Постанова
Іменем України
09 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 648/4931/16-ц
провадження № 61-17435св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом), ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_3, Білозерська селищна рада Херсонської області, Реєстраційна служба Білозерського районного управління юстиції, Комунальне підприємство "Херсонське бюро технічної інвентаризації", Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 26 грудня 2019 року у складі судді Кусік І. В., постанову Херсонського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Чорної Т. Г., Пузанової Л. В., Склярської І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в житловому будинку.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 04 листопада 2005 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 .
З 2007 року вона з чоловіком проживала в житловому будинку АДРЕСА_1, зазначеному в плані під літ. Б, загальною площею 38,1 кв. м, який складав частину домоволодіння АДРЕСА_1, належного батьку чоловіка- ОСОБА_5, який також проживав в ньому на той час.
В період з 2007 по 2008 роки в результаті спільної праці, за грошові кошти членів сім`ї та власні кошти в будинку літ. Б на АДРЕСА_1 була здійснена реконструкція (капітальний ремонт) будинку.
Таким чином, вартість будинку літ. Б змінилася в сторону збільшення, змінилися і загальна та жила площа будинку, зовнішній вигляд, склад об`єктів домоволодіння.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, заповівши будинок, зазначений під літ. Б на АДРЕСА_1, її чоловіку - ОСОБА_4, який звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, проте ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, не встигнувши оформити право власності на спадщину. За життя чоловік заповіту не писав, спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є вона (позивачка) та син спадкодавця від першого шлюбу - відповідач ОСОБА_2 .
У зв`язку з тим, що будинок під літ. Б був реконструйований за її участі у спільній праці членів сім`ї за належні їй грошові кошти, вартість будинку значно збільшилася, позивачка вважає що має право на частку домоволодіння, яка не може входити до складу спадщини після смерті чоловіка.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на частку у домоволодінні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, розмір якої визначити за допомогою судової будівельно-технічної експертизи.
У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання за ним права власності на спірне майно.
Зустрічний позов мотивовано тим, що відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Білозерської селищної ради № 63 від 22 червня 1989 року, ОСОБА_5 на праві власності належало домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, розташоване на земельній ділянці площею 1259 кв. м, що підтверджується актом обстеження від 03 червня 1989 року.
Відповідно до документів 1989 року на земельній ділянці на АДРЕСА_1, ОСОБА_5 належав лише один житловий будинок під літ. "А".
Рішенням виконкому Білозерської селищної ради № 66 від 30 травня 1991 року за ОСОБА_4 було визнано право особистої власності на самовільно побудований двоповерховий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Білозерської селищної ради № 25 від 27 лютого 1992 року було вирішено: відрізати земельну ділянку в АДРЕСА_1, громадянина ОСОБА_5 у зв`язку з відмовою; наділити земельну ділянку в АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_4 у зв`язку з вводом в експлуатацію двоповерхового житлового будинку; видати громадянину ОСОБА_4 акт відводу та встановлення меж присадибної земельної ділянки площею 0,06 га.
Зазначає, що таким чином ОСОБА_4 набув право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 та право користування земельною ділянкою площею 0,06 га.
Довідкою Виконкому Білозерської селищної ради народних депутатів № 56 від 20 серпня 2002 року підтверджується, що площа земельної ділянки під домоволодінням на АДРЕСА_1 складає 559 кв. м.
Із матеріалів БТІ вбачається, що склад домоволодіння на АДРЕСА_1, яке займало площу 559 кв. м, у тому числі під будівлями - 190 кв. м був наступним: житловий будинок літ. "А", уборна літ. "Б", кочегарка літ. "В", літня кухня літ. "Г", навіс літ. "Д", майстерня літ. "Е", гараж літ. "Ж", №1 відмостка, № 2 забор, погріб під двором.
На думку позивача за зустрічним позовом, матеріали інвентарних справ не містять відомостей про те, на підставі чого в подальшому в цих матеріалах частина господарських будівель домоволодіння на АДРЕСА_1, зокрема, будівлі літньої кухні (літ. "Г") площею 7,7 х 4,97 кв. м, навісу літ. "Д" площею 1.6 х 7,7 кв. м та кочегарки (літ. "В") площею 2,82x1,73 кв. м чомусь не були зазначені в свідоцтві на право власності ОСОБА_4, а натомість, увійшли до складу сусіднього домоволодіння на АДРЕСА_1, перетворившись в подальшому на житловий будинок.
Позивач зазначає, що матеріали інвентарних справ не містять також і відомостей про те, внаслідок чого змінилася в бік збільшення конфігурація та площа земельної ділянки на АДРЕСА_1 за рахунок зменшення площі та зміни конфігурації земельної ділянки на АДРЕСА_1 .
Вважає, що набувши право власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, та право користування земельною ділянкою певної конфігурації та площі, визначеної рішенням виконкому Білозерської селищної ради № 25 від 27 лютого 1992 року і актом відводу та встановлення меж земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 03 березня 1992 року, ОСОБА_4 набув право власності на житловий будинок з усіма господарськими спорудами, призначеними для його обслуговування, у тому числі: будівлі літньої кухні (літ. "Г") площею 7,7 х 4,97 кв. м, навісу літ. "Д" площею 1,6 х 7,7 кв. м та кочегарки (літ. "В") площею 2,82x1,73 кв. м, незалежно від того, увійшли чи ні ці господарські споруди до переліку, наведеного в свідоцтві на право власності.
Як наслідок, за договором дарування від 06 березня 2003 року у власність ОСОБА_2 перейшло в цілому домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, тобто відбувся перехід як права власності на всі господарські будівлі, призначені для обслуговування житлового будинку, так і права користування земельною ділянкою у розмірах, набутих попереднім землекористувачем - ОСОБА_4 .
Зважаючи на викладене ОСОБА_2 просив суд: визнати недійсним свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 03 листопада 2008 року, видане на ім`я ОСОБА_5 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на будівлю літ. "Б" з прибудовами "б", "б 1" та погрібом, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, які в технічному паспорті БТІ від 20 листопада 2008 року, виданому на ім`я ОСОБА_5, позначені як складові домоволодіння на АДРЕСА_2 .
У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Білозерської селищної ради Херсонської області, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про скасування рішень та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Позов мотивований тим, що, набувши право власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 та право користування земельною ділянкою певної конфігурації та площі, визначеної рішенням виконкому Білозерської селищної ради № 25 від 27 лютого 1992 року і актом відводу та встановлення меж земельної ділянки на АДРЕСА_2 від 03 березня 1992 року, ОСОБА_4 набув право власності на житловий будинок з усіма господарськими спорудами, призначеними для його обслуговування, у тому числі: будівлі літньої кухні (літ. "Г") площею 7,7 х 4.97 кв. м, навісу літ. "Д" площею 1,6 х 7.7 кв. м та кочегарки (літ. "В") площею 2,82x1,73 кв. м, незалежно від того, увійшли чи ні ці господарські споруди до переліку, наведеного в свідоцтві на право власності.
Як наслідок, згідно з договором дарування від 06 березня 2003 року у власність ОСОБА_2 перейшла в цілому домобудівля за адресою АДРЕСА_2, тобто відбувся перехід як права власності на всі господарські будівлі, призначені для обслуговування житлового будинку, так і права користування земельною ділянкою у розмірах, набутих попереднім землекористувачем - ОСОБА_4 .
Натомість, рішенням виконавчого комітету Білозерської селищної ради № 75 від 25 травня 2006 року було вирішено: визнати житловим будинком літню кухню розміром 7,7 х 4,97 з сіньми розміром 7,7 х 1,6 м на АДРЕСА_1 з оформленням на ім`я громадянина ОСОБА_5 .
Тобто, належні позивачу будівлі літньої кухні (літ. "Г") площею 1,1 х 4,97 кв. м та навісу літ. "Д" площею 1,6 х 7,7 кв. м, розташовані на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2, виконком Білозерської селищної ради визнав житловим будинком, який належить на праві власності іншій особі - ОСОБА_5 та розташований за іншою адресою.
Пунктом 3.7. рішення № 50 від 24 квітня 2008 року виконавчий комітет Білозерської селищної ради фактично продублював власне рішення 2006 року.
Пунктом 5 рішення № 63 від 29 травня 2008 року виконавчий комітет Білозерської селищної ради вирішив оформити право власності на домоволодіння, господарські будівлі та споруди на ім`я ОСОБА_5 на АДРЕСА_1 .
Пунктами 1.16 та 3.21 рішення № 124 від 30 жовтня 2008 року виконавчий комітет Білозерської селищної ради визнав за ОСОБА_5 прибудову до житлового будинку літ. "Б" за адресою АДРЕСА_2 (узаконено прибудову до літньої кухні позивача (літ. "Г" за адресою АДРЕСА_2 )); визнав кухнею приміщення 2-1 в житловому будинку літ. "Б" за адресою АДРЕСА_2 (визнав кухнею приміщення 2-1 в літній кухні позивача (літ. "Г") за адресою АДРЕСА_2 .
Ці рішення виконавчого комітету Білозерської селищної ради ОСОБА_2 вважає протизаконними, оскільки вони порушують його право власності та сприяли оформленню на сторонню особу права власності на належне позивачу майно. Вони прийняті всупереч встановленої законодавством процедури та за межами компетенції органу місцевого самоврядування.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_6 просив суд визнати незаконним та скасувати: пункт 3 рішення виконкому Білозерської селищної ради № 63 від 29 травня 2008 року "Про оформлення права власності"; рішення виконкому Білозерської селищної ради № 75 від 25 травня 2006 року "Про розгляд заяв громадян по індивідуальному будівництву"; пункт 3.7 рішення виконкому Білозерської селищної ради № 50 від 24 квітня 2008 року "Про розгляд заяв громадян по індивідуальному будівництву"; пункт 1.16 рішення виконкому Білозерської селищної ради від 30 жовтня 2008 року № 124 "Про розгляд заяв громадян по індивідуальному будівництву"; пункт 3.21 рішення виконкому Білозерської селищної ради від 30 жовтня 2008 року № 124 "Про розгляд заяв громадян по індивідуальному будівництву"; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 03 листопада 2008 року, видане на ім`я ОСОБА_5 .
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Реєстраційної служби Білозерського районного управління юстиції, Комунального підприємства "Херсонське бюро технічної інвентаризації", Головного управління держгеокадастру в Херсонській області про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Позов мотивовано тим, що вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона прийняла спадщину після смерті чоловіка відповідно до статей 1269,1270 ЦК України.
Спадщина в цілому складається з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зазначеного на плані під літ. Б, житловою площею 38,1 кв. м, загальною площею 105,0 кв. м.
Будинок чоловік успадкував за заповітом після смерті свого батька - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цей житловий будинок належав ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про право власності від 03 листопада 2008 року, виданого на підставі рішення виконкому Білозерської селищної ради від 29 травня 2008 року. Цей будинок (літ. Б) був визнаним житловим будинком на підставі рішення виконавчого комітету Білозерської селищної ради від 24 квітня 2008 року № 50.
Зазначає, що будівля обліковувалася в технічній документації як літня кухня, і складала частину домоволодіння по АДРЕСА_1 . Відповідно до технічної документації житловий будинок під літ. Б в цілому складається з житлової кімнати 1, кухні 2, житлової кімнати 3, прибудови І, коридору II, туалету III. кімнати IV, коридору V.
Зважаючи на те, що між нею та іншим спадкоємцем першої черги ОСОБА_2 виник спір щодо спадкового майна, 15 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на частину домоволодінні, виходячи із її участі у спільній праці, як члена сім`ї, та розмірі фактичного внеску в набуття майна, у тому числі за рахунок коштів, які є її особистою приватною власністю.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом. В підтвердження реєстрації за ним права власності на об`єкти нерухомого майна, останній надав до суду: копію технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1 ; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на АДРЕСА_2 ; копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на АДРЕСА_1 . З наданих відповідачем документів вбачається, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та зазначений на плані під літ. Б, що входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_4, був протиправно зареєстрований державним реєстратором Сухановим Д. М. за відповідачем ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як літня кухня під літ. Г домоволодіння АДРЕСА_1 .
Крім того, з витягу з Державного земельного кадастру вбачається, що земельна ділянка, площею 0,0546 га, на АДРЕСА_1 зареєстрована 29 серпня 2016 року, кадастровий номер земельної ділянки 6520355100:03:001:0545, і фактично розташована під житловим будинком літ. Б, який є складовою частиною домоволодіння АДРЕСА_1, і входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 вважає, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно, зокрема на літню кухню під літ. Г домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та державна реєстрація земельної ділянки (кадастровий номер 6520355100:03:001:0545) за цією ж адресою в межах, зазначених в кадастовому плані, проведені незаконно, без належних на те правових підстав, з внесенням до реєстрів неправдивих відомостей.
Зазначає, що незаконність реєстрації вказаних об`єктів полягає в наступному.
В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підставою виникнення права власності за ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 зазначено договір дарування серія ВЕВ № 980090, посвідчений приватним нотаріусом Луб`янським А. В. 06 березня 2003 року. Однак, зі змісту цього договору дарування вбачається, що дарувальник ОСОБА_4 подарував, а обдарований ОСОБА_2 прийняв в дар домобудівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка в цілому складалася з житлового будинку літ. А житловою площею 74, 1 кв. м, туалету літ. Б, котельні літ. В, гаражу літ. Г, сараю-майстерні літ. Д, котельні № 1, огорожі № 2, зливної ями № 3. Тобто, про літню кухню під літ. Г у вказаному договорі дарування не йшлося. Відповідно, ОСОБА_2 не отримував в дар від ОСОБА_4 вказаний об`єкт. Крім того, як вбачається з дійсної технічної документації на момент укладення цього договору дарування, такого об`єкта нерухомості як літня кухня під літ. Г за вказаною адресою АДРЕСА_2 взагалі не існувало, тому право власності на цей об`єкт не могло бути зареєстровано за даною особою з вказаних підстав.
Також, 29 серпня 2016 року за вказаною адресою на АДРЕСА_1 була зареєстрована земельна ділянка (кадастровий номер 6520355100:03:001:0545). Виходячи з параметрів даної земельної ділянки відповідно до кадастрового плану, вона частково знаходиться під житловим будинком літ. Б, що є складовою частиною домоволодіння, розташованого на АДРЕСА_1, який входить до складу вказаної спадщини.
Зазначає, що право власності на житловий будинок під літ. Б на АДРЕСА_1 ОСОБА_5 набув на підставі рішення виконкому Білозерської селищної ради від 29 травня 2008 року. До цього дня дана будівля обліковувалася як літня кухня і з 1989 року складала частину домоволодіння на АДРЕСА_1, що підтверджується технічною документацією з інвентарної справи 1989 року.
Таким чином, вказана земельна ділянка не могла бути зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, оскільки на цій ділянці знаходиться нерухоме майно, зокрема житловий будинок під літ. Б, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила:
- визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, індексний номер 32240875 від 07 листопада 2016 року, прийняте державним реєстратором Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області Сухановим Д. М.;
- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований 09 жовтня 2016 року, номер запису про право власності 17301466;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0546 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6520355100:03:001:0545 у Державному земельному кадастрі, проведену Відділом Держгеокадастру у Білозерському районі Херсонської області 29 серпня 2016 року.
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Білозерської селищної ради Херсонської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Білозерської селищної ради № 134 від 27 листопада 2008 року.
Позов мотивовано тим, що рішенням виконавчого комітету Білозерської селищної ради від 27 листопада 2008 року № 134, що знаходиться в матеріалах інвентарної справи, було скасовано пункт 1.18 рішення виконавчого комітету Білозерської селищної ради № 23 28 лютого 2008 року "Про порядок розгляду заяв громадян по індивідуальному будівництву", як такий, що суперечить чинному законодавству. В результаті скасування Білозерською селищною радою пункту 1.18 власного рішення № 23 від 28 лютого 2008 року, яке є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування, добудовані ОСОБА_1 приміщення будинку літ. Б на АДРЕСА_1 обліковуються в інвентарній справі як самочинно збудовані, і право власності на них, як на об`єкт нерухомості, не набуте.
Про існування зазначеного рішення до моменту ознайомлення з матеріалами інвентарної справи її представником, тобто до 17 травня 2017 року вона не знала і не могла знати, оскільки вказане рішення № 134 від 27 листопада 2008 року приймалося Білозерською селищною рад без її відома, і воно не було для неї загальнодоступним. Відомості щодо нерухомого майна, що містяться в інвентарній справі відносяться до інформації з обмеженим доступом і не надаються особі, за якою таке майно не зареєстроване.
ОСОБА_1 вважає, що рішення виконавчого комітету Білозерської селищної ради 27 листопада 2008 року № 134 про скасування пункту 1.18 рішення виконавчого комітету Білозерської селищної ради № 23 від 28 лютого 2008 року є незаконним.
На думку позивачки, строк позовної давності для звернення до суду з вимогою щодо визнання недійсним рішення рішенням виконавчого комітету Білозерської селищної ради від 27 листопада 2008 року № 134 ОСОБА_1 не пропущений, оскільки про наявність оскаржуваного рішення вона дізналася лише 17 травня 2017 року, що підтверджується доданими до цієї позовної заяви письмовими доказами (заявами ознайомлення з матеріалами справи), тобто ні її представник, ні вона сама не знали та могли довідатися раніше про існування рішення виконавчого комітету Білозерської селищної ради від 27 листопада 2008 року № 134. Але приймаючи до уваги дату (давність) прийнятого оскаржуваного рішення, просила поновити строк звернення до суду для захисту порушеного права.
Виходячи з викладених в позовній заяві обставин, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
- поновити строк для звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Білозерської селищної ради від 27 листопада 2008 року №134;
- визнати недійсним рішення виконавчого комітету Білозерської селищної ради від 27 листопада 2008 року № 134 про скасування пункту 1.18 рішення виконавчого комі Білозерської селищної ради № 23 від 28 лютого 2008 року "Про розгляд заяв громадян по індивідуальному будівництву".
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Білозерської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення виконавчого комітету селищної ради.
Позов мотивовано тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Білозерської селищної ради народних депутатів від 27 лютого 1992 року № 25 ОСОБА_4 був виданий акт відводу та встановлено межі ділянки площею 0,06 га. Відповідно до вказаного акта, земельна ділянка розташована між земельними ділянками на АДРЕСА_2, та АДРЕСА_3, має визначену довжину з двох сторін 53,24 м та ширину з АДРЕСА_3 11,0 м, в кінці ділянки 10,0 м. З зазначеного акта також вбачається, що відведення ОСОБА_4 земельної ділянки з суміжними користувачами земельних ділянок не погоджувалось, до їх відома не доводилось, наявність на земельній ділянці будівель та право власності на них відповідальною особою за відведення земель ділянки не перевірялось.
Зазначає, що частина вказаної ділянки пролягла під літньою кухнею літ. Б. (згодом житловий будинок літ. "Б"), яка є складовою частиною домобудівлі АДРЕСА_1 та належала ОСОБА_5
06 березня 2003 року ОСОБА_4 подарував ОСОБА_2 домоволодіння АДРЕСА_1, згідно з договором дарування серії ВЕВ № 980090, посвідчений приватним нотаріусом Луб`янським А. В.
Належність будівлі під літ. "Б" ОСОБА_5 на час прийняття оскаржуваного рішення селищної ради підтверджується свідоцтвом про право особи власності на житловий будинок від 27 червня 1989 року, технічною документацією домоволодіння (за 1989, 2008 р.р.)
Рішенням виконавчого комітету Білозерської селищної ради від 28 лютого 2008 року № 23 (пункт 1.18) узаконено прибудову розміром 4,5x1,9x4,2x7,20 та навіс розміром 3,10x1,90 на АДРЕСА_1, на ім`я ОСОБА_5 .
Рішенням виконавчого комітету Білозерської селищної ради від 24 квітня 2008 року № 50 визнано житловим будинком (літ. Б) літню кухню на АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_5
30 жовтня 2008 року рішенням виконавчого комітету Білозерської селищної ради № 124 узаконено самовільно збудовану прибудову до житлового будинку літ. Б розміром 3,65x2,40 м на АДРЕСА_1, на ім`я ОСОБА_5 . Цим же рішенням вирішено вважати приміщення 2-1 в житловому будинку літ. Б площею 13,1 кв. м, кухнею на АДРЕСА_1, на ім`я ОСОБА_5
03 листопада 2008 року, на підставі рішення Білозерської селищної ради від 29 травня 2008 року ОСОБА_5 було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно - домоволодіння на АДРЕСА_1, яке складається з двох житлових будинків літ. А та літ. Б з господарськими будівлями та спорудами.
Таким чином, Білозерська селищна рада своїм рішенням № 25 від 27 лютого 1992 року помилково та неправомірно виділила ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,06 га на АДРЕСА_1, на якій було розташоване нерухоме майно, що належало іншій особі - ОСОБА_5 та рахувалося за іншою адресою, та яке увійшло до складу спадщини після смерті ОСОБА_4, спадкоємцем якого є ОСОБА_1 .
Зазначила, що прийняття Білозерською селищною радою народних депутатів рішення від 27 лютого 1992 року № 25 спонукало відповідача ОСОБА_2 до вчинення ним в подальшому інших неправомірних дій, в тому числі, до здійснення незаконної реєстрації прав на вказану будівлю та земельну ділянку, що на сьогоднішній день оскаржуються нею в судовому порядку.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила:
- поновити строк звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Білозерської селищної ради народних депутатів від 27 лютого 1992 року № 25 та акта відводу та встановлення меж присадибної ділянки від 03 березня 1992 року;
- визнати недійсним рішення виконавчого комітету Білозерської селищної ради народних депутатів від 27 лютого 1992 року № 25 в частині відрізання земельної ділянки в АДРЕСА_1 у ОСОБА_5 в зв`язку з відмовою, та в частині нарізання земельної ділянки площею 0,06 га в АДРЕСА_1 ОСОБА_4 в зв`язку з введенням в експлуатацію двоповерхового житлового будинку;
- визнати недійсним акт відводу та встановлення меж присадибної ділянки на АДРЕСА_1 від 03 березня1992 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 26 грудня 2019 року:
- відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в житловому будинку;
- відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно;
- відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Білозерської селищної ради Херсонської області, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про скасування рішень та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно;
- позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Реєстраційної служби Білозерського районного управління юстиції, КП "Херсонське бюро технічної інвентаризації", ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, скасування державної реєстрації земельної ділянки задоволено частково. Скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований 09 жовтня 2016 року, номер запису про право власності 17301466 в частині відомостей щодо складу майна, а саме: літня кухня літ. "Г". Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0546 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6520355100:03:001:0545 у Державному земельному кадастрі, проведену Відділом Держгеокадастру у Білозерському районі Херсонської області 29 серпня 2016 року. В задоволенні інших вимог відмовлено;
- відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Білозерської селищної ради Херсонської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Білозерської селищної ради;
- відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Білозерської селищної ради Херсонської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення селищної ради.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в житловому будинку, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог в цій частині, оскільки на момент набуття права власності на спірне майно вона не була членом родини ОСОБА_5, її право не порушено.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, місцевий суд виходив з необґрунтованості його вимог, оскільки позивач не набув прав на будівлю літ. Б, а тому на момент прийняття оскаржуваних рішень Білозерською селищною радою його права та інтереси не були порушені. При цьому суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту не забезпечить йому відновлення порушеного права.
Місцевий суд дійшов висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 в частині скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок, підлягають задоволенню в частині скасування відомостей щодо складу майна, а саме підлягає скасуванню запис щодо літньої кухні літ. "Г", оскільки суду не надано належних та допустимих доказів, які б посвічували наявність права власності у ОСОБА_2 на таку частину домоволодіння, як літня кухня літ. "Г".
Задовольняючі частково позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації земельної ділянки, проведену Відділом Держгеокадастру у Білозерському районі Херсонської області, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, які були підставою для державної реєстрації земельної ділянки, в якості вихідних даних про склад майна використовувався технічний паспорт від 27 листопада 2006 року, який, як встановлено судом, не є правовстановлюючим документом і містить невірну інформацію щодо складу майна.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду в частині:
- відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно;
- відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до Білозерської селищної ради, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно;
- задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Реєстраційної служби Білозерського районного управління юстиції, Комунального підприємства "Херсонське бюро технічної інвентаризації", Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, скасування державної реєстрації земельної ділянки.