ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 239/694/16-а
адміністративне провадження № К/9901/1685/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №239/694/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов`язання перерахувати та виплатити пенсію по інвалідності, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, прийняту у складі: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г.,
в с т а н о в и в :
20 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення йому в 2007 році пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 50 відсотків його пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.ст.27, 28 зазначеного Закону;
- зобов`язати відповідача сплатити йому не виплачені суми пенсії по інвалідності, починаючи з 20.06.2016.
Постановою Новогродівського міського суду Донецької області від 20 липня 2017 року позов задоволено.
Визнано дії Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" - неправомірними.
Зобов`язано Селидівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 50% пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.ст.27, 28 зазначеного Закону, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 20 червня 2016 року.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким в задоволенні позову відмовлено.
Суди встановили, що позивач перебуває на обліку в Селидівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, яка призначена на підставі акту про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом №35 від 29.04.2008 та довідки МСЕК від 28.07.2008, згідно з якою позивачу встановлена 3 група інвалідності в зв`язку з трудовим каліцтвом строком 28.07.2009. Довідкою МСЕК від 02.12.2015 3 група інвалідності підтверджена, і визначено 40 % втрати працездатності.
Відповідачем позивачу призначена пенсія, як інваліду 3 групи з трудового каліцтва за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Позивач, вважаючи, що йому неправомірно призначено пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення", а не за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який прийнятий останнім у часі, чітко визначає, в якій частині застосовується Закон України "Про пенсійне забезпечення": пріоритетному застосуванню до відносин, пов`язаних з призначенням і виплатою пенсії по інвалідності, підлягає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що на час призначення позивачу пенсії по інвалідності Закон України "Про пенсійне забезпечення" не регулював спірні правовідносини, а тому порушене право позивача на перерахунок пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підлягає відновленню.
Апеляційний суд, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі, визначеному статтею 29 цього Закону, що і було здійснено відповідачем у 2008 році, у зв`язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно із частино третьою статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат, а також умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до норм статті 23 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Згідно зі статтею 29 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлені розміри пенсій по інвалідності, зокрема, інвалідам III групи - 40 процентів заробітку (стаття 64).
Статтею 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено види пенсійних виплат і соціальних послуг, зокрема в частині першій зазначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Розділом ІV Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено умови призначення пенсії по інвалідності (стаття 30), розмір такої пенсії (стаття 33), період, на який вона призначається (стаття 34), строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності (стаття 35).
Відповідно до частини першої статті 30 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Згідно із частиною першою статті 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах, зокрема, інвалідам ІII групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Разом з тим згідно з частиною третьою статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV.
Відповідно до пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції Закону №77-УІІІ від 28 грудня 2014 року) до приведення законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у відповідність із цим Законом, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Тобто, наведені вимоги законодавства належним чином підтверджують право позивача на отримання пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а саме: в розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з постановою суду першої інстанції в частині того, що Закон України "Про пенсійне забезпечення" взагалі не регулював спірні правовідносини у цій справі, з огляду на що відповідачем безпідставно за вказаним законом призначена пенсія позивачу.
Абзацом першим пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який прийнятий пізніше Закону України "Про пенсійне забезпечення", встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з абзацом другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таким чином, враховуючи, що Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який прийнятий останнім у часі, чітко визначає, в якій частині застосовується Закон України "Про пенсійне забезпечення", пріоритетному застосуванню до відносин, пов`язаних з призначенням і виплатою пенсії по інвалідності, підлягає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що на час призначення позивачу пенсії по інвалідності Закон України "Про пенсійне забезпечення" не регулював спірні правовідносини, а тому порушене право позивача на перерахунок пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підлягає відновленню.
Зважаючи на обставини цієї справи, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, Суд приходить до висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -