Постанова
іменем України
2 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 310/9371/19
провадження № 51-3255км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Марчука О.П., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.О.,
прокурора Матолич М.Р.,
захисника Полозюка Ю. І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Полозюка Ю. І. на вирок Запорізького апеляційного суду від 24 березня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080130002998, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
За вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК, і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього відповідні обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
За обставин встановлених вироком місцевого суду, ОСОБА_1 у невстановлений слідством час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, замовив через мережу "Інтернет" насіння роду конопель за грошові кошти з метою їх вирощування для подальшого виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабіс, без мети збуту. Отримавши насіння роду коноплі, ОСОБА_1 на початку травня 2019 року на земельній ділянці за вищевказаною адресою незаконно посіяв його, поливав та культивував, у результаті чого виростив 5 кущів конопель.
Приблизно в кінці жовтня 2019 року ОСОБА_1, діючи умисно, з метою подальшого виготовлення наркотичного засобу без мети збуту, зірвав раніше висаджені ним кущі коноплі в кількості чотири одиниці та, обробивши їх, залишив на території домоволодіння для просушки, а один кущ рослини роду конопель - залишив на земельній ділянці для пророщування.
Через декілька днів, перебуваючи за місцем свого проживання на АДРЕСА_1, ОСОБА_1, переконавшись, що кущі рослин роду конопель повністю висохли, обробив (подрібнив) вказані рослини, тим самим виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, придатний для вживання. Після чого ОСОБА_1 поклав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс у три поліетиленові пакети, тарілку, полімерний ящик чорного кольору, мішок з тканини, картонну коробку та два паперових згортка, який залишив на території домоволодіння за місцем свого проживання, тим самим почав незаконно його зберігати за вказаним місцем для особистого вживання.
26 жовтня 2019 року в період часу з 7:35 до 9:57 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 працівниками поліції виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, маса якого склала 2007 г, 955 г, 2084 г, 651 г, 424 г, 58,39 г, 136,49 г, 1,393 г, 0,606 г та 0,871 г, 0,875 г відповідно в перерахунку на висушену речовину.
Загальна маса вилученого у ОСОБА_1 особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабісу складає 6319,625 г, що є особливо великим розміром, який ОСОБА_1, діючи з єдиним умислом, незаконно виготовив та зберігав за місцем свого проживання для особистого вживання без мети збуту.
Органом досудового розслідування за вказаних обставин ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК, а саме у незаконному виготовленні та зберіганні наркотичних засобів з метою збуту в особливо великих розмірах.
Судом такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 у порядку ч. 3 ст. 337 КПК перекваліфіковані з ч. 3 ст. 307 на ч. 3 ст. 309 КК, як незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту в особливо великих розмірах.
Запорізький апеляційний суд вироком від 24 березня 2021 року частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора та скасував зазначений вирок місцевого суду в частині визнання ОСОБА_1 винуватим за ч. 3 ст. 309 КК.
Визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК, та призначив йому покарання із застосуванням ст. 69 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна.
У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий судовий розгляд. Зазначає, що апеляційним судом порушено вимоги статей 370, 419 КПК, оскільки без ґрунтовного аналізу доказів суд дав їм неправильну оцінку, що призвело до неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 307 КК. Вважає, що судом апеляційної інстанції вину його підзахисного у вчиненні незаконного виготовленні та зберіганні наркотичного засобу з метою збуту в особливо великому розмірі не доведено. Не погоджується з наведеними у вироку апеляційного суду висновками щодо незаконності вироку суду першої інстанції та вважає рішення апеляційного суд необґрунтованим і незаконним. Крім того, зазначає про те, що апеляційний суд призначив його підзахисному занадто суворе покарання, не врахувавши дані про особу останнього та обставини, які його пом`якшують.
На касаційну скаргу захисника прокурор подав до Верховного Суду заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримує касаційну скаргу та просить вирок апеляційного суду скасувати, і призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор вважає касаційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції не перевіряє судові рішення на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, натомість при перегляді судових рішень виходить з фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Зі змісту касаційної скарги захисника вбачається, що він, надаючи оцінку доказам, по суті заперечує достовірність окремих із них та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, тоді як їх перевірка, відповідно до ст. 433 КПК, до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесена.
Переглянувши вирок місцевого суду за апеляційною скаргою прокурора, дослідивши згідно з вимогами ст. 404 КПК в апеляційному порядку обставини, встановлені судом першої інстанції, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність у матеріалах кримінального провадження достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину та необхідність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 307 КК.
Такий висновок апеляційного суду достатньо вмотивований і ґрунтується на доказах, які були предметом безпосереднього дослідження суду апеляційної інстанцій, а саме показаннях самого ОСОБА_1, даних протоколу обшуку, висновків судових експертиз, які у своїй сукупності отримали належну оцінку апеляційного суду.
Так, в судових засіданнях місцевого та апеляційного судів ОСОБА_1 заперечував виготовлення та зберігання ним наркотичного засобу з метою збуту, пояснивши, що такий наркотичний засіб він виготовляв та зберігав лише для власного вживання, а саме для виготовлення олії ОСОБА_2 для лікування.
Апеляційний суд встановив, що відповідно до даних протоколу обшуку від 26 жовтня 2019 року за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено: верхівки рослин роду конопель, три поліетиленові пакети з вказаною речовиною, тарілку з подрібненою речовиною, пластиковий чорний ящик, полімерний предмет, схожий на пристрій для куріння, тканевий мішок і коробку з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, два згортки з речовиною рослинного походження, електроні ваги та вирваний на земельній ділянці один кущ рослини роду конопель. Вилучені під час обшуку речовини рослинного походження, відповідно до даних висновків експертів № 14-91 від 26 жовтня 2019 року та № 14-99 від 11 листопада 2019 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 6319,625 г, що є особливо великим розміром.
Досліджені в судовому засіданні докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх достовірності та об`єктивно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено.
Доводи захисника про відсутність у його підзахисного умислу на збут наркотичних засобів є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеними доказами.
Крім того, для вирішення питання про кваліфікацію злочину, пов`язаного з незаконним придбанням та зберіганням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, зокрема щодо відсутності чи наявності умислу на збут, суд у кожному конкретному випадку має оцінити обставини справи, які стосуються характеристики мотивів, намірів особи при здійсненні нею такого придбання та зберігання.
Отже, про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів може свідчити великий або особливо великий їх розмір, спосіб упакування та розфасування, а також інші обставини, зокрема: відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини; поведінка суб`єкта злочину; те, що сама особа наркотичних засобів або психотропних речовин не вживає, але виготовляє та зберігає їх.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно протоколу обшуку у господарській будівлі за місцем проживання ОСОБА_1, поміж іншим, було виявлено два згортки з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта № 14-19 є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, практично ідентичної ваги, а саме 0,871 г та 0,875 г, а також ваги із слідами нашаруваннями канабісу, що свідчить про зберігання обвинуваченим цієї речовини саме з метою збуту.
Крім того, під час обшуку в ОСОБА_1 вдома, не було знайдено жодної краплі конопляної олії, для виготовлення якої за показами обвинуваченого він вирощував рослини конопель, та інших складових, які входять до складу даної олії. Також не було знайдено за фірмовим рецептом виготовлення олії ОСОБА_2 (долучений до матеріалів провадження) певних пристосувань, зокрема посуду, пристосованого для нібито виготовлення такої олії, зі слідами її нашарування.
Також, згідно згаданого рецепту, для виготовлення конопляної олії використовуються лише так звані "шишки" рослини, однак за місцем проживання ОСОБА_1 було вилучено не лише "шишки" рослини, а й верхівкові частини рослин стебла і листя.
Крім того, апеляційний суд встановив, що загальна маса вилученого у ОСОБА_1 особливо небезпечного наркотичного засобу обіг якого заборонено, - канабісу, складає 6319,625 г, що є особливо великим розміром. При цьому ОСОБА_1 на обліку у лікаря нарколога не перебуває, залежності від вживання наркотичних засобів у нього не має та він не є тією особою, яка постійно вживає наркотичні речовини, тому така кількість наркотичного засобу є занадто надмірною для вживання однією особою.
Також відповідно до даних протоколу обшуку від 26 жовтня 2019 року на подвір`ї домоволодіння обвинуваченого на земельній ділянці проростав кущ рослини роду конопель, який був накритий сіткою з метою приховування. Отже, об`єктивних підстав вважати, що ОСОБА_1 не мав умислу на збут, відсутні.
Таким чином, дослідивши та проаналізувавши вказані докази, надавши належну оцінку кожному з них з точки зору допустимості, а їм у сукупності - з точки зору достатності, суд апеляційної інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 307 КК.
Враховуючи викладене, доводи захисника про те, що його підзахисний не мав мети збуту наркотичного засобу, а лише виготовляв його для власного вживання, не ґрунтуються на матеріалах провадження та вимогах закону.
Безпідставними є й твердження сторони захисту щодо невідповідності призначеного апеляційним судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість.
Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, переглянувши вирок місцевого суду в апеляційному порядку, вказаних вимог закону апеляційний суд дотримався.
Обираючи ОСОБА_1 захід примусу, суд дав належну оцінку ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК є особливо тяжким злочином, даним про особу винуватого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується, одружений, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є особою з інвалідністю третьої групи, страждає на ряд хронічних захворювань. Зважив на відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Повною мірою врахувавши вказані обставини, апеляційний суд належно умотивувавши своє рішення, визнав їх такими, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, правильно призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 307 КК із застосуванням положень ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає приписам статей 50, 65 КК, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, домірним вчиненому. Правових підстав вважати його явно несправедливим через суворість, про що захисник порушив питання у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Вирок апеляційного суду належним чином вмотивований та відповідає вимогам статей 370, 420 КПК.
Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а тому вирок апеляційного суду слід залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд