ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа №826/10899/15
адміністративне провадження № К/9901/16940/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Стрелець Т.Г., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року (головуючий суддя Собків Я.М., судді Степанюк А.Г., Файдюк В.В.)
у справі №826/10899/15
за позовом Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7"
до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2015 року Орендне підприємство "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" (позивач, Підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації, в якому просило: зобов`язати Київську міську державну адміністрацію подати на розгляд та затвердження Київської міської ради зміни до бюджету міста Києва на 2015 рік, якими передбачити відшкодування позивачу різниці у тарифах у розмірі 4 296 199,00 грн.; зобов`язати Київську міську раду розглянути та затвердити зміни до бюджету міста Києва на 2015 рік, якими передбачити відшкодування позивачу різниці у тарифах у розмірі 4 296 199,00 грн.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року, позов Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" задоволено частково: зобов`язано Київську міську державну адміністрацію звернутися до Київради з приводу відшкодування витрат позивача, що пов`язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, в порядку ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
3. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2016 року частково задоволено касаційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
4. Позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог від 06 червня 2017 року, у якій просив: визнати бездіяльність Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протиправною; зобов`язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) прийняти розпорядження про відшкодування позивачу коштів у сумі 4 296 199,00 грн. (без ПДВ) для покриття фактичних витрат позивача у 2014 році.
5. Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог від 14 вересня 2017 року, у якій просив: визнати протиправною бездіяльність Департаменту економіки та інвестицій; зобов`язати Департамент економіки та інвестицій відшкодувати позивачу втрат у розмірі 1 352 128,72 грн. (без ПДВ), що пов`язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку в порядку ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", які позивач поніс у 2014 році.
6. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року замінено первинних відповідачів - Київську міську раду та Київську міську державну адміністрацію належним відповідачем - Департаментом економіки та інвестицій.
7. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року у позові відмовлено повністю.
8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року скасовано, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо неприйняття рішення за результатами звернень Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7"; зобов`язано Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути та прийняти рішення по суті звернень Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" стосовно відшкодування витрат, що пов`язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, відповідно до ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
9. Відповідач з постановою суду апеляційної інстанції не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року.
10. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Орендне підприємство "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" звернулося до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з листом від 10 лютого 2015 року №26/01 щодо компенсації різниці в тарифах.
12. Листом від 20 лютого 2015 року №050/20-1164 Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проінформував позивача про те, що розрахункові матеріали, надані листом від 12 лютого 2015 року №30/01, опрацьовуються, про результати опрацювання буде повідомлено додатково.
13. У листі від 19 березня 2015 року №050/20-1904 Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проінформував позивача про те, що, опрацювавши розрахункові матеріали щодо вартості робіт на послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту систем протипожежної автоматики та димовидалення, при підготовці розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Департаментом будуть враховуватися витрати позивача на послуги з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення із розрахунку на один поверховий клапан в розмірі 31,02 грн. (без ПДВ).
14. Як зазначає позивач, на час виникнення спірних відносин діяла погоджена у встановленому порядку попередня (стара) вартість обслуговування поверхового клапана у розмірі 15,45 грн. без ПДВ, внаслідок чого ним було недоотримано 4 296 199,00 грн. (без ПДВ) у 2014 році.
15. Листом від 10 квітня 2015 року №113/9 позивач звернувся до Київради та КМДА з вимогою про відшкодування різниці в тарифах. Однак, відповідачем різниця в тарифі підприємству не компенсована, відповідне рішення органом місцевого самоврядування не прийнято.
16. Позивач також зазначає, що на підставі договорів з житлово-експлуатаційними організаціями комунальної форми власності він надає послуги з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики і димовидалення відповідно до щорічно узгоджених графіків; витрати на технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у разі їх наявності, включені до складу витрат на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються житлово-експлуатаційними організаціями комунальної форми власності.
17. Розрахунки за надані послуги з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики і димовидалення проводяться з розрахунку на 1 поверховий клапан системи ППА та ДВ за цінами від 9,27 грн. до 15,45 грн. (без ПДВ); вартість послуги погоджена Головним управлінням з питань цінової політики від 25 вересня 2008 року та становить 15,45 грн. (без ПДВ).
18. У заяві про зміну позовних вимог від 14 вересня 2017 року позивач зазначив, що саме Департамент економіки та інвестицій блокує відновлення порушеного права позивача на відшкодування витрат, пов`язаних зі встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку в порядку ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
19. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції керувався тим, що позивач не надав підтвердження того, що Департамент економіки та інвестицій не виконав попередні судові рішення у цій справі, а також позивачем не доведено, що відповідач будь-яким чином порушив право Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" на отримання різниці у тарифах або перешкодив реалізації цього права.
20. Суд першої інстанції відхилив посилання позивача на листи, складені у межах виконавчого провадження ВП №50462382 з примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року у справі №826/10899/15, оскільки така постанова скасована судом касаційної інстанції; тому, дії та листи відповідача щодо виконання рішення суду, яке вже скасоване, не мають правого значення для вирішення цього спору.
21. Суд першої інстанції вважав, що у межах спірних правовідносин, суди позбавлені можливості виконати вказівки Вищого адміністративного суду України у зв`язку зі зміною позовних вимог, які судом касаційної інстанції не розглядались.
22. Суд апеляційної інстанції з висновками окружного адміністративного суду не погодився і, задовольняючи позов, керувався тим, що позивач має право на звернення до органів місцевого самоврядування з вказаного питання, а орган місцевого самоврядування, що встановлює тарифи на житлово-комунальні послуги згідно зі ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" - виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) зобов`язаний вказане питання розглянути та, за наявності підстав, вжити заходів щодо відшкодування втрат підприємств, що пов`язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку.
23. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду першої інстанції подавалася заява про зміну позовних вимог, в якій позивач серед іншого зазначив, що Департамент економіки та інвестицій є правонаступником виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та блокує відновлення порушеного права позивача на відшкодування витрат, пов`язаних зі встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку в порядку ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Отже, в Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виникає обов`язок по розгляду та прийняття рішення по суті звернень Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" стосовно відшкодування витрат, що пов`язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, відповідно до ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
24. Касаційну скаргу мотивовано порушенням апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.
25. Зокрема, скаржник посилається на те, що Шостим апеляційним адміністративним судом не враховано ч. 4 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а також те, що Департамент економіки та інвестицій не наділений повноваженнями встановлення та затвердження тарифів на житлово- комунальні послуги та, відповідно, не має обов`язку відшкодовувати з відповідного місцевого бюджету виробнику комунальних послуг різниці між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.
26. Відповідач вважає, що Окружний адміністративний суд міста Києва у рішенні дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та зобов`язання відшкодувати позивачу втрати, пов`язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку в порядку ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
27. У відзиві на касаційну скаргу позивач стверджує, що в судовому рішенні від 07 грудня 2016 року у справі 910/947/16 встановлено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є правонаступником виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
29. У ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (тут і далі - у редакції, чинній на момент звернень) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;
виробник - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;
утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
30. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: 2)встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; 4)визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
31. Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
32. Вищий адміністративний суд при розгляді цієї справи зробив висновок про те, що послуга з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики і димовидалення є складовою частиною житлово-комунальної послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, включена до відповідних Переліків послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та до розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
33. У розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" позивач не є виконавцем послуги з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики і димовидалення, оскільки надає послугу не на підставі прямих договорів зі споживачами, а на підставі договорів з житлово-експлуатаційними організаціями як виконавцями послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Проте, Підприємство є виробником послуги - суб`єктом господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.
34. За приписами ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.
Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).
У разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов`язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.
Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов`язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.
Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді.
35. Також при розгляді цієї справи Вищий адміністративний суд України відзначив, що Підприємство є тим суб`єктом, який згідно з вимогами чинного законодавства має право на звернення до органу місцевого самоврядування щодо відшкодування йому втрат, які пов`язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги (їх складову) на рівні, що унеможливлює отримання прибутку Підприємством, а відповідачі, зокрема КМДА, у межах своєї компетенції зобов`язані розглянути таке звернення позивача та прийняти обґрунтоване рішення з цього приводу.
36. При цьому належним способом захисту інтересів позивача у цьому випадку може бути визнання протиправною бездіяльності КМДА щодо не прийняття відповідного рішення за результатами розгляду звернень Підприємства та зобов`язання КМДА розглянути і прийняти рішення по суті звернень Підприємства стосовно відшкодування його втрат, що пов`язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, відповідно до положень ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
37. При новому розгляді справи позивачем було змінено предмет позову і він просив про визнання протиправною бездіяльності Департаменту економіки та інвестицій є правонаступником виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і зобов`язання вчинити дії.
38. Позивач серед іншого зазначив, що Департамент економіки та інвестицій є правонаступником виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та блокує відновлення порушеного права позивача на відшкодування витрат, пов`язаних зі встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку в порядку ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Отже, в Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виникає обов`язок по розгляду та прийняття рішення по суті звернень Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" стосовно відшкодування витрат, що пов`язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, відповідно до ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
39. Колегія суддів враховує, що п. 1 Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 вересня 2013 року № 1717 (в редакції чинній до 20 жовтня 2017 року) встановлено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функції державної виконавчої влади Міністерству економічного розвитку і торгівлі України.
40. Відповідно до пп. 4.3 та 4.10 п. 4 вказаного Положення основними завданнями Департаменту є: забезпечення реалізації державної цінової політики на території міста Києва; забезпечення в межах своїх повноважень захисту економічних прав і законних інтересів України, вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання.
41. Згідно з пп. 5.26, 5.27, 5.28 та 5.30 п. 5 цього Положення Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання: проводить аналіз витрат на виробництво товарів, надання послуг та формування цін і тарифів безпосередньо на підприємствах, установах, організаціях та об`єднаннях, розташованих на території м. Києва, незалежно від форм власності в межах своїх повноважень; проводить аналіз розрахунків сум компенсацій різниці між витратами на виробництво товарів і надання послуг та встановленими виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) цінами та тарифами на товари і послуги у разі їх перевищення; здійснює декларування зміни цін та тарифів на товари та послуги в межах повноважень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); готує нормативно-правові акти по встановленню, затвердженню, погодженню цін та тарифів на товари і послуги в межах повноважень, наданих законодавством України виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрацією) або Київській міській раді.
42. З аналізу наведених вище норм Положення вбачається, що Департамент економіки та інвестицій наділений повноваженнями щодо розгляду звернень Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" стосовно відшкодування витрат, що пов`язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, відповідно до ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
43. Суд першої інстанції встановив, що у справі міститься копія листа Департаменту економіки та інвестицій від 22 листопада 2016 року №050/05-9678, у якому відповідач повідомляє Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року у справі №826/10899/15; додатком до цього листа надано лист Департаменту економіки та інвестицій від 01 листопада 2016 року №050/20-9085, адресований Київській міській раді та Департаменту фінансів про те, що після опрацювання наданих Орендному підприємству "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" документів визначено, що різниця у тарифах між фактичними та економічно обґрунтованими за 2014 рік становить 1 352 128,72 грн.
44. Тобто, Департаментом вчинялися дії, спрямовані на розгляд звернень позивача. При цьому заходів щодо прийняття рішення по суті звернень позивача відповідач не вжив, що свідчить про бездіяльність відповідача.
45. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вірно задовольнив позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо неприйняття рішення за результатами звернень Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7".
46. Враховуючи бездіяльність відповідача, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що належним способом захисту інтересів позивача у цьому випадку може бути визнання протиправною бездіяльності щодо не прийняття відповідного рішення за результатами розгляду звернень Підприємства та зобов`язання розглянути і прийняти рішення по суті звернень Підприємства стосовно відшкодування його втрат, що пов`язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, відповідно до положень ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
47. Доводи касаційної скарги вказаних висновків не спростовують.
48. Отже, Суд не встановив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції.
49. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
50. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову апеляційного адміністративного суду - без змін.
51. Оскільки Верховний Суд залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд