ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № Б8/065-12
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Українська Спілка" арбітражного керуючого Горбача С.Ф.
на рішення Господарського суду Київської області (суддя А.В. Лопатін) від 17.02.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - В.О. Пантелієнко, судді: С.В. Сотніков, Б.М. Поляков) від 05.07.2021
у справі № Б8/065-12
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України",
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Українська Спілка", Васильківський район,
2) Арбітражного керуючого Горбача Сергія Федоровича,
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум",
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріел Естейт Компані",
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєток Сервіс"
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехсервіс"
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
1. громадянина ОСОБА_1,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рулл"
про визнання недійсним договору
в межах провадження у справі про банкрутство.
Учасники справи:
представник позивача - Западнюк М.А., адвокат,
представник відповідача -1 - не з`явився,
представник відповідача -2 - ліквідатор - арбітражний керуючий Горбач С.Ф.
представник відповідача -3 - не з`явився,
представник відповідача -4 - не з`явився,
представники третіх осіб - не з`явилися.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 12.06.2012 Господарський суд Київської області ухвалив порушити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна спілка" (далі - Боржник) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєток-Сервіс" в загальному порядку відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
20.10.2014 Господарський суд Київської області постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Горбача С.Ф.
1.2. 16.12.2019 Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Позивач) подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєток-Сервіс" (далі - Відповідач-1), арбітражного керуючого Горбача Сергія Федоровича (далі - Відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум" (далі - Відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріел Естейт Компані" (далі - Відповідач-4) за участі третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєток Сервіс" (далі - Третя особа-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехсервіс" (далі - Третя особа-2); про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.08.2015 (далі - Договір), укладеного між Відповідачем-1 та Відповідачем-4, за результатами проведеного 10.08.2015 другого повторного аукціону.
1.3. Позов обґрунтований недійсністю Договору через визнання недійсними за рішенням суду (що набрало чинності) результатів аукціону, за наслідками проведення якого укладений оспорюваний Договір.
1.4. 05.02.2020 Господарський суд Київської області ухвалив, зокрема, залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - громадянина ОСОБА_1 (далі - Третя особа - 3) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Рулл" (далі - Третя особа - 4).
1.5. 15.01.2020 Відповідач-3 у відзиві на позов заявив про закриття провадження у справі з підстав припинення юридичної особи Відповідача-4 та про застосування у спірних правовідносинах позовної давності з відмовою у задоволенні позовних вимог з підстав спливу позовної давності.
1.6. 31.01.2020 Відповідач-2 у відзиві на позов заявив про застосування у спірних правовідносинах позовної давності.
1.7. 16.03.2020 Третя особа - 3 в поясненні заявила про застосування у спірних правовідносинах позовної давності з відмовою у задоволенні позовних вимог з підстав спливу позовної давності.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. 17.02.2021 Господарський суд Київської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021) про відмову в задоволені позову.
2.2. Судові рішення мотивовані нікчемністю Договору через недотримання вимог щодо обов`язкового нотаріального посвідчення угоди, предметом якої є земельні ділянки та нерухоме майно, внаслідок чого відсутні підстави для визнання недійсним Договору.
Відмова Відповідачу-3 у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі з підстав припинення юридичної особи Відповідача-4 мотивована відсутністю підстав для задоволення цієї заяви з огляду на те, що припинення особи -сторони оспорюваного Позивачем правочину не перешкоджає розгляду відповідного спору.
Відмова у задоволенні вимог про застосування позовної давності у спірних правовідносинах мотивована неналежно обраним Позивачем способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах, оскільки нікчемність Договору виключає звернення із вимогами про визнання його недійсним та їх задоволення.
3. Встановлені судами обставини
3.1 10.08.2015 Відповідач-3 провів другий повторний аукціон з продажу майна банкрута - Відповідача-1 за участі учасників аукціону, відповідно до протоколу № 2015/09, об`єктом продажу якого є лот № 1 - майновий комплекс Відповідача-1, до складу якого входить майно, що не включено до ліквідаційної маси як таке, що є предметом забезпечення вимог Позивача (що є кредитором у справі про банкрутство) (далі - Аукціон).
10.08.2015 за результатами другого повторного аукціону з продажу майна Боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, проведеного 10.08.2015 Відповідачем-3, Відповідачем-1 (продавець) та Відповідачем-4 (покупець) укладено Договір - купівлі-продажу майнового комплексу № 1, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує майновий комплекс, у складі: житлових будинків у кількості - 37, що знаходяться за адресами: Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, по вул. Джерельна, буд. №№ 7, 16, 9, 14, 20, 12, 18, пров. Кипарисовий, буд. №№ 3, 12, 1, 9, 14, 11, 5, вул. Струмкова, буд. №№ 34, 36, 30, 20, 14, 55, пров. Гірський, буд. №№ 10, 7, пров. Каштановий, буд. №№ 2, 9, 1, 3, 5, 7, 6, пров. Долинний, буд. № 4, пров. Калиновий, буд. №№ 4, 3, 6, 5, 7, 8, 2; 64 земельних ділянок, що знаходяться за адресами: Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, в тому числі, по вул. Джерельна; Київська область, Васильківський район, с. Рославичі; м. Львів, вул. Джерельна, 28-28а; нежитлової будівлі, призначеної для розміщення офісів, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Джерельна, 38 (пункт 1 Договору).
Продаж здійснюється на підставі протоколу аукціону з продажу майна банкрута № 2015/09 від 10.08.2015, що був проведений Відповідачем-3 та вчинено за 11 496 111 грн 82 коп. без ПДВ, який покупець повністю сплатив продавцю на підставі цього договору (пункт 2 Договору).
3.2 Постановою Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2019 у справі № Б8/065-12 касаційну скаргу Позивача задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та ухвалу господарського суду Київської області від 11.02.2019 у справі № Б8/065-12 скасовано; прийнято у справі нове рішення, яким заяву Позивача від 25.10.2017 задоволено; визнано недійсними результати аукціону, проведеного Відповідачем-3, та результати якого оформлені протоколом 10.08.2015.
3.3 Згідно з копією Договору - купівлі-продажу майнового комплексу від 10.08.2015 № 1, предметом якого є продаж нерухомого майна у вигляді цілісного майнового комплексу Відповідача-3, до якого входять: земельні ділянки, житлові будинки та інше нерухоме майно, не було нотаріально посвідчено.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1 28.07.2021 ліквідатор Боржника (Відповідача-1) - арбітражний керуючий Горбач С.Ф. подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2021, а провадження у справі закрити.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1 Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суд першої інстанції, розглянувши та вирішивши спір по суті, однак відмовивши в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі з підстав припинення юридичної особи Відповідача-4 - сторони оспорюваного правочину, без встановлення обставин щодо наявності/відсутності правонаступника за правами Відповідача-4, неправомірно не застосував норму пункту 6 частини першої статті 231 ГПК України, безпідставно пославшись на нерелевантну судову практику - на висновки в постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 906/994/16, що ухвалено не у подібних зі спірними правовідносинах.
5.2 Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України також з тих підстав, що суди, дійшовши висновку про нікчемність Договору з підстав нездійснення його нотаріального посвідчення, між тим, не врахувавши висновки Великої палати Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19), не здійснили самостійно правову кваліфікацію спірних відносин та не застосували положення частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України щодо права суду визнати дійсним договір, вчинений без нотаріального посвідчення, якщо сторони досягли згоди щодо його істотних умов і вчинили його повне або часткове виконання, що мало місце у спірних правовідносинах.
5.3 Крім цього, згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі також є положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, а саме пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України - закриття провадження у справі за відсутності предмета спору у подібних правовідносинах, якщо з вимогами про визнання недійсним Договору звертаються до Відповідача-3, що не є стороною оспорюваного правочину, та до Відповідача-4 - юридичну особу якого припинено без правонаступництва.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1 Згідно з аргументами у відзиві на касаційну скаргу Позивач, заперечуючи обґрунтування в касаційній скарзі, загалом погоджується з оскаржуваними рішеннями з мотивів, аналогічних з мотивам в цих судових рішеннях.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо наслідків недійсності аукціону з реалізації майна боржника у процедурі банкрутства.
7.1 Суди встановили, що спір між сторонами виник щодо Договору, укладеного за наслідками Аукціону з реалізації майна у процедурі банкрутства у цій справі.
7.2 Правовідносини та правила реалізації майна боржника у справі про банкрутство - щодо продажу майна боржника на аукціоні та питання щодо розгляду спорів, які виникають при проведенні, виконанні результатів аукціонів та визнанні їх недійсними були врегульовані нормами Закону про банкрутство (в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство), чинного на час проведення 10.08.2015 Аукціону та укладення 10.08.2015 оспорюваного Договору та вчинення відповідного правочину, а також загальними нормами цивільного законодавства, якими врегульовані правовідносини з купівлі-продажу - глава 54 "Купівлі-продаж", підрозділ 1, розділ ІІІ книги П`ятої Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
7.3 За змістом норм частин першої, другої статті 49, частини першої статті 50 наведеної редакції Закону про банкрутство та частини четвертої статті 656 ЦК України правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
7.4 Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство (частина восьма статті 44 Закону про банкрутство).
Аналогічні положення щодо порядку вирішення спорів про визнання недійсним результатів аукціону, правочинів, укладених боржником, містять норми частини другої статті 7 чинного з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства.
7.5 Згідно з частиною 3 статті 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
7.6 Відповідно до положень частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
7.7 За змістом наведених норм задоволення заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута матиме наслідком визнання недійсними правочинів, укладених за результатами аукціону з продажу майна банкрута, в силу закону - відповідно до частини третьої статті 55 Закону про банкрутство.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 01.08.2018 у справі № 908/431/14 (пункт 26), від 20.10.2021 у справі № 910/2592/19 (пункти 33, 34).
7.8 Дійшовши цього висновку, та враховуючи встановлені судами обставини щодо ухвалення Верховним Судом рішення, у формі постанови від 22.08.2019 у справі № Б8/065-12, про визнання недійсними результатів проведеного 10.08.2015 та оформленого протоколом № 2015/09 від 10.08.2015 другого повторного аукціону з продажу майна Боржника (цілісного майнового комплексу), що оформлено Договором, укладеним 10.08.2015 Відповідачем-3, Відповідачем-1 та Відповідачем-4 (пункти 3.1, 3.2), Суд погоджується із висновками судів в оскаржуваних рішеннях про нікчемність заперечуваного Позивачем Договору.
Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 5.2), з огляду на наведені підстави нікчемності Договору, що також були підставою для позовних вимог у спірних правовідносинах (пункт 1.3).
7.9 У зв`язку із викладеним, з огляду на висновок про нікчемність оспорюваного у спірних правовідносинах правочину за Договором, Суд також погоджується із висновками судів про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання Договору недійсним, оскільки за правилами частини другої статті 215 ЦК України визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
У цьому висновку Суд виходить з того, що за змістом частини першої статті 202, статті 203, частини другої статті 215 ЦК України та статті 5 ГПК України не є належним застосування таких способів захисту прав та інтересів, як визнання нікчемного правочину недійсним і встановлення нікчемності правочину, враховуючи, що за змістом частини третьої статті 215 ЦК України такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів
При цьому, за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
Дійшовши цього висновку, Суд погоджується також з висновками судів про відмову у задоволенні вимог про застосування позовної давності у спірних правовідносинах.
7.10 Суд відхиляє як необґрунтовані аргументи скаржника (пункт 5.3), що викладені з посиланням на положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, а саме пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України - щодо закриття провадження у справі за відсутності предмета спору у подібних правовідносинах - якщо з вимогами про визнання недійсним Договору звертаються до Відповідача-3, що не є стороною оспорюваного правочину, та до Відповідача-4 - юридичну особу якого припинено без правонаступництва, оскільки наведена підстава для касаційного оскарження спростовується, у зв`язку із чим Суд зазначає про таке.
7.11 За змістом пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За змістом цієї норми господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Аналогічну правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду у справі № 13/51-04 (постанова від 26.06.2019) і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема у справі № 916/144/18 (постанова від 25.07.2019).
7.12 Між тим через стверджувані скаржником обставини (пункт 5.3): щодо звернення із позовом про визнання недійсним правочину до особи, що не є стороною оспорюваного правочину, тобто до неналежного відповідача, а також до відповідача - юридичної особи, яку припинено без правонаступництва; не втрачається об`єкт спірних правовідносин - Договір, щодо якого заявлено матеріально-правову вимогу про визнання його недійсним.
Отже своїми аргументами (пункт 5.3) про відсутність предмету спору через неналежного відповідача та припинення особи - одного із відповідачів, скаржник помиляється щодо змісту категорії "предмету спору" у господарському судочинстві, а відповідно і спотворює правила застосування положень пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.
7.13 Поряд з викладеним Суд зазначає, що скаржник у своїх аргументах (5.3) із запереченням прийняття оскаржуваного рішення за участі Відповідача-3 з тих підстав, що ця особа не є стороною оспорюваного правочину, між тим не враховує суб`єктний склад відповідного спору.
Так, відчуження майна на торгах з укладенням угоди купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально - правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі, окрім організаторів торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 06.02.2018 у справі № 911/845/17 та від 14.03.2018 у справі № 910/1454/17).
Таким чином, ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення торгів, як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину.
Звідси, належним суб`єктним складом, а відтак сторонами спору про визнання аукціону та його результатів недійсними є склад учасників за участю продавця, переможця аукціону та організатора цього аукціону (висновок сформований у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 14/325"б", який був підтриманий Верховним Судом у постановах від 18.08.2020 у справі № 5023/4363/12 та від 16.09.2020 у справі № 5006/5/39б/2012).
7.14 Суд також відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.1) про незаконну відмову судом у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі з підстав припинення юридичної особи Відповідача-4 - сторони оспорюваного правочину, без встановлення судами обставин щодо наявності/відсутності правонаступника за правами Відповідача-4, однак частково погоджується із аргументами скаржника про безпідставне врахування судами висновків в постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 906/994/16, як нерелевантної судової практики - не у подібних зі спірними правовідносинами, у зв`язку із чим зазначає про таке.
7.15 Так, предметом спору у справі № 906/994/16 є інший, ніж у цій справі, предмет спору, а саме вимоги про скасування рішень виконавчих комітетів, визнання недійсними свідоцтв про право власності на майно та державних актів на право власності на земельні ділянки, що обумовлює інший склад учасників спору та відмінні правові наслідки вирішення цього спору, ніж спору про визнання недійсним договору. При цьому Суд зауважує, що постанова Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 906/994/16 не містить такого висновку: "припинення однієї із сторін договору не перешкоджає розгляду позову про визнання такого договору недійсним", на існування якого вказали суди в оскаржуваних рішеннях.
7.16 Водночас Суд враховує, що висновок Верховного Суду про відсутність підстав для закриття провадження у справі № 906/994/16 та про відсутність перешкод для розгляду цієї справи по суті мотивований тим, що попри відсутність одного з належних відповідачів (станом на дату звернення із позовом, якого не було залучено до участі у справі та який не припиняв свою діяльність під час провадження в суді першої інстанції), водночас наявні як учасники справи співвідповідачі, відносно яких відповідні позовні вимоги, у разі закриття провадження у справі, залишаються не розглянутими.
Аналогічно з обставинами щодо складу сторін у справі № 906/994/16 у цій справі також має місце залучення до участі у справі співвідповідачів - іншої сторони Договору - покупця (Відповідач-1), а також - Відповідача-3, як організатора Аукціону, за результатами проведення якого був укладений Договір, та який залучається до участі у справі у відповідному спорі як сторона (пункт 7.13), у зв`язку із чим відповідна матеріально-правова вимога - про визнання недійсним Договору, заявлена та направлена також щодо цих осіб, що вимагає її розгляду та вирішення по суті.
У цьому висновку Суд також враховує, що у разі ініціювання спору про недійсність нікчемного правочину, припиненням однієї із його сторін, за наявності іншої сторони цього правочину, між тим не втрачається предмет спору - безпосередньо Договір, щодо якого суд і вирішує про наявність/відсутність підстав для задоволення відповідних вимог; а також не втрачається об`єкт цього спору - зокрема, майно, що було відчужено за цією угодою.
А тому існування чи припинення сторони нікчемного правочину за наявності у цій справі іншої сторони цього правочину не впливає на факт його нікчемності (недійсність в силу закону), у зв`язку із чим припинення юридичної особи - сторони правочину, не перешкоджає, відповідно до пункту 6 частини першої статті 231 ГПК України, прийняттю рішення про відмову в позові про недійсність правочину з підстав його нікчемності.
Суд також виходить з того, що у цій справі відсутній спір щодо правових наслідків недійсності нікчемного правочину (пункт 7.9), оскільки не було заявлено вимог стосовно об`єкту спору (майна, проданого за Договором), зокрема за правилами статті 216 ЦК України, що відповідно, не вимагало від суду вирішення про відповідні права та обов`язки, зокрема і Відповідача-4.
7.17 Таким чином доводи скаржника про наявність підстав для закриття провадження у цій справі та незаконність прийнятого по суті заявлених вимог рішення про відмову в позові про визнання недійсним Договору з підстав нікчемності цього правочину не знайшли свого правового та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.
7.18 Отже висновки судів в оскаржуваних рішеннях зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи.
У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та рішення суду першої інстанції підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.
7.19 Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд