ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 808/423/18
адміністративне провадження № К/9901/56107/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Технопром" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року (суддя Прасов О.О.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року (колегія суддів: Щербак А.А., Малиш Н.І. Баранник Н.П.) у справі № 808/423/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Технопром" до Міськрайонного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про скасування витягу та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ :
В лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Технопром" звернулося до суду з позовом до Міськрайонного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в якому просило скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1375/207-17 від 01.08.2017, зобов`язати відповідача видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:01:013:0073, розташованої за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Крива бухта, буд.2, із застосуванням локального фактору "знаходження земельної ділянки в санітарно-захисній зоні".
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що при отриманні витягу від 01.08.2017 за №1375/207-17 відповідач не застосував вплив локального фактору "знаходження земельної ділянки в санітарно-захисній зоні", стосовно земельної ділянки кадастровий номер: 2310100000:01:013:0073, що призводить до зайвих витрат орендної плати позивача в розмірі 127272,00 грн. на рік. Вказує, що при отриманні витягу від 01.08.2017 за №1375/207-17 набув чинності Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489. У кінці таблиці 1.7 Додатку 1 "Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженого 27.01.2006 наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук №18/15/21/11, містилася примітка щодо фактору розташування земельної ділянки в санітарно-захисній зоні, а саме про застування фактору для земельних ділянок на яких розташовані виробничі та інші об`єкти, які не є джерелами відповідного виду забруднення. У чинному Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів ця примітка відсутня, що призвело до збільшення нормативно-грошової оцінки.
Ухвалою Верховного Cуду від 10.09.2018 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 12.12.2012 між ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Технопром" та Запорізькою міською радою укладено Договір оренди землі, відповідно до п.1 якого орендодавець - Запорізька міська рада на підставі рішення 23 сесії 6 скликання Запорізької міської ради від 26.06.2012 №53/159 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування виробничо-складського приміщення і офісу з прибудовою топічної, яка знаходиться у м.Запоріжжя, вул.Крива Бухта, 2, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5342га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:01:013:0073.
Відповідно до пп.14.6 п.14 Договору оренди землі від 12.12.2012 розмір орендної плати переглядається у разі: затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
У Витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель (вих.№1207Ж від 18.07.2012) на земельну ділянку з кадастровим №2310100000:01:013:0073 (м.Запоріжжя, вул. Крива бухта, 2) зазначено: функціональне призначення земельної ділянки - "розташування виробничо-складського приміщення і офісу з прибудової топічної"; коефіцієнт місцерозташування (Км2) - " 2,30"; сукупний коефіцієнт впливу локальних факторів (Км3) - " 0,87"; коефіцієнт функціонального призначення (Кф) - " 2,50"; нормативна оцінка одного кв.м. земельної ділянки, грн. - 1160,68.
Позивачем надано до суду Технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки земель ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Технопром" (розташування виробничо-складського приміщення і офісу з прибудової топічної м.Запоріжжя, вул.Крива бухта, 2), розробленої у 2012 році. В Розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, серед іншого, зазначено: "… Земельні ділянки підлягають впливу локальних факторів: "водоохоронна зона" - 1,01; "санітарно-захисна зона" - 0,80; Сукупний локальний коефіцієнт (Км3) складатиме: … 0,87...".
24 травня 2017 року ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Технопром" звернулось до відповідача (вх.№19-234/0/276-17) із заявою про надання Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Відповідачем 16 червня 2017 сформовано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (вих.№1375/207-17 від 01.08.2017), який позивач просить визнати протиправним та скасувати.
24 січня 2018 року позивач звернувся до Міськрайонного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із повідомленням про виявлення технічної помилки, а саме: незастосування впливу локального фактору "знаходження земельної ділянки в санітарно-захисній зоні", стосовно земельної ділянки кадастровий номер: 2310100000:01:013:0073.
За результатом розгляду цього повідомлення відповідач листом за вих. №0-8-0.18-242/117-18 від 21.02.2018 повідомив позивача, що розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Запоріжжя виконується відповідно до Технічної документації із нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, яка виконана Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст "Діпромісто" ім.Ю.М.Білоконя та затвердженої рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7.
Нормативно-правовою базою для технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Запоріжжя 2013 р. є: Земельний кодекс України; Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 за №213); Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений спільним наказом Державного комітету України по земельним ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлового-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11 та інші.
Значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3 розраховані для м.Запоріжжя в Технічній документації про нормативну грошову оцінку м.Запоріжжя 2013 р. з урахуванням коефіцієнтів, затверджених вищенаведеним Порядком, та затверджених рішенням Запорізької міської ради №7 (додаток №2) від 30.06.2015.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що сформований 16 червня 2017 року Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (вих. №1375/207-17 від 01.08.2017), який позивач просить визнати протиправним та скасувати, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у контексті ст.19 КАС України і не може бути визнаний протиправним і скасованим. А тому позивачем обрано невірний спосіб захисту свого права.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV (далі - Закон №1378-IV) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
За нормами частини першої статті 15 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України від 22.05.2003 № 858-IV "Про землеустрій" (далі - Закон № 858-IV).
У відповідності до частин першої та другої статті 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за заявою зацікавленої особи.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель").
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок № 489).
Згідно з приписами розділу ІІІ Порядку за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 січня 2015 року № 15 (надалі - Положення про Держгеокадастр) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Згідно з пп.29 п.4 Положення про Держгеокадастр останній відповідно до покладених на нього завдань видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 823/902/17 вказала, що у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.
У постанові від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.
Відтак, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки судовому контролю підлягають дії щодо формування даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зокрема щодо застосування рентоутворюючих коефіцієнтів.
Таким чином у цій справі Порядок № 489 є чинним нормативно-правовим актом, застосування якого є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.
Згідно з п. 3 Порядку № 489 інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.
У п.6 Розділу ІІ Порядку № 489 коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, (2) де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони. Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту. Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.
Згідно ч. 1 ст. 114 Земельного кодексу України санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови.
Згідно п.10 Розділу ІІ порядку № 489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.
Судами встановлено, що позивачем не доведено наявність змін у Генеральному плані міста Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради №4 від 15.09.2004, який містить у собі вихідні дані для обчислення коефіцієнта Км, інших коефіцієнтів.
Пояснювальна записка до Технічної документацію щодо нормативної грошової оцінки земель ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Технопром" 2012р. (у розділі 5 якої, відповідно до вимог Стандарту державного комітету України із земельних ресурсів: "Оцінка земель. Правила розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" СОУ ДКЗР 00032632-012:2009, і повинні визначатися зони прояву локальних факторів та значень локальних коефіцієнтів) локального фактору "знаходження земельної ділянки в санітарно-захисній зоні" не містить.
Відтак, суди дійшли вірного висновку, що позивачем не доведено наявність підстав для застосування локального фактору "знаходження земельної ділянки в санітарно-захисній зоні" у визначенні частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці з кадастровим №2310100000:01:013:0073.
Враховуючи наведене, Верховний Суд вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -