Постанова
іменем України
07 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 646/8547/18
провадження № 51-4479км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О. П.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
в режимі відеоконференції:
захисників Найдьонової О.Г., Зуб Г.А.,
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги захисника Найдьонової О.Г. в інтересах засудженого ОСОБА_1, захисника Зуб Г.А. в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 травня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 червня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220060002572, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз - 07 травня 2014 року вироком Дзержинського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, звільненого 22 грудня 2016 року умовно-достроково з невідбутим строком тривалістю 1 рік 6 місяців,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_2 ), проживаючого у АДРЕСА_1 ), громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Вступ
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 08 листопада 2018 року вчинили напад, поєднаний з погрозою застосувати насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, заволоділи грошовими коштами ТОВ "Партнер-Фінанс".
Вироком районного суду, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнані винними у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та засуджено до покарання у виді позбавлення волі:
- ОСОБА_2 строком на 7 років 6 місяців з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого;
- ОСОБА_1 строком на 7 років з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.
Для вирішення даної справи, суд має вирішити чи є правильною кваліфікація дій засуджених за ч. 2 ст. 187 КК України за кваліфікуючою ознакою - вчинення злочину групою осіб.
Короткий зміст оскаржених судових рішення
За вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 травня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винними у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та засуджено за вказаною нормою статті до покарання у виді позбавлення волі:
- ОСОБА_2 строком на 7 років 6 місяців з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого;
- ОСОБА_1 строком на 7 років з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 червня 2021 року вирок районного суду залишено без зміни.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
08 листопада 2018 року приблизно о 12:30 ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_1, розподіливши між собою ролі та обов`язки, маючи умисел на заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я людини, вчинили злочин за наступних обставин. Так, ОСОБА_2, маючи при собі ніж, зайшов до відділення № 16 ТОВ "Партнер-фінанс", розташованого на пр. Гагаріна, 22 у м. Харкові. В той же час ОСОБА_1 залишився біля входу до вказаного приміщення з метою забезпечення умов для скоєння злочину та усунення можливих перешкод. Будучи у приміщенні відділення ОСОБА_2, погрожуючи касиру - операціоністу відділення ОСОБА_3 застосуванням насильства, висловив вимогу передати йому наявні в касі кошти. Сприймаючи погрозу як реальну небезпеку для свого життя та здоров`я ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 2381 грн. Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з місця злочину зникли, звернувши викрадені кошти на власну користь, чим завдали ТОВ "Партнер-фінанс" матеріальну шкоду на загальну суму 2381 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_2 - Зуб Г.А. ставить питання про скасування судових рішень у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. При цьому вказує на те, що наявні у справі докази не доводять поза розумним сумнівом спільний умисел засуджених, направлений на вчинення злочину, розподіл ролей та обов`язків між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Стверджує, що суд першої інстанції був упередженим та несправедливим під час дослідження доказів, при обґрунтуванні суб`єктивної сторони послався на докази, які ґрунтуються на припущеннях, невірно оцінив докази з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення щодо кваліфікації дій засуджених щодо вчинення ними розбійного нападу за попередньою змовою групою осіб та ухвалив вирок, що не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, чим порушив засади законності та верховенства права, встановлені ст. ст. 8, 9 КПК України. На вказані порушення було зазначено і в апеляційній скарзі, проте апеляційний суд всупереч вимогам ст. 419 КПК України належної уваги на її доводи не звернув та не надав належної оцінки.
Захисник Найдьонова О.Г. в інтересах засуженного ОСОБА_1 у касаційній скарзі також просить скасувати судові рішення у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує на те, що суд помилково кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки наявні в матеріалах справи докази не підтверджують змови засуджених на вчинення грабежу. Вважає, що дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки злочину, передбаченого ст. 396 КК України.
Вказує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та у ній всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не надано належну оцінку доводам її апеляційної скарги.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги не надходило.
У судовому засіданні захисники підтримали касаційні скарги, а прокурор, заперечував проти задоволення касаційних скарг.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до вищевказаної норми закону, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.
Зі змісту касаційних скарг захисників вбачається, що вони, крім іншого, посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, визначення яких дано в статтях 409 та 410 КПК України, просять доказам у справі дати іншу оцінку, ніж ту, яку дали суди першої й апеляційної інстанцій, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.