Постанова
Іменем України
07 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 754/5790/20
провадження № 61-8348св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району міста Києва, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 червня 2021 року у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Історія справи
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району міста Києва (далі - КНП "Консультативно - діагностичний центр" Деснянського району міста Києва), третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ № 127 від 12 червня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря стоматолога - терапевта стоматологічного відділення філії № 3 КНП "Консультативно - діагностичний центр" Деснянського району міста Києва. Поновлено ОСОБА_2 на посаді лікаря стоматолога - терапевта відділення терапевтичної стоматології філії № 3 КНП "Консультативно - діагностичний центр" Деснянського району міста Києва. Стягнуто з КНП "Консультативно - діагностичний центр" Деснянського району м. Києва на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 9 495 грн 20 коп та моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн. В задоволенні інших вимог відмовлено. Стягнуто з КНП "Консультативно - діагностичний центр" Деснянського району м. Києва на користь держави судовий збір в розмірі 2 102,00 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.
31 березня 2021 року Київським апеляційним судом за результатами розгляду апеляційних скарг КНП "Консультативно - діагностичний центр" Деснянського району міста Києва та ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року було прийнято постанову, якою апеляційну скаргу КНП "Консультативно - діагностичний центр" Деснянського району міста Києва задоволено частково, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено повністю.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року в частині стягнення з КНП "Консультативно - діагностичний центр" Деснянського району міста Києва на користь ОСОБА_1 моральної шкоди було змінено, розмір стягнутої моральної шкоди зменшено зі 100 000 грн до 10 000 грн.
В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року залишено без змін.
11 травня 2021 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Київського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у справі № 754/5790/20 за позовом ОСОБА_1 до КНП "Консультативно - діагностичний центр" Деснянського району міста Києва, третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, шляхом зазначення в мотивувальній та резолютивній частинах постанови суми стягнутої моральної шкоди у розмірі 1 110 000 грн, замість вказаної судом суми 10 000 грн, яку розподілити між заявником, районним та апеляційним судами у вказаних у заяві частинах. Також просила вказати, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково.
Короткий зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 червня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про внесення виправлень у постанову Київського апеляційного суду від 31 березня 2021 року.
Апеляційний суд виходив із того, що вимоги, зазначені ОСОБА_1 у заяві про внесення виправлень у постанову суду, не є опискою у розумінні закону, а тому зазначене не підлягає виправленню.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У липні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 червня 2021 року, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд ухвалив судове рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК Українипередбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 травня 2021 рокута витребувано матеріали цивільної справи.
16 червня 2021 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 червня 2021 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає.