Ухвала
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 758/169/21
провадження № 14-196 цс 21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріджен Девелопмент", Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні торги України", Державного підприємства "Прозорро. Продажі" про зміну правовідносин та стягнення коштів
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року та
встановила:
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив змінити правовідношення за результатами торгів, що відбулись 22 грудня 2020 року і оформлені протоколом електронного аукціону UA-PS-2020-12-02-000027-1, шляхом визнання його переможцем торгів, що запропонував ціну 100 555,00 грн та стягнути з ДП "Прозорро. Продажі" та ТОВ "Електронні торги України" штраф у сумі 100 000,00 грн за порушення порядку підготовки та проведення аукціону, що перешкодило заявнику перемогти на аукціоні.
2. В підготовчому судовому засіданні представником позивача подано заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме, вимог до ТОВ "Амстор-Інвест" в особі арбітражного керуючого Остапенка Є. С. з мотивів того, що позовні вимоги до цього відповідача заявлені помилково.
3. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року заяву представника позивача ОСОБА_2 про закриття провадження в частині вимог задоволено. Прийнято відмову представника позивача ОСОБА_2 від позову у частині позовних вимог до ТОВ "Амстор-Інвест" у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Ріджен Девелопмент", ТОВ "Електронні торги України", ДП "Прозорро. Продажі", ТОВ "Амстор-Інвест" в особі арбітражного керуючого Остапенка Є. С., про зміну правовідносин та стягнення коштів, а провадження у цій частині справи закрито.
4. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року, заяву представника відповідача ДП "Прозорро. Продажі" Нагребельного А. В. про закриття провадження у справі задоволено та закрито провадження у справі. Роз`яснено ОСОБА_1 його право звернення до суду із зазначеною вимогою в порядку господарського судочинства.
5. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції зробив висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позовна вимога про зміну правовідношення на підставі частини другої статті 7, частини першої статті 73 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
6. Оскільки основна вимога підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а відтак в порядку господарського судочинства слід вирішувати і похідну вимогу про стягнення штрафу з організаторів аукціону за порушення під час його проведення.
7. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. Ухвалою від 15 вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 10 листопада 2021 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки ОСОБА_1 оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, вказуючи, що порушені у позові питання повинні розглядатись в порядку саме цивільного судочинства.
9. Вивчивши матеріали касаційної скарги та мотиви, на підставі яких постановлена ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для передачі справи на її розгляд згідно із частиною шостою статті 403 ЦПК України з огляду на таке.
10. Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:
- учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції;
- учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
- Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
11. Для цілей тлумачення зазначеної норми Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення адміністративних справ", у редакції якого викладена зазначена частина шоста статті 403 ЦПК України, зазначено, що передача касаційними судами судових справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції має відбуватися за сукупної наявності таких підстав: наявності різної судової практики в подібних спорах у касаційних судах інших юрисдикцій; відсутності висновків Великої Палати Верховного Суду щодо предметної чи суб`єктної юрисдикції у подібних спорах; заявлення учасником справи, який оскаржує судове рішення, про порушення правил юрисдикції під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій.
12. Зазначені зміни покликані, зокрема, забезпечити ефективне функціонування Великої Палати Верховного Суду, унеможливити зловживання учасниками справи правом на оскарження судових рішень з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції з метою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вирішити проблеми завантаженості Великої Палати Верховного Суду подібними справами, які реально не потребують вирішення питання предметної чи суб`єктної юрисдикції, та забезпечити функціонування Великої Палати Верховного Суду як постійно діючого колегіального органу, який покликаний забезпечити єдність судової практики. Вказане також позитивно вплине на дотримання Україною положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо забезпечення розумних строків розгляду справи.
13. Оскільки підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з мотивів порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, прямо обмежені законодавцем у процесуальному законі, справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України лише за відсутності всіх трьох указаних у цій частині випадків. У разі наявності хоча б одного з перелічених у цій нормі випадків справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
14. Посилаючись на оскарження судових рішень з підстав порушення судами правил юрисдикції, ОСОБА_1 не обґрунтував порушення судами попередніх інстанцій правил юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову в подібних правовідносинах.
15. Таким чином, не було дотримано умов передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України.
16. Крім цього Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20) вже висловлювала правову позицію щодо юрисдикції спорів що стосується наслідків реалізації майна боржника у процедурі банкрутства.
17. Так, Велика Палата Верховного Суду констатувала про те, що у справах про банкрутство всі процедури складають цілісне і відокремлене від позовного процесу провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у випадку неплатоспроможності боржника. Тому спори, які стосуються, зокрема, порушення порядку продажу майна боржника є безпосередньо пов`язаними з провадженням у справі про банкрутство. А отже, їх слід розглядати за правилами господарського судочинства (аналогічний висновок Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 635/6730/15-ц).
18. Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними (частина третя статті 55 Закону).
19. Частиною восьмою статті 44 Закону визначено, що спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
20. Спір, що стосується наслідків реалізації майна боржника у процедурі банкрутства, суд не може вирішувати в порядку позовного провадження окремо від провадження у справі про банкрутство. Такий спір слід розглядати у межах останньої з метою реалізації принципу судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства задля ефективнішого захисту прав та законних інтересів кредиторів (аналогічні висновки сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 червня 2018 року у справі №908/4057/14, а також у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 25 лютого 2019 року у справі № 906/864/17). Отже, спір щодо правомірності вчинення правочину про відчуження майна боржника у процедурі банкрутства треба розглядати за правилами господарського судочинства у межах провадження у відповідній справі про банкрутство.
21. Також у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 905/2030/19 (905/1159/20) (провадження № 12-92гс20 ) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визначаючи юрисдикційність спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, Велика Палата Верховного Суду уже неодноразово зазначала про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб`єктами (як органами, наділеними владними повноваженнями, так і суб`єктами приватно-правових відносин) щодо майна боржника в межах процедури банкрутства. Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 904/1693/19, від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, від 19 червня 2019 року у справі № 289/2210/17, а також у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі № 334/5073/19.
22. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
23. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у випадку якщо суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, дійде висновку про наявність правової проблеми в частині порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, що зумовлює необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, то суд не позбавлений можливості належним чином обґрунтувати наявність іншої підстави для такої передачі, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
24. Відповідно до частини шостої статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
Керуючись статтями 403 та 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду