ПОСТАНОВА
Іменем України
08 грудня 2021 року
Київ
справа №1540/4082/18
адміністративне провадження № К/9901/26957/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №1540/4082/18
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці в Одеській області
про визнання протиправними дій та скасування постанови,
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 (головуючий суддя: Цховребова М.Г.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 (колегія суддів у складі: головуючого судді Бітова А.І., суддів: Лук`янчук О.В., Ступакової І.Г.)
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_2 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі - ГУ Держпраці в Одеській області), в якому просила: визнати дії першого заступника начальника ГУ Держпраці в Одеській області Калайда М.О. протиправними при винесенні постанови від 29.03.2018 №ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС та скасувати постанову за №ОД27/146/АВ/ППТ/ТД-ФС від 29.03.2018, якою до позивача застосовано штраф у сумі 223 380, 00 грн.
2. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказувала, що докази направлення ГУ Держпраці в Одеській області ФОП ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу відсутні. Також, позивач зазначає, що у постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.03.2018 №ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, за якою було вирішено накласти штраф на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 223 380, 00 грн, значиться, що вона була надіслана листом з повідомленням про вручення суб`єкту господарювання 22.04.2018, тобто майже через місяць після її винесення, інших повідомлень позивачу щодо часу, місця та дати розгляду справи про накладення штрафу відповідачем позивачу не надсилалося, як це передбачено чинним законодавством України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 13.12.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019, у задоволенні позову відмовив повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на підтвердження надіслання рекомендованим листом позивачу повідомлення про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу відповідач надав копію фіскального чеку Одеської дирекції ПАТ "УКРПОШТА" від 22.03.2018 №6502306319083, згідно даних офіційного сайту "УКРПОШТА" вищезазначене поштове відправлення було прийнято у відділення 22.03.2018. Отже, позивача проінформовано про розгляд справи відповідно до пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 (далі - Порядок №509, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щодо строку та способу повідомлення (не пізніше ніж за п`ять днів додати розгляду рекомендованим листом), а фактичне неотримання цього повідомлення позивачем, як адресатом, не залежало від відповідача, як відправника, та не могло свідчити про протиправність оскаржуваного рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 24.09.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення і прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ФОП ОСОБА_1 зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме в частині порядку розгляду справи щодо вирішення питання про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Оскільки, на думку скаржника, відповідач, діючи не у спосіб, визначений Порядком №509, під час винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу, істотно порушив право ФОП ОСОБА_1 щодо обізнаності про дату, час та місце проведення розгляду справи відносно неї, права на можливість бути присутнім під час розгляду справи, надання пояснень та клопотань.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. 24.09.2019 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.
8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2019 визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді ОСОБА_3, суддів: Шарапи В. М., Чиркіна С. М.
9. Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2019 касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки скаржником не додано до касаційної скарги документа про сплату судового збору та копії касаційної скарги для відповідача.
10. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22.10.2019 скаржник направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.
11. Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019.
12. 14.01.2020 на адресу Верховного Суду надійшов відзив Головного управління Держпраці в Одеській області на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
13. У зв`язку із ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.04.2020 №653/0/78-20, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Желєзного І.В., Рибачука А. І.
14. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду 07.12.2021 №2218/0/78-21, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.
15. Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2021 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 08.12.2021.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, наказом Головного управління Держпраці в Одеській області від 02.03.2018 № 107 "Про проведення інспекційного відвідування", відповідно до вимог Конвенції Міжнародної організації праці № 81, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 985-ІV, Конвенції Міжнародної організації праці №129, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1986-ІV, статті 259 Кодексу Законів про працю України, статті 6 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104 "Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", пп. 6 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, па підставі листа Головного управління ДФС в Одеській області від 23.01.2018 №1034/9/15-32-13-06-06, наказано, зокрема:
"Головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці ГУ Держпраці в Одеській області Соболь К.Є. та Алі Т.В. у період з 12.03.2018 по 13.03.2018 (включно) здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ), що здійснює господарську діяльність за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Соболь К.Є. оформити результати інспекційного відвідування у відповідності до наказу Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338 "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів".
17. Відповідно до вищевказаного наказу, відповідачем оформлено направлення на здійснення інспекційного відвідування від 02.03.2018 №15/01-29-067.
18. За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ОД27/146/АВ від 13.03.2018, відповідно до якого у ході позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю встановлено: факти порушення позивачем законодавства в частині належного оформлення відносин ФОП ОСОБА_1 з найманими працівниками та інші порушення законодавства про працю, передбачені частиною першою статті 21, частиною третьою статті 24, частиною другою статті 30 Кодексу закону про працю України.
19. На підставі акту інспекційного відвідування №ОД27/146/АВ від 13.03.2018 відповідач видав припис про усунення виявлених порушень №ОД27/146/АВ/П від 14.03.2018.
20. 19.03.2018 відповідачем прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД на ФОП ОСОБА_1 .
21. 22.03.2018 Головне управління Держпраці в Одеській області направило позивачу повідомлення, про те що розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 відбудеться о 11:00 год. 29.03.2018 та справа розглядатиметься у приміщенні ГУ Держпраці в Одеській області за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 2, каб. №1. На підтвердження надіслання даного повідомлення позивачу рекомендованим листом надано копію фіскального чеку Одеської дирекції ПАТ "УКРПОШТА" від 22.03.2018 №6502306319083. Згідно даних офіційного сайту "УКРПОШТА", поштове відправлення за №6502306319083 було прийнято у відділення 22.03.2018.
22. 29.03.2018 відповідачем було винесено постанову №ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29.03.2018 про накладення на позивача штрафу в розмірі 223 380, 00 грн.
23. Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача та постановою про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення позивачем законодавства про працю, звернувся до суду з відповідним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
27. Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
28. Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 (надалі - Порядок № 295) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування). Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці (п. 2 вказаного Порядку).
29. Частиною першою статті 265 Кодексу законів про працю України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
30. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначається Порядком №509.
31. Відповідно до абзацу 1 п. 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи)
32. Абзацом 4 пункту 2 Порядку №509 передбачено, що штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.
33. Згідно з пунктом 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до пункту 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
34. Згідно з пунктом 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
35. Аналіз вищевказаних норм права дає підстави прийти до висновку, що на державний орган покладено обов`язок повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.
36. При цьому, з положення пункту 6 Порядку № 509 вбачається, що зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без доказів його отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
37. Множинність способів повідомлення про час та місце розгляду справи (рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам) дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
38. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
39. Насамперед, Верховний Суд звертає увагу на те, що штраф у розмірі 223 380, 00 грн., який було застосовано до позивача оскаржуваною постановою, є суттєвим.
40. Особі, до якої застосовуються такі санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
41. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.06.2019 у справі №813/3415/18.
42. Відповідно до пункту 7 Порядку 509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
43. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається також обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
44. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду наголошує на тому, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
45. Таке тлумачення пункту 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.
46. Згідно з матеріалами справи відповідачем хоча і було направлено 22.03.2018 поштове відправлення на адресу позивача, з метою повідомлення про розгляд справи, на підтвердження чого надано фіскальний чек, однак згідно з відомостями офіційного сайту ПАТ Укрпошта відомо лише про те, що поштове відправлення за №6502306319083 було прийнято у відділення 22.03.2018, однак відомостей щодо отримання такого відправлення судами не встановлено.
47. У зв`язку з вказаним, колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами скаржника про те, що відповідачем не надано доказів того, що ФОП ОСОБА_1, як особа, яка притягувалася до відповідальності, знала (була поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи та справа була розглянута та оскаржена постанова винесена без участі представника позивача, що свідчить про порушення відповідачем процедури розгляду справи про накладення штрафу.
48. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що, з`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, слід також зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в розгляді справи, не можуть бути підставою для скасування рішення про притягнення до відповідальності.
49. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до розгляду справи, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у розгляді справи.
50. Відповідно до пункту 5 Порядку № 509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів. Якщо особа з`явилася на засідання, взяла у ньому участь і не клопотала про відкладення, то несвоєчасність отримання повідомлення (порушення п`ятиденного строку) не є підставою для визнання постанови протиправною.
51. Як вбачається з матеріалів справи, обставин, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення судами не встановлено.
52. Таким чином, з огляду на недотримання відповідачем порядку накладення штрафів, позивач був позбавлений можливості брати участь в розгляді зазначеної справи, почути свої права та обов`язки, бути вислуханим, надати заперечення, своєчасно здійснити захист своїх порушених прав, пред`явити факти й наводити аргументи та докази, які могли бути враховані ГУ Держпраці в Одеській області тощо. Участь позивача в розгляді справи про накладення штрафу, подання ним відповідних доказів могло вплинути на прийняття відповідних рішень відповідачем.
53. Таким чином, неналежне повідомлення позивача про проведення відповідачем розгляду справи є самостійною підставою для скасування оспорюваної постанови відповідача про накладення штрафу на позивача.
54. Аналогічного висновку про скасування постанов про накладення штрафу на суб`єктів господарювання/роботодавців у випадку недотримання органом, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю Порядку №509 в частині належного повідомлення уповноваженими посадовими особами суб`єктів господарювання/роботодавців про розгляд справи про накладення штрафу дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі №813/3415/18 та від 15.01.2021 у справі № 1340/3731/18, від 04.03.2021 у справі № 160/8027/18, від 17.03.2021 у справі №160/9340/18, від 01.06.2021 у справі №160/294/19.
55. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
56. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
57. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
58. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
59. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
60. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
61. Відповідно до частин першої, третьої та шостої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
62. За подання позову до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 985,8 грн, за подання апеляційної скарги - 5994 грн та за подання касаційної скарги - 6004, 4 грн.
63. Оскільки суд касаційної інстанції задовольнив позовні вимоги позивача, то на його користь необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 15984,2 грн.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -