ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 180/1811/17
провадження № К/9901/24984/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області
на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20.05.2019 (головуючий суддя Тананайська Ю.А.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Мельника В.В., суддів Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.)
у справі №180/1811/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - Відповідач) в якому просив:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійснені перерахунку пенсії з 01.04.2012 на підставі діючої на той час редакції ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" №2262-12 від 09.04.1992 з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої ГУМВС України у Луганській області від 27 серпня 2012 року № 82/16421;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2012 на підставі діючої на той час редакції ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" №2262-12 від 09.04.1992 з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої ГУМВС України у Луганській області від 27 серпня 2012 року № 82/16421;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести відповідні виплати його пенсії з 01.04.2012 року з вирахуванням проведених виплат.
2. Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
3. 21 вересня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області звернулося до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017.
4. Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20.05.2019, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019, у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 - відмовлено.
5. Не погодившись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ПФУ в Луганській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення і задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суди зазначили, що заявник зазначає, що нововиявленою обставиною є те, що спір про той самий предмет і з тих самих підстав вже був предметом судового розгляду. В якості доказу відповідач посилається на постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 31 жовтня 2012 року по справі 2а-604/12/1213 ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі №2а-604/12/1213. Проте, суди встановили, що про зазначені судові рішення відповідач мав знати ще у 2013 році, оскільки був учасником спірних правовідносин у справі №2а-604/12/1213.
IIІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Заявник касаційної скарги зазначає наголошує, що йому не було відомо про судові рішення у справі №2а-604/12/1213 (у зв`язку з проведення АТО на території Луганської області), а позивач приховав від суду інформацію про те, що спір про той самий предмет і з тих самих підстав вже був предметом судового розгляду.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
9. Частиною 2 статті 361 КАС України встановлено перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
10. Статтею 363 КАС України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано, серед іншого, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
11. В цій справі відповідач наполягає саме на існуванні обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України. Зазначає, що до вересня 2018 року не був обізнаний про рішення у справі №2а-604/12/1213.
12. Поряд з цим, суди встановили, що учасниками справи №2а-604/12/1213 були ОСОБА_1 та Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (відповідач).
13. В ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі №2а-604/12/1213 вказано, що представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, тому суд апеляційної інстанції розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
14. Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі №2а-604/12/1213 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.01.2013 року.
15. Суди вірно зазначили, що зазначені обставини свідчать про те, що Головне управління Пенсійного фонду в Луганській області, як відповідач по справі, до 10.01.2013 року вже було обізнане з тим, що в Донецькому апеляційному адміністративному суді розглядається адміністративна справа №2а-604/12/1213 та з 18.01.2013 року мало безперешкодну можливість ознайомитись з результатом розгляду вказаної справи.
16. Необґрунтованими є доводи Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області про те, що у нього відсутня будь-яка інформація щодо наявності судових спорів за участю ОСОБА_1 до листопада 2014 року з огляду на зміну місця знаходження внаслідок проведення антитерористичної операції на території частини Луганської та Донецької областей, оскільки зміна місця знаходження жодним чином не перешкоджала відповідачу звернутись за отриманням інформації щодо наявності судових справ за участю Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області до Єдиного державного реєстру судових рішень та/або до органів судової влади.
17. З доводів відповідача випливає, що саме з Єдиного державного реєстру судових рішень останнім було виявлено рішення по справі №2а-604/12/1213, однак не надано доказів того, коли саме відбулась ця подія та чи вживались відповідачем заходи щодо знаходження такої інформації до прийняття судом першої інстанції постанови від 21.11.2017 у цій справі.
18. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
19. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. 345, 350, 361, 363 КАС України, Суд -