Постанова
Іменем України
09 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 334/6849/19
провадження № 61-4026св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Надра",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2020 року у складі судді Козлової Н. Ю., постанову Запорізького апеляційного суду від 22 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра") про визнання незаконними дій, визнання недійсним договору відступлення права вимоги та стягнення моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 14 листопада 2006 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" (далі - ВАТ КБ "Надра"), правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 14/2006/0575/Фжк.
За умовами цього кредитного договору банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у розмірі 50 000 доларів США.
Позивач зазначає, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2013 року у справі № 334/353/13 у задоволенні позову ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Надра" про визнання припиненим та втратившим чинність кредитного договору відмовлено.
На думку позивача, у нього відсутня заборгованість перед банком за кредитним договором № 14/2006/0575/Фжк від 14 листопада 2006 року.
21 травня 2020 року між ПАТ КБ "Надра" і Державною іпотечною установою укладений договір відступлення прав вимоги за кредитним договором № 14/2006/0575/Фжк від 14 листопада 2006 року.
З підстав, зазначених вище, вважає договір відступлення прав вимоги від 21 травня 2020 року за вказаним кредитним договором, укладений між ПАТ КБ "Надра" і Державною іпотечною установою, недійсним.
Враховуючи викладене, уточнивши вимоги, ОСОБА_1 просив визнати дії представників ПАТ КБ "Надра" по виставленню на продаж права вимоги за кредитним договором № 14/2006/0575/Фжк від 14 листопада 2006 року, укладеним між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1, при наявності рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2013 року по справі № 334/353/13-ц про відмову банку у стягненні з ОСОБА_1 заборгованості за цим кредитним договором, таким, що порушують його права і законні інтереси; визнати недійсним в цілому договір відступлення прав вимоги від 21 травня 2020 року, укладений між ПАТ КБ "Надра" і Державною іпотечною установою, та стягнути з ПАТ КБ "Надра" 27 000 грн моральної шкоди на користь ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено наявність порушень при здійсненні відчуження активів ПАТ КБ "Надра", зокрема права вимоги за кредитним договором № 14/2006/0575/Фжк від 14 листопада 2006 року, в межах процедури ліквідації вказаного банку.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 22 лютого 2021 року рішення місцевого суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, уточнивши вимоги, просив постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення необґрунтовано, з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК Українипередбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
18 травня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 14 листопада 2006 року між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №14/2006/0575/Фжк.
За умовами цього кредитного договору банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в доларах США у розмірі 50 000 дол. США на придбання у власність нерухомого майна - квартири. Кінцевий строк повернення кредиту - 13 листопада 2018 року.
На виконання постанови Правління Національного банку України від 05 лютою 2015 року № 83 "Про віднесення ПАТ КБ "Надра" до категорії неплатоспроможних", керуючись пунктом 2 частини 5 статті 12 та статтею 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 лютого 2015 року № 26 в ПАТ КБ "Надра" з 06 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23 квітня 2015 року № 85 прийнято рішення про продовження строку здійснення тимчасової адміністрації до 05 червня 2015 року.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 червня 2015 року № 113 на підставі постанови Правління Національного банку України від 04 червня 2015 року № 356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" розпочато ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" та призначено Стрюкову Ірину Олександрівну уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку строком на 1 рік з 05 червня 2015 року до 04 червня 2016 року включно.
Рішенням Виконавчою дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 квітня 2016 року № 616 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "Надра" до 04 червня 2018 року з відповідним продовженням повноважень уповноваженої особи Фонду.
Рішенням Виконавчою дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 листопада 2016 року № 2342 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "Надра" до 03 червня 2020 з відповідним продовженням повноважень уповноваженої особи Фонду.
Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3383 від 17 грудня 2018 року, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" призначено Білу Ірину Володимирівну.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 05 липня 2017 року № 2837 "Про утворення Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів, делегування йому частини повноважень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Комітет Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів (далі - Комітет) є постійно діючим колегіальним органом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якому виконавча дирекція Фонду делегувала окремі повноваження щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються.
Одним із основних завдань Комітету є визначення способів, порядку та умов продажу активів (майна) банків, що ліквідуються.
24 липня 2019 року Комітетом було прийнято рішенням № 212, яким затверджено умови продажу активів ПАТ КБ "НАДРА", а саме: право вимоги за кредитним договором: 14/2006/0575/Фжк від 14 листопада 2006 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають.