ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 904/5874/19 (904/4623/19)
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представників сторін:
ОСОБА_1 - Стрижака Є.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2020
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2021
у справі № 904/5874/19 (904/4623/19)
за позовом ОСОБА_2
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт",
відповідача-2: ОСОБА_3,
відповідача-3: ОСОБА_4,
відповідача-4: ОСОБА_5,
відповідача-5: ОСОБА_6,
відповідача-6: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,
відповідача-7: Комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради,
відповідача-8: ОСОБА_7,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_8,
про переведення прав та обов`язків покупця, скасування рішень загальних зборів учасників та зобов`язання скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким (з урахування заяви про часткову зміну позовних вимог) просила:
- перевести на ОСОБА_2 права та обов`язки покупця корпоративних прав (частки у статутному капіталі) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" (далі - СТОВ "Агрофірма "Агросвіт", Товариство, відповідач1) у розмірі 70%, яка в грошовому еквіваленті становить 8260,00 грн, за договором купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" від 29.12.2018, укладеним між громадянином України - ОСОБА_4 (далі - відповідач 3) та громадянином України ОСОБА_3 (далі - відповідач2);
- перевести на ОСОБА_2 права та обов`язки покупця корпоративних прав (частки у статутному капіталі) СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" у розмірі 25%, яка в грошовому еквіваленті становить 2950,00 грн, за договором купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) СТОВ "Агрофірма" від 29.12.2018, укладеним між громадянином України - ОСОБА_4 та громадянкою України ОСОБА_7 (далі - відповідач 8);
- скасувати рішення загальних зборів учасників СТОВ "Агрофірма "Агросвіт", оформлені протоколом загальних зборів учасників товариства від 29.12.2018 та протоколом від 03.05.2019 №1-03-05;
- скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 29.05.2018 №12051050017000490 щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, зміни складу або інформації про засновників, вчинену державним реєстратором комунального підприємства " Центр реєстрації та надання послуг" Нивотруднівської сільської ради Ковальовим Сергієм Вадимовичем;
- скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 08.05.2019 № 12051070020000490 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміни складу або інформації про засновників, вчинену державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Садиленком Леонідом Григоровичем.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що учасник Товариства ОСОБА_4 не повідомив учасника Товариства ОСОБА_2 про продаж своєї частки у статутному капіталі СТОВ "АФ "Агросвіт" в розмірі 95% іншим особам ( ОСОБА_7 та ОСОБА_3 ), не проінформував про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу, чим порушив встановлений законодавством, а саме статтею 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", порядок та позбавив її переважного права на придбання частки (частини частки) іншого учасника.
Щодо підстав скасування рішення загальних зборів учасників СТОВ "Агрофірма "Агросвіт", затверджених протоколом від 03.05.2019 №1-03-05, ОСОБА_2 зазначала про те, що подальше відчуження ОСОБА_7 та ОСОБА_3 часток в статутному капіталі СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було здійснене без необхідного обсягу прав для вчинення правочину.
Обставини встановлені судами першої та апеляційної інстанції
Відповідно до пунктів 5.3 та 5.4 Статуту СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" в редакції, затвердженій прото;колом загальних зборів учасників Товариства від 19.11.2018 №1, учасниками Товариства були ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі товариства 5% та ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі Товариства 95%.
29.12.2018 відбулись загальні збори учасників СТОВ "Агрофірма "Агросвіт", на яких, серед іншого, було прийнято рішення передати належні ОСОБА_4 частки у статутному капіталі СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" у розмірі 70 %, яка в грошовому еквіваленті становить 8260,00 грн - на користь ОСОБА_3 та у розмірі 25%, яка в грошовому еквіваленті становить 2950,00 грн - на користь ОСОБА_7 шляхом укладання договору купівлі-продажу корпоративних прав(частки у статутному капіталі).
На зборах були присутні 100% учасників, в тому числі ОСОБА_2, виконуючи роль секретаря зборів.
Протокол загальних зборів учасників СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" від 29.12.2018 підписано та погоджено учасниками Товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (позивачем) без зауважень.
29.12.2018 ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 уклали договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) СТОВ "Агрофірма "Агросвіт".
Відчужувані ОСОБА_4 частки прийняті ОСОБА_3 та ОСОБА_7 за актом приймання-передачі від 29.12.2018.
29.12.2018 на підставі вказаних документів, державним реєстратором Комунального підприємства "Ценкт реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи №12051050017000490 щодо зміни складу або інформації про засновників.
