ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 450/2533/16-а
адміністративне провадження № К/9901/30373/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №450/2533/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області про визнання незаконною відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та про зобов`язання призначити пенсію, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 грудня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Кукси Д.А., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року, постановлену у складі: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Іщук Л.В., Онишкевича Т.В.,
в с т а н о в и в :
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області, в якому просив визнати незаконною відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та зобов`язати Управління призначити йому таку пенсію.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю необхідного стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року, позов задоволено.
Визнано незаконним рішення № 3803/2 від 20.07.2016 Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в Пустомитівському районі Львівської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 21.06.2016 відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці, за Списком № 1.
Суди встановили, що позивач з 05.12.1986 по 02.09.1996 та з 06.10.2003 по 28.02.2005 працював на роботах із шкідливими умовами праці, а саме обрубником литва ливарного цеху Пустомитівського заводу "Модель".
21.06.2016 позивач звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Рішенням від 20.07.2016 № 3803/2 Управління відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку з ненаданням уточнюючої довідки про характер роботи та непідтвердженням виконання робіт з обробки литва наждаком і ручним способом.
Не погодившись із вищевказаним рішенням Управління, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позов, суди дійшли висновку про наявність у позивача стажу роботи, який дає право на призначення пільгової пенсії за Списком №1, що підтверджується наявними у справі доказами, відтак, спірне рішення Управління підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства України.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом "а" частини 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Частиною 3 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків.
Згідно з частиною 4 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах .
В підпункті "а" "робітники" пункту 1 "Ливарне виробництво" розділу ХІ "Металообробка" Списку № 1 під кодом 1110100а-15379 зазначені обрубники, зайняті на обробці лиття наждаком і вручну (молотками, зубилами, пневмоінструментом).
Статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
За приписами пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 10 вищевказаного Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Факт роботи позивача у Пустомитівському заводі "Модель" у шкідливих умовах праці та обрубку литва ручним способом підтверджується дослідженими судами доказами: копією трудової книжки, наказом № 7 від 16.02.1995, яким із завершенням робіт по атестації робочих місць на основі обстеження умов праці, місце обрубника було віднесене до професій, які відповідають списку № 1, для призначення пенсії на пільгових умовах; накази по підприємству від 28.01.1997 № 2 "Про проведення атестації робочих місць" позиція "Ливарне виробництво" список №1 та наказ № 30 від 04.11.1999 "Про проведення атестації робочих місць" позиція "Металообробка", список № 1; із записок по підприємству "Про надання відпусток", зокрема: № 78 від 06.04.1987, № 24 від 25.01.1988; №6 від 18.12.1989, № 49 від 02.04.1990; № 91 від 11.05.1992; № 12 від 11.03.1993; № 34 від 05.1994, з яких вбачається, що позивачу ОСОБА_1 як такому, що зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, надавались додаткові відпустки, а кадровий працівник на записках по надання відпусток робив позначку "Шкідливість"; Обліковою карточкою, форма Т-2 АСУП /обліковий кадровий документ/, що видана на ім`я ОСОБА_1, у графі "тривалість відпустки" свідчить ту обставину, що позивачу за роботу у шкідливих умовах праці надавалась відпустка, основна та додаткова.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільльки у періоди з 05.12.1986 по 02.09.1996 та з 06.10.2003 по 28.02.2005, ОСОБА_1 був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці, то він має право виходу на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи наведені відповідачем доводи, Касаційний адміністративний суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -