ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2021 року
м. Київ
справа №826/7516/17
адміністративне провадження № К/9901/29428/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКЕЯ-ЛТД" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКЕЯ-ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ТОВ "Нікея-ЛТД" (далі - Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 10 листопада 2016 року №38332/10/26-55-08-05;
- зобов`язати ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць жовтень 2016 року з додатками та доповненням до неї із введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих Позивачем документів від 09 листопада 2016 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року здійснено процесуальне правонаступництво та замінено ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на ДПС України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року скасовано. Замінено відповідача - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39669867) на його правонаступника - ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати, а позов задовольнити.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09 листопада 2016 року директором Товариства Терещенком К.А., у письмовій формі подано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період календарний місяць жовтень 2016 року з додатками №2, 3, 4 та 5 та викладенням доповнень до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період жовтень 2016 року (включно з додатками).
09 грудня 2016 року позивачем засобами поштового зв`язку отримано оскаржуване рішення від 10.11.2016 року №38332/10/26-55-08-05, відповідно до якого, з огляду на п.49.11 ст.49 ПК України, декларація з ПДВ за жовтень 2016 року та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2016 року ТОВ "Нікея-ЛТД" не прийняті, як податкові звіти.
При цьому, податковий орган посилається на те, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Нікея-ЛТД" за ІПН 33546852557 анульоване 25.05.2016 року.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, Товариство звернулося з даним адміністративним позовом до суду.
Відмовивши у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час виникнення спірних правовідносин (а саме жовтень 2016 року), свідоцтво платника ПДВ позивача було анульовано у зв`язку з чим контролюючий орган діяв виключно в межах наданих йому чинними нормативно-правовими актами повноваженнями.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 6.1 ст.6 ПК України встановлено, що податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно із п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, які платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.16.1.4 ПК України, платник податку зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п.31.1 ст.31 ПК України).
Відповідно до ст.35 ПК України, сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Сплата податків і зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим кодексом або законами з питань митної справи.
Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.
Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до ст.38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Підпунктом 49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
Перейти до повного тексту