УХВАЛА
07 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 460/9427/20
Провадження № 11-483за21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, і
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (далі - УМВС України в Рівненській області) № 7 о/с від 16 листопада 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі - Положення);
- поновити ОСОБА_1, капітана міліції, на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області з 17 листопада 2020 року та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції (далі - ГУ НП) в Рівненській області, видати наказ про призначення капітана міліції, старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області ОСОБА_1 на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Сарненського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області у разі відповідності вимогам до поліцейського, передбачених Законом України "Про Національну поліцію";
- зобов`язати ГУ НП в Рівненській області вчинити дії, спрямовані на перевірку відповідності капітана міліції, старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області ОСОБА_1 вимогам до поліцейських;
- на підставі положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зобов`язати ГУ НП в Рівненській області протягом місяця подати до суду звіт про виконання судового рішення в зобов`язальній частині.
Позовні вимоги мотивував тим, що відповідач повторно незаконно звільнив його з посади старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області через скорочення штатів, з порушенням пунктів 10, 11 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" та Положення. На думку позивача, рішення комісії ГУ НП в Рівненській області щодо розгляду його кандидатури для зайняття посади в поліції з рекомендацією подати йому свою кандидатуру для участі у конкурсі є протиправним, оскільки підставою для участі в конкурсі має бути ініціатива позивача, якої він ( ОСОБА_1 ) не виявляв.
Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 05 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року, позовні вимоги задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував наказ УМВС України в Рівненській області № 7о/с від 16 листопада 2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 64 "г" Положення. Поновив ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області з 17 листопада 2020 року. Стягнув з УМВС України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 17 листопада 2020 рік по 05 травня 2021 рік в сумі 13 090 грн 74 коп., при виплаті якої платник мав нарахувати і виплати компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб. Зобов`язав ГУ НП перевірити ОСОБА_1 на відповідність вимогам до поліцейських та розглянути його кандидатуру для зайняття вакантних посад у відповідності до вимог пунктів 9, 12, 13 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", шляхом видання наказу з цього приводу. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Рішення суду в частині стягнення з УМВС України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 2323 грн 80 коп., при виплаті якого бути здійснені нарахування і виплата компенсація суми податку з доходів фізичних осіб, та поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області з 17 листопада 2020 року, звернув до негайного виконання. Стягнув солідарно на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень ГУ НП Національної поліції в Рівненській області та УМВС України в Рівненській області судові витрати на суму 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. Встановив судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання УМВС України в Рівненській області, ГУ НП в Рівненській області у місячний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили подати звіт про виконання даного рішення.
ГУ НП у Рівненській області не погодилося з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 24 листопада 2021 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року в частині задоволення позовних вимог скасував та ухвалив в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог у цій частині.
У решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року залишив без змін.
ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду касаційної інстанції і надіслав на адресу Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Касаційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та залишити в силі рішення судів першої та апеляційної інстанції.
КАС України визначає вичерпний перелік підстав перегляду судових рішень Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Кодексу у випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.
Частиною четвертою статті 22 цього Кодексу визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, <…>.
Згідно з частиною третьою статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Згідно з частиною п`ятою статті 355 цього Кодексу судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.
Зі змісту та спрямованості аргументів ОСОБА_1 можна узагальнити, що її автор насправді пропонує, щоб Велика Палата Верховного Суду насамперед проревізувала і переглянула постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року про часткове скасування постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року та ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року, яку цей суд ухвалив як суд касаційної інстанції за наслідками касаційного перегляду справи.
За правилами частин третьої-шостої статті 346 цього Кодексу суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо
така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду;
якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Згідно зі статтею 13 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Із наведеного нормативного процесуального регулювання випливає, що постанова суду касаційної інстанції про часткове скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій є остаточною, вона не є тим видом судового рішення, що підлягає оскарженню, а Велика Палата Верховного Суду не є тим судовим органом, який має процесуальні повноваження переглядати судові рішення суду касаційної інстанції за правилами касаційного провадження та здійснювати відповідні процесуальні дії після такого перегляду.
Доводи і аргументи скарги ОСОБА_1 не спростовують правових висновків цієї станови.
У зв`язку зі сказаним варто послатися також на рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", який у пункті 24 цього рішення наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі "Занд проти Австрії" (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".
За частинами першою, другою статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції <…>, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частинами першою, третьою статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до частини другої статті 167 цього Кодексу якщо заява (клопотання, заперечення) <…> є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, оскільки скарга ОСОБА_1 є неприйнятною, тому її разом з доданими до неї матеріалами слід повернути скаржнику.
Керуючись статтями 24, 166, 167, 344, 346 Кодексу адміністративного судочинства України Велика Палата Верховного Суду