ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2021 року
Київ
справа №520/13975/19
адміністративне провадження № К/9901/30128/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 червня 2020 року (головуючий суддя - Чудних С.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року (головуючий суддя Калиновський В.А., судді - Кононенко З.О., Сіренко О.І.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд" (далі - ТОВ "Альтернатива Трейд") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області), в якому, просило: визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо внесення/включення ТОВ "Альтернатива Трейд" (код ЄДРПОУ 37878035) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ "Альтернатива Трейд" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив що Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення щодо віднесення ТОВ "Альтернатива Трейд", як суб`єкта господарювання до переліку ризикових, вважає рішення відповідача таким, що порушує його права та інтереси, оскільки його внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. На думку позивача, контролюючий орган протиправно відніс його до переліку ризикових платників податків, оскільки вважає, що ТОВ "Альтернатива Трейд" не відповідає жодному з критеріїв ризиковості. Крім того, позивач вказує, що рішення відповідача, викладене у протоколі від 10 грудня 2019 року № 82, про віднесення ТОВ "Альтернатива Трейд" до переліку ризикових платників прийнято з порушенням встановленого порядку, оскільки не містить належної мотивації та причин його прийняття. Також, вважає, що лист Державної фіскальної служби України, яким відповідач керувався при прийнятті оскаржуваного рішення, не є нормативно-правовим актом, оскільки носить лише інформаційний характер.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 9 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення у формі протоколу від 10 грудня 2019 року № 82 Комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на порядку денному в частині внесення/включення ТОВ "Альтернатива Трейд" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Зобов`язано ГУ ДПС у Харківській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ТОВ "Альтернатива Трейд" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області судовий збір у розмірі 3842 грн.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ГУ ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення. Зокрема, у касаційній скарзі податковий орган посилається на положення пункту 61.1 статті 61, підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62, пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, вказує на те, судами попередніх інстанцій не враховано, що способом здійснення контролю є зокрема, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, позивач звернувся до суду із позовом про оскарження проміжкового рішення податкового органу, обрав спосіб захисту свої прав, який суперечить закону. Також в обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що в оскаржуваних судових рішеннях першої та апеляційної інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 серпня 2019 року (справа №540/2077/18), від 20 листопада 2019 року (справа №480/4006/18) та від 10 липня 2020 року (справа №520/5168/19).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.
Вирішуючи спір, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі протокольного Рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області від 10 грудня 2019 року № 82 ТОВ "Альтернатива Трейд" включено до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" за критерієм ризиковості платників відповідно пункту 1.6 "в органах ДПС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної роботи при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування".
Підставою для ухвалення такого рішення слугував лист Служби безпеки України від 13 листопада 2019 року № 8/1/4-9958.
ТОВ "Альтернатива Трейд" вважаючи протиправними дії ГУ ДПС у Харківській області щодо внесення його до переліку ризикових платників податків, звернулось до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інспекції виходив з того, що оскаржене рішення відповідачем прийнято за відсутності об`єктивних ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства та без матеріалів, які б свідчили про наявність підстав віднесення позивача до переліку ризикових платників податків. Також суд зазначив, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків на підставі критеріїв ризиковості, визначених виключно листом Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 є безпідставним, оскільки листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, тому не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, Харківський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що оскаржене рішення (протокол) підлягає скасуванню із зобов`язанням відповідача виключити ТОВ "Альтернатива Трейд" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Стосовно обраного способу захисту та порушення прав позивача суд зазначив, що внесення позивача до переліку ризикових платників має наслідком зупинення реєстрації податкових накладних, які позивач подає до Єдиного державного реєстру податкових накладних, а відповідно створює додаткові перешкоди у здійсненні господарської діяльності та руйнує його ділову репутацію.
Зазначена позиція підтримана Другим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із пунктом 19 частини першої статті 4 вказаного Кодексу, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
За приписами частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Згідно з пунктом 61.1. статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
За приписами пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 вказаного Кодексу, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.16 цієї ж статті (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі - Закон №2245-VIII), змінено редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України.
Згідно приписів пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необ