УХВАЛА
07 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 1-693/2010
провадження № 13-227зво21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Крет Г. Р. перевірила заяву захисника Вань Ірини Радиславівни подану в інтересах ОСОБА_1 про перегляд судових рішень щодо останнього з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом і
встановила:
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
27 грудня 2010 року, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, ОСОБА_1 було засуджено за частиною 2 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форм власності, на строк 2 роки. Відповідно до ст. 54 КК його позбавлено 10 рангу державного службовця.
На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладено на нього певні обов`язки.
08 липня 2021 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення у справі "Берлізев проти України", яким констатував порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 та його захисника Вань І. Р. про перегляд судових рішень щодо останнього за виключними обставинами залишено без руху.
06 грудня 2021 року до Верховного Суду на виконання вказаної вище ухвали надійшла заява захисника Вань І. Р. подана в інтересах ОСОБА_1 про перегляд судових рішень щодо останнього за виключними обставинами, в якій захисник просить вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 грудня 2010 року, ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 09 березня 2011 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 січня 2012 року скасувати та ухвалити рішення про закриття кримінальної справи на підставі пункту 2 ст. 213 Кримінального процесуального кодексу України 1960 року.
Перевіривши заяву, вважаю, що вона за своїм змістом відповідає вимогам ст. 462 Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), подана з дотриманням порядку, передбаченого ч. 3 ст. 463 цього Кодексу, і у межах строку, встановленого пунктом 2 ч. 5 ст. 461 КПК.
Керуючись статтями 459, 460, 461, 462, 463, 464, пунктом 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК,