ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа №280/3306/19
адміністративне провадження № К/9901/2714/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтранс Україна" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області (яке є правонаступником Головного управління ДФС у Запорізькій області) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2019, ухвалене у складі головуючого судді Татаринова Д.В., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020, прийняту у складі колегії суддів: Добродняк І.Ю. (головуючий), Бишевської Н.А., Семененка Я.В.
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Елтранс Україна" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.03.2019 № 0002821407, № 0002811407.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "Елтранс Україна" зазначило, що придбані товари у ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОІМПЕКС", ТОВ "ДАСТРІАЛ", ТОВ "БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ", ТОВ "СТО ПРАЙД СЕРВІС" мають джерело їх походження з України, були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані TOB "Елтранс Україна" на підставі первинних документів із занесенням відповідних операцій в бухгалтерський облік, оплачені і в подальшому використані у господарській діяльності позивача для виробництва продукції та її подальшої реалізації, що в свою чергу призвело до змін в активах TOB "Елтранс Україна" та його зобов`язаннях і реально спричинило зміни майнового стану позивача. Договори, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові документи, розрахункові документи на товари, які закуповувались у вказаних постачальників, і на підставі яких їх вартість включена позивачем до витрат діяльності підприємства, а сума ПДВ - до складу податкового кредиту, надавались до перевірки, а тому висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є упередженими та хибними.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB "Елтранс Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинам з ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОІМПЕКС" (код ЄДРПОУ 36043232) за грудень 2017 року, ТОВ "ЛЕЙНВІК" (код ЄДРПОУ 41654289) за грудень 2017 року, ТОВ "ДАСТРІАЛ" (код ЄДРПОУ (код ЄДРПОУ 41418411) за грудень 2017 року, ТОВ "БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ" (код ЄДРПОУ 41507174) за листопад 2017 року (включено до податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року), ТОВ "СТО ПРАЙД СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 41703435) за липень 2018 року - показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017 рік та 3 квартали 2018 року - фінансової звітності з їх відображенням у Декларації з податку на прибуток підприємств.
4. За результатами перевірки контролюючим органом складений Акт перевірки №58/08-01-14-07/39380838 від 31.01.2019, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення:
- пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток за 2017 рік та за 3 квартали 2018 року, на загальну суму 182529 грн. в т.ч.: за 2017 рік - 37 376 грн. за 3 квартали 2018 року - 145 153 грн.;
- пп.14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення (по рядку 21 податкових декларацій з податку на додану вартість) на суму на загальну суму 843119 грн., у т.ч. по періодах: за грудень 2017 року - 765519 грн., за липень 2018 - 77600 грн.
5. На підставі акту перевірки №58/08-01-14-07/39380838 від 31.01.2019 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
від 06.03.2019 №0002811407, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 273793,50 грн., у тому числі за основним платежем 182529,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 91264,50 грн.;
від 06.03.2019 №0002821407, яким зменшено суму від`ємного значення по рядку 21 податкових декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 843119,00 грн.
6. Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 11.12.2019 позов задовольнив у повному обсязі.
8. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції встановив, що виходячи зі специфіки укладених між позивачем та його контрагентами договорів, як предмета господарських операцій, надані позивачем документи є достатнім доказом підтвердження фактичного виконання зазначених вище господарських операцій. З наданих позивачем первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне здійснення господарської діяльності підприємства. Доказів порушень відображення господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку позивача та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань матеріали справи не містять, відповідачем до суду не надано.
9. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 31.03.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
10. У касаційні скарзі ГУ ДПС у Запорізькій області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
11. Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
12. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Елтранс Україна" вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Пункт 44.1 статті 44 ПК України.
14. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
15. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
16. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
17. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
18. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
19. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
20. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
21. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
22. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
23. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
24. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
25. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
26. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
27. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
28. Пункт 188.1 статті 188 ПК України.
29. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
30. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
31. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
32. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
33. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
34. Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
35. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
36. Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
37. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
VI. Оцінка Верховного Суду
38. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомленнь-рішеннь від 06.03.2019 № 0002821407, № 0002811407, які ґрунтуються на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОІМПЕКС", ТОВ "ЛЕЙНВІК", ТОВ "ДАСТРІАЛ", ТОВ "БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ", ТОВ "СТО ПРАЙД СЕРВІС".
39. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
40. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
41. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
42. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
43. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
44. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
45. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
46. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
47. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
48. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.
49. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.
50. Так, судами установлено, що між позивачем та ТОВ "ТК "Енергоімпекс" укладений договір поставки № ЭЭ/1504/122017 від 01.12.2017, відповідно до якого предметом поставки є товар панелі в асортименті, шафа № 219 КАСУПА.
51. Відповідно до пункту 3.1 договору поставка товару проводиться партіями на підставі заявок покупця, у яких визначається асортимент, кількість, якісні та технічні характеристики. Умови поставки Товару - (Інкотермс-2010).
52. Відповідно до пункту 3.6. договору при відвантаженні товару постачальник зобов`язаний надати покупцеві документи: специфікації на партію товару, оригінал фактури - рахунку, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну (у разі якщо поставка до місця призначення здійснювалась постачальником), сертифікат якості або декларацію про відповідність, чи інші документи які підтверджують якість продукції.
53. На підтвердження факту виконання цього договору позивачем подані документи, які були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій, а саме: специфікація №1, видаткова накладна № 67 від 11.06.2018 на суму 13 256 577,60 грн. в т.ч. ПДВ - 2 209 429,60 грн.; платіжне доручення №1086 від 07.12.2017.
54. Між ТОВ "Елтранс Україна" та ТОВ "Лейнвік" укладений договір поставки № 201712.1 від 01.12.2017, згідно з яким предметом поставки є запасні частини, вузли, та комплектуючі до електрорухомого складу залізниці.
55. Відповідно до пункту 2.4 договору постачальник зобов`язується надати покупцю до здійснення поставки технічну документацію на кожен вид продукції (у тому числі, але невиключно, ТОСТ, ТУ, іншу технічну документацію).
56. На підтвердження виконання цього договору позивачем подані документи, які досліджувались судами попередніх інстанцій, а саме: специфікація №1 від 01.12.2017 до договору № 201712.1 від 01.12.2017; рахунок на оплату №4 від 01.12.2017 на суму 137580,00 грн. в т.ч. ПДВ - 22 930,00 грн.; видаткова накладна №4 від 01.12.2017 на суму 137580,00 грн. в т.ч. ПДВ - 22 930,00 грн.; ТТН №Р4 від 01.12.2017 на перевезення ТМЦ 1,106 т. на суму 137 580,00 грн. в т.ч. ПДВ - 22 930,00 грн.; рахунок на оплату №5 від 01.12.2017 на суму 402 480,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67 080,00 грн.; видаткова накладна №5 від 01.12.2017 на суму 402 480,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67 080,00 грн.; ТТН №Р5 від 01.12.2017 на перевезення ТМЦ 1,1 т. на суму 402 480,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67 080,00 грн.; рахунок на оплату №6 від 01.12.2017 на суму 304 416,00 грн. в т.ч. ПДВ - 50 736,00 грн.; видаткова накладна №6 від 01.12.2017 на суму 304 416,00 грн. в т.ч. ПДВ - 50 736,00 грн.; ТТН №Р6 01.12.2017 на перевезення ТМЦ 0,874 т. на суму 304 416,00 грн. в т.ч. ПДВ - 50 736,00 грн.; платіжні доручення №1105 від 03.01.2018; №1107 від 04.01.2018, №1108 04.01.2018, №1109 від 04.01.2018, №1118 від 05.01.2018.
57. Перевезення товарно-матеріальних цінностей здійснювалося ТОВ "Елтранс Україна" з використанням автомобіля ГАЗ 33213-414, НОМЕР_1, власником якого є гр. ОСОБА_1 - засновник ТОВ "Елтранс Україна", пункт навантаження - м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, 1, пункт розвантаження - м. Запоріжжя, вул. Корольова, 7
58. За поясненнями директора підприємства цей автомобіль використовується без укладання договору оренди та на безоплатній основі, будь-які витрати на модернізацію, ремонт автомобіля не враховуються при визначенні фінансово - господарського результату підприємства.
59. Між ТОВ "Елтранс Україна" та ТОВ "БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ" укладено договір поставки № 201711.3 від 16.11.2017, відповідно до якого предметом поставки є щити розподільчі 48 В, муфти МПР -240-1, гель 8882 Є, конвертер 67D-48S15R.
60. Умови поставки Продукції - EXW (склад Постачальника) м.Маріуполь, Донецька обл., ("ІНКОТЕРМС - 2010").
61. Факт поставки підтверджується поданими позивачем документами, які досліджувались судами,: специфікація №1 до договору поставки № 201711.3 від 16.11.2017 на суму 47 760,00 грн. в т.ч. ПДВ, рахунок на оплату № 35 від 16.11.2017 на суму 47 760,00 грн. в т.ч. ПДВ - 7 960,00 грн.; видаткова накладна № 35 від 16.11.2017 на суму 47 760,00 грн. в т.ч. ПДВ - 7 960,00 грн.; ТТН № Р35 від 16.11.2017 на перевезення ТМЦ на загальну суму 47 760,00 грн. з ПДВ.
62. Згідно наданих до перевірки товарно - транспортних накладних перевезення проводилось автомобілем ГАЗ 33213-414, НОМЕР_1, власником якого є гр. ОСОБА_1 - засновник ТОВ "Елтранс Україна"; пункт навантаження - м.Маріуполь, вул. Італійська, 116-А.
63. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ДАСТРІАЛ" судами встановлено, що між цими особами договір у письмовій формі не укладався.
64. Згідно рахунку на оплату № 37 від 22.12.2017 предметом поставки є товар - резервуар 365 л., 5 ТН 357-067.
65. Господарські взаємовідносини між ТОВ "Елтранс Україна" та ТОВ "ДАСТРІАЛ" підтверджуються рахунком на оплату №37 від 22.12.2017 на суму 200 592,00 грн. в т.ч. ПДВ - 33 432,00 грн.; видатковою накладною №37 від 22.12.2017 на суму 200 592,00 грн. в т.ч. ПДВ - 33 432,00 грн.; ТТН № 37 від 22.12.2017 на перевезення ТМЦ 0,77т. на суму 200 592,00 грн. з ПДВ; платіжним дорученням №1129 від 18.01.2018.
66. Згідно з наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, перевезення товару здійснювалось ТОВ "Елтранс Україна" з використанням автомобіля ГАЗ 33213-414, НОМЕР_1, власником якого є гр. ОСОБА_1 - засновник ТОВ "Елтранс Україна", пункт навантаження - м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, 1.
67. За поясненнями директора підприємства цей автомобіль використовується без укладання договору оренди та на безоплатній основі, будь-які витрати на модернізацію, ремонт автомобіля не враховуються при визначення фінансово - господарського результату підприємства.
68. Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ "СТО ПРАЙД СЕРВІС" встановлено, що між цими особами договір не укладався.
69. Згідно з податковою накладною від 26.07.2018 номенклатура товару - бітум нафтовий дорожний в`язкий БНД.
70. Господарські взаємовідносини між позивачем ТОВ "Елтранс Україна" та ТОВ "СТО ПРАЙД СЕРВІС" підтверджуються документами, які досліджувались судами попередніх інстанцій, а саме: рахунок-фактура №1-17/07 від 17.07.2018 на суму 345 888,00 грн. з ПДВ; видаткова накладна №15 від 17.07.2018 на суму 345 888,00 грн. з ПДВ; платіжні доручення №1359 від 26.06.2018, №1336 від 17.07.2018.
71. На підставі наведеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що факт поставки вказаними контрагентами товару на адресу позивача підтверджений наведеними документами, виходячи із їх змісту яких вбачається, що вони є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операцій з поставки товару, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.
72. Доказів порушень відображення господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку позивача та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань матеріали справи не містять, відповідачем до суду не надано.
73. Використання придбаних товарно-матеріальних цінностей позивачем у своїй господарській діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем не спростовано.
74. Отже, суди попередніх інстанцій, аналізуючи взаємовідносини позивача з його контрагентом, визнали належними та допустимими доказами наявність між позивачем та його контрагентом фактів вчинення правочинів, висновуючись на тому, що на підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання (поставки) товарів позивачем надано відповідні первинні документи.
75. За висновками судів попередніх інстанцій спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.
76. У той же час відповідачем в ході перевірки використана податкова інформація та базу даних ІАС "Податковий блок" щодо контрагентів позивача і встановлено відсутність у ТОВ "БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ" трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, необхідного для здійснення відповідної господарської діяльності.
77. Колегія суддів не бере до уваги і посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
78. Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
79. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.
80. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.
81. Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
82. Посилання контролюючого органу на кримінальні провадження відносно контрагентів позивача не підтверджуються документально та не містять встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.
83. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №808/2360/17, від 05.06.2018 по справі №809/1139/17.
84. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, від 20.03.2019 у справі № 813/1979/15, від 22.07.2020 у справі № 620/3925/18, унесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.
85. Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.
86. Разом з тим, судами установлено, що позивач та його контрагент на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ, мали свідоцтва платника податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а також відображено в акті оскаржуваної перевірки.
87. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.
88. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
89. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
90. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.