ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 686/9279/17
провадження № К/9901/30104/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Хмельницького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов`язання до вчинення дій, за касаційною скаргою Хмельницького обласного військового комісаріату на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Продана Б.Г. від 20 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сушка О.О., Залімського І.Г., Смілянця Е.С. від 04 жовтня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Хмельницького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов`язання до вчинення дій, у якому просив:
- зобов`язати Хмельницький обласний військовий комісаріат підготувати подання про призначення йому пенсії згідно додатку 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до пункту "в" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 20 січня 2017 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Зобов`язано Хмельницький обласний військовий комісаріат підготувати подання про призначення ОСОБА_1 пенсії згідно додатку 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що станом на момент звернення за призначенням пенсії заявнику виповнилося 45 років, що в сукупності з відповідною вислугою років сформувало підстави для призначення пенсії позивачу. Отримавши заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії Хмельницький обласний військовий комісаріат не вчинив дій, визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
4. Відмовивши в у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "в" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суди попередніх інстанцій виходили з того, що зазначена вимога є передчасною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Хмельницький обласний військовий комісаріат звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01 серпня 1989 року по 17 лютого 2005 року проходив безперервну військову службу в Збройних Силах СРСР, а згодом України. На підставі наказу Начальника Генерального штабу Збройних Сил України Міністра оборони України (по особовому складу) від 31 грудня 2004 року № 395 ОСОБА_1 було звільнено у запас за підпунктом "в" пункту 67 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (у зв`язку зі скороченням штатів, а також у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України). На підставі наказу командира військової частини А 0553 Міністерства оборони України від 17 лютого 2005 року № 39 позивача було виключено з 17 лютого 2005 року зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Хмельницького обласного військового комісаріату.
Після звільнення з військової служби позивач продовжував працювати і станом на час звернення до суду з даним позовом мав загальний трудовий стаж 28 років.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилося 45 років.
02 березня 2017 року ОСОБА_1 направив на адресу Хмельницького обласного військового комісаріату заяву про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отримавши заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії Хмельницький обласний військовий комісаріат не вчинив дій визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
7. Вважаючи таку бездіяльність відповідача неправомірною ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що основною умовою для призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі пункту "в" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", є досягнення на день звільнення з військової служби - 45-річного віку та вислуги 20 календарних років. На момент звільнення з військової служби ОСОБА_1 досяг лише 33-річного віку, а не 45, як передбачено чинним законодавством. Відповідно до матеріалів особової справи вислуга років позивача на день звільнення з військової служби становить15 років 6 місяців 16 днів.
9. Відзиву на касаційну скаргу Хмельницького обласного військового комісаріату на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у від 04 жовтня 2017 року ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Законом України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей" встановлено правові основи забезпечення соціального захисту військовослужбовців, які звільнятимуться у зв`язку зі скороченням чисельності Збройних Сил України в ході їх реформування, та членів їхніх сімей.
11. Згідно з пунктом 11 статті 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей" (у редакції на час звільнення позивача зі служби) військовослужбовцям, які звільняються зі Збройних Сил України у зв`язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 15 років пенсія обчислюється у розмірі 40 відсотків від грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 відсотки за кожний наступний рік, але не більше ніж 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.
12. Статтею 3 цього ж Закону дію вказаної норми поширено на військовослужбовців, які звільнені з військової служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України після 01 січня 2004 року.
13. Умови призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
14. Редакція пункту "б" зазначеної статті змінювалась, міняючи при цьому умови і підстави виникнення права на пенсію за вислугу років, зокрема, умову призначення пенсії - досягнення 45-річного віку на час звільнення зі служби.
15. У певний час існували положення статті, за якими військовослужбовець міг звільнитися зі служби і раніше, але при досягненні ним 45-річного віку йому могла бути призначена пенсія за вислугу років при наявності інших обов`язкових показників.
16. Так, відповідно до пункту "б" зазначеної статті в редакції, що діяла на час звільнення позивача, право на пенсію за вислугу років мали особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених зі служби у зв`язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
17. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 4 квітня 2006 року № 3591-IV (набрав чинності з 29 квітня 2006" внесено зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Так, статтю 12 викладено в іншій редакції, зокрема доповнено пунктом "в", відповідно до якого пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом при досягненні 45-річного віку і за наявності у них вислуги 15 років, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей".
18. Пунктом 11 статті 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей" (у чинній на момент звернення позивача за призначенням пенсії редакції, зі змінами, внесеними згідно із Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року) передбачено, що військовослужбовцям, які звільняються зі ЗСУ у зв`язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 20 календарних років пенсія обчислюється у розмірі 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.
19. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратурі, охороні державного кордону України, податковій міліції, Управлінні державної охорони України, державній пожежній охороні, Державному департаменті України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
20. Також у Рішенні Конституційного Суду України № 5-рп/2002 зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державною права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей.