Постанова
Іменем України
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 761/19342/20
провадження № 61-16659 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Київстар",
третя особа - громадська організація "Проти придурків та ідіотів",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Кравець В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Київстар" (далі - ПрАТ "Київстар"), третя особа - громадська організація "Проти придурків та ідіотів", про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що він на підставі положень Закону України "Про звернення громадян" звернувся до ПрАТ "Київстар" із заявою від 21 травня 2020 року, в якій просив надати: інформацію про похвилинний тариф надання послуг в мережі; інформацію про вартість роумінгу з акціонерним товариством "Укртелеком"; інформацію про вартість роумінгу з приватним акціонерним товариством "Vodafone Україна"; інформацію про вартість роумінгу з товариством з обмеженою відповідальністю "Лайфселл". Вищевказана заява була підписана електронним цифровим підписом та направлене електронним листом.
Проте ПрАТ "Київстар" у встановленому положеннями частинами третьої та четвертої статті 15 Закону України "Про звернення громадян" порядку не надало відповіді на його заяву від 21 травня 2020 року, чим допустило порушення статті 40 Конституції України та статті 19 Закону України "Про звернення громадян".
Крім того, протиправними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яка полягала, у тому числі, у порушенні стосунків з оточуючими людьми, порушенні нормальних життєвих зв`язків, доказування для вирішення питання щодо протиправної бездіяльності, витрачання особистого часу, значних коштів, сил для відновлення свого порушеного права, що негативно відобразилось на його психоемоційному стані.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ПрАТ "Київстар" розглянути його звернення від 21 травня 2020 року в установленому законом порядку, стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 25 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2020 року у складі судді Осаулова А.А. позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою на підставі положень Закону України "Про доступ до публічної інформації". Таким чином, оскільки надісланий позивачем запит не містить ознак звернення громадян та фактично не є зверненням громадянина у розумінні положень Закону України "Про звернення громадян", тому відсутні правові підстави для зобов`язання ПрАТ "Київстар"розглянути звернення ОСОБА_1 від 21 травня 2020 року у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
Крім того, 29 травня 2020 року ПрАТ "Київстар"надало ОСОБА_1 відповідь № 6460529753/03/03/02 на його заяву, відповідно до якої абонентський номер позивача обслуговується на тарифному плані "Київстар Онлайн 3G 2018", отримати інформацію по тарифному плану "Київстар Онлайн 3G 2018" можна на веб-сайті компанії Київстар.
Відсутні належні та допустимі докази завдання ОСОБА_1 моральної шкоди.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва
від 06 жовтня 2020 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ухвалою апеляційного суду від 05 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху з наданням строку для усунення виявлених в ній недоліків, а саме апеляційна скарга подана шляхом направлення на електронну адресу суду, на останній сторінці апеляційної скарги зазначено про її підписання за допомогою кваліфікованого цифрового підпису, проте до неї не долучено доказів її підписання за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки кваліфікованого електронного підпису, накладеного на апеляційну скаргу, як передбачено положеннями Закону України "Про електронні довірчі послуги". Отже, заявнику необхідно було подати до Київського апеляційного суду підписану апеляційну скаргу. Проте ОСОБА_1 вищевказані вимоги ухвали апеляційного суду, яку він отримав 21 липня 2021 року, не виконано, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, унаслідок чого визнано її неподаною та повернуто заявнику.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати й передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 761/19342/20 з Шевченківського районного суду м. Києва.
У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 листопада 2021 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не отримував ухвалу апеляційного суду від 05 липня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, тому не міг виконати її, унаслідок чого порушено його процесуальні права.
Таким чином, апеляційний суд визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу заявнику допустив порушення вимог процесуального права і положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.
Відповідно до частин першої та третьої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі.
Апеляційна скарга підписується особою, яка її подала, або представником такої особи.
До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи (пункт 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення заяви).
Отже, суд, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 356 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Відповідно до частин першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі, процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Використання електронного підпису врегульоване Законом України "Про електронні довірчі послуги", який набрав чинності 07 листопада 2018 року.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Згідно з підпунктом 15.1 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Подана в електронній формі апеляційна скарга вважається належним чином підписана, у разі її скріпленням електронним цифровим підписом.
Аналогічні за змістом правові висновки, викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 200/12772/18 (провадження № 14-99 зц 19), у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 530/1727/16-ц (провадження № 61-47059 сво 18).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 апеляційна скарга направлена на електронну адресу суду, на останній сторінці якої було зазначено про її підписання за допомогою кваліфікованого цифрового підпису, проте до апеляційної скарги не долучено доказів її підписання за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки кваліфікованого електронного підпису, накладеного на неї відповідно до положень Закону України "Про електронні довірчі послуги", унаслідок чого ухвалою Київського апеляційного суду від 05 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху з наданням строку для усунення виявлених в ній недоліків.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд на підставі вищевказаних вимог процесуального права дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги заявнику, оскільки ОСОБА_1 у встановлений в ухвали Київського апеляційного суду від 05 липня 2021 року строк не виконав її вимог та не усунув недоліки апеляційної скарги, зокрема не надав підписаний ним оригінал апеляційної скарги з копіями та доданими до скарги матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 645/7030/19 (провадження № 61-6699 св 20), від 30 березня 2021 року у справі № 530/544/16-ц (провадження № 61-17630 св 20), від 26 травня 2021 року у справі № 565/195/19 (провадження № 61-2692 cв 20), від 19 липня 2021 року у справі № 910/20593/20.
При цьому визнання неподаною та повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення, за умови подання належно обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_1 не отримував ухвалу апеляційного суду від 05 липня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, тому не міг виконати її, є безпідставними та спростовуються рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, згідно з яким 21 липня 2021 року ОСОБА_1 під розпис отримав копію ухвали Київського апеляційного суду від 05 липня 2021 року (а.с. 155).
Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу заявнику допустив порушення вимог процесуального права і положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя, на увагу не заслуговують, так як прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуванесудове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.