ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 240/18440/20
адміністративне провадження № К/9901/30122/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНТАЛ БУД" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Драчук Т.О., суддів Ватаманюка Р.В., Полотнянка Ю.П.)
У С Т А Н О В И В:
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 24 березня 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНТАЛ БУД" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №60549 від 10.08.2020 та № 69537 від 05.10.2020.
Зобов`язав Головне управління ДПС у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАНТАЛ БУД" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ДПС) 15 квітня 2021 року за допомогою засобів поштового зв`язку направило апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 травня 2021 року залишив апеляційну скаргу без руху та надав скаржнику строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору. Цього ж дня копія указаної ухвали була направлена на електронну адресу апелянта (том 4 а.с.193, 195).
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНТАЛ БУД" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала згідно п. 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
15 червня 2021 року ГУ ДПС повторно подало апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року з клопотаннями про поновлення строку на апеляційне оскарження та документом про сплату судового збору (том 2 а.с.115-136).
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 липня 2021 року визнав неповажними причини пропуску ГУ ДПС строку на апеляційне оскарження та залишив апеляційну скаргу без руху з наданням строку для усунення недоліків тривалістю десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали для надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин його пропуску (том 2 а.с.138-140).
Відповідно до вказаної ухвали апеляційний суд визнав доводи апелянта про поданння апеляційної скарги вдруге неповажними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження та вказав, що з моменту отримання копії ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021, яка отримана апелянтом 26.05.2021 (згідно звіту про отримання), до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою 15.06.2021 пройшло 19 днів, що не може вважатись незначним строком пропуску на звернення до суду.
Ухвала про залишення вдруге поданої апеляційної скарги без руху була направлена на електронну адресу ГУ ДПС 13 липня 2021 року (том 2 а.с.141).
23.07.2021 на адресу суду надійшла заява від апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року, в якій апелянт зазначає, що з 01.01.2021 відбулось фактичне адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання компетенції від ліквідованого територіального територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права до територіального органу ДПС як відокремленого підрозділу ДПС України, а тому клопотання про поновлення строку, апеляційну скаргу та клопотання про заміну сторони буде підписано представником ГУ ДПС у Житомирській області ( ЄДРПОУ 44096781).
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 липня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року (том 2 а.с.150-151).
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що аргументи заявника щодо підписання клопотання про поновлення строку, апеляційної скарги та заяви про заміну сторони при повторному зверненні з апеляційною скаргою в порядку самопредставництва не можуть слугувати підставою для визнання поважними причин пропуску звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки з моменту отримання копії ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги від 17.05.2021 (отримана апелянтом 26.05.2021 згідно звіту про отримання), до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою 15.06.2021 пройшло 19 днів, що не може вважатись незначним строком пропуску на звернення до суду.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання апелянта на звернення до суду з апеляційною скаргою (вдруге) в порядку самопредставництва як на поважну причину для поновлення строку на апеляційне оскарження є неприйнятними, оскільки апеляційна скарга, яка подана вперше, підписана не уповноваженою на те особою.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для застосування наслідків, встановлених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначає, що реалізація права повторного звернення до суду апеляційної інстанції здійснена без зайвих зволікань, а тому просить забезпечити право на апеляційне оскарження. Стверджує, що вперше апеляційну скаргу було подано з дотримання строку на апеляційне оскарження, однак скаргу повернуто через технічну помилку з боку адвоката (при поданні апеляційної скарги вдруге вона підписана уповноваженим представником податкового органу).
ГУ ДПС також звертає увагу на неврахування апеляційним судом при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року (справа №820/1212/17), скаржник зауважує, що граничний річний термін при повторному зверненні з апеляційною скаргою ним пропущено не було.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 21 вересня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 299 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки (частина друга статті 299 КАС України).
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.
З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене ти, що у матеріалах апеляційної скарги відсутні документи, які б свідчили про те, що Ольга Мазур, є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва є також представником ліквідаційної комісії.
Як убачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги від 17 травня 2021 року була направлена на електронну адресу ГУ ДПС 26 травня 2021 року (том 2, а.с 110), а вже 15 червня 2021 року скаржник повторно направив апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
У цьому випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.
Крім того, матеріали справи не містять коли саме ГУ ДПС отримало електронного листа (електронний звіт про отримання або про те що отримувач причитай вказаний лист). Тобто коли саме ГУ ДПС дізналося про ухвалу про повернення (вперше) апеляційної скарги.
Окрім того, матеріали справи свідчать, що недоліки вперше поданої апеляційної скарги було усунуто ГУ ДПС в найкоротші строки після повернення вперше поданої апеляційної скарги.
У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд мав враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
Ураховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.
Указані обставини та докази у їх сукупності свідчать, що в цьому випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками.
У зв`язку з викладеним, колегія суддів уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд