ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 520/3960/2020
адміністративне провадження № К/9901/34691/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року (головуючий суддя: Шляхова О.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року (колегія суддів: Ральченко І.М., Бершов Г.Є., Катунов В.В.) у справі №520/8622/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У березні 2020 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.12.2019 № 00001580502 про визначення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 5 934,00 грн;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.12.2019 № 00001570502 про визначення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 3254455,00 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням - 2 603 564,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 650 891,00 грн;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.12.2019 №00001550502 про визначення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства у сумі 4406254,50 грн у тому числі: за податковим зобов`язанням - 2 937 503,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 468751,50 грн;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.12.2019 №00001560502 про визначення зобов`язання ТОВ "ВЗРО" із зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у показниках податкової звітності за 1 півріччя 2019 року на 1 861 319,00 грн;
- стягнути з державного бюджету в особі відповідача на користь ТОВ "ВЗРО" суму витрат по сплаті судового збору.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено.
Скасовано податкові повідомлення - рішення від 06.12.2019 №00001580502, №00001570502, №00001550502, №00001560502 винесені Головним управлінням ДПС у Харківській області.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь "Васищевський завод рослинних олій" (вул. Овочева, 13, смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область, 62495, код ЄДРПОУ37431314) суму витрат на оплату судового збору у розмірі 21021 (двадцять одна тисяча двадцять одна) гривня 00 копійок.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з контрагентом спростовані наявними доказами в матеріалах справи, первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, а отже і підтверджують суму задекларованого позивачем податку, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області проведено планову виїзну документальну перевірку з питання дотримання податкового законодавства ТОВ "Васищевський завод рослинних олій" за період з 01.07.2017 по 30.06.2019, валютного - за період з 01.07.2017 по 30.06.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.07.2017 по 30.06.2019, іншого законодавства - за період з 01.07.2017 по 30.06.2019.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.11.2019 № 735/20-40-05-02-08/37431314, яким зафіксовано заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2937503 грн, у тому числі за І півріччя 2018 у сумі 218954 грн, за 2018 у сумі 1907781 грн, за І квартал 2019 у сумі 1364760 грн, за півріччя 2019 у сумі 1029722 грн, а завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за півріччя 2019 у сумі 1861319 грн, завищення бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 2603564 грн у тому числі за вересень 2018 у сумі 237348 грн, за жовтень 2018 у сумі 687 976 грн, за листопад 2018 у сумі 1057887 грн, за грудень 2018 у сумі 130611 грн, за січень 2019 у сумі 335508 грн, за лютий 2018 у сумі 154234 грн, завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5934 грн, у тому числі за червень 2019 у сумі 5934 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки від 12.11.2019 № 735/20-40-05-02-08/37431314 Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.12.2019 № 00001580502, яким визначено суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 5934 грн; № 00001570502, яким визначено суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 3254455 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням - 2603564 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 650891 грн; № 00001550502, яким визначено суми податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства у сумі 4406254,50 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням - 2937503 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1468751,50 грн; № 00001560502, яким визначено зобов`язання ТОВ "ВЗРО" із зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у показниках податкової звітності за 1 півріччя 2019 на 1861319 грн.
Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.
У ході судового розгляду встановлено, що 17.04.2018 між ТОВ "Васищевський завод рослинних олій" та ФГ Немашкало В.О. укладено договір поставки № 0255СА, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно здійснити оплату продукції - соняшник врожаю 2017, в порядку і на умовах цього договору.
На виконання зазначеного договору сторонами підписана специфікація № 1 від 25.04.2018, на партію продукції 120 тон загальною вартістю 1474934,40 грн.
Також, 12.09.2018 між ТОВ "Васищевський завод рослинних олій" та ФГ Немашкало В.О. укладено договір поставки № 0024СА, на виконання якого також підписані специфікації:
№ 1 від 01.10.2018 на партію продукції 155 тон загальною вартістю 1491580,50 грн, № 2 від 04.10.2018 на партію продукції 125 тон загальною вартістю 1211677,50 грн, № 3 від 10.10.2018 на партію продукції 75 тон загальною вартістю 726671,70 грн, № 4 від 18.10.2018 на партію продукції 80 тон загальною вартістю 754098,24 грн, № 5 від 01.11.2018 на партію продукції 120 тон загальною вартістю 1194328,80 грн, № 6 від 09.11.2018 на партію продукції 85 тон загальною вартістю 805429,74 грн, № 7 від 13.11.2018 на партію продукції 135 тон загальною вартістю 1339336,62 грн, № 8 від 16.11.2018 на партію продукції 180 тон загальною вартістю 1750645,44 грн, № 9 від 20.11.2018 на партію продукції 140 тон загальною вартістю 1318647,12 грн, № 10 від 03.12.2018 на партію продукції 85 тон загальною вартістю 793942,50 грн, № 11 від 18.01.2019 на партію продукції 70 тон загальною вартістю 696738 грн, № 12 від 23.01.2019 на партію продукції 40 тон загальною вартістю 393585,60 грн, № 13 від 24.01.2019 на партію продукції 30 тон загальною вартістю 289429,56 грн., № 14 від 28.01.2019 на партію продукції 35 тон загальною вартістю 349501,74 грн, № 15 від 28.01.2019 на партію продукції 35 тон загальною вартістю 355421,22 грн, № 16 від 01.02.2019 на партію продукції 300 тон загальною вартістю 3071030,40 грн, № 17 від 06.02.2019 на партію продукції 390 тон загальною вартістю 4052636,64 грн.
За даними специфікаціями умови поставки визначені - ББР - франко-склад покупця за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, смт Васищеве, вул. Овочева, буд 13, постачальник забезпечує навантаження продукції та транспортування, несе всі ризики у зв`язку із перевезенням до місця призначення.
Надходження продукції на ТОВ "Васищевський завод рослинних олій" належним чином зафіксоване у журналах зважування на вантажі, що надходять через автомобільні ваги.
Здійснені господарські операції відображено у бухгалтерському обліку позивача - оплата товарів/послуг/необоротних активів.
За наслідками проведення операцій виписані накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, контрагентами задекларовано податкові зобов`язання.
Виробничі потужності ТОВ "Васищевський завод рослинних олій" розташовані на земельних ділянках за адресами: Харківська обл., Харківський р-н, смт. Васищеве, вул. Овочева, буд. 13; Харківська обл., Харківський р-н, смт. Васищеве, вул. Овочева, буд. 14-А, та включають виробничі будівлі, силоси зберігання насіння соняшника, маслоекстракційний цех, котельню, склади, будівлі охорони та ін. Право власності на вказані земельні ділянки та промислові будівлі підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Середньооблікова чисельність працівників ТОВ "Васищевський завод рослинних олій" за 2018 складає 207 осіб.
На момент укладання та виконання договорів із позивачем ФГ Немашкало В.О. є юридичною особою, основний вид діяльності " 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур", перебуває на обліку в податкових органах, не має заборгованості перед бюджетом, зареєстрований у якості платника ПДВ, не є учасником кримінальних проваджень, не є боржником або іншим учасником виконавчих проваджень.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Головне управління ДПС у Харківській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення у справі не ураховано висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 05.03.2012 у справі №21-421а11, від 01.01.2015 у справі №21-1661а15, від 02.12.2015 у справі №21-3849а15, висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.04.2020 у справі №826/7760/15, від 21.01.2020 у справі №804/15214/15 у подібних правовідносинах.
Указує на нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами.
Позивачем до Суду не надано відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд ухвалою від 23.10.2020 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.
Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податків з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Статтею 120-1 Податкового кодексу України визначено розміри штрафів за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).
Як уже зазначалось судом, підставою для відкриття провадження у цій справі слугували посилання скаржника на приписи пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, позивач посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду України, викладеної у постанові від 05.03.2012 у справі №21-421а11, від 01.01.2015 у справі №21-1661а15, від 02.12.2015 у справі №21-3849а15, та Верховного Суду, викладені у постановах від 16.04.2020 у справі №826/7760/15, від 21.01.2020 у справі №804/15214/15 у подібних правовідносинах.
Суд зазначає, що Верховний Суд України у постановах від 01.12.2015 у справі №21-1661а15, від 02.12.2015 №21-3849а15, від 05.03.2012 у справі №21-421а11 сформулював правову позицію про те, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального її підтвердження первинними документами. При цьому первинні документи, які виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Крім того, відповідно до фактичних обставин, установлених при розгляді адміністративної справи №804/15214/15 відносно посадової особи контрагента позивача був такий, що набрав законної сили, вирок суду у кримінальній справі про визнання такої особи винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 і ст. 205; ч. 2 ст. 27 і ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (організація фіктивного підприємництва та підробка документа). У справі №826/7760/15 судами були установлені обставини порушення відносно контрагента позивача кримінальних справ, зокрема №420141000500000142 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України, та №32012110000000037 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 205 Кримінального кодексу України, в межах яких директор (засновник) надав свідчення щодо непричетності його до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності, а також до підписання первинних документів, крім того, у вказаного контрагента відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю виробничих активів.
При розгляді ж цієї адміністративної справи №520/3960/2020 судами попередніх інстанцій не було установлено жодних обставин наявності або порушених відносно контрагентів позивача кримінальних проваджень, або ж такого, що набрав законної сили, вироку суду у кримінальній справі про визнання посадових осіб контрагентів позивача винними у вчиненні злочинів, пов`язаних з їхньою господарською діяльністю.
Суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи урахували, що ТОВ "ВЗРО" має достатні виробничі потужності для зберігання та переробки придбаної сировини (насіння соняшнику). Середньооблікова чисельність працівників ТОВ "ВЗРО" за 2018 рік складає 207 осіб. Даний персонал має необхідну освіту, кваліфікацію, досвід роботи у відповідності займаної посади та професії. На підприємстві затверджений штатний розпис, працівники отримують заробітну плату, з утримання визначених законом відрахувань податків, зборів та загальнообов`язкових платежів. Також судом було встановлено, що в бухгалтерському обліку позивача вказані господарські операції відображено належним чином - оплата товарів/послуг/необоротних активів. Окрім того, суд урахував, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що наведена скаржником практика Верховного Суду та Верховного суду України ухвалена за інших фактичних обставин справи, установлених судами, у зв`язку з чим посилання заявника касаційної скарги на те, що постанова суду апеляційної інстанції у цій справі ухвалена без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у наведених ним постановах, є безпідставними.
Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -