. Скаржник вважає, що приватний виконавець, не здійснивши належної ідентифікації предмета іпотеки, описав та арештував приміщення, що знаходиться на земельній ділянці, суміжній із земельною ділянкою, на якій знаходиться предмет іпотеки, чим порушив права інших осіб, вийшов за межі рішення суду, арештував майно, що було не було обтяжено, тобто вийшов за межі своїх повноважень.
23. Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп" (далі - ТОВ "ФК "Інвест Кредит Груп") (правонаступником АТ "Альфа-банк") 29.11.2021 (згідно із поштовими відмітками на конверті) подано відзив на касаційну скаргу.
24. При цьому ТОВ "ФК "Інвест Кредит Груп" заявило клопотання про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу, яке обґрунтоване тим, що представники та директор ТОВ "ФК "Інвест Кредит Груп" контактували з хворим на коронавірус та перебували на самоізоляції.
25. Ухвалою Верховного Суду від 10.11.2021 визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами про надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 26.11.2021.
26. Оскільки ТОВ "ФК "Інвест Кредит Груп" не надало належних доказів на підтвердження викладених обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення цього клопотання.
27. Звідси відзив на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Інвест Кредит Груп" поданий з порушенням визначеного строку, тому Верховний Суд залишає вказаний відзив без розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
28. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
30. ТОВ "Українські страви", обґрунтовуючи незаконність дій виконавця, зазначає, зокрема, про неправомірне збільшення приватним виконавцем при здійсненні дій щодо опису та арешту майна площі об`єкта стягнення із 794,60 кв. м до 872,1 кв. м; недотримання іпотекодержателем умов іпотечного договору; отримання банком прибутку за кредитним договором; неповне здійснення приватним виконавцем опису майна, призначення відповідальним за збереження майна представника стягувача, неповідомлення боржника про дату й час проведення опису майна; описане та арештоване майно і майно (предмет іпотеки) згідно з іпотечним договором знаходяться на різних земельних ділянках.
31. Щодо доводів ТОВ "Українські страви" про те, що приватний виконавець при здійсненні дій щодо опису та арешту майна неправомірно збільшив площу об`єкта стягнення із 794,60 кв. м до 872,1 кв. м, суд касаційної інстанції зазначає таке.
32. Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Господарського суду Волинської області від 06.09.2016 у справі № 903/1215/15 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором - нежитлове приміщення площею 794,60 кв. м, що належить на праві приватної власності ТОВ "Українські страви".
33. Площа нежитлового приміщення 794,60 кв. м, зазначена позивачем у позовній заяві та в іпотечному договорі, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, на підставі яких було прийняте рішення суду від 06.09.2016.
34. Разом з тим відповідач зазначає, що в нежитловому приміщенні, яке є предметом іпотеки, було зроблено реконструкцію, внаслідок чого збільшилась площа приміщення до 872,10 кв. м, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 12.02.2009.
35. Оскільки під час розгляду справи № 903/1215/15 у суді першої інстанції позивачем не було подано заяву про зміну предмета або підстав позову в цій частині, суд встановив, що площа предмета іпотеки 794,60 кв. м.
36. 23.09.2016 на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.2016 видано наказ № 903/1215/15-1.
37. 31.03.2021 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 64995525 про примусове виконання вказаного наказу від 23.09.2016.
38. Відповідно до відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно загальна площа нерухомого майна (кафе/літера А-2) становить 872,10 кв. м.
39. 19.05.2021 приватним виконавцем надіслано на адресу боржника вимогу про надання вільного доступу до предмета іпотеки. Вимога отримана боржником 21.05.2021, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
40. 24.05.2021 у відповідь на вимогу про доступ до приміщень боржник надіслав виконавцю лист, в якому зазначив, що ТОВ "Українські страви" не має фізичної можливості надати доступ до нежитлового приміщення площею 794,60 кв. м, так як у власності останнього відсутнє приміщення із зазначеними в наказі суду характеристиками.
41. 04.06.2021 приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника.
42. У постанові описано та накладено арешт на предмет іпотеки - приміщення кафе (А-2), загальною площею 872,10 кв. м, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, 82.
43. Приватним виконавцем у вказаній постанові зазначено, що приміщення кафе (А-2) загальною площею 872,10 кв. м утворилося внаслідок реконструкції нежитлового приміщення загальною площею 794,60 кв. м та в силу пункту 1.15 іпотечного договору від 29.09.2008 є предметом іпотеки.
44. Згідно з пунктом 1.8 іпотечного договору заміна предмета іпотеки здійснюється тільки за письмовою згодою іпотекодержателя.
45. Відповідно до пункту 1.15. іпотечного договору невід`ємною частиною предмета іпотеки вважати всі наступні покращення, переобладнання предмета іпотеки, що будуть проведені за термін обслуговування боргу по договору, яким обумовлене основне зобов`язання.
46. У пункті 1.16 іпотечного договору визначено, що після завершення реконструкції предмета іпотеки та прийняття його в експлуатацію, а також після оформлення та реєстрації в установленому чинним законодавством України порядку права власності на нього за іпотекодавцем, реконструйована нерухомість продовжує бути предметом іпотеки. При цьому нотаріус за повідомленням іпотекодержателя та за рахунок іпотекодавця реєструє обтяження іпотекою вже реконструйованої нерухомості, а сторони протягом трьох робочих днів укладають додаткову угоду до цього договору, в якій змінюють опис предмета іпотеки із зазначенням його реєстраційних даних, оціночної вартості із посиланням на відповідний правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на це нерухоме майно. Зазначеною додатковою угодою можуть бути передбачені інші умови за згодою сторін (наприклад, зміни, пов`язані з можливими змінами в процесі реконструкції характеристик нерухомості, зокрема, площі, планування приміщення тощо).
47. Відповідно до статті 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.
48. Згідно із частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
49. Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її (частина перша статті 184 Цивільного кодексу України).
50. Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 Цивільного кодексу України).
51. Згідно із частинами першою, другою статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
52. Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 5 Закону України "Про іпотеку" частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором. У разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.
53. З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що після завершення реконструкції предмета іпотеки та прийняття його в експлуатацію реконструйована нерухомість продовжує бути предметом іпотеки та що всі реконструйовані об`єкти нерухомості є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору, тому частина приміщення, на яку було збільшено площу предмета іпотеки (77,5 кв. м), фактично увійшла до складу предмета іпотеки за вказаним іпотечним договором.
54. Подібні правові висновки про те, що якщо реконструкція будівлі відбулася після передання цієї будівлі в іпотеку, то всі новоутворені площі цієї будівлі відповідно до Закону України "Про іпотеку" увійшли до предмета іпотеки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 910/5851/19.
55. Викладеним спростовуються доводи скаржника в цій частині.
56. При цьому суд апеляційної інстанції відхилив доводи ТОВ "Українські страви" про те, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги постанову Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/5851/19, оскільки вказана постанова була залишена без змін постановою Верховного Суду від 03.06.2020 і суд першої інстанції взяв до уваги саме висновки, викладені у постанові Верховного Суду, тому що в силу вимог частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
57. Разом з тим апеляційний господарський суд вказав, що у рішенні Господарського суду Волинської області від 29.09.2020 у справі № 903/382/20 зазначено, що позивач (АТ "Альфа-Банк") звернувся до суду з позовом до ТОВ "Українські страви" про визнання реконструйованого об`єкта предметом іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки. Судом при розгляді справи № 903/382/20 встановлено, що позивач звернувся з позовом в порядку, що не відповідає встановленим законом способом захисту його прав, оскільки нежитлове приміщення (літера А-2) загальною площею 872,10 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 82, є предметом іпотеки на підставі положень іпотечного договору, а тому позовні вимоги про визнання реконструюваного об`єкта (нежитлове приміщення (літера А-2) загальною площею 872,10 кв. м), що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 82, є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору та повторне звернення стягнення на предмет іпотеки є безпідставним.
58. Суд апеляційної інстанції встановив, що місцевий господарський суд у справі, що розглядається, взяв до уваги висновки, викладені судом у справі № 903/382/20, що також спростовує доводи касаційної скарги про протилежне.
59. Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що інші обставини, на які скаржник посилається у скарзі на дії приватного виконавця (щодо недотримання іпотекодержателем умов іпотечного договору, отримання банком прибутку за кредитним договором), не можуть бути предметом дослідження під час розгляду скарги на дії приватного виконавця в межах виконавчого провадження з виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
60. Щодо доводів скаржника про те, що приватним виконавцем не повно здійснено опис майна, відповідальним за збереження майна призначено представника стягувача, про дату й час проведення опису майна боржника не повідомлено, суд касаційної інстанції зазначає таке.
61. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
62. Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
63. Згідно із частиною першою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
64. Відповідно до частини другої статті 22 Закону "Про виконавче провадження" присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
65. Суди попередніх інстанцій встановили, що зі змісту постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 04.06.2021 вбачається, що під час вчинення виконавчої дії представник боржника був відсутній, проте згідно з вимогами статей 22, 53 Закону України "Про виконавче провадження" були присутні двоє понятих, яким роз`яснено їх права та обов`язки, та які в постанові своїм підписом засвідчили факт вчинення виконавчих дій, під час проведення яких вони були присутні.
66. Суд касаційної інстанції погоджується з доводами скаржника, що суди попередніх інстанцій безпідставно послалися на статтю 53 Закону України "Про виконавче провадження", яка стосується звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб. Водночас суди правильно застосували норми частини другої статті 22 Закону "Про виконавче провадження", яка встановлює підстави залучення понятих у виконавчому провадженні.
67. Водночас суди попередніх інстанцій звернули увагу боржника на те, що у випадку, якщо боржник вважає, що опис майна здійснено неповно, він не позбавлений права подати відповідне клопотання державному виконавцю про усунення цих неточностей, яке підлягає розгляду відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а незазначення під час проведення опису об`єктів нерухомого майна інших їх характерних властивостей, які не позначаються на можливості його ідентифікувати, не є підставою для визнання відповідної постанови незаконною та її скасування, оскільки законодавець дає орієнтовний, але не виключний перелік відмінних ознак предмета, в даному випадку нерухомого майна, які необхідно зазначити у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника. Основною метою такого визначеного переліку є можливість ідентифікації вказаного об`єкта.
68. Суди попередніх інстанцій також встановили, що постанова про опис та арешт майна містить інформацію про нерухоме майно та її площу. При цьому боржником не надано доказів, які б підтвердили причинно-наслідковий зв`язок між невідповідністю відомостей про майно, що містяться у постанові, з ймовірним порушенням матеріальних чи процесуальних прав боржника.
69. Звідси суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що при складанні оскаржуваної постанови приватним виконавцем дотримано вимоги статті 56 Закону України "Про виконавче провадження".
70. Разом з тим апеляційний господарський суд відхилив доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що виконавець у постанові від 04.06.2021 описав та арештував майно боржника, яке знаходиться на іншій земельній ділянці площею 0,0589 га, а не на тій, де розміщений предмет іпотеки згідно з іпотечним договором, оскільки у постанові про опис та арешт майна боржника від 04.06.2021 взагалі не вказано розмір земельної ділянки, на якій знаходиться описане та арештоване майно боржника, а лише вказано адресу, площу, опис приміщення кафе, а також те, що приміщення кафе в силу пункту 1.15 іпотечного договору від 29.09.2008 є предметом іпотеки.
71. Частиною першою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право сторін виконавчого провадження брати участь у вчиненні виконавчих дій.
72. Суди попередніх інстанцій встановили, що у матеріалах справи відсутні докази про те, що приватним виконавцем було позбавлено боржника права на участь у здійсненні 04.06.2021 виконавчих дій з підстав його неповідомлення про проведення таких дій в межах виконавчого провадження.
73. Крім того, нормами Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено обов`язку виконавця повідомляти боржника про здійснення виконавчих дій щодо проведення опису та арешту майна (коштів) боржника відповідно до виконавчого документа (наказ суду). Сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, і відповідачу було відомо про відкриття виконавчого провадження, проведення опису та арешту майна, а тому відповідач не був позбавлений можливості участі у проведенні виконавчих дій 04.06.2021.
74. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 910/11364/17.
75. Звідси суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні скарги на дії приватного виконавця.
76. При цьому оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених судами обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи судом касаційної інстанції, який відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
77. Щодо доводів ТОВ "Українські страви" стосовно того, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 802/506/16-а (провадження № 11-442апп19), постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 924/789/18, від 16.04.2020 у справі № 1640/2831/18, від 13.11.2019 у справі № 509/2220/14-ц, від 12.06.2019 у справі № 569/16312/17-ц, від 07.05.2019 у справі № 926/3371/17, від 16.10.2020 у справі № 922/1995/17, від 26.11.2020 у справі № 911/949/20, від 14.08.2018 у справі № 914/2699/15, то суд касаційної інстанції зазначає таке.
78. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
79. З постанови Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 924/789/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк-Ворд" до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" вбачається, що предметом спору у цій справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а предметом касаційного оскарження - судові рішення судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про забезпечення позову.
80. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") до приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії у справі № 1640/2831/18 мотивовано тим, що приватним виконавцем під час відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом, та виставлення на публічні торги об`єктів нерухомості, не враховано ті обставини, що квартира та нежитлове приміщення є предметами іпотеки за договорами, іпотекодержателем за якими є позивач. Оскільки ПАТ "УкрСиббанк" як єдиний іпотекодержатель зазначеного майна згоди на укладення будь-яких договорів з предметами іпотеки не надавав, всі правочини, що були вчинені із зазначеним майном, є нікчемними і не потребують визнання даного факту, оскільки відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про іпотеку" відчуження іпотечного майна без згоди іпотекодержателя заборонено. Тому дії приватного виконавця щодо виставлення на публічні торги таких об`єктів нерухомості є незаконними та вчиненими без дотримання вимог статті 52 Закону України "Про виконавче провадження".
81. У справі № 802/506/16-а (провадження № 11-442апп19) фізична особа (позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського територіального округу м. Києва Чорнєй В. В., у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення цього приватного нотаріуса та відповідний запис про зміну умов обтяження квартири. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що оскаржуване рішення та запис про заміну іпотекодержателя з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном проводиться нотаріусом, який вчинив таку дію. Однак відповідачем прийнято оскаржуване рішення та внесено відповідний запис без вчинення жодних нотаріальних дій. При цьому спірний запис вчинено за відсутності нотаріально посвідченої додаткової угоди про внесення змін до договору іпотеки.
82. Предметом спору у справі № 509/2220/14-ц за позовом фізичної особи (позивач) до фізичної особи (відповідач-1), Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", є визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна. Позивач вказував, що договір іпотеки нерухомого майна укладений з порушенням законодавства України та має бути визнаний недійсним, оскільки згоди на укладання цього договору він не давав, а відповідач-1 не мав жодних прав на укладання договору та на передачу в іпотеку спільного сумісного майна.
83. У справі № 569/16312/17-ц Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" звернулося до суду з позовом до фізичних осіб про визнання предметом попередньої іпотеки нежитлових приміщень, титульними правом власності на які володіють відповідачі, визнання права на задоволення своїх вимог в позасудовому порядку відповідно до іпотечного договору на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя із зазначенням у резолютивній частині рішення про те, що дане рішення суду є підставою для внесення до реєстру записів про іпотеку на підставі іпотечного договору. Позов обґрунтовано, зокрема тим, що відповідно до статей 7, 11, 23, 36 Закону України "Про іпотеку" та статей 514, 598, 1054 Цивільного кодексу України особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому ж обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
84. Предметом спору у справі № 926/3371/17 є матеріально-правова вимога Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ковчег" (далі - ТОВ "Агро-Ковчег") про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною, яка буде встановлена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а саме нежитлову будівлю, що належить ТОВ "Агро-Ковчег" для погашення заборгованості в розмірі 19 264,70 доларів США.
85. Верховний Суд постановою від 07.05.2019 скасував рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову та направив справу на новий розгляд, зазначивши, що суди не надали належної правової оцінки в контексті існування підстав для захисту відповідно до частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України тій обставині, що новим власником спірного предмета іпотеки стало ТОВ "Агро-Ковчег", де фізична особа (позичальник та іпотекодавець) відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент укладення договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна був керівником, одним із засновників та кінцевим бенефіціарним власником, та дійшли передчасного висновку, що до ТОВ "Агро-Ковчег" не перейшли права та обов`язки іпотекодавця за іпотечним договором в частині спірного об`єкта нерухомого майна в силу статті 23 Закону України "Про іпотеку".
86. Предметом спору у справі № 922/10995/17 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" (далі - ПАТ "Мегабанк") є звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 11, 546, 572, 589, 629 Цивільного кодексу України, статей 1- 4, 7, 11, 13, 23, 33, 35 Закону України "Про іпотеку" обґрунтовані наявністю у позивача як іпотекодержателя права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Позивач вказував, що договірні відносини між ПАТ "Мегабанк" і фізичною особою є відносинами наступної іпотеки, які здійснені без згоди ПАТ "УкрСиббанк"; при визначенні пріоритету іпотеки необхідно враховувати, що попередня іпотека за змістом статті 13 Закону України "Про іпотеку" має вищий пріоритет відносно наступних іпотек.
87. У справі № 911/949/20 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (відповідач) звернулося до Господарського суду Київської області зі скаргою, в якій просило визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича (далі - виконавець) неправомірними та протиправними; визнати протиправною та скасувати постанову виконавця про відкриття виконавчого провадження; визнати протиправною та скасувати постанову виконавця у виконавчому провадженні, направлену супровідним листом. Скарга мотивована тим, що юридичним та фактичним місцезнаходженням відповідача і його майна є м. Біла Церква Київської області. За даними Єдиного реєстру приватних виконавців України виконавець діє в межах виконавчого округу в м. Києві, а тому у нього були відсутні законні підстави для відкриття виконавчого провадження та вчинення будь-яких виконавчих дій стосовно відповідача. Виконавець також наклав арешт на грошові кошти відповідача, однак не врахував, що заява про вжиття заходів забезпечення позову в цій частині залишена судом без задоволення.
88. У справі № 914/2699/15 у зв`язку з невиконанням боржником умов мирової угоди, Споживчий кооператив "Степана Бандери" (далі - Кооператив) звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - Відділ) із заявою про примусове виконання ухвали. За результатами розгляду заяви стягувача державним виконавцем Відділу винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з підстав відсутності у виконавчому документі обов`язкових реквізитів, у тому числі гербової печатки. Вважаючи вказану постанову та дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження незаконними, Кооператив звернувся з відповідною скаргою до суду.
89. Звідси вказані постанови Верховного Суду, на висновки щодо застосування норм права в яких посилається скаржник у касаційній скарзі, були прийняті за іншої ніж у даній справі фактично-доказової бази, а також за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями та за іншими поданими сторонами та оцінених судами доказами, залежно від яких (обставин і доказів) й прийняті судові рішення, тобто зазначені справи і справа, що розглядається, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність спірних правовідносин у них.
90. Отже, доводи скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, наведених у вказаних вище постановах, є необґрунтованими.
91. У касаційній скарзі ТОВ "Українські страви" також вказує на відсутність висновку щодо застосування статті 204, частини першої статті 628 та статті 629 Цивільного кодексу України у співвідношенні із частиною п`ятою статті 5 Закону України "Про іпотеку".
92. Щодо вказаних доводів скаржника суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим для з`ясування законності чи необґрунтованості оскаржуваної ухвали не має істотного значення обставина непідтвердження зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (відсутність висновку щодо застосування статті 204, частини першої статті 628 та статті 629 Цивільного кодексу України у співвідношенні із частиною п`ятою статті 5 Закону України "Про іпотеку"), оскільки відповідне посилання скаржника ґрунтується на помилковому ототожненні ним підстави касаційного оскарження, яка (підстава) стосується виключно випадків оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті (передусім оскарження рішення суду першої інстанції по суті спору після його апеляційного перегляду), та підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті, що нормативно врегульовані окремо (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 11.08.2020 у справі № 910/14279/18, від 31.08.2021 у справі № 910/27779/14, від 24.11.2021 у справі № 908/3994/14).
93. За таких обставин касаційна скарга ТОВ "Українські страви" є необґрунтованою, а оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.