Постанова
Іменем України
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 1712/1003/12
провадження № 61-5474св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" на постанову Рівненського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Хилевич С. В., Ковальчук Н. М., Шимків С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2012 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 14 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (далі - ВАТ АБ "Укргазбанк"), правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №69/08-Ж/02, за яким позичальник отримав від банку кредит у розмірі 29 000 доларів США на строк до 13 травня 2038 року.
14 травня 2008 року між сторонами у справі укладено тристоронній договір поруки № 1, за яким ОСОБА_2 поручилася перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 69/08-Ж/02 від 14 травня 2008 року.
У зв`язку з неналежним невиконанням позичальником кредитних зобов`язань, станом на 01 квітня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 38 543,65 доларів США, яка у добровільному порядку погашена не була.
Посилаючись на неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, ПАТ АБ "Укргазбанк" просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість, яка станом на 01 квітня 2012 року становила 38 543,65 доларів США, із яких: 28 436, 08 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом, 10 107, 57 доларів США - прострочена заборгованість за відсотками, а також 124 471,68 грн пені за простроченими кредитом і відсотками
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ АБ "Укргазбанк" про визнання нікчемним договору поруки до кредитного договору.
Зустрічний позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 вказаний договір поруки № 1 від 14 травня 2008 року ніколи не укладала та не підписувала.
На підставі викладеного ОСОБА_2 просила визнати договір поруки № 1 від 14 травня 2008 року нікчемним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 25 серпня 2020 року первісний позов ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором № 69/08-Ж/02 від 14 травня 2008 року в сумі 38 543,65 доларів США та 124 471,68 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В решті позовних вимог відмовлено.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв`язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника у заявленому позивачем розмірі.
Відмовляючи у задоволенні первісних вимог в частині солідарного стягнення заборгованості з поручителя, місцевий суд виходив з того, що відповідачка ОСОБА_2 не вчиняла жодних дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків, а саме: не підписувала договір поруки, тому вона не може нести солідарну відповідальність за невиконання позичальником умов кредитного договору № 69/08-Ж/02 від 14 травня 2008 року.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_2 обрала неналежний спосіб захисту порушених прав.
Не погодившись з таким рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо поручителя ОСОБА_2, ПАТ АБ "Укргазбанк" подало апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено частково, рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 25 серпня 2020 року скасовано.
Первісний позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" кредитну заборгованість у розмірі 38 543,65 доларів США та 124 471,68 грн, а також 3 219,68 грн судового збору.
У задоволенні вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості відмовлено.
ОСОБА_2 відмовлено у зустрічному позові до ПАТ АБ "Укргазбанк" про визнання договору поруки нікчемним.
Відмовляючи в задоволенні позову до поручителя, апеляційний суд виходив із того, що наявні передбачені частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України правові підстави для припинення поруки. Перше порушення кредитних зобов`язань ОСОБА_1 було допущено у грудні 2008 року, коли ним не було сплачено черговий щомісячний платіж (у строк, передбачений кредитним договором). В подальшому невиконання боржником умов кредитного договору продовжились, внаслідок чого, приймаючи до уваги, що ПАТ "Укргазбанк" звернулося з позовом до боржника та поручителя про повернення усієї суми кредиту лише у червні 2012 року, тобто поза межами шестимісячного строку, у відповідності до пункту 5.2. договору поруки від 14 травня 2008 року, частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припинилася.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року до Верховного Суду, ПАТ АБ "Укргазбанк", посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що у разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання, в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється лише в частині щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів, поза межами цього строку.
Вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, зокрема, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі від 13 червня 2018 року № 408/8040/12 (провадження № 14-145цс18).
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
03 червня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що14 травня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №69/08-Ж/02, за яким позичальник отримав кредит у розмірі 29 000 доларів США на строк до 13 травня 2038 року та зобов`язався повертати на користь кредитодавця кредит і сплачувати проценти за користування ним.
Пунктом 3.3.3 вказаного кредитного договору передбачено порядок та строки повернення кредитних коштів позичальником, який зобов`язаний щомісячного з 1-го по 10-те число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, вносити платіж в розмірі не менше 1/360 від суми отриманого кредиту, що становить 80,56 доларів США.
14 травня 2008 року між сторонами укладено тристоронній договір поруки № 1, за яким ОСОБА_2 поручилася перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 69/08-Ж/02 від 14 травня 2008 року.
Згідно з умовами цього договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань за кредитним договором, а також відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж об`ємі, що й позичальник, - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань - в повному об`ємі.
У відповідності до пункту 5.1 договору поруки № 1 від 14 травня 2008 року, цей договір набуває юридичної сили з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов`язання позичальника за кредитним договором.
Разом із тим, пунктом 5.2 договору поруки встановлено, що порука за цим договором припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя.
У червні 2012 року ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості з обох відповідачів - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Апеляційним судом встановлено, що перше порушення кредитних зобов`язань ОСОБА_1 через несплату чергового щомісячного внеску було допущено у грудні 2008 року, відповідно до складеного позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 69/08-Ж/02 від 14 травня 2008 станом на 01 квітня 2012 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,
3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції в частині вирішення первісних позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 та в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 у касаційному порядку не оскаржувалась, а тому, в силу статті 400 ЦПК України, у вказаних частинах вимог не є предметом касаційного перегляду.
Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.