1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 264/6871/16-а

адміністративне провадження № К/9901/20265/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області

на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 23.03.2017 (суддя Литвиненко Н.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 (колегія у складі суддів Васильєвої І.А., Гайдара А.В., Ястребової Л.В.)

у справі № 264/6871/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області

про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. 09.12.2016 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області, в якому просила:

- скасувати рішення №2232 від 21.07.2016;

- зобов`язати відповідача включити в розрахунок страхового стажу трудовий стаж з 01.10.1987 по 01.09.1996 у дошкільному навчальному закладі №166 як такий, який надає право на пенсію за вислугою років;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на підставі п.п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, у відповідності до пунктів "е"-"ж" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

2. Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 23.03.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, позов задоволено.

3. 07.08.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.08.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до повідомлення УПФ України в Іллічівському районі м. Маріуполя позивачу на підставі її заяви призначено з 24.05.2016 пенсію за віком з врахуванням страхового стажу 38 років 4 місяці 12 днів.

7. Позивач працювала завідуючою Комунального дошкільного навчального закладу загального розвитку №166.

8. 31.05.2016 ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя із заявою про призначення пенсії за вислугу років та виплату грошової допомоги відповідно до п.п. "е"-"ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

9. Згідно рішення №2232 від 21.07.2016 відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги, оскільки вона працювала на посаді музичного робітника дошкільного навчального закладу з 01.10.1987 по 01.09.1996, але зазначена посада не передбачена в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та отримання грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 № 909.

10. Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що має право на виплату грошової допомоги на підставі п.п. 7-1 "Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

12. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.

ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про доведеність роботи позивача у спірний період з 01.10.1987 по 01.09.1996 на посаді музичного керівника дошкільного навчального закладу, що дає право на пенсію за вислугою років та грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до вимог п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

14. Крім того, за висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом та дату прийняття спірного рішення, не вбачає пропуску позивачем строку звернення до суду.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Відповідач у касаційній скарзі наголошує на тому, що позивач у період з 01.12.1986 по 01.09.1996 працювала на посаді музичного робітника. Вказана професія не зазначена в "Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, а тому відсутні підстави для зарахування в розрахунок страхового стажу вказаного періоду та, відповідно, нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

16. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подала.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

18. Відповідно до ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. За змістом касаційної скарги, відповідач заперечує проти зарахування в розрахунок страхового стажу періоду роботи позивача з 01.12.1986 по 01.09.1996 на посаді музичного робітника, та, відповідно, нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

20. Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком № 909.

21. Переліком № 909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

22. Приписами статті 28 Закону України "Про освіту" передбачено, що система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

23. Згідно зі статтею 29 Закону України "Про освіту" структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.

24. Статтею 12 Закону України "Про позашкільну освіту" та пунктом 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2011 року № 433 передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші). Пунктом 7 вказаного Переліку встановлено, що центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання відносяться до позашкільних навчальних закладів.

25. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

26. Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 1191).

27. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема, Переліком № 909.

28. Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

29. З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

30. Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17.

31. У постанові від 30.01.2019 у справі №876/5312/17, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо призначення викладачам у позашкільних навчальних закладах освіти пенсії за вислугу років, визначивши, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909.

32. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від вказаного правового висновку, та який, відповідно, спростовує доводи скаржника.

33. У справі, що розглядається, суди дійшли обґрунтованого висновку про доведеність роботи позивача в період з 01.10.1987 по 01.09.1996 на посаді музичного робітника дошкільного навчального закладу, що дає право на зарахування спірного періоду роботи в розрахунок страхового стажу, який надає право на пенсію за вислугу років та отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення, відповідно до вимог п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

34. В іншій частині судові рішення не оскаржуються і, відповідно, Судом не переглядаються.

35. За таких обставин, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

36. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд -


................
Перейти до повного тексту