У х в а л а
7 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 591/6024/17
Провадження № 14-159зц21
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
ознайомилась із заявою ОСОБА_1 (далі - позивач) від 25 листопада 2021 року (далі - заява) про роз`яснення ухвали Великої Палати Верховного Суду від 1 вересня 2021 року (далі - ухвала Верховного Суду)
у справі за позовом до Прокуратури Сумської області, начальника її слідчого відділу Язикова Олександра Володимировича (далі - відповідачі) про вилучення, спростування відомостей з тексту листа і зобов`язання вчинити дії та
в с т а н о в и л а :
у жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з указаним позовом до відповідачів.
1 листопада 2018 року Зарічний районний суд м. Сум ухвалив рішення, згідно з яким позов задовольнив частково: спростував відомості про те, що позивач не скористався передбаченим статтею 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) правом оскаржити бездіяльність слідчого або прокурора до слідчого судді; у задоволенні решти вимог відмовив. Мотивував рішення тим, що позивач обрав неналежний спосіб захисту права, бо скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені злочини треба розглядати та вирішувати у порядку кримінального судочинства.
22 січня 2019 року Сумський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення Зарічного районного суду м. Сум від 1 листопада 2018 року у частині задоволення вимоги про спростування відомостей про те, що позивач не скористався наданим статтею 303 КПК України правом оскаржити бездіяльність слідчого або прокурора до слідчого судді. Ухвалив у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
На думку Сумського апеляційного суду, зазначена інформація, хоч і є помилковою, не завдала шкоди особистим немайновим правам позивача, не перешкоджає йому в реалізації цивільних прав та обов`язків, не позбавляє права оскаржити дії посадових осіб Прокуратури Сумської області. Крім того, спростування недостовірної інформації здійснює той, хто її поширив, а не суд.
18 січня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін постанову Сумського апеляційного суду від 22 січня 2019 року. Аргументував тим, що позивач не довів, які саме його особисті немайнові права порушує помилкове твердження посадової особи Прокуратури Сумської області у листі від 18 жовтня 2017 року про те, що позивач не скористався правом на подання скарги у порядку статті 303 КПК України.
29 липня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відмовив позивачеві у задоволенні заяви про спростування та вилучення з тексту судового рішення недостовірної інформації, а також про виправлення описки й арифметичних помилок у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2021 року. Мотивував ухвалу відсутністю підстав для задоволення відповідної заяви.
18 серпня 2021 року позивач подав до Великої Палати Верховного Суду скаргу, яку назвав апеляційною. Просив скасувати ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2021 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про спростування та вилучення з тексту судового рішення недостовірної інформації, а також про виправлення описки й арифметичних помилок у постанові суду касаційної інстанції.
Мотивував скаргу так: право на апеляційне оскарження ухвали суду про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення гарантоване у пункті 19 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); Велика Палата Верховного Суду повинна забезпечити єдність і сталість судової практики, гарантувати апеляційне оскарження ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2021 року та переглянути цю ухвалу.
1 вересня 2021 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу, згідно з якою відмовила у прийнятті до розгляду скарги позивача. Обґрунтувала тим, що не має повноважень для прийняття й апеляційного розгляду скарги, тобто не є встановленим законом судом для такого розгляду. Зауважила, що позбавлена можливості самостійно вирішити питання про передання справи собі на розгляд. А Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду не передавав.
25 листопада 2021 року позивач подав до Великої Палати Верховного Суду заяву. Просив роз`яснити ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 1 вересня 2021 року.
За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення (частина перша статті 271 ЦПК України).
Роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Необхідність такого роз`яснення має випливати з неоднозначного розуміння рішення суду для мети його виконання. Роз`яснюючи судове рішення, суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до суті та безвідносно до питань, які суд не розглядав. Якщо особа фактично порушує питання про зміну рішення, про внесення до нього нових відомостей, про встановлення чи зміну способу та порядку його виконання тощо, суд відмовляє у роз`ясненні рішення (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 9 липня 2018 року у справі № 911/2050/16, від 29 серпня 2018 року у справі № 911/2050/16, від 14 травня 2019 року у справах № 904/2526/18, № 904/2529/18, № 904/2530/18 і № 904/2538/18, від 18 червня 2019 року у справі № 903/922/17, від 22 вересня 2020 року у справі № 372/51/16-ц, від 3 березня 2021 року у справі № 910/5953/17, від 13 квітня 2021 року у справі № 753/12916/15-ц, від 13 липня 2021 року у справі № 333/6816/17 (пункти 13-15), від 5 жовтня 2021 року у справі № 757/7499/17-ц).
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання (частина друга статті 271 ЦПК України). Отже роз`яснити можна ті судові рішення, які підлягають виконанню, зокрема у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
1 вересня 2021 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу, згідно з якою відмовила у прийнятті до розгляду скарги позивача. Ця ухвала не є тим судовим рішенням, яке необхідно виконувати. Тому у задоволенні заяви позивача про роз`яснення такої ухвали необхідно відмовити.
Керуючись статтею 260, частиною другою статті 261, статтею 271 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду