ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 580/3813/21
адміністративне провадження № К/9901/39138/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів Мельничук В.П., Оксененко О.М.)
У С Т А Н О В И В:
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 07.06.2021 №1107-п Про проведення фактичної перевірки.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 22 грудня 2016 року позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправним та скасував наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 07.06.2021 №1107-п "Про проведення фактичної перевірки".
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Черкаській області оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом подання заяви про уточнення вимог до суду апеляційної інстанції (уточненої апеляційної скарги) із зазначенням судового рішення, що оскаржується.
У зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 жовтня 2021 року повернув апеляційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/3813/21.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 03 листопада 2021 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу №580/3813/21 витребував з суду першої інстанції.
16 листопада 2021 року справа № 580/3813/21 надійшла на адресу Верховного Суду.
22 листопада 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, у якому посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Згідно з п. 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
У відповідності до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст.169 КАС України.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом подання заяви про уточнення вимог до суду апеляційної інстанції (уточненої апеляційної скарги) із зазначенням судового рішення, що оскаржується.
Копію вказаного рішення вручено скаржнику 05 жовтня 2021 року.
Проте, як зазначено судом апеляційної інстанції станом на момент постановлення даної ухвали, скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав.
Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи міститься заява про уточнення вимог апеляційної скарги, яка надійшла до суду 20 жовтня 2021 року (надіслана засобами поштового зв`язку 18 жовтня 2021 року).
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом шостим частини п`ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Суд зазначає, що останнім днем усунення недоліків було 15 жовтня 2021 року.
Так, приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин п`ятої - шостої, восьмої - дев`ятої статті 120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Відповідно до частин першої та другої статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.
30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження про перенесення робочих днів у 2021 році.
Керівники підприємств, установ та організацій, у яких встановлено п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю, зможуть перенести робочі дні з:
п`ятниці 8 січня на суботу 16 січня;
понеділка 23 серпня на суботу 28 серпня;
п`ятниці 15 жовтня на суботу 23 жовтня.
Отже, суд апеляційної інстанції також залишив поза увагою, що згідно з розпорядженням КМУ від 30 вересня 2020 року № 1191-р "Про перенесення робочих днів у 2021 році" 15 жовтня 2021 року встановлено вихідним днем. Відтак, подання уточнення вимог апеляційної скарги ГУ ДПС було здійснено у перший робочий день - 18 жовтня 2021 року.
У рішенні від 27 червня 2000 року у справі "Ілхан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з направленням справи до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд