ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/11881/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Вронська Г.О., Кондратова І.Д.
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" - Тітов І.С. (адвокат),
Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Лисенко В.О. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут"
на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2021 (суддя Літвінова М.Є.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 (колегія суддів: Коробенко Г.П., Козир Т.П., Кравчук Г.А.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут"
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про визнання частково недійсним пункту договору.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ТОВ "Київоблгаз Збут" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до НАК "Нафтогаз України" про визнання частково недійсним п.6.1 договору купівлі-продажу природного газу від №16-421-Н (далі - Договір), а саме:
- текст абзацу 3: "...і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують 5 денний строк";
- абзац 6 повністю;
- абзац 7 повністю;
- абзац 8 повністю.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладаючи спірний Договір на визначених у п.6.1 умовах, враховуючи механізм виділення та перерахування коштів, встановлений законодавчими актами України щодо пільг та субсидій, сторони завідомо розуміли неможливість виконання та проведення розрахунків за природний газ на суму, наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій у строки, встановлені Договором. Тобто оспорюваний правочин не спрямований на створення правових наслідків, обумовлених ним, і є фіктивним (в частині п.6.1), у зв`язку з чим зазначений пункт договору підлягає визнанню недійсним в частині згідно з статтями 203, 215, 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 28.10.2016 ТОВ "Київоблгаз збут" (за договором - покупець), та НАК "Нафтогаз України" (за договором - продавець), уклали Договір, відповідно до якого:
- продавець зобов`язується передати покупцеві у 2016- 2017 роках природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору (п. 1.1);.
- природний газ, що передається за цим Договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам (п. 1.2);
- продавець передає покупцеві з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом 1 308 000,00 тис. куб. м, у т. ч. за місяцями: жовтень - 108 000,00; листопад - 165 000,00; грудень - 255 000,00; січень - 300 000,00; лютий - 270 000, 00; березень - 210 000, 00 (п.2.1);
- приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі (п. 3.2);
- ціна за 100 куб. м природного газу, який передається за цим Договором, без урахування податку на додатну вартість у розмірі 20 відсотків, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов`язками (включно) становить 4 946,30 грн за 1000 куб. м природного газу, крім того податок на додану вартість (п. 5.1);
- у разі зміни ціни природного газу або порядку її визначення (п. 5.1 Договору) нова ціна застосовується сторонами під час складання актів приймання-передачі природного газу та проведення розрахунків за цим Договором з моменту набрання чинності відповідним рішенням Кабінету Міністрів України (п. 5.2);
- оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу (абз.1 п. 6.1);
- остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу (абз.2 п. 6.1);
- остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 (Офіційний вісник України, 2005 р., №2, ст.88) і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу; у разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк (абз.3 п. 6.1);
- вартість фактично переданого газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу (абз.4 п. 6.1);
- у разі не надання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу (абз.5 п. 6.1);
- покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (дев`яноста) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 (Офіційний вісник України, 2005 p., №2, ст.88), має бути здійснений до закінчення 90 (дев`яностого) дня який відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк (абз.6 п. 6.1);
- покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту (абз.7 п. 6.1);
- сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк (аб.8 п.6.1);
- договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01жовтня 2016 року, і діє в частині продажу природного газу до 30.03.2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1).
4. На виконання умов Договору НАК "Нафтогаз України" передала, а ТОВ "Київоблгаз Збут" прийняло природний газ: у жовтні 2016 - у обсязі 76 274,730 тис. куб. м на суму 452 733 236,40 грн; у листопаді 2016 - у обсязі 127 003,216 тис. куб. м на суму 753 835 208,76 грн; у грудні 2016 - у обсязі 166 375,689 тис. куб. м на суму 987 532 884,60 грн; у січні 2017 - у обсязі 188 269,023 тис. куб. м на суму 1 117 482 082,15 грн; у лютому 2017 - у обсязі 162 758,559 тис. куб. м на суму 966 063 192,46 грн; у березні 2017 - у обсязі 107 445,375 тис. куб. м на суму 637 748 470,03 грн.
5. ТОВ "Київоблгаз Збут" повністю оплатило проданий НАК "Нафтогаз України" зазначений обсяг природного газу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Господарський суд міста Києва рішенням від 31.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 у задоволені позову відмовив.
7. Ухвалюючи рішення, суди посилались на статті 6, 11, 15, 16, 202, 204, 207, 215, 216, 234, 625, 627, 628, 638, 655 ЦК, ст. 20, ч. 7 ст. 179, ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК), статті 13, 73, 74, 86, 129, п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), постанову Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (далі - Постанова №20), рішення Європейського суду з прав людини у справах "Руїс Торіха проти Іспанії" (заява №18390/91), "Проніна проти України" (заява №63566/00).
8. Судові рішення мотивовані таким:
- фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним; ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину; якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то цей правочин не може визнаватися фіктивним;
- на виконання умов Договору відповідач передав, а позивач, у свою чергу, прийняв та оплатив природний газ; наведене свідчить про прийняття позивачем умов Договору та подальше його схвалення шляхом оплати поставленого природного газу;
- при укладенні Договору, сторони були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали цей правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши оспорюваний Договір, а тому всі умови спірного Договору з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами;
- позивач не довів належними та допустимими доказами, що оспорюваний ним п.6.1 Договору у визначеній позивачем частині суперечить закону, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також не довів того факту, що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення;
- спірні положення п.6.1 Договору (щодо порядку проведення розрахунків) не суперечать актам цивільного законодавства, і скріплення Договору підписами та печатками уповноважених осіб сторін, а також виконання умов цього Договору шляхом прийняття природного газу, здійснення оплати за отриманий товар на умовах, визначених даним правочином, свідчить про погодження та прийняття усіх умов оспорюваного договору, а отже цей пункт договору в оспорюваній частині не може розцінюватися як фіктивний.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
9. 22.09.2021 ТОВ "Київоблгаз Збут" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
10. ТОВ "Київоблгаз Збут" у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.3 ч.2 ст.287 ГПК.
11. Касаційна скарга мотивована таким:
- суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, ст.117 Конституції України, статей 6, 203, 215, 217, 234 ЦК (посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо недійсності окремих положень договору купівлі-продажу природного газу у подібних правовідносинах);
- обов`язковість положень Постанови №20 та Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженому спільним наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688 (далі - Порядок №493/688) випливає з їх змісту, оскільки вони містять імперативні норми, які встановлюють порядок розрахунків за природний газ; оспорювані положення п.6.1 Договору не кореспондують жодним положенням Постанови №20 та Порядку №493/688;
- п.6.1 Договору в зазначеній в позовній заяві частині прямо суперечать п.7 Постанови №20 та пунктам 1.3, 2.5 Порядку №493/688;
- суди попередніх інстанцій не врахували ч.3 ст.6 ЦК, відповідно до якої сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, проте сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами;
- як вбачається зі змісту ч.1 ст.217 ЦК, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
12. Верховний Суд ухвалою від 11.10.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Київоблгаз Збут", розгляд касаційної скарги призначив на 24.11.2021.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо порядку здійснення розрахунків за природний газ, придбаний для постачання побутовим споживачам
13. Скаржник зазначає, що оскільки вимоги Постанови №20 та Порядку №493/688 в частині порядку оплати покупцем придбаного природного газу є імперативними, відповідні положення зазначених нормативно-правових актів мають бути передбачені також і в Договорі. Стверджує, що оскільки зазначені положення Договору не відповідають Постанові №20 та Порядку №493/688 є підставою для визнання таких положень договору недійсними.
14. Згідно з ч.1 ст.12 Закону "Про ринок природного газу" (тут і далі - в редакціях, що діяли станом на момент виникнення спірних правовідносин) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
15. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК, ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ч.3 ст.12 зазначеного Закону).
16. Статтею 11 Закону "Про ринок природного газу" та Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 (далі - Положення №758), на НАК "Нафтогаз України" як на постачальника природного газу покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).
17. Суди попередніх інстанцій встановили, що Договір був укладений саме на виконання НАК "Нафтогаз України" покладних на нього спеціальних обов`язків відповідно до ст. 11 Закону "Про ринок природного газу" та Положення №758.
18. Частиною 6 ст.11 Закону "Про ринок природного газу" передбачено порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ.
19. Разом з тим, ст.12 ГК передбачає, що держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.
20. Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні.
21. При цьому правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами у цій частині (стосовно розміру пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг і субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти (постанова Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №912/2190/18).
22. Таке регулювання визначено Постановою №20, яка була чинною на момент існування спірних правовідносин, відповідно до якої держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме, витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами (постанова Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №912/2190/18).
23. Порядком №493/688 визначено спеціальний порядок розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, що проводяться відповідно до Постанови №20, між органами Казначейства, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, НАК "Нафтогаз України" та іншими учасниками.
24. Верховний Суд неодноразово зазначав, що Постанова №20 та Порядок №493/688 встановлюють адміністративно-правове регулювання відносин щодо механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема на оплату природного газу (постанови Верховного Суду від 08.08.2019 та від 10.12.2020 у справі №912/2190/18, від 08.10.2019 у справі №922/2264/18).
25. Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Постановою №20 та Порядком №493/688, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг.
26. Тому незалежно від того, чи правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, а сторони, підписавши спільне протокольне рішення, погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №924/296/18, від 10.12.2020 у справі №912/2190/18.
27. Разом з тим, порядок оплати природного газу, який придбавається для наступного постачання побутовим споживачам, та який передбачений Постановою №20 та Порядком №493/688 є не єдиним можливим.
28. Як вже зазначалось передбачений Постановою №20 та Порядком №493/688 порядок оплати поставленого природного газу застосовується, якщо така оплата здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету, а учасники таких відносин підписали відповідне спільне протокольне рішення.
29. У разі, якщо покупець за договором купівлі-продажу природного газу придбаватиме такий природний газ за рахунок власних коштів або інших джерел фінансування, не пов`язаних з наданням субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату, зокрема природного газу, положення Постанови №20 та Порядку №493/688 до відносин щодо здійснення розрахунків за природний газ не застосовуються. У такому разі оплата має здійснюватися у загальному порядку, в тому числі відповідно до ст.11 Закону "Про ринок природного газу", загальних положень ЦК та ГК та умов укладеного між сторонами договору.