Постанова
Іменем України
09 грудня 2021 року
місто Київ
справа № 321/1737/19
провадження № 61-1528св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Михайлівська селищна рада Михайлівського району Запорізької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 10 серпня 2020 року у складі судді Машкіної Н. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Онищенка Е. А., Крилової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у листопаді 2019 року звернувся до суду з позовом про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 25 травня 2009 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру
(далі - ЦДЗК) 14 липня 2009 року, № 040927300598, на той самий строк та на тих самих умовах, що встановлені договором.
Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що згідно з умовами договору оренди землі від 25 травня 2009 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії ЦДЗК 14 липня 2009 року за № 040927300598, він є орендарем земельної ділянки, кадастровий номер 2323355100:08:002:0039, із цільовим призначенням 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, строк дії договору тривав до 14 липня 2019 року.
У зв`язку з наближенням закінчення строку дії договору та відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про оренду землі" позивач 23 квітня 2019 року, тобто у строк не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, листом, до якого був долучений проект додаткової угоди, засобами поштового зв`язку повідомив Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області), як територіальний орган центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, що бажає скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк на тих самих або на нових умовах, які будуть узгоджені сторонами.
Листом від 28 травня 2019 року № 31-8-0.6-2737/2-19 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило, що категорично відмовляє ОСОБА_1 у поновленні договору оренди земельної ділянки на новий строк, будь-яких пропозицій щодо умов, на яких договір міг би бути поновленим, та щодо порядку узгодження цих умов у листі не зазначено.
Після спливу строку, на який було укладено договір оренди, позивач продовжив користуватись земельною ділянкою. Протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі орендар не отримував, тому вважав, що договір є поновленим відповідно до частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", а тому між сторонами мала бути укладена додаткова угода.
Натомість 22 серпня 2019 року ОСОБА_1 отримав від ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області лист-повідомлення від 19 серпня 2019 року № 31-8-0.6-45747/2-19 про заперечення у поновленні договору оренди землі.
Також листом від 03 жовтня 2019 року № 31-8-0.6-5437/2-19 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від укладення додаткової угоди відмовилось і запропонувало оскаржити цю відмову у судовому порядку.
14 листопада 2019 року право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2323355100:08:002:0039, із цільовим призначенням 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, перейшло до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області (далі - Михайлівська селищна рада, селищна рада).
Листом від 10 березня 2020 року № 488 Михайлівська селищна рада в укладенні додаткової угоди до договору відмовила та запропонувала повернути земельну ділянку у зв`язку з тим, що строк дії договору оренди землі сплинув.
Стислий виклад заперечень сторони відповідача
Михайлівська селищна рада заперечувала проти задоволення позову, оскільки після закінчення строку дії договір оренди землі припинився у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 10 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції зробив висновок, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки позивач не дотримався процедури поновлення договору оренди землі, орендодавець повідомив про відмову від продовження строку оренди. Також суд врахував, що сторони не досягли домовленості щодо усіх істотних умов договору оренди землі.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 21 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено з підстав, викладених у цій постанові.
Суд апеляційної інстанції встановив, що позов подано до Михайлівської селищної ради, тобто особи, яка не мала можливості вирішити питання щодо предмета спору, оскільки право комунальної власності на спірну земельну ділянку у неї виникло 14 листопада 2019 року, у той час як строк дії договору оренди закінчився 14 липня 2019 року, коли ділянка перебувала у державній власності.
Також апеляційний суд зазначив, що переважне право ОСОБА_1 на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки орендодавець завчасно, до закінчення строку дії договору оренди землі, повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати договір оренди землі, а тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 . Незгода орендодавця на поновлення договору оренди землі відповідно до вимог частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" виключає можливість визнання поновленим договору оренди землі, оскільки переважне право користування земельною ділянкою належить її власнику.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 26 січня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 10 серпня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 грудня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник визначив, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження
№ 14-330цс18). Відповідно до зазначеного висновку пасивна поведінка орендодавця у вигляді ненадання відповіді на пропозицію укласти договір чи додаткову угоду до договору оренди на новий строк та відсутність заперечень на продовження таких правовідносин протягом місяця після закінчення строку договору, а також фактичне користування орендарем переданою в оренду земельною ділянкою за відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення орендодавця про намір укласти новий договір оренди з новим орендарем, переважне право діючого орендаря, передбачене статтею 33 Закону України "Про оренду землі", буде порушеним, а така поведінка орендодавця стосовно попереднього орендаря буде вважатися недобросовісною;
- суди також не врахували правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 908/2460/17, відповідно до яких повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі;
- частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування, що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору, що відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 917/772/17;
- орендодавець відповідно до частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" має заперечити стосовно поновлення договору оренди саме протягом одного місяця після закінчення дії договору, що відповідає правовим висновка Верховного Суду, викладеним у постановах від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17, від 29 листопада 2018 року у справах № 920/752/17, № 920/737/17, № 920/747/17, № 920/751/17, № 920/746/17, № 920/744/17, № 920/748/17, № 920/749/17.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
За частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені
пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що за умовами договору оренди землі від 25 травня 2009 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК 14 липня 2009 року за № 040927300598, укладеному між Михайлівською районної державною адміністрацією та ОСОБА_1, останньому в оренду передано земельну ділянку, кадастровий номер 2323355100:08:002:0039, із цільовим призначенням 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Михайлівської селищної ради.
Строк дії договору сторонами визначено у десять років (пункт 8 договору). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
У пункті 44 договору його сторони узгодили, що він набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.
Договір зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії ЦДЗК 14 липня 2009 року.
Листом-повідомленням від 23 квітня 2019 року, до якого був долучений проект додаткової угоди, засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 повідомив ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області як територіальний орган центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, що бажає скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.
ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області листом-повідомленням від 28 травня 2019 року повідомило ОСОБА_1, що не погоджується на запропоновані ним умови договору, викладені в проекті додаткової угоди про поновлення договору оренди землі в частині строку дії договору та розміру орендної плати. Зазначило, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Головне управління зазначило, що договір буде вважатися припиненим 15 липня 2019 року. Крім того, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило ОСОБА_1, що відповідно до умов договору орендар з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі мав звернутися до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області не пізніше 14 квітня 2019 року.
Відповідно до листа-повідомлення від 19 серпня 2019 року
№ 21-8-0.6.-4547/2-19 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило ОСОБА_1, що строк дії договору оренди закінчився 15 липня 2019 року, а також про заперечення у поновленні договору оренди землі.
Згідно з листом-вимогою про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 12 вересня 2019 року ОСОБА_1 повідомив ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, що після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар продовжує користуватись земельною ділянкою протягом одного місяця після закінчення строку договору, а саме з 14 липня до 14 серпня 2019 року, листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі він не отримував. Зазначив, що склалась ситуація, коли договір оренди землі є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачено актами спеціального законодавства, проте у встановлений частиною восьмою статті 33 Закону України "Про оренду землі" строком є період часу з 14 серпня до 14 вересня 2019 року, однак додаткової угоди про поновлення договору не укладено. З огляду на викладене просив укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 25 травня 2009 року.
У повідомленні ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 03 жовтня 2019 року про розгляд листа-вимоги ОСОБА_1 зазначено, що Головним управлінням було розглянуто лист-повідомлення від 23 квітня 2018 року про поновлення договору оренди землі та у визначений частиною п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" місячний строк заявнику надано обґрунтовану відповідь про заперечення в поновленні договору з підстав, у тому числі, невчасного звернення за поновленням договору. Зазначило, що у Головного управління відсутні правові підстави для задоволення листа від 12 вересня 2019 року (вхідний № 31-4894/0/1-19 від 17 вересня 2019 року) щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Наголошувало, що відповідно до статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки. У зв`язку з зазначеним вимагало повернути державі в особі Головного управління земельну ділянку у строк, передбачений законодавством для розгляду листа, у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому ОСОБА_1 отримав її в оренду.
Згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 18 жовтня 2019 року № 8-1830/15-19-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" Михайлівській селищній об`єднаній територіальній громаді передано у комунальну власність за актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність ділянки, загальною площею 4 282, 9048 га, які розташовані на території Михайлівської селищної ради об`єднаної територіальної громади Михайлівського району Запорізької області, за межами населеного пункту, згідно з додатком.
Право комунальної власності на земельні ділянки, до складу яких увійшла і земельна ділянка з кадастровим номером 2323355100:08:002:0039, зареєстровано за Михайлівською селищною радою.