ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 620/4688/21
адміністративне провадження № К/9901/23564/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр радіотехнічних та оптико-електронних систем "Обрій" на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2021 (головуючий суддя: Ткаченко О.Є.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 (головуючий суддя: Пилипенко О.Є., судді: Глущенко Я.Б., Собків Я.М.) у справі №620/4688/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр радіотехнічних та оптикоелектронних систем "Обрій" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправним та скасування наказу,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр радіотехнічних та оптикоелектронних систем "Обрій" (далі - ТОВ "НДЦ "Обрій" або позивач) звернулося з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), в якому просило:
визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №385 від 24.03.2021 про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості, згідно якого було присвоєно об`єкту нерухомого майна ТОВ "АТАД К" (адміністративному-житловому будинку на вул. Саксаганського, 80 у Голосіївському p-ні м. Києва, відповідно до сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкту (черги, окремого пускового комплексу) серія ІV 12320115316, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 05.11.2020, поштову адресу: вул. Саксаганського, буд. 78-80, у Голосіївському p-ні м. Києва.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2021, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України у зв`язку із тим, що позов не належить розглядати за правилами адмінсудочинства. Позивачу роз`яснено, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані рішення, а справу направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 08.12.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем із порушенням процедури та за межами законодавчо визначної компетенції органу влади. Позивач зазначає, що з прийняттям оскаржуваного рішення фактично виникла така ситуація, що одному й тому ж об`єкту нерухомості, що знаходиться у Голосіївському p-ні м. Києва, присвоєно одразу дві різні поштові адреси, а саме: вулиця Саксаганського, 80 та вулиця Саксаганського, буд. 78-80. Таке рішення порушує права та законні інтереси власників нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 80, в т.ч. і позивача (інвестора), якому на праві власності за цією адресою також належать об`єкти нерухомості. Зазначає, що ситуацією, яка склалася, скористалися особи, які наразі контролюють діяльність замовника будівництва будинку в м. Києві по вул. Саксаганського 80 (ТОВ "СП "АТАД К"), які із залученням приватного нотаріуса КМНО Сальваровської Н.І. намагались продублювати за адресою "вул. Саксаганського, 78-80" за собою в Державному реєстрі речових прав ті об`єкти нерухомого майна, які вже зареєстровані в Реєстрі за адресою "вул. Саксаганського, 80". Зокрема зловмисники намагались 25.03.2021 провести реєстрацію саме тих об`єктів нерухомого майна, які належать ТОВ "НДЦ "Обрій".
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що даний спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, оскільки позов насамперед направлений на захист його права власності на нерухоме майно.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного встановлення юрисдикційної підсудності цієї справи. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник стверджує, що спір у цій справі пов`язаний із захистом прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових правовідносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. Скаржник стверджує, що перевірці у цій справі підлягають виключно дії (рішення) суб`єкта владних повноважень на предмет відповідності їх вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності. Зазначає, що оскаржуваний наказ не породив ні в кого жодних майнових прав на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 78-80, так само як і не припинив ці права в Державному реєстрі. За позицією скаржника, присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна не тягне за собою порушення або загрози порушення приватного права чи майнового інтересу іншого суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись ця справа, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За приписами частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг
Згідно із пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Частиною першою статті 5 КАС передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному:
"До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Отже в контексті статей 2, 4, 5, 19 КАС України визначальними ознаками справи адміністративної юрисдикції є не лише суть (зміст, характер) спору, але й підстави його виникнення та суб`єктний склад учасників правовідносин.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єкта владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.".
Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що позивач є власником нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме: № 36, 49, 58, 59, приміщення для зберігання велосипедів № 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 35, машиномісць № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, квартир № 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31.
Наказом відповідача №385 від 24.03.2021, об`єкту нерухомості, що знаходиться у Голосіївському p-ні м. Києва по вул. Саксаганського, 80, було присвоєно іншу поштову адресу, а саме: "вул. Саксаганського, буд. 78-80, у Голосіївському p-ні м. Києва". Водночас розпорядження Голосіївської РДА в м. Києві №613 від 24.12.2020, яким було присвоєно цьому ж об`єкту адресу - місто Київ, вул. Саксаганського, буд. 80, залишилося чинним та ніким не скасованим. Таким чином, одному і тому ж об`єкту нерухомого майна присвоєно різні поштові адреси.
Як стверджує позивач, такою ситуацією скористалися особи, які наразі контролюють діяльність замовника будівництва будинку в м. Києві по вул. Саксаганського 80 (ТОВ "СП "АТАД К"), які із залученням приватного нотаріуса КМНО Сальваровської Н.І. намагались продублювати за адресою "вул. Саксаганського, 78-80" за собою в Державному реєстрі речових прав ті об`єкти нерухомого майна, які вже зареєстровані в Реєстрі за адресою "вул. Саксаганського, 80". Зокрема зловмисники намагались 25.03.2021 провести реєстрацію саме тих об`єктів нерухомого майна, які належать ТОВ "НДЦ "Обрій".
Додатково суд апеляційної інстанції відзначив, що в матеріалах справи міститься клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі №620/7/21 (провадження ЗП/620/7/21), подане представником ТОВ "СП "АТАД К", в якому, серед іншого стверджується, що ТОВ "СП "АТАД К" є законним власником ряду об`єктів нерухомості, розташованих за адресою: вул. Саксаганського 78-80, м. Київ.
У зв`язку із цим, апеляційний суд констатував, що хоча позивачем і наголошується на тому, що наказ про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості оскаржується виключно з підстав процедурних порушень, скасування останнього чи залишення в силі, на переконання суду апеляційної інстанції, однозначно впливатиме на майнові права або позивача, або ТОВ "СП "АТАД К". За таких обставин, суд апеляційної інстанцій дійшов висновок, що даний позов спрямований на захист права та майнового інтересу заявника, стосується захисту права власності на нерухоме майно, у зв`язку із чим такий спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.
Колегія суддів не погоджується із позицією судів попередніх інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до статей 22, 23 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №559 "Про містобудівний кадастр", рішення Київської міської ради від 24 травня 2012 року № 588/7925 "Про Службу містобудівного кадастру", рішення Київської міської ради від 20 вересня 2012 року №70/8354 "Про затвердження Міської цільової програми створення та впровадження Містобудівного кадастру міста Києва на 2013 - 2015 роки", для забезпечення функціонування Містобудівного кадастру міста Києва Київська міська рада вирішила рішенням від 22.05.2013 №337/9394 "Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві" затвердити Положення про реєстр адрес у місті Києві (далі - Положення).
У пункті 1.6 цього Положення визначено, що метою створення та функціонування Реєстру адрес, удосконалення реєстрації адрес та їх змін є:
систематизація та унормування подання інформації щодо адресної ідентифікації об`єктів нерухомості в різних документах, базах даних та інформаційних системах міста;
централізований облік юридично правильних адрес будівель, споруд, майнових комплексів на різних етапах їхнього життєвого циклу, а також місця розташування (адреси) земельних ділянок;
забезпечення відповідності адреси будівлі, споруди, майнового комплексу, а також місця розташування (адреси) земельної ділянки, вказаної у пред`явленому заявником документі, юридично правильній адресі чи місцю розташування земельної ділянки (адресі), зареєстрованій у Реєстрі адрес;
створення умов для встановлення однозначних зв`язків між різноманітними інформаційними потоками в інформаційних системах міста щодо адресної прив`язки об`єктів нерухомості;
забезпечення інформаційних потреб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб у питаннях адресної ідентифікації об`єктів нерухомості на території міста.
Пунктом 1.13 Положення передбачено, що розпорядником та адміністратором Реєстру адрес від імені територіальної громади міста виступає Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі Служби Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Служба Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури).
Порядок присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості та будівельних адрес об`єктам нового будівництва у місті Києві врегульовано у розділі 4 цього Положення.
Так, згідно із пунктом 4.1 Положення присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання розпорядчих документів Департаментом містобудування та архітектури або районними в місті Києві державними адміністраціями з подальшим їх внесенням до Реєстру адрес.
Будівельна адреса об`єкта нового будівництва присвоюється наказом Департаменту містобудування та архітектури за заявою замовника будівництва, поданою до Департаменту містобудування та архітектури через Міський дозвільний центр та з урахуванням затвердженої в установленому порядку проектної документації або виданого будівельного паспорта забудови земельної ділянки (пункт 4.14).
Будівельна адреса об`єкта нового будівництва чинна до завершення будівництва та прийняття цього об`єкта в експлуатацію в установленому порядку (пункт 4.15).
Водночас приписами пункту 4.16 Положення визначено, що присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.
Присвоєння поштових адрес іншим об`єктам нерухомого майна здійснюється наказом Департаменту містобудування та архітектури. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до Департаменту містобудування та архітектури через Міський дозвільний центр.
Відповідно до частини п`ятої статті 26-3 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI; у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного у справі наказу) передбачено, що за рішенням Київської міської ради повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися органам, визначеним частиною другою статті 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".
В свою чергу статтею 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" визначено, що питання організації управління районами в місті Києві належать до компетенції Київської міської ради і вирішуються відповідно до Конституції, цього та інших законів України, рішень міської ради про управління районами міста.
У районах міста Києва діють районні в місті Києві державні адміністрації, які підпорядковуються Київській міській державній адміністрації, а в разі утворення районних у місті Києві рад також є підзвітними і підконтрольними відповідним радам як виконавчі органи таких рад.
У разі утворення районної в місті Києві ради на посаду голови районної в місті Києві державної адміністрації Президентом України призначається особа, яка обрана головою районної у місті Києві ради.
У разі неутворення районної у місті Києві ради голова районної у місті Києві державної адміністрації призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України відповідно до Конституції України.
Згідно із частиною шостою статті 26-3 Закону №3038-VI, яка відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 17.10.2019 №199-IX почала застосовуватися з 1 грудня 2020 року, передбачено, що виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація (далі - орган з присвоєння адреси) протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва, визначеного частиною дев`ятою статті 36 та частиною третьою статті 37 цього Закону:
1) приймає рішення про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об`єкта будівництва;
2) оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Також з 01.07.2019 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.03.3019 №367 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності", було запроваджено реалізацію експериментального проекту. Зазначеним проектом передбачалося, що з 01.07.2019 присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна має здійснюватися виключно відповідно до Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, затвердженого вказаною постановою (далі - Тимчасовий порядок; з 02.07.2021 виключений згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №681).
Пунктом 6 Тимчасового порядку (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного у справі рішення) було визначено, що рішення про присвоєння або зміну адреси об`єкта будівництва, об`єкта нерухомого майна відповідно до цього Порядку приймає уповноважений орган містобудування та архітектури (далі - уповноважений орган з присвоєння адреси).
Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути:
виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - якщо об`єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
районні в м. Києві державні адміністрації - якщо об`єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації;
місцева державна адміністрація - якщо об`єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій.
Зазначеними нормативними документами, які були чинними на час прийняття оскаржуваного у цій справі наказу від 24.03.2021, визначалася процедура присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси, та в залежності від типу об`єкта нерухомості, його розташування визначався уповноважений орган з питань присвоєння адреси.
Отже існує визначена процедура присвоєння поштової адреси та визначені суб`єкти владних повноважень, які наділені цим правом.
Предметом спору у цій справі є наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №385 від 24.03.2021, яким об`єкту нерухомості (адміністративному-житловому будинку на вул. Саксаганського, 80 у Голосіївському p-ні м. Києва) присвоєну іншу поштову адресу (м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 78-80)
Частиною третьою статті 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тобто, саме позивач у позовній заяві визначає порушене право та спосіб його захисту.
Позов у цій справі насамперед обумовлений незаконністю рішення відповідача з підстав порушення процедури його прийняття та відсутності законодавчо визначеної компетенції цього органу.
Отже, оцінюючи вид цього правового спору, слід враховувати наступні критерії адміністративної юрисдикції:
- присутність у спірних публічно-правових відносинах суб`єкта владних повноважень- у спорі суб`єктом владних повноважень є Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація);
- спірні відносини мають саме адміністративно-правову природу - у цій справі існують відносини з приводу присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості, які є адміністративно-правовими відносинами;
- суб`єкт владних повноважень у спірних публічно-правових відносинах, здійснює адміністративні повноваження - відповідачем було ухвалено адміністративний акт;
- спірні публічно-правові відносини регулюються нормами адміністративного права, зокрема, - Законом України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", постановою Уряду від 27.03.3019 №367 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності", рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 №337/9394 "Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві".
Отже, усі ознаки справи адміністративної юрисдикції притаманні цьому спору.
Водночас судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин не встановлено, що наслідки оскаржуваного наказу призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин.
Суди не посилалися на докази, які свідчать про наявність між позивачем та ТОВ "СП "АТАД К" спору про право. Навпаки позивач стверджує, що оскаржуваний наказ не породив жодних майнових прав на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 78-80, так само як і не припинив ці права в Державному реєстрі.
Водночас, стверджуючи про те, що між позивачем та ТОВ "СП "АТАД К", як законним власником ряду об`єктів нерухомості, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського 78-80, існує майновий спір, суд апеляційної інстанції не переконався у справжності таких тверджень. Такі висновки ґрунтуються виключно на мотивах клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих у справі №620/7/21 за заявою ТОВ "НДЦ "Обрій" до пред`явлення позову у справі №826/4688/21 про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №385 від 24.03.2021.
За такого правового регулювання та встановлених судами обставин, колегія судів дійшла висновку, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до компетенції адміністративного суду з огляду на наявність у ньому таких критеріїв адміністративної юрисдикції: між учасниками справи виникли публічно-правові відносини; присутність у спірних правовідносинах суб`єкта владних повноважень; дії вчинені суб`єктом владних повноважень; суб`єкт владних повноважень здійснює адміністративні повноваження у сфері публічного адміністрування; спірні правовідносини врегульовані адміністративним законодавством.
Відтак, перевірці у цій справі підлягають виключно дії (рішення) суб`єкта владних повноважень за критеріями визначеними частиною 2 статті 2 КАС України щодо відповідності наказу №385 від 24.03.2021 вимогам законодавства.