Постанова
Іменем України
07 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 194/1262/18
провадження № 61-11120св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Дім страхування",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_4, на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 10 травня 2019 року у складі судді Корягіна В. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 червня
2020 рокуу складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Дім страхування" (далі - ПрАТ "СК "Дім страхування"), про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Просила суд стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у сумі
321 099,45 грн, з яких 301 099,45 грн - сума майнової шкоди, яку повинен сплатити на її користь відповідач за пошкодження її автомобіля марки "Skoda Octavia A7", реєстраційний номер НОМЕР_1, 20 000,00 грн - сума компенсації за завдану моральну шкоду та стягнути з відповідача на її користь витрати по судовому збору у сумі 3 210,99 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 10 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 червня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 237 615,72 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки; 3 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки; судовий збір у розмірі 2 481,87 грн.
Суд першої інстанції керувався тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди діями відповідача позивачу спричинена майнова шкода, яка підлягає стягненню. Враховуючи, що права позивача порушені внаслідок пошкодження її автомобіля з вини відповідача, характер заподіяних моральних страждань позивача і їх тривалість, а також з урахуванням принципів розумності та справедливості, обставин, які мають істотне значення, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, немає. Відповідач не надав доказів на спростування розміру майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП. Висновок експертного автотоварознавчого дослідження
є належним доказом у спірних правовідносинах, а відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження своїх заперечень. Відповідач не скористався своїм правом клопотати про призначення автотоварознавчої експертизи
з метою встановлення суми завданої майнової шкоди ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
У липні 2020 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові Верховного Суду від
30 жовтня 2019 року у справі № 753/19288/14-ц про те, що у разі, якщо автомобіль вже був фактично відновлений, то суд не може взяти до уваги експертне дослідження та повинен визначити розмір відновлювального ремонту на підставі саме документів, які підтверджують здійснення такого ремонту.
Суди не врахували положення частин 3, 6, 7 статті 102 ЦПК України, що призвело до встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Висновок від 15 грудня 2017 року № 118/17 не відповідає вказаним вимогам. Він був підготовлений на замовлення ПрАТ "СК ДІМ Страхування" та до порушення провадження у справі; на огляд відповідач не викликався і, відповідно, присутнім при проведені експертизи не був; сам висновок експерта не містить відомостей про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Вказаний висновок учасникам справи не надсилався, у зв`язку з чим суди також не могли брати його до уваги.
Суди не надали належної оцінки тій обставині, що позивач без поважних причин не надав витребувані судом докази, наслідком чого мала б бути відмова
у визнанні обставин, для якої випробовувався доказ (вартість відновлювального ремонту).
Суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про виклик та допит
у якості свідка третьої особи - чоловіка позивача, а також про огляд транспортного засобу "Skoda Octavia A7", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про компенсацію майнової та моральної шкоди, тому в іншій частині судові рішення в касаційному порядку не переглядаються.
У вересні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржені судові рішення
є законними та обґрунтованими, ухваленими з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому просить касаційну скаргу відхилити, оскаржені судові рішення залишити без змін.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі зазначено, що: наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права тазастосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 30 жовтня
2019 року у справі № 753/19288/14-ц); касаційна скарга може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт "а" пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення у цій справі підлягає касаційному оскарженню.
Фактичні обставини, встановлені судами
25 листопада 2017 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є ОСОБА_2, автомобіль позивачки "Skoda Octavia А7" реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав такі механічні пошкодження: деформована передня частина (капот, бампер, передні фари, передні крила та інше).
Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від
25 листопада 2017 року у транспортного засобу Skoda реєстраційний номер НОМЕР_1 деформована передня частина (капот, бампер, передні фари, передні крила).
ПрАТ "СК "Дім Страхування" взяла на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника ОСОБА_2, який завдав шкоди, та виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування за ремонт авто "Skoda", реєстраційний номер НОМЕР_1 у сумі 99 000,00 грн.
Відповідно до звіту № 0818 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ від 19 грудня 2017 року, складеного ФОП ОСОБА_6, вартість відновлюваного ремонту автомобіля Skoda Octavia А7 Fleganct 1.4, TFSi (6МТ), держномер НОМЕР_1 без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 379 845,04 грн. Матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження складає 400 099,45 грн.
Суди відхилили вказаний звіт № 0818 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ від 19 грудня 2017 року, складений ФОП ОСОБА_6, оскільки огляд транспортного засобу проводився за відсутності відповідача та
в ньому зазначені пошкодження, які не стосуються ДТП, що сталася
25 листопада 2017 року, а також в ньому зазначено, зокрема за фарбування усього автомобіля та придбання фарби для усього автомобіля.
Відповідно до висновку № 118/17 експертного автотоварознавчого дослідження від 15 грудня 2017 року, складеного судовим експертом автотоварознавцем Різниченко В. Д., вартість майнової шкоди, заподіяної власнику автомобіля Skoda Octavia реєстраційний номер НОМЕР_1 на 25 листопада 2017 року складала 336 615,72 грн. Ринкова вартість автомобіля до його пошкодження складала 425 380,29 грн.
Зазначений висновок проведений на підставі огляду транспортного засобу "Skoda Octavia А7" в присутності учасників справи, як зі сторони позивача, так
і зі сторони відповідача., і в ньому наводиться розрахунок без пошкоджень, які не стосуються ДТП.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які
ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У статті 81, частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У частинах першій та другій статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 674/1666/14-ц (провадження № 61-6468зпв18) вказано, що "тлумачення статті 1187 ЦК України свідчить, що зобов`язання про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою.
Тлумачення статей 11 та 1167 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди
є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою".
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"
у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Встановивши, що з вини ОСОБА_2 позивачу завдано майнової та моральної шкоди, розмір майнової шкоди визначений висновком експертного автотоварознавчого дослідження, проведеного в установленому порядку та за наслідком огляду транспортного засобу "Skoda Octavia А7", проведеного за участі сторін, відповідач не надав доказів на спростування відповідного розміру майнової шкоди, суди зробили правильний висновок про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на висновок, викладений
у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/19288/14-ц (провадження № 61-9687св18), що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів
і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому, оскільки такий висновок зроблений Верховним Судом за відмінних обставин справи. Зокрема,
у наведеній справі суди встановили, що автомобіль фактично відремонтований,але докази щодо понесення позивачем витрат на ремонт автомобіля і їх розміру відповідач не надав, висновок науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України в Київській області № 19 від
31 травня 2010 року, на який посилався позивач, виконаний в іншій справі без участі відповідача, з позовом у цій справі позивач звернувся більш ніж через рік після смерті власника іншого автомобіля. Тому за встановлених обставин цієї справи і суд першої інстанції, і апеляційний суд зробили висновок про недоведеність позовних вимог, з яким погодився суд касаційної інстанції.
Колегія суддів також відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про виклик та допит у якості свідка чоловіка позивача, а також про огляд транспортного засобу, оскільки суд першої інстанції ухвалою від 03 грудня 2018 року частково задовольнив клопотання відповідача про допит свідків та витребування у позивача документів, які підтверджують розмір витрачених грошових коштів на відновлювальний ремонт автомобіля після ДТП 25 листопада 2017 року.
З урахуванням викладеного, меж заявлених позовних вимог та предмету доказування у цій справі, в касаційній скарзі необґрунтовано, що відхилення клопотання відповідача в частині допиту в якості свідка чоловіка позивача та огляду транспортного засобу судом першої інстанції вплинуло на можливість встановлення відповідних фактичних обставин на підставі належних засобів доказування.
Суд першої інстанції, надаючи оцінку поясненню позивача щодо неможливості виконання ухвали суду про витребування доказів, які підтверджують розмір витрачених грошових коштів на відновлювальний ремонт автомобіля після ДТП, з урахуванням установлених обставин цієї справи правильно вказав, що законодавством не заборонено потерпілій особі здійснювати ремонт пошкодженого майна власними силами.
Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.