Постанова
іменем України
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 490/703/21
провадження № 51-3745км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Костюка О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 квітня 2021 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 14 травня 2021 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Миколаївської обласної прокуратури, в якій просив зобов`язати останніх внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладені у його заяві від 21 грудня 2020 року.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 14 травня 2021 року на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовлено у задоволенні клопотання заявника ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 квітня 2021 року та повернуто йому апеляційну скаргу у зв`язку з ненаведенням заявником доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі заявник ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Як вказує заявник, 5 квітня 2021 року слідчим суддею було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали, а також дату проголошення повного тексту ухвали - 6 квітня 2021 року, копію якої, відповідно до розписки, що міститься в матеріалах провадження, він отримав 15 квітня 2021 року у зв`язку з чим, на його думку, обчислення п`ятиденного процесуального строку на апеляційне оскарження слід починати з наступного дня після одержання ним оскаржуваної ухвали, тобто з 16 квітня 2021 року. Заявник не погоджується з висновком апеляційного суду, що саме
з 5 квітня 2021 року слід обчислювати початок строку на апеляційне оскарження, тільки на тій підставі, що слідчий суддя оголосив вступну і резолютивну частину ухвали в присутності його представника. При цьому стверджує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку, належним чином не перевірив та не встановив точної дати виходу слідчого судді з нарадчої кімнати, з огляду на положення ч. ч. 1, 2 ст. 376 КПК. Разом з тим, вказує і на те, що ні він, ні його представник не були присутні при оголошенні ухвали, однак суд першої інстанції, порушуючи положення ч. 7 ст. 376 КПК, не надіслав йому не пізніше наступного дня після оголошення повний текст ухвали.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Костюк О.С. вважав касаційну скаргу заявника необґрунтованою і просив її залишити без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Костюка О.С., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
У п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Доводи заявника ОСОБА_1 про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційну скаргу може бути подано на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК).
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.
Виходячи із змісту норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Частинами 1 та 2 ст. 376 КПК передбачено, що судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням її резолютивної частини, яку підписують усі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.
Відповідно до висновку щодо застосування положень п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року (провадження № 51-6470кмо18, справа № 461/1434/18), у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Водночас, у вказаній постанові об`єднана палата дійшла висновку і про те, що у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.
Разом з тим, апеляційний суд, відмовляючи заявнику ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 квітня 2021 року, дотримався наведених вимог закону.
Зокрема, як встановлено перевіркою матеріалів провадження, ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва було постановлено 5 квітня 2021 року за участю представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Бєліка В.Г. При цьому слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 2 ст. 376 КПК, того дня оголосив лише резолютивну частину ухвали, а її повний текст було оголошено 6 квітня 2021 року за відсутності заявника та його представника, про що свідчить довідка секретаря судового засідання, з якої вбачається, що відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалась у зв`язку з неявкою учасників процесу, які були належним чином повідомлені про оголошення повного тексту ухвали (а.п. 26).
Не погодившись з ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва, заявник ОСОБА_1 подав 19 серпня 2021 року апеляційну скаргу на неї, в якій просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження. Причини пропуску цього строку заявник ОСОБА_1 обґрунтував тим, що копію оскаржуваної ухвали він отримав лише 15 квітня 2021 року.
Як убачається з ухвали Миколаївського апеляційного суду від 14 травня 2021 року, постановляючи на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК ухвалу про повернення апеляційної скарги заявника ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції зазначив, що заявником не наведено доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
При цьому, мотивуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції вказав на те, що та обставина, що ОСОБА_1 отримав копію ухвали поштовим відправленням після сплину строку на апеляційне оскарження не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на те, що в судовому засіданні був присутній його представник - адвокат Бєлік В.Г., якому було відомо про прийняте судом рішення, а також про строк та порядок його оскарження, у зв`язку з чим початок строку апеляційного оскарження для заявника ОСОБА_1 слід рахувати за правилами, передбаченими п. 3 п. 2 ст. 395 КПК, тобто з моменту проголошення судового рішення.
Крім того, суд апеляційної інстанції врахував те, що повний текст судового рішення був виготовлений своєчасно, в строк, зазначений у резолютивній частині ухвали, та рішення було надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 7 квітня 2021 року, тобто наступного дня після проголошення повного тексту ухвали слідчого судді.
Відповідно ж до ч. 3 ст. 395 КПК, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, для вирішення питання щодо моменту, з якого у даному випадку має обчислюватися п`ятиденний строк для оскарження ухвали слідчого судді, визначальним є з`ясування питання про наявність чи відсутність виклику особи у судове засідання, у якому було постановлено оскаржувану ухвалу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, заявник ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду судового провадження за його скаргою (а.п. 10, 13), а про оголошення повного тексту ухвали слідчого судді було відомо його представнику - адвокату Бєліку В.Г., котрий безпосередньо брав участь у засіданні 5 квітня 2021 року, у якому учасникам провадження було повідомлено дату та час оголошення повного тексту ухвали.
А тому п`ятиденний строк оскарження у цьому випадку має обчислюватися відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК та висновку щодо застосування цієї норми, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року, - з дня оголошення резолютивної частини ухвали слідчого судді. Разом з тим, питання про поновлення строку її апеляційного оскарження в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК, має вирішуватись з огляду на оголошення повного тексту цієї ухвали 6 квітня 2021 року.
Отже, при постановленні ухвали про відмову в задоволенні клопотання заявника ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 квітня 2021 року, повний текст якої було оголошено 6 квітня 2021 року, суд апеляційної інстанції виходив у тому числі й з обставин, зазначених у самому клопотанні, і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку оскарження та повернув апеляційну скаргу.
Ухвала апеляційного суду є належно обґрунтованою та вмотивованою і за своїм змістом відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.
Що стосується доводів у касаційній скарзі про незаконність, на думку заявника, ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 квітня 2021 року, то касаційна скарга у цій частині є неприйнятною, оскільки відповідно до ст. 424 КПК ухвала слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає, отже, зазначене судове рішення не може бути предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Ураховуючи зазначене, касаційну скаргу заявника ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд