1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 грудня 2021 року

м. Київ

справа №465/1980/18

провадження № К/9901/16966/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Стародуба О.П., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства оборони України

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 (головуючий суддя Сакалош В.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Макарика В.Я., суддів Большакової О.О., Глушка І.В.)

у справі №465/1980/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України, третя особа: Львівський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Львівського обласного військового комісаріату, в якому просила:

- визнати протиправним пункт 1 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги від 15.12.2017 № 128 в частині визначення суми при нарахуванні одноразової грошової допомоги матері, дружині та дочці ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги матері, дружині та дочці ОСОБА_2 у розмірах, передбачених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" станом на день призначення такої виплати.

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019, позов задоволено повністю.

3. У поданій касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судове рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 .

5. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 13.10.2017 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Долина Івано - Франківської області оголошено померлим з 05.09.2014.

6. На підставі вказаного рішення, Франківський районний Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 28.10.2017 видав свідоцтво про смерть ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Долина Івано - Франківської області з датою смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

7. 15.11.2017 дружина та мати ОСОБА_2 зверталися до Львівського обласного військового комісаріату із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю майора ОСОБА_2 .

8. З витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.12.2017 №128, матері, дружині та дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини, майора ОСОБА_2 (Львівський ОВК) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 28.10.2017 - в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті, в сумі 609000,00 грн. у рівних долях кожному.

9. 16.01.2018 на поточні рахунки позивача та матері ОСОБА_2 було зараховано одноразову грошову допомогу у разі загибелі військовослужбовця в розмірі 406000,00 грн., та 203000,00 грн., відповідно. Всього було зараховано - 609000,00 грн.

10. Не погоджуючись із розміром одноразової грошової допомоги, позивач звернулась до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з пункту а) частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та підпункт 1 пункту 4 Порядку №975 випливає, що члени сім`ї загиблого ОСОБА_2, мають право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 750 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а не в розмірі 500 - кратного прожиткового мінімуму, як зазначено в оскарженому пункті 1 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги від 15.12.2017 № 128..

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. У своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що суди невірно застосували норми статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Наголошує, що сума грошової допомоги була правильно розрахована у розмірі 500 - кратного прожиткового мінімуму як це було передбачено законодавством, чинним на момент смерті чоловіка позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до свідоцтва про смерть).

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.

14. У цій справі сторонами не заперечується право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із визнанням померлим ОСОБА_2 .

15. Спірним є розмір допомоги, на який має право позивач.

16. Розмір одноразової грошової допомоги визначено статтею 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

17. Згідно з пунктом а) частини 1 цієї статті у редакції, що діяла на момент звернення позивачів до відповідача із відповідною заявою про виплату допомоги, визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.

18. Відповідно до пункту а) частини 1 цієї статті у редакції, що діяла станом на 05.09.2014 (дата, з якої ОСОБА_2 визнано померлим), було визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.

19. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі Порядок №975).

20. Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

21. Тобто, дата смерті військовослужбовця є визначальною обставиною для визначення дати виникнення у відповідних осіб права на отримання одноразової грошової допомоги.

22. В цьому випадку ОСОБА_2 визнаний померлим рішенням Франківського районного суду м. Львова від 13.10.2017, але з ІНФОРМАЦІЯ_2 - дня, коли він зник безвісти під час бойових дій в зоні АТО.

23. Колегія суддів звертає увагу, що до зазначених правовідносин слід застосовувати ті нормативні акти, які діяли при їх виникненні. Майбутні зміни до законодавства будуть стосуватись тих правовідносин, які виникатимуть після їх прийняття (якщо інше не буде прямо передбачено відповідним правовим актом або якщо це стосується пом`якшення відповідальності).

24. Варто зазначити, що Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядок №975 не визначають виключний порядок, яким чином має бути встановлено факт загибелі (смерті) військовослужбовця. Проте, підстави видачі свідоцтва про смерть не впливають на факт отримання грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця. В цьому випадку важливим є лише відомості у свідоцтві, а саме: дата смерті.

25. Саме з 05.09.2014 у позивача виникло право на отримання відповідної грошової допомоги і саме за законодавством, що діяло на той час, слід було розраховувати розмір зазначеної допомоги.

26. Таким чином, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

27. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

28. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про задоволення позову.

29. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 344, 349, 351, 355-356, 359 КАС України, Суд, -


................
Перейти до повного тексту