ПОСТАНОВА
Іменем України
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа №620/1267/19
адміністративне провадження № К/9901/33152/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 620/1267/19
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Чернігівській області
про визнання протиправною та скасування постанови
за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року (головуючий суддя Падій В. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Кобаля М. І., суддів: Беспалова О. О., Лічевецького І. О.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 20 грудня 2018 року № 25-03-023/0817/333.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався та не, що оскаржувана постанова є протиправною та необґрунтованою, оскільки відповідачем не враховано, що між позивачем та фізичною особою ОСОБА_2 виникли цивільно-правові відносини, які підтверджуються відповідним цивільно-правовим договором від 23 жовтня 2018 року, який містить всі умови, що притаманні виключно цивільно-правовим договорам, а не трудовим.
Крім того, відповідачем порушено процедуру прийняття постанови про накладення штрафу, оскільки позивач не викликався на розгляд справи про адміністративне правопорушення, у результаті чого був позбавлений права взяти участь у такому розгляді, за результатами якого і була винесена спірна постанова.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем доведено факт виконання трудових обов`язків ОСОБА_2, без укладення трудового договору та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, що вказує на порушення позивачем вимог законодавства про працю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 29 листопада 2019 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так, судами не враховано, що відповідачем порушено порядок накладення штрафу передбачений ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), оскільки про час та місце розгляду справи позивач не знав. Також судами попередніх інстанцій не враховано, що сам по собі факт укладення цивільно-правової угоди не може бути доказом наявності трудових правовідносин.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 29 листопада 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Саприкіна І. В., судді: Желєзний І. В., Чиркін С. М.
9. Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року відкрито провадження за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року.
10. 02 січня 2020 року на адресу Верховного Суду відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому Управління Держпраці у Чернігівській області просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
11. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року № 633/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09 квітня 2020 року № 923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", що унеможливлює її участь у розгляді даної справи.
12. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2020 року визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Стеценко С. Г. - головуючий суддя, судді: Желєзний І. В., Рибачук А. І.
13. Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 07 грудня 2021 року.
Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року № 2218/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку з обранням судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді до Великої Палати Верховного Суду Желєзного І. В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2021 року № 15), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 грудня 2021 року визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Стеценко С. Г. - головуючий суддя, судді: Стрелець Т. Г., Рибачук А. І.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 з 02 квітня 2009 року зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, основний вид економічної діяльності - 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21 січня 2016 року.
15. ФОП ОСОБА_1 фактично здійснює підприємницьку діяльність в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1", яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 і в цілому складається з приміщення парфюмерно-подарункового магазину, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 14 жовтня 2002 року № 290.
16. 04 жовтня 2018 року до Управління Держпраці у Чернігівській області надійшов лист № 11701/04-03 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 03 жовтня 2018 року, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р "Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення", по ризикових суб`єктах господарювання, у яких можливе використання праці неоформлених працівників та порушення законодавства про працю, для здійснення інспекційних відвідувань, в додатку до якого значиться ФОП ОСОБА_1 .
17. 23 жовтня 2018 року начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Луцишиною В. М, на ім`я начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Дорошенка С. В., подано службову записку, в якій остання просить надати можливість провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1, з питання використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.
18. Наказом начальника Управління Держпраці у Чернігівській області "Про проведення контрольних заходів" від 23 жовтня 2018 року № 313 зобов`язано начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів організувати здійснення інспекційних відвідувань, зокрема, ФОП ОСОБА_1 щодо додержання законодавства про працю в частині дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, строків виплати заробітної плати, використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.
19. На підставі вищевказаного наказу, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Писаній О. П. видано направлення на проведення контрольного заходу від 23 жовтня 2018 року № 1170 та доручено провести інспекційне відвідування позивача у період з 24 по 25 жовтня 2018 року.
20. Інспектором праці Писаною О. П. було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування позивача та, у зв`язку з ненаданням представником ФОП ОСОБА_1 за довіреністю - Стужук Л. Й. інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, інспектором праці Писаною О. П . складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 25 жовтня 2018 року № 25-03-023/0151, яким строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 06 листопада 2018 року, і винесено вимогу про надання/поновлення документів від 25 жовтня 2018 року № 25-03-023/0129 у строк до 10.00 год. 06 листопада 2018 року. По одному примірнику акту та вимоги 25 жовтня 2018 року направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
21. Оскільки поштове відправлення не було отримано позивачем за місцезнаходженням об`єкта відвідування, інспектором праці Писаною О. П. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 06 листопада 2018 року № 25-03-023/0155, яким строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 27 листопада 2018 року, і винесено вимогу про надання/поновлення документів від 06 листопада 2018 року № 25-03-023/0133 у строк до 10.00 год. 27 листопада 2018 року. Вказані документи 07 листопада 2018 року направлені за місцем проживання ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
22. За результатами проведеного інспекційного відвідування, посадовими особами відповідача складено акт інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1, який використовує найману працю від 27 листопада 2018 року № 25-03-023/0817.
Зі змісту вказаного акту вбачається, що позивачем, у порушення вимог частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, фактично допущено працівника ОСОБА_2 до роботи 24 і 25 жовтня 2018 року без укладення трудового договору, без оформлення наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
23. Рішенням № 310 заступника начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Хоменко І. І. від 07 грудня 2018 року щодо розгляду справи про накладення штрафу прийнято до розгляду акт інспекційного відвідування від 27 листопада 2018 року № 25-03-023/0817 та призначено розгляд справи на 10 год. 10 хв. 20 грудня 2018 року, про що повідомлено позивача рекомендованим листом від 11 грудня 2018 року № 10-04/7150.
24. 20 грудня 2018 року заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Хоменко І. І. було розглянуто справу щодо ФОП ОСОБА_1 та на підставі акту інспекційного відвідування від 27 листопада 2018 року № 25-03-023/0817, абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України винесено постанову №25-03-023/0817/333 про накладення штрафу на позивача у сумі 111 690 грн. за фактичне допущення працівника ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу (ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України). 22 грудня 2018 року вказана постанова направлена на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що зазначено в оскаржуваній постанові.
25. Вважаючи таку постанову про накладення штрафу протиправною та необгрунтованою, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
27. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
29. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
30. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
31. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
32. Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
33. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
34. Зокрема, згідно частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не Згідно із статтею 1 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
35. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96).
36. Згідно із п. 1, 7 Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
37. За приписами підп. 6, 9 п. 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
38. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що ГУ Держпраці наділено контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.
39. Так, відповідно до частини першої та другої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
40. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295)
41. Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
42. Відповідно до пункту 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
43. Згідно з пунктом 20, 22 Порядку № 295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
44. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.
45. За приписами п. 23-26 Порядку № 295 передбачено, що припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.
Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.
Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об`єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.
У разі відмови керівника чи уповноваженого представника об`єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.
Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.
Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
46. Механізм застосування заходів впливу у зв`язку з порушенням законодавства про працю визначено в пунктах 27-29 Порядку № 295, за замістом яких у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.
Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
47. Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.
48. Суди попередніх інстанцій розглядаючи справу по суті, виходили з правомірності застосування до позивача заходів впливу за порушення вимог трудового законодавства, встановлених при здійсненні інспекційного відвідування. Такі висновки є передчасними, оскільки зроблені без дослідження акту перевірки позивача, що є визначальним при встановленні обставин у цій справі.
49. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 ( далі - Порядок № 509).
50. Положеннями п. 2-7 Порядку № 509 передбачено, що накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
Накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.
Накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
51. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф за вчинення порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме за допуск до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України деяких працівників.
52. Як на підставу протиправності постанови від 20 грудня 2018 року № 25-03-023/0817/333 позивач, як у позовній заяві, так і в апеляційній та касаційні скарзі, посилається на недотримання відповідачем, визначеної Порядком № 509, процедури притягнення його до відповідальності, зокрема щодо несвоєчасного повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, що залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій.
53. Поряд з цим, відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
54. Відповідно до п. 6 Порядку № 509 накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
55. За таких обставин, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Таке тлумачення пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.
56. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18, від 05 серпня 2019 року у справі № 814/2473/17, від 13 травня 2020 року у справі № 804/5031/17 та від 09 червня 2021 року у справі № 815/6704/17.
57. Як встановлено судами попередніх інстанцій, матеріали справи містять повідомлення позивача щодо розгляду справи від 11 грудня 2018 року № 10-04/7150, яке було надіслано відповідачем рекомендованим листом на адресу місця проживання ОСОБА_1, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
58. Поряд з цим, на підтвердження цієї обставини відповідачем додано до матеріалів справи копію списку № 137 згрупованих поштових відправлень листів поданих відповідачем до "Укрпошти" та копію конверту з вказаним повідомленням від 11 грудня 2018 року № 10-04/7150, який повернувся з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
59. Проте, Суд звертає увагу, що з поштової відмітки "за закінченням терміну зберігання" неможливо зробити висновок, що позивач відмовився від отримання поштового відправлення. Обставин, які б свідчили про ухилення від отримання повідомлення судами не встановлено.
60. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що контролюючий орган не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином.
61. Таким чином, з огляду на недотримання відповідачем порядку накладення штрафів, позивач був позбавлений можливості брати участь в розгляді зазначеної справи, почути свої права та обов`язки, бути вислуханим, надати заперечення, своєчасно здійснити захист своїх порушених прав, пред`явити факти й наводити аргументи та докази, які могли бути враховані Управління Держпраці у Чернігівській області тощо. Участь позивача в розгляді справи про накладення штрафу, подання ним відповідних доказів могло вплинути на прийняття відповідного рішення відповідачем.
62. В свою чергу, вказані порушення процедури притягнення позивача до відповідальності скаржником не спростовані.
63. Зважаючи на наведене, колегія суддів Верховного Суду не надає оцінки щодо суті встановлених перевіряючими особами порушень позивачем вимог трудового законодавства, оскільки з урахуванням того, що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що позивач ухилявся від одержання повідомлення або ж вчиняв інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі у розгляді справи, встановлено, що позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи та він, відповідно, протиправно позбавлений був брати участь у такому розгляді.
64. Таким чином, неналежне повідомлення позивача про проведення відповідачем розгляду справи є самостійною підставою для скасування оспорюваної постанови відповідача про накладення штрафу на позивача.
65. Аналогічного висновку про скасування постанов про накладення штрафу на суб`єктів господарювання/роботодавців у випадку недотримання органом, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю Порядку №509 в частині належного повідомлення уповноваженими посадовими особами суб`єктів господарювання/роботодавців про розгляд справи про накладення штрафу дійшов Верховний Суд у постановах від 15 січня 2021 року у справі № 1340/3731/18, від 04 березня 2021 року у справі № 160/8027/18 та від 17 березня 2021 року у справі №160/9340/18.
66. Суди першої та апеляційної інстанцій на наведене уваги не звернули та дійшли помилкового висновку щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог.
67. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
68. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
69. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
70. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
71. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
72. У зв`язку із викладеним, враховуючи положення статті 351 КАС України, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Керуючись статтями 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,-