ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/20852/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" -Левицький С.В. (самопредставництво)
Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Омега-Київ" - Григор`єва К.Є. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі"
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 (суддя Данилова М.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 (колегія суддів: Скрипка І.М., Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Омега-Київ" (далі - ТОВ "НВП "Омега-Київ")
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" (далі - ДП "Енергоатом")
про стягнення грошових коштів.
СУТЬ СПОРУ
1. ТОВ "НВП "Омега-Київ" звернулося до суду з позовом до ДП "Енергоатом" про стягнення 5 910 744 грн заборгованості за поставлений товар.
2. Відповідач визнав позов та просив вирішити питання про повернення позивачу 50% сплаченого судового збору, оскільки заяву про визнання позову подано до початку розгляду справи по суті. Також просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
3. Суди попередніх інстанцій стягнули з відповідача на користь позивача 5 910 744 грн заборгованості, 44 330,58 грн судового збору та 27 500 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.
4. ДП "Енергоатом" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, у якій просить ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у такому стягненні.
5. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, виходячи з таких міркувань.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами
6. 17.06.2020 позивач (постачальник) та відповідач (покупець) уклали договір поставки №53-129-01-20-02127 (далі - Договір), відповідно до умов якого:
- постачальник зобов`язався в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити низьковольтну електроапаратуру виробництва "ПрАТ "Самбірський приладобудівний завод "Омега" для ВП "Южно-Українська АЕС" ДП "Енергоатом", а покупець зобов`язався прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах договору (п.1.1);
- найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціни і строки поставки визначені в Специфікації, яка є невід`ємною частиною договору (п.1.2);
- сума договору становить 5 910 744,00 грн (п.3.1);
- датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача (п.5.4);
- оплата товару здійснюється з відтермінуванням протягом 45 робочих днів від дня складання акту приймання-передачі продукції (п.4.2);
- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.03.2021, а в частині оплати за поставлену продукцію, до повного розрахунку (п.10.1).
7. У Специфікації №1 від 17.06.2020 на постачання продукції (заявка №07/23212-20029003 від 27.12.2019), сторони узгодили поставку 3 номенклатурних позицій на загальну суму 5 910 744,00 грн.
8. Позивач виконав зобов`язання за договором та поставив відповідачу товар на загальну суму 5 910 744,00 грн з урахуванням ПДВ; граничний строк оплати поставленої продукції збіг 25.08.2020.
Короткий зміст позовних вимог та рух справи
9. У грудні 2020 ТОВ "НВП "Омега-Київ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП "Енергоатом" про стягнення 5 910 744 грн заборгованості за поставлений товар.
10. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку за Договором, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий та неоплачений товар.
11. В позовній заяві позивач вказав орієнтовну суму витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги у розмірі 50 000 грн та додав до матеріалів справи: 1) копію договору від 01.10.2020 № 201001 про надання правової допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом Григор`євою Катериною Євгенівною; 2) копію додатків №3 від 01.10.2020 та №4 від 11.12.2020 до договору № 201001 від 01.10.2020 з описом завдання та позиції, деталізації та узгодження вартості послуг; 3) копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2189 від 19.06.2018 на ім`я Григор`євої К.Є.; 4) копію ордера серії ВІ №1028031 від 15.12.2020 на надання правової допомоги позивачу адвокатом Григор`євою К.Є.; 5) копію платіжного доручення №392 від 30.12.2020 про сплату Григор`євій К.Є. 50 000 грн з призначенням платежу "за послуги адвоката згідно договору про надання правової допомоги №201001 від 01.10.2020, додаток 3-4, без ПДВ".
12. 01.02.2021 до суду першої інстанції від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи; 03.02.2021 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.02.2021.
13. 09.02.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечив проти заявленого позивачем розміру правничої допомоги, посилаючись на не співмірність витрат; 17.02.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив.
14. 24.02.2021 суд продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів та оголосив перерву до 17.03.2021.
15. У підготовчому засіданні 17.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ДП "Енергоатом" про визнання позову в частині вимог про стягнення 5 910 744 грн заборгованості за Договором.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
16. Господарський суд міста Києва рішенням від 17.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021, частково задовольнив позов ТОВ "НВП "Омега-Київ": стягнув з ДП "Енергоатом" на користь ТОВ "НВП "Омега-Київ" 5 910 744 грн основного боргу, 44 330,58 грн судового збору та 27 500 грн витрат на правову допомогу; в решті вимог відмовив; судовий збір в розмірі 44 330,58 грн, сплачений ТОВ "НВП "Омега-Київ", повернув з Державного бюджету України платнику.
17. Ухвалюючи оскаржувані рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції із посиланням на ст.129 ГПК, рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" та "Лавентс проти Латвії", виходив з такого:
- наявний в матеріалах справи договір, а також встановлені в договорі ставки розрахунків наданих адвокатських послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у вказаному позивачем розмірі; розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат;
- заявлена позивачем вимога, про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції (ч.8 ст.129 ГПК) підлягає частковому задоволенню, у розмірі 27 500 грн;
18. В частині стягнення витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції, з посиланням на статті 126, 129 ГПК, статті 1, 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.28 Правил адвокатської етики, рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" та "Лавентс проти Латвії", виходив з такого:
- у відзиві на позов відповідач заперечив проти заявленого позивачем розміру правничої допомоги, посилаючись на неспівмірність витрат;
- до задоволеної судом першої інстанції суми витрат на правову допомогу у цьому суді (27 500 грн) необхідно віднести:
1) 6 700,00 грн за ознайомлення з договором поставки між відповідачем і позивачем, виявлення неузгодженостей, ризикових умов для позивача, перевірку первинних документів, аудит повноти оформлення пакету первинних документів за результатами господарчих операцій;
2) 8 300,00 грн за складання претензії;
3) 6 500,00 грн за підготовку тексту позовної заяви, формування доказової бази, подання заяви до суду;
4) 4 000,00 грн за відслідковування призначення справи до розгляду, підготовку відповіді на відзив;
5) 2 000,00 грн за участь у двох судових засіданнях;
- доводи, що суд не оцінив співмірність адвокатських витрат позивача, не узгоджуються з матеріалами справи.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
19. 28.09.2021 ДП "Енергоатом" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021, у якій просить їх скасувати в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у такому стягненні.
20. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК та стверджує, що в частині покладення на нього витрат на правову допомогу рішення судів попередніх інстанцій були прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
21. Вказує, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили обставини справи, які мали суттєве (вирішальне) значення для прийняття законного та справедливого рішення, а тому такі рішення підлягають скасуванню у цій частині.
22. Скаржник також зазначає, що:
- відповідно до п.1 абз.2 ч.2 ст.126 ГПК до витрат на професійну правничу допомогу адвоката належать витрати за представництво в суді та іншу професійну допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо; до таких витрат не відноситься ознайомлення з договором поставки, складання претензії; моніторинг відомостей про відповідача та виявлення неузгодженостей, ризикових умов для позивача, перевірка первинних документів, аудит повноти оформлення пакету первинних документів за результатами господарських операцій взагалі не були необхідними у представництві; позивач не довів, що витрати на послуги адвоката, пов`язані із досудовим врегулюванням спору, були необхідними та неминучими;
- суди неправильно застосували норми ст.126 ГПК, а висновок Верховного Суду щодо їх застосування саме у таких правовідносинах відсутній;
- суди попередніх інстанцій не застосували критерії необхідності, розумності, фактичності і неминучості адвокатських витрат;
- спірний договір між відповідачем і позивачем є доволі простим, стандартним договором поставки, написаним на десяти сторінках; поставка товарів була оформлена лише однією стандартною видатковою накладною і одним актом приймання-передачі; йдеться про типові прості операції поставки продукції, без суперечностей, відмов, без експертиз тощо; спірні правовідносини у цій справі полягають у затримці оплати суми основного боргу за договором; справа не є складною, не вимагає дослідження великої кількості складних документів, складних обчислень, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними; ведення справи не передбачає значного обсягу юридичної та технічної роботи щодо її підготовки до розгляду; реальні та необхідні витрати адвоката на професійну допомогу у цій справі не потребують ні значного часу, ні значних зусиль, ні спеціальних знань, а тому, якщо такі витрати і здійснені, то в них не було необхідності;
- під час розгляду справи відповідач не подавав жодних необґрунтованих заяв чи клопотань, не заявляв жодних безпідставних тверджень або заперечень щодо обставин, які мають значення для справи, що свідчить про те, що його поведінка була сумлінною поведінкою сторони у господарському процесі; вказаним обставинам не було надано жодної оцінки судами попередніх інстанцій, і вони не були взяті до уваги при визначенні розміру судових витрат на професійну правову допомогу, що покладені на відповідача;
- при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін на предмет відповідності критеріям, визначеним у ч.5 ст.129 ГПК; зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та не був врахований судами попередніх інстанцій у справі, що розглядається.
23. Відзив на касаційну скаргу на адресу Верховного Суду не надходив.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
24. Верховний Суд ухвалою від 19.10.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Енергоатом", розгляд касаційної скарги призначив на 01.12.2021.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо віднесення заявлених позивачем витрат на правничу допомогу до витрат пов`язаних із розглядом справи.
25. Між сторонами виник спір щодо співмірності суми та пов`язаності із розглядом справи заявлених позивачем витрат на правничу допомогу.
26. Суди попередніх інстанцій встановили, що понесені витрати на правничу допомогу підтверджуються, зокрема, копією додатків №3 та №4 до договору про надання правничої допомоги №201001 від 01.10.2020, укладеного між позивачем і адвокатом Григор`євою Катериною Євгеніївною та копією платіжного доручення №392 від 30.12.2020 про сплату останній 50 000,00 грн із призначенням платежу: "за послуги адвоката згідно договору про надання правової допомоги №201001 від 01.10.2020, додаток 3-4, без ПДВ".
27. Згідно з вказаними додатками 3 та 4 до договору, позивач сплатив кошти за такі послуги:
1) 6700,00 грн за ознайомлення з договором поставки, виявлення неузгодженостей, ризикових умов для позивача, перевірку первинних документів, аудит повноти оформлення пакету первинних документів за результатами господарських операцій;
2) 4500,00 грн за моніторинг відомостей про відповідача у відкритих електронних реєстрах, формування портрету відповідача;
3) 8 300,00 грн за складання претензії;
4) 14 000,00 грн за узгодження правової позиції щодо підстав та обґрунтованості стягнення заборгованості, надання роз`яснень клієнту тощо;
5) 6 500,00 грн за підготовку тексту позовної заяви, формування доказової бази, подання заяви до суду;
6) 4 000,00 грн за відслідковування призначення справи до розгляду, підготовку відповіді на відзив;
7) 6 000,00 грн за участь адвоката у двох судових засіданнях.
28. Суд першої інстанції у своєму рішенні, залишеному без змін судом апеляційної інстанції, ухвалив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 27 500,00 грн. До вказаної суми суд апеляційної інстанції відніс: 6 700,00 грн за ознайомлення з договором поставки між відповідачем і позивачем, виявлення неузгодженостей, ризикових умов для позивача, перевірку первинних документів, аудит повноти оформлення пакету первинних документів за результатами господарчих операцій; 8 300,00 грн за складання претензії; 6 500,00 грн за підготовку тексту позовної заяви, формування доказової бази, подання заяви до суду; 4 000,00 грн за відслідковування призначення справи до розгляду, підготовку відповіді на відзив; 2 000,00 грн за участь у двох судових засіданнях.
29. Скаржник зазначає, що надані адвокатом послуги не є необхідними для розгляду даної справи, а суди попередніх інстанцій не застосували критерії необхідності, розумності, фактичності і неминучості адвокатських витрат; висновки про стягнення з відповідача на користь позивача 27 500,00 грн витрат на правничу допомогу, зроблені судами із неправильним застосуванням положень ст.126 ГПК.
30. Верховний Суд вважає, що вказані позивачем витрати на правову допомогу частково відносяться до витрат пов`язаних із розглядом справи, однак суди помилково віднесли до таких витрат: ознайомлення адвоката з договором поставки між відповідачем і позивачем, виявлення неузгодженостей, ризикових умов для позивача, перевірку первинних документів, аудит повноти оформлення пакету первинних документів за результатами господарчих операцій та складання претензії, з огляду на таке.
31. Частиною 1 ст.123 ГПК визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
32. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 ГПК).
33. Частинами 1 та 2 ст.126 ГПК передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
34. Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
35. У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, вказано, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
36. Відповідно до п.1 ч.2 ст.126 ГПК та статей 19, 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації, належать гонорар адвоката за представництво в суді, послуги надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, витрати на збір доказів, вартість послуг помічника адвоката, витрати на прибуття до суду та очікування судового засідання, інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором.
37. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, п.268).
38. Відповідно до п.1 ч.2 ст.126 ГПК відшкодуванню підлягає не будь-яка допомога, а та, що пов`язана зі справою (представництво в суді, підготовка до її розгляду, збір доказів тощо).
39. При цьому такі витрати повинні відповідати критерію необхідності - чи було їх вчинення обов`язковим, і чи доцільним було їх виконання - чи вплинули вони на перебіг розгляду справи.
40. На думку Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не врахував, що не всі витрати відповідають критерію необхідності та не всі зазначені позивачем витрати є пов`язаними з розглядом справи.
41. Враховуючи складність справи та її фактичні обставини, надані адвокатом послуги з ознайомлення із договором поставки між відповідачем і позивачем (без написання позовної заяви), виявлення неузгодженостей, ризикових умов для позивача, перевірки первинних документів, аудит повноти оформлення пакету первинних документів за результатами господарчих операцій та складання претензії - Верховний Суд відносить до заходів, які могли вчинятись стороною з метою досудового врегулювання спору за домовленістю сторін чи без такої (ст.19 ГПК) та не вважає пов`язаними із судовим розглядом цієї справи.
42. Верховний Суд погоджується з доводами відповідача про те, що спірний договір є стандартним договором поставки, а поставка товарів була оформлена лише однією видатковою накладною і одним актом приймання-передачі. Спірні ж правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із затримкою оплати відповідачем суми основного боргу за договором.
43. Крім того, Верховний Суд враховує той факт, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, що сприяло більш швидкому вирішенню спору у суді першої інстанції.
44. У п.4.16 постанови від 30.11.2020 у справі №922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в п.6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".
45. При цьому суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №911/3386/17, від 11.12.2018 у справі №910/2170/18).
46. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
47. Враховуючи вказане, Верховний Суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню із ДП "Енергоатом" на користь ТОВ "НВП "Омега-Київ" до 12 500,00 грн.