ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 924/881/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
представників учасників справи в судове засідання не з`явилися;
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства "Проскурів"
про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Проскурів"
про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Проскурів", яке оформлене протоколом № 2 від 28.11.2019,
ВСТАНОВИВ:
15.09.2020 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" (надалі - ПАТ "Проскурів") про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів, яке оформлене протоколом № 2 від 28.11.2019.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.02.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021, позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів товариства, що оформлене протоколом № 2 від 28.11.2019.
Постановою Верховного Суду від 10.11.2021 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" задоволено. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.02.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі № 924/881/20 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю та стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір.
У касаційній скарзі ПАТ "Проскурів" просив здійснити розподіл судових витрат. Орієнтовний (попередній) розмір витрат на професійну правничу допомогу складав 10 000,00 грн.
19.11.2021 від ПАТ "Проскурів" до Верховного Суду надійшла заява про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 500, 00 грн.
Заперечень на заяву не надходило.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Розглянувши заяву ПАТ "Проскурів" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд касаційної інстанції вважає, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.
15.05.2020 між Публічним акціонерним товариством "Проскурів" (клієнт) та Керницькою Оксаною Вікторівною (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги № 59, відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надавати необхідну правову допомогу клієнту у всіх справах, що пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язався оплачувати послуги адвоката (гонорар) та компенсувати фактичні витрати на надання правової допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до пункту 3.2 договору винагорода адвоката за надання правової допомоги (гонорар) обчислюється виходячи з витрачених годин адвоката (погодинна оплата). Вартість однієї години роботи адвоката встановлюється сторонами у додатку до цього договору.
Додатком № 1 до договору сторони погодили, що вартість однієї години за представництво інтересів клієнта в суді касаційної інстанції та надання іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, в суді касаційної інстанції, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів та заяв по суті справи тощо складає 2 000,00 грн.
Згідно з пунктом 2 Додатку № 1 до договору гонорар адвоката відповідно до пункту 3.3. договору не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який становить 10 000,00 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Із акту приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) вбачається, що у вартість наданих адвокатом послуг входять такі роботи: 1) підготовка та подання до суду касаційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.02.2021 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 - 16 000,00 грн (8 год х 2 000,00 грн); 2) участь у судовому засіданні 03.11.2021 - 500,00 грн.
ПАТ "Проскурів", на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу за розгляд спору в суді касаційної інстанції в розмірі 16 500,00 грн надало такі докази:
- копію договору про надання правової допомоги № 59 від 15.05.2020;
- копію додатку № 1 до договору № 59 від 15.05.2020 про надання правової допомоги;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХМ № 0000089;
- платіжне доручення № 568 від 15.11.2021 на суму 16 500,00 грн;
- копію акту № 4 приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15.11.2021.
Отже відповідачем, згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, було доведено надання їм вказаних послуг у суді касаційної інстанції.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, як і заперечень щодо поданої заяви позивачем надано не було.
З огляду на співмірність суми витрат із обсягом наданих послуг, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, доведеність ПАТ "Проскурів", надання йому адвокатом Керницькою О.В. послуг на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, а також відсутність клопотань про зменшення та заперечень позивача щодо поданої заяви, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відшкодування понесених відповідачем судових витрат за представництво інтересів в суді касаційної інстанції в сумі 16 500,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд