Постанова
Іменем України
25 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 824/140/21-ц
провадження № 61-13526ав21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого судді - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
стягувач - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
розглянув у порядку письмового провадженняапеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційної суду від 02 липня 2021 року у складі судді Кирилюк Г. М. у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07 грудня 2012 року у справі № 276/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви про скасування рішення третейського суду
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07 грудня 2012 року у справі № 276/12 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги заявник обґрунтовувала тим, що вказане рішення третейського суду ухвалено після внесення змін до Закону України "Про третейські суди", тобто справа про стягнення і неї заборгованості як із споживача послуг банку не була підвідомча третейському суду.
Про ухвалення оскаржуваного рішення їй стало відомо лише 18 червня 2021 року від її представника в іншій судовій справі, на підставі інформації з Єдиного реєстру судових рішень. Вона не була повідомлена про час та місце розгляду справи, розгляд справи у третейському суді відбувався без її присутності, оскаржуване рішення вона не отримувала.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07 грудня 2012 року у справі № 276/12 та поновити пропущений строк на оскарження вказаного рішення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 липня 2021 року заяву повернуто особі, яка її подала на підставі частини сьомої статті 454 ЦПК України у зв`язку з пропуском строку встановленого цією статтею на оскарження рішення третейського суду.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників справи
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 липня 2021 року, в якій просить скасувати ухвалу, поновити їй строк на оскарження рішення третейського суду та скасувати вказане рішення, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права. Вказує на те, що пропуск строку звернення до суду зумовлений ненаправленням у передбачений строк та спосіб на її адресу матеріалів третейської справи, належним чином завіреної копії оскаржуваного рішення третейського суду, інших будь-яких процесуальних документів, в тому числі від Дніпровського районного суду м. Києва, ПАТ "Укрсоцбанк".
Київський апеляційний суд при постановленні оскаржуваної ухвали зобов`язаний був керуватись положеннями статті 129 Конституції України щодо гарантії особи на апеляційний перегляд справи та при розгляді питання поновлення строку для оскарження рішення третейського суду мати на меті виправлення судової помилки.
У листопаді 2021 року АТ "Альфа-Банк" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що Заява про скасування рішення третейського суду подана заявником після спливу строку, передбаченого пунктом 1 частини п`ятої статті 454 ЦПК України, який є преклюзивним і поновленню не підлягає, а тому сплив цього строку є безумовною підставою для повернення заяви про скасування рішення третейського суду. Закон України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейськими судами" набув чинності 12 березня 2011 року, тобто після підписання кредитного договору.
Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції щодо законності ухвали про повернення заяви про скасування рішення третейського суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Висновки суду ґрунтуються на такому.
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Повертаючи заяву, Київський апеляційний суд,як суд першої інстанції, виходив із того, що заява про скасування рішення третейського суду подана після закінчення строків, встановлених частиною п`ятою статті 454 ЦПК України.
Верховний Суд погоджується з таким висновком Київського апеляційного суду, виходячи з наступного.
Нормативно-правове обґрунтування
Судом установлено, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 276/12 ухвалено 07 грудня 2012 року.
30 червня 2021 року ОСОБА_1 подала до Апеляційного суду міста Києва заяву про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07 грудня 2012 року, посилаючись на те, що оскаржуване рішення третейського суду прийняте за її відсутності, копія рішення на її адресу не надходила, а про прийняте рішення третейського суду вона дізналася лише 18 червня 2021 року від її представника в іншій судовій справі, на підставі інформації з Єдиного реєстру судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 51 Закону України "Про третейські суди", рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
Згідно з частиною четвертою статті 51 Закону України "Про третейські суди", заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.
Відповідно до частин першої статті 454 ЦПК України, сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Частиною п`ятою статті 454 ЦПК України встановлено, що заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів: стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом (пункт 1); особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом (пункт 2).
Згідно з частиною сьомою статті 454 ЦПК України, заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п`ятою або шостою цієї статті, повертається.
Строк, передбачений пунктом 1 частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, є преклюзивним і з урахуванням положень частини сьомої статті 454 ЦПК України, поновленню не підлягає.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду: від 04 червня 2018 року у справі № 796/37/2018, від 04 червня 2018 року у справі № 795/305/18-ц, від 06 серпня 2018 року у справі № 795/310/18.
У рішенні Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34 від 21 грудня 2010 року, Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
У цій справі судом встановлено, що оскаржуване рішення третейського суду ухвалене 07 грудня 2012 року. ОСОБА_1 була стороною у справі, розглянутій третейським судом, а саме відповідачем.
Із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернулася 30 червня 2021 року, тоді як строк його оскарження закінчився 07 березня 2013 року.
Апеляційний суд, як суд першої інстанції, дійшов правильно висновку про повернення заяви про скасування рішення третейського суду заявнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 454 ЦПК України, оскільки заяву про скасування зазначеного рішення подано після спливу дев`яноста днів з дня прийняття рішення третейського суду, тобто з пропуском преклюзивного строку на оскарження рішення третейського суду.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що строк на оскарження рішення третейського суду пропущений з поважних причин, а тому такий строк підлягає поновленню, Верховний Суд відхиляє, оскільки строк, передбачений пунктом 1 частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, є преклюзивним (припиняючим) і з урахуванням положень частини сьомої статті 454 ЦПК України, поновленню не підлягає не залежно від причин пропуску, тобто його закінчення є безумовною підставою для повернення заяви.
При цьому доводи заявниці про те, що строк на оскарження рішення третейського суду має обраховуватися з моменту, коли вона дізналася про існування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, є безпідставними, оскільки пунктом 1 частини п`ятої статті 454 ЦПК України урегульовано питання відліку строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду стороною третейського розгляду - з дня прийняття рішення третейським судом.
Пункт 2 частини п`ятої статті 454 ЦПК України, який визначає початок відліку строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду з дня, коли особа дізналась або могла дізнатись про прийняття рішення третейським судом, застосовується лише для осіб, які не були залучені до розгляду справи третейським судом (не були стороною спору чи третьою особою), але третейський суд у рішенні вирішив питання про їх права та обов`язки.
З огляду на те, що ОСОБА_1 є відповідачем у справі, яка розглядалась третейським судом, тому строк на оскарження цього рішення складає дев`яносто днів з дня прийняття рішення третейським судом.