Постанова
Іменем України
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 1423/11382/2012
провадження № 51-6241км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Маринич В.К.,
за участю
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Сингаївської А.О.,
захисника Вдовиченко І.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Вдовиченко І.С., яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 20 січня 2021 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення їй апеляційної скарги.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2012 року, зокрема, ОСОБА_1 було визнано винуватим та засуджено за пунктами 4, 10, 12 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 152, частиною 3 статті 153 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 30 травня 2013 року вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2014 року вказані судові рішення щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 листопада 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Центрального районного суду міста Миколаєва від 27 листопада 2012 року.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 20 січня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника Вдовиченко І.С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 листопада 2020 року.
Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, посилаючись на незаконність ухвали апеляційного суду, на підставах її невідповідності статті 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції незаконно відмовив їй у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду, оскільки на час подачі апеляційної скарги (1 грудня 2020 року) вона не мала повного тексту оскаржуваної ухвали, при цьому в апеляційній скарзі зазначала, що зверталась із клопотанням до місцевого суду про отримання повного тексту ухвали, однак отримала його лише 4 грудня 2020 року, а копію оскаржуваної ухвали суд їй направив поштою 3 грудня 2020 року.
Крім того, захисник посилається на те, що матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних про отримання нею копії ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 листопада 2020 року або даних про направлення судом копії оскаржуваної ухвали в межах строків на апеляційне оскарження.
Натомість, скаржник зазначає, що всі доводи її апеляційної скарги щодо поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд залишив без уваги та постановив неправомірне рішення яке, на думку захисника, підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, яка підтримала касаційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали провадження за скаргою, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви Суду
За правилами частини 1 статті 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно із частиною 1 статті 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцієюта законами України (частини 2 статті 55, пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 7, частини 6 статті 9, статті 24 КПК).
Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України, статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів"). Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 та 17 статті 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Суд наголошує, що відповідно до статті 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Механізм реалізації кримінально-процесуальних гарантій є, по суті, всією системою кримінально-процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження та щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
Відповідно до вимог статті 395 КПК апеляційна скарга може бути подана на ухвалу суду першої інстанції протягом 7 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Пунктом 4 частини 3 статті 399 КПКпередбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
У частині 1 статті 117 КПК визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
З матеріалів провадження вбачається, що в судовому засіданні 19 листопада 2020 року захисник була присутня під час судового розгляду. Після розгляду заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами суд видалився до нарадчої кімнати та оголосив рішення 23 листопада 2020 року. Під час проголошення ухвали захисник була відсутня, однак з листа, який міститься в матеріалах провадження (т. 3, а.п. 59), вбачається, що того ж дня захиснику Вдовиченко І.О. було направлено копію ухвали, як і іншим учасникам провадження.
Даних про отримання повного тексту цього рішення захисником матеріали кримінального провадження не містять.
Крім того, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 листопада 2020 року в справі № 1423/11382/2012 оприлюднено 25 листопада 2020 року.
1 грудня 2020 року захисник Вдовиченко І.О. подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що повний текст оскаржуваного рішення відсутній, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки всі доводи її апеляційної скарги будуть викладені в доповненнях після отримання повного тексту оскаржуваного рішення.
Отже, захисник пропустила строк звернення за апеляційною скаргою та у своїй касаційній скарзі стверджує, що повний текст ухвали отримала лише 4 грудня 2020 року.
Суд апеляційної інстанції, постановляючи судове рішення про відмову адвокату в поновленні процесуального строку та повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини 3 статті 399 КПК, вказав, що захисником не надано даних щодо вжиття нею заходів, спрямованих на те, щоб дізнатись про стан розгляду своєї скарги та не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 27 травня 2019 року у справі № 51-6470 кмо18 зазначено, щоу випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому частини 1 статті 117 КПК.
Вказана постанова стосується ухвал слідчого судді, проте, Суд вважає за необхідне і у випадках оскарження ухвал суду першої інстанції застосувати аналогічні правила обчислення строків на апеляційне оскарження.
Зі змісту постанови Верховного Суду від 2 червня 2020 року (справа № 739/535/19, провадження № 51-4337км19) убачається, що суду апеляційної інстанції під час вирішення питання про відмову або поновлення строку на апеляційне оскарження слід перевірити своєчасність виготовлення повного тексту оскаржуваного рішення, виходячи з матеріалів провадження, які містять відомості щодо процесуальних дій, момент вчинення яких є нормативно визначеним та прямо пов`язаний з часом виготовлення повного тексту судового рішення, зокрема:
- надсилання копії судового рішення учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні (не пізніше наступного дня після ухвалення рішення);
- внесення електронного примірника повного тексту судового рішення до автоматизованої системи документообігу суду (у день його виготовлення).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, належного почтового зворотного повідомлення про отримання захисником судового рішення матеріали справи не містять, а згідно даних ЄДРСР рішення було оприлюднено лише 25 листопада 2020 року, що було зазначено у клопотанні захисника та залишилось без належної уваги суду апеляційної інстанції.
Таким чином, допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону згідно з частиною 1 статті 412 КПК є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення, а тому відповідно до положень пунктом 1 частини 1 статті 438 КПК єпідставою для скасування такого рішення.
За таких обставин касаційна скарга захисника Вдовиченко І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1, підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене й ухвалити рішення, яке б відповідало вимогам статей 370, 419 КПК.
На підставі наведеного та керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 440-442 КПК, Суд