03.05.2019 загальними зборами учасників СТОВ "Агрофірма "Агросвіт", які оформлені протоколом №1-03-05, розглянуто питання про відчуження часток у статутному капіталі Товариства - ОСОБА_3 у розмірі 70%, яка в грошовому еквіваленті становить 8260,00 грн, ОСОБА_7 у розмірі 25%, яка в грошовому еквіваленті становить 2950,00 грн, ОСОБА_2 у розмірі 5%, яка в грошовому еквіваленті становить 590,00 грн та прийнято рішення:
- передати належну ОСОБА_3 частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 70%, яка в грошовому еквіваленті становить 8260,00 грн на користь ОСОБА_5 шляхом укладання акта приймання - передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства у розмірі 50%, яка в грошовому еквіваленті складає 5900,00 грн та на користь ОСОБА_6 шляхом укладання акта приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі у розмірі 20%, яка в грошовому еквіваленті складає 2360,00 грн;
- передати належну ОСОБА_7 частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 25%, яка в грошовому еквіваленті становить 2950,00 грн на користь ОСОБА_6 шляхом укладання акта приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі у розмірі 25%, яка в грошовому еквіваленті складає 2950,00 грн;
- передати належну ОСОБА_2 частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 5%, яка в грошовому еквіваленті становить 590,00 грн на користь ОСОБА_6 шляхом укладання акта приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі у розмірі 5%, яка в грошовому еквіваленті складає 950,00 грн;
- внести до Єдиного державного реєстру відомості щодо змін учасників Товариства.
03.05.2019 ОСОБА_2 відчужила свою частку в статутному капіталі СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" в розмірі 5% громадянину ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, на підтвердження чого сторонами було укладено акт приймання-передачі від 03.05.2019, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярославцевою І.В. Нотаріусом було перевірено осіб, які підписали вказані документи, встановлено їх дієздатність та засвідчено їх підписи на документах вчинені в його присутності.
08.05.2019 Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах №12051070020000490 щодо зміни складу або інформації про засновників.
Відчужувані ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 частки прийняті ОСОБА_9 та ОСОБА_6 за актом приймання-передачі частки у статутному капіталі СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" від 03.05.2019.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2021, у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.
Ухвалюючи рішення та постанову, суди попередніх інстанцій з посиланням на положення статей 15, 16, 97, 98, 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статей 20, 28, 30, 32, 34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" дійшли висновку про недоведеність позивачем порушення своїх прав відповідачами.
Суди першої та апеляційної інстанції встановили обізнаність позивача про проведення загальних зборів, порядок денний та намір ОСОБА_4 (іншого учасника Товариства) продати частку в статутному капіталі Товариства третім особам, ціну та розмір частки та інші умови продажу, що підтверджується діями позивача, яка була присутня на зборах учасників СТОВ "Агрофірма "Агросвіт", виконуючи роль секретаря останніх, та підпис якої міститься в протоколі від 29.12.2018 без зауважень.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про переведення прав та обов`язків покупця корпоративних прав (частки у статутному капіталі) СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" за договорами купівлі-продажу від 29.12.2018, суди зазначили, що хоча при їх укладенні і не було у повній мірі дотримано процедуру, яка б забезпечувала позивачу можливість для реалізації його переважного права на купівлю відчужуваної частки, однак позивач відчуживши 03.05.2021 на підставі договору купівлі-продажу свою частку у статутному капіталі СТОВ "Агрофірма "Агросвіт", позивач втратила статус учасника Товариства, а відтак втратила переважне право на купівлю частки в статутному капіталі товариства, оскільки переважне право нерозривно пов`язане з особою учасника та його статусом учасника товариства.".
За висновками судів, дії позивача щодо звернення майже через рік після цього з позовом про переведення на себе прав покупця за укладеними відповідачами договорами купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" від 28.12.2018, не відповідають стандарту добросовісної поведінки з урахуванням попередніх дій (поведінки) позивача, яка на момент звернення до господарського суду з цим позовом, вже не мала статусу учасника Товариства, з якого вибула за власним бажанням, фактично відмовившись від свого переважного права на придбання частки в статутному капіталі Товариства.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування реєстраційних дій/записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 29.05.2018 №12051050017000490 та від 08.05.2019 № 12051070020000490, суди виходили з відсутності доказів того, що при їх вчиненні були наявні підставі для залишення документів без розгляду або відмови у проведенні державної реєстрації, встановлені статтями 27, 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_2 (скаржник) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2021, ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження зазначає про неправильне застосуванням норм матеріального права та порушеннями норм процесуального права.
Крім того вказує, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не було враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.09.2019 у справі № 904/9495/16, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19 щодо застосування норм статті 362 ЦК України та статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" про переважне право на придбання частки іншого учасника товариства, що продається третій особі, а також норм права щодо порядку проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю; у постанові від 04.09.2018 у справі № 915/593/17 щодо наявності порушеного права позивача, який на час прийняття спірного рішення був учасником товариства.
Доводи інших учасників справи
Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради надав пояснення по справі, зазначивши про відсутність порушень при проведенні реєстраційних дій з боку державного реєстратора відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради
СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" подано відзив на касаційну скаргу,, в якому заперечує проти її вимог з підстав, викладених у відзиві, просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2021 залишити без змін.
Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених статтею 287, частиною першою, третьою статті 310 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом даного спору є питання щодо наявності/відсутності підстав для: визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) СТОВ "Агрофірма "Агросвіт", оформлених протоколами загальних зборів учасників товариства від 29.12.2018 та від 03.05.2019 № 1-03-05; переведення на позивача прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" за укладеним договорами купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" від 29.12.2018; скасування реєстраційних дій/записів щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміни складу або інформації про засновників, вчинену державним реєстратором.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Згідно з частиною 2 статті 97 ЦК України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Аналогічні положення містить стаття 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" .
Як визначено статтею 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
У відповідності до положень частин 1 та 2 статті 30 вказаного Закону загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства та визначено компетенцію загальних зборів учасників.
Згідно з частинами 1, 5 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Таким чином, стороною у корпоративному спорі може бути, зокрема учасник товариства, який обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається: чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд відмовляє в задоволенні позову.
У справі, що переглядається, в обґрунтування підстав скасування рішення загальних зборів учасників СТОВ "Агрофірма "Агросвіт", оформлених протоколом від 29.12.2018, позивач посилалась на неповідомлення її іншим учасником товариства про намір відчужити свою частку в статутному капіталі СТОВ "Агрофірма "Агросвіт", чим її було позбавлено можливості скористатися переважним правом на придбання відповідної частки іншого учасника.
У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що:
- 29.12.2018 позивач взяла участь у загальних зборах СТОВ "Агрофірма " Агросвіт", на яких вирішувалося питання відчуження ОСОБА_4 (іншим учасником Товариства) своїх корпоративних прав третім особам - ОСОБА_3 та ОСОБА_7 та була секретарем на цих зборах;
- усвідомлюючи як зміст укладених договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі, так і наслідки відчуження ОСОБА_4 своєї частки на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_7, якими є, зокрема, зміна складу учасників Товариства, позивач не висловила своїх заперечень, не виявила своїх намірів щодо реалізації свого переважного права на придбання частки, що належала ОСОБА_4, своїм голосуванням на зборах підтримала як зміну складу учасників товариства, так і зміни до статуту Товариства, які пов`язані саме з відчуження частки третім особам;
- володіючи інформацією про купівлю-продаж частки, позивач могла проголосувати "проти", однак проголосувала "за";
- позивач не оспорює факт своєї участі у загальних зборах, підписання протоколу загальних зборів.
Отже, 29.12.2018 позивач не заперечувала проти відчуження частки у статутному капіталі, а також брала участь у виключенні ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства та відповідно включенні ОСОБА_3 та ОСОБА_7 до складу учасників Товариства, тобто своїми діями позивач надала згоду на купівлю частки третіми особами.
В подальшому, 03.05.2019 загальними зборами учасників Товариства, які оформлені протоколом № 1-03-05, розглянуто питання та прийнято відповідне рішення про відчуження часток ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства.
Стверджуючи, що подальше відчуження ОСОБА_7 та ОСОБА_3 часток в статутному капіталі СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було здійснене без необхідного обсягу прав для вчинення правочину, позивач просила скасування рішення загальних зборів учасників СТОВ "Агрофірма "Агросвіт", оформлені протоколом загальних зборів учасників товариства від 03.05.2019 №1-03-05.
Разом з цим, судами встановлено, що 03.05.2019 за результатами рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 1-03-05, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 5%, що належала ОСОБА_2, на підтвердження якого сторонами було укладено акт прийому - передачі частки у статутному капіталі Товариства від 03.05.2019, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярославцева І.В.
Таким чином, суди встановили вихід ОСОБА_2 зі складу учасників СТОВ "Агрофірма "Агросвіт", який був її добровільним волевиявленням, направленим на припинення корпоративних правовідносин з Товариством.
Відтак, зважаючи на встановлені обставини обізнаності позивача про проведення загальних зборів, порядок денний та намір іншого учасника продати частку в статутному капіталі підприємства третім особам, ціну та розмір частки та інші умови продажу ( ОСОБА_2 була присутня на загальних зборах СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" 29.12.2018, була секретарем даних загальних зборів, підписала протокол даних загальних зборів без зауважень), та подальше припинення корпоративних правовідносин з Товариством (вихід ОСОБА_2 зі складу учасників СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" на підставі договору купівлі-продажу від 03.05.2019, обґрунтованим вважається висновок судів попередніх інстанцій, які з урахуванням суб`єктного складу учасників спору та підстав, якими обґрунтовується відповідна вимога (скасування рішення загальних зборів учасників товариства), про недоведеність позивачем порушення своїх корпоративних прав прийняттям оскаржуваних рішень загальних зборів Товариства та відсутність порушень вимог статей 20, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Щодо позовних вимог в частині переведення прав та обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" від 29.12.2018, з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин Верховний Суд керується наступним.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі. З метою забезпечення реалізації цього переважного права встановлений порядок (процедура) повідомлення учасників товариства про відчуження частки одним із учасників на користь третьої особи (частини 3, 4 статті 20 цього Закону). Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства. Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов`язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки). У разі порушення свого переважного права, учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки). Позовна давність за такими вимогами становить один рік (частина 5 статті 20 цього Закону).
Зазначена норма встановлює спеціальний спосіб судового захисту учасника товариства з обмеженою відповідальністю, переважне право якого порушене: такий учасник може звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав і обов`язків покупця, який за своєю суттю відповідає такому способу захисту прав та інтересів як зміна правовідношення (пункт 2 частини другої статті 16 ЦК України) та відповідає змісту порушеного переваженого права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також є найпростішим шляхом, який забезпечує для позивача відновлення та реалізацію відповідного переваженого права.
Продаж учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки з порушенням переважного права іншого учасника (учасників) товариства не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право учасника (учасників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов`язків покупця частки.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/2388/20.
Разом з цим Верховний Суд зазначає про те, що лише у разі порушення переважного права учасника товариства з обмеженою відповідальністю, останній набуває права вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки).
Водночас, у силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відчуження власником свого майна визначено частиною першою статті 346 ЦК України є однією з підстав припинення права власності, які залежать від волі власника.
Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Відступлення частки в статутному капіталі товариства має своєю метою припинити право власності на цю частку, щоб певна інша особа набула право на цю частку. Відступлення за правовою природою є відчуженням частки за волею учасника, що спрямоване на передачу учасником іншій особі (одному чи кільком учасникам цього товариства або третім особам) у власність належної йому частки або її частини. У вказаних відносинах поняття "відступлення" і "відчуження" є тотожними, оскільки вони є аналогічними за правовими наслідками.
Відступлення (відчуження) частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо.
Верховний Суд вважає, що у цій справі суди надали належну юридичну оцінку обставинам справи та поведінці позивача, в тому числі її голосуванню на загальних зборах учасників Товариства 28.12.2018, які у сукупності свідчать про відмову ОСОБА_2 від переважного права на придбання частки іншого учасника Товариства.
Порушення порядку повідомлення учасника про намір продати частку не завжди означає порушення його переважного права на придбання частки. При вирішенні спору про переведення на учасника прав та обов`язків покупця частки, суд має встановити не лише факт належного повідомлення учасника про намір продати частку, але й перевірити наявність відмови учасника від реалізації переважного права, якщо про цей факт стверджує інша сторона спору і надає відповідні докази.
Якщо учасник письмово відмовився від реалізації переважного права, у тому числі шляхом надання своєї згоди на вступ у товариство третьої особи - покупця частки, то факт його обізнаності про намір продати частку і умови продажу частки презюмується, якщо інше не буде доведено (наприклад, що учасник був уведений в оману щодо істотних умов договору купівлі-продажу частки тощо).
Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду 31.03.2021 у справі №923/875/19, зазначеній скаржником в якості підстав касаційного оскарження.
Звертаючись з цим позовом позивач стверджувала про неповідомлення її як учасника Товариства про продаж іншим учасником своєї частки у статутному капіталі СТОВ "Агрофірма" Агросвіт", про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу, чим порушено її корпоративні права та інтересе, зокрема переважного права на придбання частки (частини частки) іншого учасника.
Однак, як вже було зазначено вище, взявши 29.12.2018 участь у загальних зборах Товариства, на яких вирішувалося питання відчуження ОСОБА_4 (іншим учасником Товариства) своїх корпоративних прав третім особам, та будучи секретарем на цих зборах, позивач не заперечила проти відчуження частки у статутному капіталі, не виявила своїх намірів щодо реалізації свого переважного права на придбання частки, тобто своїм голосуванням на зборах підтримала як зміну складу учасників товариства, так і зміни до статуту Товариства, які пов`язані саме з відчуження частки третім особам.
На підставі належних та допустимих доказів суди встановили, що позивач як учасник товариства шляхом участі та голосування на зборах за відчуження іншим учасником частки в статутному капіталі товариства сама відмовилася від реалізації свого переважного права, а відтак дійшли обґрунтованого висновку, що така відмова свідчить про обізнаність учасника з наміром продати частку і відсутність намірів її придбати.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог суд у своєму рішенні має зробити висновок чи порушені права особи чи охоронювані законом інтереси. Якщо ж за результатами розгляду справи такого порушення не встановлено, а позивач посилається лише на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
За встановлених обставин укладення позивачем договору договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства від 03.05.2019, суди дійшли висновку, що в даному конкретному випадку позивач не довела порушення своїх корпоративних прав або інтересів під час звернення з цим позовом та яким чином це право (інтерес) може бути відновлене у разі задоволення позову, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.06.2021 № 906/1336/19.
Ухвалюючи рішення за позовом одного із учасників товариства, суди мають враховувати, що інтереси учасників товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються.
Вирішуючи питання ефективності обраного способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішеннями загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності дій його учасників (аналогічні висновки щодо балансу інтересів, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 та Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зроблено такий правовий висновок: "поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку".
Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається непослідовність дій позивача, яка спочатку надала згоду на укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" від 29.12.2018 шляхом участі та голосування на зборах за відчуження частки іншого учасника в статутному капіталі товариства, згодом і самостійно вчинила відчуження своєї частки в статутному капіталі Товариства за договором купівлі-продажу, а в подальшому (через рік) при зверненні до суду з цим позовом ставить питання про порушення її переважного права на придбання частки іншого учасника Товариства, що суперечить принципу добросовісності при реалізації прав, покладеного в основу доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Відтак, недоведеність позивачем порушення своїх корпоративних прав або інтересів на час звернення з цим позовом до суду, що встановлено судами при розгляді справи по суті, є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18 та від 31.10.2019 у справі № 916/1134/18.
Недоведеність позивачем порушення своїх корпоративних прав або інтересів за позовом про скасування рішення загальних зборів товариства та переведення прав та обов`язків покупця корпоративних прав (частки у статутному капіталі) Товариства, свідчить про правомірність висновку про відсутність підстав задоволення похідних вимог про скасування реєстраційних дій/записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 29.05.2018 №12051050017000490 та від 08.05.2019 № 12051070020000490.
Доводи касаційної скарги про неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №923/875/19 відхиляються з огляду на таке.
Так, у справі № 923/875/19 за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про переведення прав покупця за укладеним відповідачами договором купівлі-продажу корпоративних прав від 08.11.2018 з мотивів порушення його переважного права на придбання частки у статутному капіталі ТОВ "Оздоровчий комплекс "Сонячний", передбаченого частини 1 статті 20 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову.
У постанові від 31.03.2021 у вказаній справі № 923/875/19 Верховний Суд зазначив:
"При вирішенні спору про переведення на учасника прав та обов`язків покупця частки, суд має встановити не лише факт належного повідомлення учасника про намір продати частку, але й перевірити наявність відмови учасника від реалізації переважного права, якщо про цей факт стверджує інша сторона спору і надає відповідні докази.
Якщо учасник письмово відмовився від реалізації переважного права, у тому числі шляхом надання своєї згоди на вступ у товариство третьої особи - покупця частки, то факт його обізнаності про намір продати частку і умови продажу частки презюмується, якщо інше не буде доведено (наприклад, що учасник був уведений в оману щодо істотних умов договору купівлі-продажу частки).
У справі, яка переглядається, суди встановили, що:
- в день здійснення купівлі-продажу частки позивач взяв участь у загальних зборах Товариства, на яких вирішувалося питання виходу ОСОБА_11 зі складу учасників та входження до складу ОСОБА_12 ; більш того, позивач головував на цих зборах;
- усвідомлюючи як зміст укладеного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, так і наслідки відчуження ОСОБА_11 своєї частки на користь ОСОБА_12, якими є, зокрема, зміна складу учасників Товариства, позивач не висловив своїх заперечень, не виявив своїх намірів щодо реалізації свого переважного права на придбання частки, що належала ОСОБА_11 та навпаки своїм голосуванням на зборах підтримав як зміну складу учасників товариства, так і зміни до статуту Товариства, які пов`язані саме з відчуження частки третій особі;
- володіючи інформацією про купівлю-продаж частки, позивач міг проголосувати "проти", наслідком чого було б неприйняття зборами цих рішень, однак він проголосував "за".
ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснили, що 08.11.2018 у нотаріуса, де були присутні учасники товариства ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також ОСОБА_12, була підписана низка документів, а саме договір купівлі-продажу частки, акт приймання-передачі частки, заява ОСОБА_11 про вихід зі складу учасників Товариства, заява ОСОБА_13 про вступ до Товариства, протокол загальних зборів, статут у новій редакції. Скаржник цього не заперечує. Таким чином, підписуючи документи, ОСОБА_10 не міг не помітити, що крім двох учасників Товариства присутнім є й ОСОБА_12, який підписує відповідні документи разом з ним як новий учасник (їх підписи знаходяться поряд на одній сторінці).
Суди попередніх інстанцій правильно відхилили доводи скаржника про його необізнаність зі змістом підписаних документів та юридичну неграмотність. Учасник Товариства, голосуючи на зборах та підписуючи такі документи, як протокол загальних зборів, статут товариства має проявляти розумну обачливість і ознайомитися зі змістом зазначених документів перед підписанням. У документах, підписаних ОСОБА_10, зазначено, що учасниками Товариства є ОСОБА_10 (частка 85%) та ОСОБА_12 (частка 15%). Формулювання цих документів нескладні і є зрозумілими будь-якій пересічній людині без юридичної освіти та спеціальних знань.
Оскільки 08.11.2018 позивач не заперечив проти відчуження частки, а також брав участь у виключенні ОСОБА_11 зі складу учасників Товариства та відповідно включенні ОСОБА_12 до складу учасників Товариства, Верховний Суд погоджується з доводами відповідачів, що позивач надав свою згоду на купівлю частки третьою особою і тим самим відмовився від реалізації свого переважного права.
Тому правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що переважне право позивача на придбання частки не було порушене, оскільки позивач відмовився від нього.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог суд у своєму рішенні має зробити висновок чи порушені права особи чи охоронювані законом інтереси. Якщо ж за результатами розгляду справи такого порушення не встановлено, а позивач посилається на лише на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дії позивача, який надав згоду на вступ нового учасника в Товариство (чим відмовився від свого переважного права на придбання частки), та майже через рік після його вступу подав позов про переведення на себе прав покупця за укладеним відповідачами договором купівлі-продажу прав частки, є суперечливими і ставлять під сумнів чесність намірів та добросовісність поведінки позивача" (пункти 40 - 48 постанови).
Відтак, аналіз висновків, зроблених у оскаржуваних судових рішеннях у справі, що розглядається, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.
Аргументи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.09.2019 у справі №904/9495/16, від 04.09.2018 у справі №915/593/17, судом відхиляються, оскільки правовідносини у наведеній справі та у справі, що розглядається, не є подібними.
Щодо подібності правовідносин, то необхідно зазначити, що зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (аналогічний висновок викладений в п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 925/3/17, п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16).
Так, у справі № 904/9495/16 за позовом Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради до ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр", ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання недійсним рішення загальних зборів, переведення прав та обов`язків покупця частки у статутному фонді (капіталі), Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог, зазначивши таке:
"Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини відсутності повідомлення Департаменту до проведення Зборів про намір відчуження корпоративних прав у Товаристві, запропонованими ціною та умовами продажу належної Відповідачу-2 частки у статутному капіталі Товариства, на думку Суду, свідчать про недотримання порядку скликання Зборів, яке завадило Департаменту належним чином підготуватись до розгляду зазначеного питання.
Присутність на Зборах усіх учасників Товариства не спростовує зазначений висновок, тому Суд не приймає до уваги доводи Відповідача-3 про те, що відсутність письмового повідомлення Департаменту про намір відчуження Відповідачем-2 належної йому частки в статутному капіталі Товариства не має правового значення.
При цьому Суд вважає, що відмова в.о. директора Департаменту на Зборах від переважного права придбання частки Відповідача-2 в статутному капіталі Товариства вчинена з перевищенням наданих цій особі повноважень та суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки не заснована на рішенні Позивача-1.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідно до положень статей 26, 29, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" Департамент повинен був обов`язково погодити питання відмови від переважного права купівлі частки Відповідача-2 у статутному капіталі Товариства з Позивачем-1. Вирішення питання щодо придбання чи відмови у придбанні відповідної частки в статутному капіталі Товариства повинно бути розглянуто Позивачем-1 у встановленому чинним законодавством порядку.
Зважаючи на те, що вирішення зазначеного питання віднесено до виключної компетенції міської ради, безпідставними є доводи Відповідача-3 про делегування радою Департаменту повноважень з його вирішення, а також про відсутність необхідності погодження дій Департаменту, передбачених пунктом 3.1.44 Положення" (пункти 47 - 51 постанови від 24.09.2019).
У справі № 915/593/17 за позовом ОСОБА_16 до Споживчого товариства "Діамед", Комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Миколаївська міська рада, про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів та реєстраційної дії, судами встановлено, що позивач - ОСОБА_16 станом на як на дату проведення зборів - 27.12.2016, так і на дату звернення з позовом у цій справі та на час розгляду справи судами попередніх інстанцій був учасником Споживчого товариства "Діамед", що, як встановлено судами підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2015, якою залишено без змін рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.11.2014 у справі № 915/1586/14 про визнання недійсним рішення загальних зборів Споживчого товариства "Діамед" про виключення зі складу членів Споживчого товариства "Діамед" ОСОБА_16, оформленого протоколом № 2 від 12.01.2014. Тобто судовим рішення від 15.07.2015 права ОСОБА_16 як учасника товариства відновлені. Судове рішення є обов`язковим для всіх суб`єктів на території України з моменту набрання ним законної сили.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.04.2019 у вказаній справі, який залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимоги, відсутність у ЄДР відомостей щодо позивача як учасника товариства, зокрема щодо поновлення його у складі учасників товариства на підставі судового рішення, не свідчить про те, що він не мав на дату прийняття загальними зборами учасників товариства спірних рішень статусу учасника товариства.
Тобто, у наведених скаржником справах (№ 904/9495/16 та № 915/593/17) суди вирішували питання щодо скасування рішенням зборів акціонерів (учасників) товариства та похідні від неї вимоги щодо порушеного цими рішеннями прав позивачів, які на час прийняття спірних рішень були дійсними учасниками товариства. Водночас, у справі, що розглядається, позов про скасування рішення подано особою, яка на час звернення з позовом вже не має статусу учасника товариства, з якого вибула за власним волевиявленням за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства.
Таким чином, у справах № 904/9495/16 та № 915/593/17 постанови ухвалені хоча й за правового регулювання спірних правовідносин, схожого з тим, що має місце у цій справі, але за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у них доказів), ніж у справі, що розглядається, тобто судові рішення у справі, що розглядається, та у справах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, є відмінними за істотними правовими ознаками.
Відтак, підстава касаційного оскарження - неврахування висновку Верховного Суду України викладеного у постановах Верховного Суду від 24.09.2019 у справі №904/9495/16, від 04.09.2018 у справі №915/593/17, не знайшла свого підтвердження під час перегляду справи в межах доводів касаційної скарги.
Зважаючи на аналіз наведених вище норм, встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з огляду на визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновками місцевого та апеляційного судів про відсутність підстав для задоволення позову.
При цьому, матеріали справи підтверджують те, що дотримуючись приписів статті 86 ГПК України, місцевий та апеляційний господарські суди всебічно, повно і об`єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, надали правильну юридичну оцінку обставинам справи, і обґрунтовано, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, вирішили спір у справі.
Зазначені в обґрунтування касаційної скарги доводи про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в тому числі щодо неврахування висновків Верховного Суду, не знайшли свого підтвердження за касаційним переглядом справи.