Постанова
Іменем України
09 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 200/3242/18-ц
провадження № 61-13287св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Фідобанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2019 року у складі судді Женеску Е. В. та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 16 червня 2020 року у складі колегії суддів:
Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 та публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" (далі - ПАТ "Ерсте Банк") про визнання договору поруки припиненим.
Позовну заяву мотивовано тим, що 07 квітня 2010 року між нею, ПАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки
№ 014/0999/44/01708/1, відповідно до умов якого вона поручилася перед банком солідарно у повному обсязі відповідати за своєчасне виконання позичальником ОСОБА_2 усіх його зобов`язань за кредитним договором від 26 березня 2007 року № 014/0999/01708 та додатковими угодами до нього.
05 травня 2010 року ПАТ "Ерсте Банк" повідомило ОСОБА_2,
що відповідно до умов кредитного договору банк використав своє право
на повернення кредиту достроково та встановив нову дату виконання основного зобов`язання.
ОСОБА_1 вважала, що зазначений договір поруки є припиненим, оскільки ПАТ "Ерсте Банк" протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явило вимог до поручителя,
а звернулося з позовом до суду про солідарне стягнення заборгованості
з неї та ОСОБА_2 лише 22 квітня 2011 року.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати договір поруки від 07 квітня 2010 року № 014/0999/44/01708/1, укладений між ПАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_1, припиненим з певної дати, а саме з 29 листопада 2010 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська
від 23 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк скористався правом вимагати дострокового виконання основного зобов`язання у повному обсязі 05 травня 2010 року, а з позовом до суду про стягнення заборгованості
з боржника та поручителя звернувся 22 квітня 2011 року, тобто раніше ніж сплинув трирічний строк, встановлений умовами договору поруки
на пред`явлення вимог до поручителя, у зв`язку із цим порука
ОСОБА_1 за договором поруки від 07 квітня 2010 року
не припинилась.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормою права, яка підлягає застосуванню, законно та обґрунтовано дійшов висновку про те, що порука ОСОБА_1 за договором поруки
від 07 квітня 2010 року не припинилась, оскільки банк скористався правом вимагати дострокового виконання основного зобов`язання у повному обсязі 05 травня 2010 року, а з позовом до суду про стягнення заборгованості
з боржника та поручителя звернувся 22 квітня 2011 року, тобто раніше ніж сплинув трирічний строк, встановлений умовами договору поруки
на пред`явлення вимог до поручителя.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року
у вступній та резолютивній частині постанови Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2020 року виправлено описку, зазначено відповідача
ПАТ "Ерсте Банк", "правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк"".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у постановах Верховного Суду України
від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 21 січня 2015 року у справі 6-190цс14 та від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс16, а також
у постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду
від 11 листопада 2019 року у справі № 725/3981/14 (провадження
№ 61-10358сво19) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства.
ОСОБА_1 вважає, що вимогу до поручителя про виконання ним зобов`язання за договором поруки слід пред`явити в судовому порядку
в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем). Сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року було поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня
2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 16 червня
2020 року. Відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 200/3242/18-ц із Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 березня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Престиж" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/0999/44/01708, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 140 000,00 доларів США, терміном по 26 березня 2017 року, зі сплатою 12,5 % річних (а. с. 7-9).
Згідно пунктів 1.2, 1.3 зазначеного кредитного договору кредит надається на 120 місяців з 27 березня 2007 року по 26 березня 2017 року; кінцевим терміном повернення кредиту позичальником є 26 березня 2017 року.
У пункті 6.5 кредитного договору від 26 березня 2007 року
№ 014/0999/44/01708 погоджено, що кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки
за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках порушення наступних умов, які визнаються сторонами як істотні: невиконання позичальником пунктів 5.1, 5.2, 5.4, 5.5, 5.6, 5.7 цього договору; невиконання позичальником умов укладених договорів забезпечення; наявності фактів невиконання позичальником (його гарантами або поручителями) будь-яких інших своїх зобов`язань; у випадку вимоги позичальника повернути оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, переданих кредитору на зберігання; значного погіршення фінансового стану позичальника (його гарантів або поручителів); подання до суду позову про визнання недійсними в цілому чи в частині та/або неукладеним цього договору та/або будь-якого договору забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань.
07 квітня 2010 року між ПАТ "Ерсте Банк" (кредитор), ОСОБА_2 (позичальник) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки № 014/0999/44/01708/1, відповідно до умов якого поручитель
ОСОБА_1 поручилася перед банком солідарно у повному обсязі відповідати за виконання позичальником усіх його зобов`язань
за кредитним договором від 26 березня 2007 року № 014/0999/44/01708
та всіх додаткових угод, що були укладені до нього (а. с. 10-11).
Пунктом 6.2 зазначеного договору поруки погоджено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до настання однієї з наступних обставин: виконання (в тому числі дострокового) позичальником забезпеченого порукою зобов`язання, визначеного в пункті 2.1 цього договору
(підпункт 6.2.1); погашення поручителем всієї заборгованості позичальника за кредитним договором у порядку та строки, визначені цим договором (підпункт 6.2.2); також порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного строку з дня настання терміну виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя (частина четверта
статті 559 ЦК України) (підпункт 6.2.3).
ПАТ "Ерсте Банк" було направлено на адресу боржника ОСОБА_2 попередження про порушення основного зобов`язання від 05 травня
2010 року № 12.1.0/276, відповідно до якого банк вимагав
в двадцятиденний строк виконати порушене зобов`язання - здійснити погашення простроченої суми станом на 30 квітня 2010 року; достроково виконати зобов`язання за кредитним договором - погасити заборгованість: основну суму кредиту в розмірі 97 883,62 доларів США та відсотки
за користування кредитом на момент його повного погашення (а. с. 12).
22 квітня 2011 року ПАТ "Ерсте Банк" звернулось до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 26 березня 2007 року
№ 014/0999/44/01708 з боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1
(а. с. 13).
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська
від 05 вересня 2011 року у цивільній справі № 2-3855/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ерсте Банк" заборгованість за кредитним договором від 26 березня 2007 року
№ 014/0999/44/01708 у розмірі 857 477,78 грн та понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 820,00 грн (а. с. 13).
05 серпня 2014 року ПАТ "Ерсте Банк" припинено. Правонаступником вказаної юридичної особи є публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк"), яке протокольною ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2020 року було залучено до участі у справі у якості правонаступника ПАТ "Ерсте Банк".
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
Згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.