ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 639/5440/19
провадження № 51 - 2135 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Єременка М.В.,
потерпілого ОСОБА_1,
захисника Третьякової Н.Ю. (в режимі
відеоконференції),
засудженого ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Третьякової Н.Ю. на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 вересня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року стосовно
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 вересня 2020 року ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 2 роки.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 66 824,40 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 7 000 грн моральної шкоди.
Харківський апеляційний суд 18 лютого 2021 року вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову змінив, стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 000 грн моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 20 червня 2018 року об 11.15, керуючи автомобілем "PEUGEOT 301", державний номер НОМЕР_1, виїжджаючи з другорядної дороги на перехрестя вулиць Рилєєва - Полтавський Шлях у м. Харкові, порушив вимоги п. 16.11 і дорожнього знака 2.1 Розділу 33 Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з мотоциклом "SUZUKI GSX1300 RК8", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Третьякова Н.Ю., не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі ОСОБА_2, просить їх скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що:
- під час досудового розслідування ОСОБА_2 не були роз`яснені його права під час відмови в участі у слідчому експерименті та право не свідчити проти себе;
- стороні захисту не відкривались речові докази, тому всі висновки із використанням цих доказів є недопустимими;
- суд першої інстанції у вироку спотворив показання свідка ОСОБА_3, у повторному допиті якого було відмовлено судом апеляційної інстанції;
- висновки суду про винуватість ОСОБА_2 ґрунтуються на недопустимих доказах, зокрема, протоколі слідчого експерименту від 15 липня 2019 року й похідному від нього висновку автотехнічної експертизи, та його вина не доведена поза розумним сумнівом;
- суд апеляційної інстанції безпідставно прийняв додаткові докази потерпілого та як наслідок збільшив суму стягнення моральної шкоди;
- про розгляд справи 02.02.2021 обвинуваченого було повідомлено 01.02.2021, тобто менше, ніж за три дні;
- призначене ОСОБА_2 покарання є явно несправедливим та необґрунтовано суворим;
- суд апеляційної інстанції постановив рішення, яке не відповідає вимогам КПК України.
Від представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Філіповського В.В. надійшли заперечення, в яких він просить ухвалу суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник і засуджений підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор та потерпілий заперечили проти задоволення касаційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Викладені в касаційній скарзі доводи щодо спотворення показань свідка ОСОБА_3 судом першої інстанції фактично стосуються переоцінки доказів, що не є предметом касаційного перегляду в розумінні ст. 438 КПК України.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
У поданій касаційній скарзі захисник Третьякова Н.Ю. покликається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 .
Проте доводи сторони захисту Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального процесуального закону.
При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.
Свої висновки про те, що ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що призвело до отримання потерпілим тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, суд першої інстанції зробив, обґрунтовано врахувавши:
- показання потерпілого ОСОБА_1 про те, що 20.06.2018 об 11.00-11.30 він рухався на мотоциклі "SUZUKI" з м. Дніпра в напрямку м. Куп`янська через м. Харків зі швидкістю приблизно 50 км/год. Коли він під`їжджав до перехрестя з вул. Рилєєва, то раптово із-за вантажного автомобіля зліва направо напереріз йому виїхав автомобіль "PEUGEOT", який перетинав вул. Полтавський шлях. Через долі секунд відбулося зіткнення, уникнути якого він не мав можливості. Від зіткнення його мотоцикл перевернувся та подолав ще певну відстань на боку вниз на вул. Полтавський шлях. Автомобіль "PEUGEOT" після зіткнення трішки проїхав вперед, задня його частина від удару змістилась ліворуч. В процесі складання працівниками патрульної поліції адміністративного матеріалу йому стало гірше, рука розпухла, тоді викликали другу швидку, яка забрала його до лікарні, де був зроблений рентген знімок, встановлено діагноз перелам руки зі зміщенням та накладено гіпс. Внаслідок ДТП було пошкоджено екіпірування та мотоцикл, який відновленню не підлягає;
- показання свідка ОСОБА_3, який розповів в судовому засіданні про те, що в червні 2018 року вони з ОСОБА_2 рухались на автомобілі "PEUGEOT" на вул. Рилєєва в напрямку вул. Полтавський шлях у м. Харкові. Перед перехрестям вулиць Рилєєва - Полтавський шлях був встановлений дорожній знак "надати дорогу", тому вони пригальмували, подивились в обидві сторони, впевнились в безпеці маневру та продовжили рух прямо через проїзну частину вул. Полтавський шлях. Коли майже переїхали проїзну частину вул. Полтавський шлях та в`їхали на пров. Рилєєва, то відчули удар в задню частину автомобіля та, вийшовши, побачили мотоцикл, який лежав далі на вул. Полтавський шлях поруч з його водієм. Як рухався та врізався мотоцикл в автомобіль, вони не бачили;
дані, що містяться у:
- протоколі слідчого експерименту від 15.07.2019 за участі потерпілого ОСОБА_1, згідно з яким останній в присутності двох понятих на місці детально показав механізм дорожньо-транспортної пригоди, відтворивши його дії, обстановку та обставини дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 20.06.2018;
- висновку автотехнічної експертизи № 7/693 СЕ-19 від 30.07.2019, згідно з яким у діях водія автомобіля "PEUGEOT 301", державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 16.11 та п. 2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною подією;
- висновку судово-медичної експертизи № 08-28/19 від 28.01.2019, згідно з яким у зв`язку з подією, яка мала місце 20.06.2018, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
З урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.
На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, належним чином обґрунтовані та вмотивовані.
Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їхню належність і допустимість.
Судовий розгляд проведено з дотриманням вимог ст. 337 КПК України та діям ОСОБА_2 дано правильну юридичну оцінку.
Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_2 основне покарання у виді обмеження волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, та додаткове - у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, суд першої інстанції, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих покарання обставин, а також дані про особу винного, зокрема те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває.
Таким чином, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_2 покарання за наведеними обставинами, дотримався вимог статей 50, 65-67 КК України.
Крім того, доводи сторони захисту щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноти судового розгляду та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі обвинуваченого, аналогічні наведеним у касаційній скарзі, були перевірені судом апеляційної інстанції, який, розглядаючи апеляційні скарги сторін на вирок суду першої інстанції, з дотриманням вимог 404, 405, 407, 412-414 КПК України, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції підтвердив правильність висновків суду першої інстанції, який здійснив ретельне дослідження доказів, і надав ґрунтовну оцінку доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, вказавши на сукупність належних та допустимих доказів для визнання винуватим ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України та вмотивування вироку відповідно до вимог статей 370, 374 КПК України.
При цьому суд апеляційної інстанції погодився з відхиленням судом першої інстанції доводів сторони захисту щодо недопустимості доказів - слідчого експерименту за участі потерпілого від 15.07.2019 та висновку експерта № 7/693 СЕ-19 від 30.07.2019, зазначивши про таке.
За приписами ст. 240 КПК України зметою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
За змістом вказаної норми відсутня вказівка на обов`язок органу досудового розслідування залучати учасників кримінального провадження до участі в слідчому експерименті, при цьому їхнє незалучення не може слугувати підставою для визнання цього доказу недопустимим.
Слідчий експеримент 15 липня 2019 року проведений з дотриманням вимог КПК України - слідчим за участю потерпілого ОСОБА_1, його представника Дзись О.М. та двох понятих, за результатами якого була складена схема. При цьому зауважень, доповнень та клопотань від учасників не надходило. Водночас ОСОБА_2, будучи в статусі свідка, просив не запрошувати його на проведення слідчого експерименту, про що 13.07.2019 написав відповідну заяву.
На обґрунтування висновків про безпідставність доводів сторони захисту щодо однобічності та неповноти висновку експерта суд апеляційної інстанції зауважив, що експерту були надані усі матеріали кримінального провадження, зокрема, й складена за участю ОСОБА_2 схема дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась20.06.2018, а сторона захисту під час розгляду кримінального провадження своїм правом на подання клопотання про проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого, додаткової експертизи чи допиту експерта в суді не скористалась.
Тому суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, визнав вказані докази такими, що отримані з дотриманням вимог КПК України, та не встановив при цьому порушень прав ОСОБА_2 як підозрюваного, на що посилалась захисник.
При цьому згідно з повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_2 статусу підозрюваного набув 30 липня 2019 року, цього ж дня йому були роз`яснені права, зокрема, відповідно до ст. 42 КПК України, йому була вручена пам`ятка про процесуальні права та обов`язки, за змістом якої ОСОБА_2 зі своїми правами ознайомився в повному обсязі без обмеження в часі, заяв, зауважень, клопотань не мав, що підтвердив своїм підписом.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 404 КПК України повторне дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, за наявності клопотання учасників судового провадження допускається лише за умови, якщо суд першої інстанції дослідив їх не повністю або з порушеннями або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Тобто для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, встановлених під час кримінального провадження, кримінальний процесуальний закон визнає обов`язковою наявність (сукупність) як відповідного процесуального приводу (клопотання учасника судового провадження), так і однієї із закріплених у законі умов (неповнота дослідження зазначених обставин або наявність певних порушень у ході їх дослідження), які можна розглядати як фактичну підставу для такого дослідження.
При цьому сама лише незгода учасника судового провадження з оцінкою певних конкретних доказів не може слугувати підставою для їхнього обов`язкового повторного дослідження.
Відмова ж у задоволенні клопотання за відсутності аргументованих доводів щодо необхідності повторного дослідження доказів у справі не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону або неповноту судового розгляду.
Суд апеляційної інстанції проаналізував доводи сторони захисту про необхідність повторного дослідження доказів, зокрема, допиту свідка ОСОБА_3, й не знайшов для цього обґрунтованих підстав, передбачених указаною нормою закону.
До того ж, суд апеляційної інстанції погодився із оцінкою досліджених у даному кримінальному провадженні судом першої інстанції доказів та не надавав їм іншої оцінки.
Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові Великої Палати від 16 жовтня 2019 року (справа № 640/6847/15-к, провадження № 13-43 кс 19), під час апеляційного провадження повторне дослідження доказів є правом, а не обов`язком суду.
Водночас суд апеляційної інстанції не встановив спотворень показань свідка ОСОБА_3 та зазначив про те, що викладені у вироку судом першої інстанції його показання не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Суд апеляційної інстанції також обґрунтовано визнав неспроможними доводи сторони захисту про порушення вимог ст. 290 КПК України, посилаючись на те, що всі докази були відкриті стороні захисту, до того ж суд першої інстанції проаналізував та надав оцінку даним схеми дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 20.06.2018, складеної за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1, і на якій зафіксовано пошкодження обох транспортних засобів, висновку автотоварознавчої експертизи № 14203 від 23.07.2019 з фототаблицею до нього, у якому міститься детальний опис пошкоджень мотоцикла "SUZUKI GSX1300 RК8".