ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 279/5800/16-а
адміністративне провадження № К/9901/35137/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області
на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07.02.2017 (суддя Коваленко В.П.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 (колегія у складі суддів Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В., Франовської К.С.)
у справі № 279/5800/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області
про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 12.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо ненадання йому статусу інваліда війни та зобов`язати відповідача визнати його інвалідом війни та видати посвідчення встановленого зразка.
2. Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07.02.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017, позов задоволено.
3. 24.04.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані cудові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.04.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 09.12.2015.
7. Згідно довідки №30/1387 від 07.04.2016, виданої Державною прикордонною службою України, позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
8. Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 25.11.2016 встановлено, що позивач має третю групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із захистом Батьківщини.
9. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звертався до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області із письмовою заявою про встановлення йому статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни.
10. Листом відповідача від 25.11.2016 №4854/19.0 йому було відмовлено у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни, у зв`язку із необхідністю надання доказів того, що він став інвалідом внаслідок поранення, контузії, або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення. Відповідач вказує, що відсутня така обставина як "захворювання пов`язане із захистом Батьківщини" для встановлення статусу інваліда війни та видачі посвідчення.
11. Не погоджуючись із вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неправомірність дій відповідача, які порушують його право на отримання статусу інваліда війни та отримання відповідного посвідчення, оскільки він є учасником бойових дій, брав безпосередню участь антитерористичній операції та у листопаді 2016 року йому встановлено третю групу інвалідності, де захворювання так, пов`язане із захистом Батьківщини.
13. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність відмови у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача шляхом застосування до спірних правовідносин аналогії закону, а саме: ч. 1 та п.1 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права через неправильну правову оцінку обставин справи.
16. Скаржник посилається на те, що у зв`язку з проведенням в Україні антитерористичної операції, Законом України № 291-VІІІ від 07.04.2015 "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо статусу осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України", частину другу ст. 7 Закону доповнено пунктами 11-14.
17. Порядок надання статусу інваліда війни особам, зазначеним в пунктах 11-14 ч. 2 ст. 7 Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
18. Постановою Кабінету Міністрів України № 685 від 08.09.2015 затверджено Порядок надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, який чітко регламентує умови та підстави для надання статусу інваліда війни учасникам антитерористичної операції.
19. Аналогію закону не може бути застосовано, оскільки спірні правовідносини чітко регулюються законом.
20. Надані позивачем довідки не дають підстави для надання статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни, оскільки підставою для видачі посвідчення інваліда війни згідно п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону для управління є довідка МСЕК, в якій уже зазначено причину інвалідності згідно із Законом, а саме: поранення, контузії, каліцтва, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
21. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
23. Відповідно до ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. За змістом касаційної скарги, відповідач заперечує проти застосування до спірних правовідносин аналогії закону, а саме: ч. 1 та п.1 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
25. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
26. Зокрема у постановах від 06.09.2018 у справі № 357/4304/17, від 11.12.2018 у справі № 279/5503/16-а, від 03.10.2019 у справі № 357/4323/17, від 10.10.2019 у справі № 357/2444/17, Верховний Суд дійшов наступного висновку:
"<…> незважаючи на те, що частина перша та пункт 1 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачають надання статусу інваліда війни особам, які стали інвалідами внаслідок захворювання, одержаного під час захисту Батьківщини, а у пункті 11 частини другої статті 7 цього Закону законодавець не передбачив такої підстави надання статусу інваліда війни, - права позивача мають бути захищені шляхом застосування до спірних правовідносин аналогії закону, а саме: частини першої та пункт 1 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до положень яких до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
…
<…> колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що захворювання позивача, пов`язане із захистом Батьківщини, відповідно до пункту 1 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є самостійною підставою для віднесення таких осіб до числа інвалідів війни, а відтак про наявність підстав для задоволення позову".
27. Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається, та який, відповідно, спростовує доводи скаржника.
28. Отже, суди дійшли вірного висновку про протиправність рішення відповідача щодо відмови у видачі посвідчення інваліда війни та наявність підстав для зобов`язання видати позивачу посвідчення інваліда війни.
29. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
30. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
31. Судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -