ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2021 року
м. Київ
справа №810/1489/17
адміністративне провадження № К/9901/2995/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №810/1489/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Облагротехсервіс" до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року та додаткову постанову цього ж суду від 14 грудня 2017 року, ухвалені у складі колегії суддів: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів: Земляної Г.В., Мельничука В.П.,
в с т а н о в и в :
ПАТ "Облагротехсервіс" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №135 від 14 березня 2017 року, яка була прийнята ГУ Держпраці у Київській області та якою на позивача накладено штраф у сумі 9600 грн за порушення вимог ст.159 КЗпП України та п.6 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перевірка проведена з порушенням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) та Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 (далі - Порядок № 390).
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці в Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14 березня 2017 року № 135.
Присуджено на користь Публічного акціонерного товариства "Облагротехсервіс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Київській області сплачений судовий збір у розмірі 3 360 грн.
Додатковою постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року присуджено на користь Публічного акціонерного товариства "Облагротехсервіс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Київській області понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн.
Суди встановили, що на гарячу урядову лінію Міністерства соціальної політики України звернувся гр. ОСОБА_1 з питання щодо тривалої невиплати йому заробітної плати установою "Облагросервіс", де він працює.
Міністерством було розглянуто звернення гр. ОСОБА_1 щодо невиплати йому заробітної плати та надано доручення Державній службі України з питань праці розглянути дане звернення в межах наданих повноважень.
Держпраці, за результатами розгляду звернення гр. ОСОБА_1, надала доручення Головному управлінню від 20.01.2017 №214/4.3/4.3-зв-16 щодо проведення позапланової перевірки ПАТ "Облагротехсервіс" на предмет дотримання законодавства про працю, відповідно до вимог наказу від 02.07.2012 № 390 Мінсоцполітики "Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів" та було видано направлення від 10.02.2017 №277 на проведення позапланової перевірки ПАТ "Облагротехсервіс" з підстав звернення гр. ОСОБА_1 та доручення Держпраці від 20.01.2017, термін проведення перевірки з 13.02.2017 до 17.02.2017.
Головним державним інспектором Держпраці у Київській області Рибачук А.В. 13.02.2017 розпочато перевірку ПАТ "Облагротехсервіс", про що здійснено відповідний запис в книзі реєстрації перевірок, в саме: перевірка позапланова, службове посвідчення №195 від 10.02.2017, період проведення перевірки з 13.02.2017 по 17.02.2017. Цього ж дня інспектор здійснила перевірку табелів обліку робочого часу по підрозділах ПАТ "Облагротехсервіс" за період з січня 2016 року по грудень 2016 року. Перевірку даних документів Інспектор припинила близько 18-00 години, у зв`язку із закінченням робочого дня.
Рибачук A.B. повторно зроблено виїзд до ПАТ "Облагротехсервіс" для вручення письмової вимоги (лист від 13.02.2017 №2/4.4-Г-753-699 з відміткою про вручення вх. №100 від 15.02.2017) за підписом першого заступника начальника ГУ Держпраці у Київській області, для надання копій документів щодо підтвердження чи спростування факту перебування у трудових відносинах гр. ОСОБА_1 з ПАТ "Облагротехсервіс" терміном до 16.02.2017.
У вказаному листі зазначено, що до Головного управління Держпраці у Київській області надійшло доручення Державної служби з питань праці від 20.01.2017 №214/4.3/4.3-зв-16 щодо звернення ОСОБА_1 з питань можливого порушення законодавства про працю керівництвом ПАТ "Облагротехсервіс" з проханням надати завірені копії документів, а саме: довідку про реєстрацію в органах статистики; виписку про реєстрацію підприємства; наказ про призначення керівника, паспортні дані та ідентифікаційний код керівника; штатний розпис, табелі обліку використання робочого часу за період з січня 2016 по грудень 2016 року; книгу реєстрації наказів по особовому складу; книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них; відомості нарахування та виплату заробітної плати за період з січня 2016 по грудень 2016 року та банківські виписки про перерахування зазначених коштів; пояснення керівника ПАТ "Облагротехсервіс".
До канцелярії відповідача 17.02.2017 від ПАТ "Облагротехсервіс" надійшов лист від 16.02.2017 №30, де зазначено що ПАТ "Облагротехсервіс" не в змозі надати інформацію, яка вимагалась.
У зв`язку із ненадходженням документів від ПАТ "Облагротехсервіс", відповідачем складено Акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №26-228/1490, в якому зазначено, що усі документи, необхідні для перевірки, надано не було.
Два примірника Акта було направлено листом від 20.02.2017 №4.3/1776 до ПАТ "Облагротехсервіс" для ознайомлення та підписання.
Відповідно до листа відповідача від 03.03.2017 №4.3/2381, який ПАТ "Облагротехсервіс" був направлений поштою, розгляд справи про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства про працю, передбаченого ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), відбудеться 14 березня 2017 року о 10 год. 50 хв. Також даний лист було направлено факсограмою 09.03.2017 о 10 год. 10 хв.
На засідання комісії, яке відбулося 14.03.2017, представник ПАТ "Облагротехсервіс" не з`явився.
За результатами розгляду Акта перевірки, першим заступником начальника Головного управління Андрієнком B.C. було прийнято постанову про накладення штрафу від 14.03.2017 №135 на позивача в сумі 9 600,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення наявністю з боку позивача порушення вимог ст. 259 КЗпП та п.6 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, оскільки ним не було надано для перевірки усіх необхідних документів.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем порядку проведення перевірки та розгляду питання про притягнення до відповідальності. Також, ухвалюючи додаткову постанову, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачеві понесених ним витрати на правову допомогу.
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що перевірка проведена правильно, з додержанням норм Закону № 877-V та Порядку №390, що, в сою чергу, свідчить про відсутність підстав для скасування постанови про накладення штрафу. Зазначає, що додаткова постанова прийнята з порушенням норм Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 № 4191-VI, оскільки позивачем не було надано підтверджуючих даних щодо обґрунтованості суми витрат.
У поданому відзиві позивач просить відмовити у задоволенні скарги.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частиною 1 ст. 259 КЗпП передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 11 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Відповідно до п. 1, пп. 4 п. 3, пп.пп. 2, 7 п. 6 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 № 340 Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Основними завданнями Управління Держпраці є, окрім іншого, організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об`єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об`єктів Єдиної газотранспортної системи.
Управління Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: отримувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених завдань; одержувати від роботодавців і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки про результати проведення експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан виконання профілактичної роботи, причини порушень законодавства та про вжиття заходів для їх усунення.
Пунктом 2 Порядку № 390 передбачено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов`язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).
При цьому, відповідно до пп. 6.1 п. 6 Порядку № 390 одним із етапів перевірки є робота з документами, наданими суб`єктами господарювання на вимогу Інспектора.
Отже, при проведенні перевірки, можуть бути використані документи, які надані на вимогу саме Інспектора, а не будь-яких інших осіб.
Як зазначалося, у листі запитувалися документи, необхідні для здійснення перевірки щодо звернення ОСОБА_1 про невиплату йому заробітної плати. Так, позивачем на вказаний запит було надано відповідь про те, що гр. ОСОБА_1 не є працівником підприємства, будь-яких відносин з цією особою позивач не мав, а тому надати витребувані документи об`єктивно немає можливості.
Разом з цим, відповідач не спростував відсутності між позивачем та гр. ОСОБА_1 будь-яких, у тому чисті трудових, відносин та в акті перевірки зазначив про порушення позивачем вимог чинного законодавства через ненадання до перевірки всіх документів.
У зв`язку з цим слід зазначити, що відповідальність за виявлене правопорушення передбачає абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП, відповідно до якого юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Крім того, згідно з п. 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509), про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи через відділення поштового зв`язку можливе шляхом направлення рекомендованого листа. Повідомлення простим листом Порядком № 509 не передбачено. Крім того, роздруківка електронного реєстру відправлення поштової кореспонденції відповідача не є належним доказом направлення позивачу та отримання ним відповідного повідомлення про розгляд його справи.
Відповідно до п. 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Згідно з обставин справи та досліджених доказів, апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення позивача про розгляд справи.
Враховуючи наведене, правильним є висновок апеляційного суду про порушення відповідачем порядку проведення перевірки та розгляду справи про притягнення Товариства до відповідальності, оскільки документи для здійснення перевірки витребовувались не інспектором, як це передбачено пп. 6.1 п. 6 Порядку № 390, а заступником керівника Управління; позивачем на вимогу про витребовування було надано відповідь про неможливість надання документів через те, що гр. ОСОБА_1 не є працівником підприємства, а сам розгляд справи було здійснено за відсутності представника суб`єкта господарювання, якого не було належним чином повідомлено про такий розгляд.
Щодо доводів скаржника про відсутність підстав для відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу, то колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 94 КАС (у редакції, чинній до 15.12.2017) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 87 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.
За ч.ч. 1, 3 ст. 90 КАС витрати, пов`язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 № 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку про те, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Апеляційним судом досліджено документи надані позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу, а саме: договір про надання адвокатської допомоги, видатковий касовий ордер, акт приймання-передачі наданих послуг, погодинний розрахунок надання правової допомоги.
З огляду на зазначене, суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відшкодування позивачеві понесених витрат на правову допомогу.
Оцінюючи наведені відповідачем доводи, Касаційний адміністративний суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -