ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б.
на постанову від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21)за скаргою ОСОБА_1 до начальника Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Кошеленка Віталія Миколайовича, заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2 , на неправомірне рішення - постанову начальника Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Кошеленка Віталія Миколайовича від 26 вересня 2019 року
Короткий виклад обставин справи
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звертався до суду зі скаргою на постанову начальника Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Олександрійський міськрайонний ВДВС) Кошеленка В. М. від 26 вересня 2019 року, в якій просив: визнати неправомірною та скасувати постанову начальника Олександрійського міськрайонного ВДВС від 26 вересня 2019 року про результати перевірки законності виконавчого провадження № 49471419; зобов`язати начальника Олександрійського міськрайонного ВДВС Кошеленка В. М. повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 16 вересня 2019 року.
На обґрунтування скарги зазначав, що 27 листопада 2015 року постановою головного державного виконавця ВДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області (нині - Олександрійський міськрайонний ВДВС) відкрите виконавче провадження № 49471419 із примусового виконання заочного рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2015 року у справі № 175/1571/2015-ц.
У подальшому виконавче провадження № 49471419 передане в провадження головного державного виконавця вищезазначеного відділу Бевз Л. В.
10 вересня 2019 року головний державний виконавець Бевз Л. В. на підставі частини четвертої статті 25 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ) прийняла постанову про передачу виконавчого провадження № 49471419 з Олександрійського міськрайонного ВДВС до Центрального ВДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Центральний ВДВС міста Дніпра) для подальшого примусового виконання.
16 вересня 2019 року ОСОБА_1 оскаржив зазначену постанову до начальника Олександрійського міськрайонного ВДВС у порядку, передбаченому абзацом першим частини третьої статті 74 Закону № 1404-VІІІ.
26 вересня 2019 року за результатами розгляду його скарги від 16 вересня 2019 року начальник Олександрійського міськрайонного ВДВС прийняв постанову, якою в задоволенні скарги відмовив у повному обсязі, постанову головного державного виконавця Бевз Л. В. від 10 вересня 2019 року про передачу виконавчого провадження № 49471419 з Олександрійського міськрайонного ВДВС для подальшого примусового виконання до Центрального ВДВС міста Дніпра визнав законною.
ОСОБА_1 вважав оскаржувану постанову начальника Олександрійського міськрайонного ВДВС від 26 вересня 2019 року неправомірною та такою, що суперечить вимогам пунктів 6 та 7 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), оскільки передбачених пунктом 6 зазначеної Інструкції підстав не було і така передача здійснена не за рішенням уповноваженої посадової особи.
Обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2015 року у справі № 175/1571/2015-ц, яке набрало законної сили 16 листопада 2015 року, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 398,70 грн пені за порушення строків виконання робіт за договорами від 2 жовтня 2010 року № ДК 05/12-10 та № ДК 06/12-10. 17 листопада 2015 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області видав виконавчий лист.
Вказаний виконавчий лист перебував на виконанні в Олександрійському міськрайонному ВДВС з 27 листопада 2015 року.
10 вересня 2019 року головним державним виконавцем на підставі частини четвертої статті 25 Закону № 1404-VІІІвинесено постанову про передачу виконавчого провадження № 49471419 з Олександрійського ВДВС до Центрального ВДВС міста Дніпра у зв`язку з тим, що в Центральному ВДВС міста Дніпра відкрите перше виконавче провадження АСВП № 35337430 щодо боржника ОСОБА_2 , а також у вказаному відділі перебуває зведене виконавче провадження в АСВП за № 58732607 щодо цього боржника.
Не погодившись із цією постановою, ОСОБА_1 16 вересня 2019 року оскаржив її до начальника Олександрійського міськрайонного ВДВС.
Постановою начальника Олександрійського міськрайонного ВДВС від 26 вересня 2019 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
Постанова мотивована тим, що за змістом статті 30 Закону № 1404-VІІІ виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника у межах зведеного виконавчого провадження. Абзацом шостим пункту 14 розділу III Інструкції № 512/5 передбачено, що в разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційноїінстанцій
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову начальника Олександрійського міськрайонного ВДВС від 26 вересня 2019 року. Зобов`язано начальника Олександрійського міськрайонного ВДВС повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 16 вересня 2019 року.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 2 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Олександрійського міськрайонного ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції міста Дніпра задоволено частково, ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2020 року скасовано. Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 начальник Олександрійського міськрайонного ВДВС, ОСОБА_2 , на постанову начальника Олександрійського міськрайонного ВДВС Кошеленка В. М. від 26 вересня 2019 року закрито.
Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 оскаржив до суду не виконавчі дії державного виконавця з виконання виконавчого листа, виданого місцевим судом, а результати перевірки законності постанови, прийнятої при здійсненні виконавчого провадження, тому такі дії та таке рішення (постанова начальника ВДВС) підлягають оскарженню у порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подавав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 2 жовтня 2020 року та справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
Скаржник зазначав, що суд апеляційної інстанції застосував положення частини другої статті 74 Закону № 1404-VІІІ, пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) усупереч правовим висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18), від 6 та 20 червня 2018 року у справах № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) та № 553/1642/15-ц (провадження № 14-207цс18), від 12 вересня 2018 року у справі № 461/5045/16-а (провадження № 11-675апп18), від 16 січня 2019 року у справі № 914/3015/15 (провадження № 12-284гс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 3 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18), від 29 травня 2019 року у справі № 758/8095/15-ц (провадження № 14-134цс19), щодо розмежування цивільної та адміністративної юрисдикцій при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи посадової особи. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 657/233/14-ц, зазначав, що проблема юрисдикції справ за скаргами на дії державного виконавця неодноразово розглядалась Великою Палатою Верховного Суду і з цього приводу зроблено висновок про те, що вказані справи мають розглядатися у порядку того судочинства, у якому ухвалені судові рішення, на виконання яких видані виконавчі документи.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 лютого 2021 року відкрив касаційне провадження, а ухвалою від 24 березня 2021 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК, оскільки позивач оскаржує постанову апеляційного суду про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі з підстав порушення правил предметної юрисдикції з посиланням на практику Великої Палати Верховного Суду та за відсутності винятків, передбачених положеннями частини шостої статті 403 ЦПК.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 2 жовтня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Основні мотиви, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду
Колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дійшла висновку, що відповідно до частин першої та другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За змістом Закону України від 2 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII), як державний виконавець, так і керівники органів державної виконавчої служби є державними виконавцями та державними службовцями, а органи державної виконавчої служби є одночасно суб`єктами владних повноважень та органами, діяльність яких підпадає під контроль судових органів, що видали виконавчий документ.
Передача виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого є складовою процесу виконання судового рішення. Таке рішення впливає на права та обов`язки сторін виконавчого пр