Постанова
Іменем України
02 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 750/14026/19
провадження № 61-15245св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Чернігівська обласна державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Лопатка Володимир Миколайович, на постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 15 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Бобрової І. О., Висоцької Н. В., Шитченко Н. В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - ЧОДА) матеріальну шкоду у розмірі 325 615,68 грн та моральну шкоду в розмірі 2 000 грн, які були завдані неправомірними діями відповідача.
Позов обґрунтовувала тим, що вона є особою з інвалідністю 2 групи, захворювання пов`язане з впливом наслідків аварії на ЧАЕС.
30 вересня 2004 року їй було видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) від 30 вересня 2004 року серії НОМЕР_1 .
21 травня 2012 року на засіданні обласної комісії зі встановлення статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи прийнято рішення, оформлене протоколом № 5, яким у ОСОБА_1 вилучено посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та вкладки до нього, а також направлено до всіх комунальних підприємств інформації про припинення пільг.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі № 2а/2570/2658/12 визнано неправомірними дії комісії та скасовано протокольне рішення комісії зі встановлення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи оформлене протоколом від 21 травня 2012 року №5 в частині вилучення посвідчення та вкладки ОСОБА_1
29 липня 2013 року на засіданні обласної комісії зі встановлення статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 7, згідно якого до протоколу від 21 травня 2012 року № 5 внесено зміни.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2013 року у справі № 825/2765/13-а дії комісії визнані неправомірними, а протокольне рішення комісії від 29 липня 2013 року № 7 скасовано.
Не зважаючи на це обласна комісія зі встановлення статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи приймає щодо ОСОБА_1 аналогічне протокольне рішення оформлене протоколом від 27 вересня 2013 року № 9.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2013 року у справі № 2506/6586/2012 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Чернігівської обласної спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії для дорослих по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що оформлене протоколом засідання комісії від 25 лютого 2012 року № 6.
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 05 березня 2013 року у справі № 750/9756/13-ц визнано незаконними акти огляду ОСОБА_1 у МСЕК від 02 квітня 2012 року Сер. МСЕ-ЧНВ № 205822 та від 28 листопада 2012 року Сер. МСЕ-ЧНВ № 046906.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року були скасовані всі протокольні рішення комісії при ЧОДА та зобов`язано Чернігівську обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 вкладку до посвідчення позивачки, але відповідачем таке рішення належним чином та у встановлений строк виконане не було, що змусило її неодноразово звертатися з позовами для відновлення своїх порушених прав.
ОСОБА_1 вказувала, що Чернігівська обласна державна адміністрація з метою невиконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року та введення державного виконавця в оману виготовила вкладку до неіснуючого посвідчення особи, яка віднесена до пункту 2 статті 9 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (потерпіла), в той час як позивачці наданий статус зазначений в пункті 4 статті 9 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (постраждала), не згідно довідки МСЕК та при цьому вкладка підписана не уповноваженою особою.
У зв`язку з тим, що вказана недійсна вкладка перешкоджала державному виконавцю виконати свої прямі обов`язки, та порушувала права ОСОБА_1, 24 січня 2016 року вона була змушена звернутися до суду для скасування вкладки від 12 травня 2014 року № 002852.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у справі № 825/211/16 скасовано вкладку від 12 травня 2014 року № 002852.
У зв`язку з тим, що ЧОДА довгий час не видавала належно оформлену вкладку з відповідним статусом (постраждала) позивачка була змушена звернутись до суду.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі № 825/3032/15-а позов задоволено частково, зобов`язано ЧОДА видати ОСОБА_1 вкладку до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серії НОМЕР_2, встановленого зразка на новий термін, згідно довідки МСЕК № 1 серія АВ № 0111387 від 02 липня 2013 року. Вказана постанова виконана у липні 2016 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року у справі № 825/133/17 визнано незаконною бездіяльність та зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради відкоригувати інформацію в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги(далі - ЄДАРП) з липня 2013 року про пільговика ОСОБА_1, як особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на підставі вкладки від 29 липня 2013 року № 328. Вказане рішення було виконане Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради 19 червня 2017 року.
Згідно інформації в ЄДАРП ОСОБА_1 з 2004 року по теперішній час перебуває на обліку, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Позивачка посилалась на статтю 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 1, надаються основні гарантовані державою компенсації та пільги, однак надання їй останніх не забезпечувалося певний час через протиправну бездіяльність ЧОДА, а саме із травня 2012 року до липня 2017 року.
За розрахунками позивачки суми неотриманих нею пільг становлять: безплатне придбання ліків за рецептами лікарів за період з 2012 року до 2017 року - 1 560,05 грн, позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками І раз на рік з 2012 року до 2016 року - становить 36 500 грн, 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами з червня 2012 року до липня 2017 року - 1 686,60 грн, безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту з червня 2012 року до липня 2017 року - 604,25 грн, безплатний проїзд один раз в рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним, або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з 2012 року до 2017 року - 6 782,90 грн, отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 16 робочих днів на рік 2012 - 2013 роки - 8 504,64 грн, щорічна допомога на оздоровлення - 104 325,00 грн, грошова компенсація на бензин з червня 2012 по грудень 2019 - 2 435,14 грн.
Внаслідок зняття її з черги на безоплатне отримання автомобіля не змогла його отримати, тому сума упущеної вигоди становить вартість автомобіля "Ланос-Сенс" в сумі 170 000 грн.
За твердженням позивачки їй було завдано збитків у вигляді упущеної вигоди через визнання недійсним посвідчення та припинення компенсацій і пільг за період з червня 2012 року до липня 2017 року на загальну суму 325 615,68 грн.
Крім того, з урахуванням ступеня вини відповідача, тривалості моральних страждань позивачки та негативних наслідків від перенесених моральних та психоемоційних травм, які настали у зв`язку з протиправними діями, позивачем заявлено також вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 2 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності, а також того, що позовні вимоги, що заявлені в позовній заяві, дублюються з позовними вимогами, задоволеними на користь позивачки у справі, відповідачем по якій було місцеве управління праці та соціального захисту.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 червня 2020 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди задоволено.
Стягнено з Чернігівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 2 000 грн моральної шкоди.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнено з Чернігівської обласної державної адміністрації на користь держави 1 921 грн судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), не встановивши чи обґрунтованим є позов до обраного позивачкою відповідача, застосував наслідки спливу позовної давності при цьому одночасно відмовив у задоволенні позову по суті через аналогічні (на думку суду) вимоги, що були вирішені рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі № 825/581/18.
Таким чином, суд першої інстанції не врахував, що на вимоги про відшкодування моральної шкоди позовна давність не поширюється, оскільки вони випливають із порушення особистих немайнових прав, а пропуск позовної давності за вимогами про відшкодування майнової шкоди не свідчить про відсутність моральної шкоди.
Також суд оцінивши характер та обсяг страждань, яких зазнала позивачка, їх тривалості, враховуючи тяжкість вимушених змін у її житті, час та зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану, а саме з 2012 року, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, прийшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі та стягнення на її користь 2 000 грн моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2020 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Лопатка В. М., звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій вказує, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у стягненні з відповідача матеріальної шкоди та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги у цій частині задовольнити у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу з Деснянського районного суду м. Чернігова.
04 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, оскільки апеляційним судом фактично ігнорується той факт, що позовні вимоги заявлені позивачем стосувалися не лише пільг, а також і грошових компенсацій, які передбачені статтями 19, 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Упущена вигода, відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. В даному випадку позивач недоотримала значну кількість грошових коштів та понесла додаткові витрати, яких не повинна була б нести, якби її права не були порушені відповідачем.
Таким чином, протиправна поведінка ЧОДА, а саме прийняття незаконного рішення про вилучення посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та вкладки до нього, наслідком якого є припинення надання всіх пільг та компенсацій (доходів), які передбачені особі відповідно до Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є порушенням її цивільного права на такі доходи. Тобто, причиною, яка позбавила позивача отримати виплати є саме протиправні дії відповідача, оскільки останній неодноразово приймав незаконні рішення щодо ОСОБА_1 .
Крім того, суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року по справі № 750/5085/16-ц.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу Чернігівська обласна державна адміністрація просила касаційну скаргу залишити без задоволення.
Чернігівська обласна державна адміністрація зазначала, що посвідчення у ОСОБА_1 не вилучала, листів про припинення користування пільгами до комунальних підприємств не направляла. Посвідчення до адміністрації позивач не повертала.
Також відповідач вказував, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 825/581/18 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, зобов`язано управління надати ОСОБА_1 пільги та сплатити компенсації, передбачені пунктами 1, 4, 15, 19, 22 статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з травня 2012 року до липня 2017 року.
Позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 в суді першої інстанції до Чернігівської обласної державної адміністрації дублюються з позовними вимогами, які задоволені на користь позивачки у справі, відповідачем у якій було управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (справа № 825/581/18).
Таким чином, вказаним рішенням суду позивачу було виплачено пільги та компенсації, вказані в позовній заяві до Чернігівської обласної державної адміністрації.