ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 916/3200/17(916/2146/20)
Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, суддів: Банаська О.О., Жукова С.В.,
за участі секретаря судового засідання Сотник А.С.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Туристично-виробнича фірма "Чорне море",
представник позивача - Новікова Т.О.(довіреність від 02.08.2021, в режимі відеоконференції),
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Геліос",
представник відповідача - Колосюк В.А. (довіреність від 19.02.2021),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Державний реєстратор Холоднобалківської сільської ради Одеської області,
Мерзлікін Денис Володимирович,
2. Публічне акціонерне товариство "Імексбанк",
3. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
представники третіх осіб - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Геліос"
на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2021
у складі судді: Грабован Л.І.
та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021
у складі колегії суддів: Богатиря К.В. (головуючий), Беляновського В.В., Філінюка І.Г.,
у справі за позовом
Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Геліос"
про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності
у межах справи № 916/3200/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТСЕРВІСКОМПАНІ"
про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне Море"
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТСЕРВІСКОМПАНІ" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне Море" (далі - ПАТ "ТВФ "Чорне Море", боржник) за загальною процедурою, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №4212-VI від 22.12.2011.
2. Ухвалою підготовчого засідання місцевого суду 07.02.2018, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду 14.05.2018 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 04.09.2018, відкрито провадження у справі № 916/3200/17 про банкрутство ПАТ "ТВФ "Чорне Море";
визнано грошові вимоги ТОВ "ІНВЕСТСЕРВІСКОМПАНІ" до ПАТ "ТВФ "Чорне Море" на суму 1 624 000,00 грн.;
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
введено процедуру розпорядження майном боржника;
розпорядником майна ПАТ "ТВФ "Чорне Море" призначено арбітражного керуючого Каленіченка С.Г.
3. Ухвалою попереднього судового засідання 20.03.2019 Господарський суд Одеської області затвердив реєстр вимог кредиторів, із зазначенням черговості їх погашення, у певному складі, до якого не включено грошові вимоги кредитора ТОВ "Мережа готелів "Чорне Море" як такі, що були відхилені окремим судовим рішенням - ухвалою від 20.03.2019.
4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2020 замінено кредитора Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" (далі - АТ "Імексбанк") на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Геліос" (далі - ТОВ "ФК "Геліос").
5. Постановою Господарського суду Одеської області від 25.09.2020 визнано банкрутом ПАТ "ТВФ "Чорне Море", відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Данілова А.І., призначено судове засідання на 25.11.2020.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021р. апеляційні скарги арбітражного керуючого Каленіченко С.Г., Акціонерного товариства "Сбербанк", Національного банку України, ТОВ "ФК "Геліос" задоволено повністю;
апеляційну скаргу арбітражного керуючого Глеваського В.В. задоволено частково;
постанову Господарського суду Одеської області від 25.09.2020 по справі №916/3200/17 в частині призначення ліквідатором ПАТ "ТВФ "Чорне Море" арбітражного керуючого Данілова А.І. та відхилення кандидатури арбітражного керуючого Каленіченко С.Г. скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, а саме: "Ліквідатором Публічного акціонерного товариства "Туристично-Виробнича фірма "Чорне Море" призначити арбітражного керуючого Каленіченко Сергія Григоровича, відхилено кандидатуру арбітражного керуючого Данілова А.І. та кандидатуру арбітражного керуючого Глеваського В.В.".
5. ПАТ "ТВФ "Чорне море" звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою (із врахуванням заяви про зміну предмета позову від 17.09.2020) та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог у зв`язку із виправленням технічної помилки (вх. №1529/21 від 19.01.2021)) до ТОВ "ФК "Геліос" про:
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятого державним реєстратором Мерзлікіним Д.В., Холоднобалківська сільська рада Біляївського району Одеської області щодо реєстрації права власності ТОВ "ФК "Геліос" на об`єкт нерухомого майна: торговельно-допоміжна прибудова загальною площею 3184, 9 кв.м., що в цілому складається з чотирьох поверхів та технічного поверху за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 325296251101;
- припинення права власності ТОВ "ФК "Геліос" на об`єкт нерухомого майна: торговельно-допоміжна прибудова загальною площею 3184, 9 кв.м., що в цілому складається з чотирьох поверхів та технічного поверху за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 325296251101;
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52368106 від 25.05.2020р., прийняте державним реєстратором Мерзлікіним Д.В., Холоднобалківська сільська рада Біляївського району Одеської області щодо реєстрації права власності ТОВ "ФК "Геліос" на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення третього поверху загальною площею 579, 9 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59, приміщення 301, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 325247851101;
- припинення права власності ТОВ "ФК "Геліос" на об`єкт нерухомого майна: приміщення третього поверху загальною площею 579, 9 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59, приміщення 301, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 325247851101.
6. Позивачем зазначено, що ТОВ "ФК "Геліос" в порушення положень чинного Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема статті 41, поза межами процедур з банкрутства, порушено право власності позивача шляхом звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна АТ "ТВФ "Чорне Море", а державним реєстратором Холоднобалківської сільської ради Одеської області Мерзлікіним Д.В. здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ "ФК "Геліос".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.01.2021 у справі №916/3200/17(916/2146/20) задоволено повністю позов ПАТ "ТВФ "Чорне море" до ТОВ "ФК "Геліос" про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обмежень, припинення права власності;
- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52368541 від 25.05.2020;
- припинено право власності ТОВ "ФК "Геліос" на об`єкт нерухомого майна: торговельно-допоміжна прибудова загальною площею 3184, 9 кв.м., що в цілому складається з чотирьох поверхів та технічного поверху за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 325296251101;
- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52368106 від 25.05.2020;
- припинено право власності ТОВ "ФК "Геліос" на об`єкт нерухомого майна: приміщення третього поверху загальною площею 579, 9 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59, приміщення 301, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 325247851101;
- стягнуто з ТОВ "ФК "Геліос" на користь ПАТ "ТВФ "Чорне море" 8 408,00 грн. судового збору.
8. Суд першої інстанції зазначив, що задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство. Тобто, реалізація майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства та виключає можливість реалізації поза цим провадженням, як і виконання (погашення) забезпечених вимог.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачем були задоволені вимоги за рахунок майна позивача, яке було предметом іпотеки, поза межами провадження у справі № 916/3200/17 про банкрутство АТ "ТВФ "Чорне Море", тоді як реалізація майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство, в порядку передбаченому законодавством про банкрутство.
9. Під час розгляду справи, судом першої інстанції встановлено:
9.1. Згідно свідоцтва про право власності № 19675744 від 28.03.2014 ПАТ "ТВФ "Чорне Море" належало нерухоме майно, а саме: торговельно-допоміжна прибудова, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59-А, загальною площею 3184, 9 кв.м.
9.2. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 19676250 від 28.03.2014 ПАТ "ТВФ "Чорне Море" було власником об`єкта нерухомого майна а саме: торговельно-допоміжної прибудови, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59-А, загальною площею 3184, 9 кв.м.
9.3. Згідно свідоцтва про право власності № 19673009 ПАТ "ТВФ "Чорне Море" належало нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення третього поверху, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59, приміщення 301, загальною площею 579, 9 кв.м.
9.4. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 19673368 від 28.03.2014 ПАТ "ТВФ "Чорне Море" було власником об`єкта нерухомого майна а саме: нежитлових приміщень третього поверху, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59, приміщення 301, загальною площею 579, 9 кв.м.
9.5. 11.10.2019 між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "ФК "Геліос" був укладений договір №108 про відступлення права вимоги, відповідно до пунктом 1 якого в порядку та на умовах, визначених ним, ПАТ "Імексбанк" відступає ТОВ "ФК "Геліос" належні ПАТ "Імексбанк", а ТОВ "ФК "Геліос" набуває права вимоги ПАТ "Імексбанк" до позичальників та/або поручителів та/або заставодавців фізичних осіб та/або юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін та доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. ТОВ "ФК "Геліос" сплачує ПАТ "Імексбанк" за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначеному цим договором.
9.6. У витягу з додатку № 1 до договору № 108 про відступлення права вимоги від 11.10.2019 реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, у графі "назва боржника (позичальника)" вказано ТОВ "Мідель" та у графі номер та назва договору, права вимоги за якими відступаються" - право вимоги за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №11/14 від 20.03.2014 з урахуванням всіх змін та доповнень (том 1 арк. справи 104).
9.7. 05.11.2019 між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "ФК "Геліос" був укладений договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами (том 1 арк. справи 105-107), пунктом 1 якого передбачено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, ПАТ "Імексбанк" відступає ТОВ "ФК "Геліос" належні ПАТ "Імексбанк", а ТОВ "ФК "Геліос" набуває права вимоги ПАТ "Імексбанк" до іпотекодавців юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників іпотекодавців, або інших осіб, до яких перейшли обов`язки іпотекодавців, за іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. ТОВ "ФК "Геліос" сплачує ПАТ "Імексбанк" за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
9.8. У додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 05.11.2019 реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, у графі "назва боржника (позичальника)" вказано ТОВ "Мідель" та у графі номер та назва договору, права вимоги за якими відступаються" - право вимоги за іпотечним договором з майновим поручителем Публічним акціонерним товариством "Туристично-Виробнича фірма "Чорне Море" від 31.03.2014 (том 1 а.с. 107 на зворотному боці).
9.9. Державну реєстрацію права власності ТОВ "ФК "Геліос" на об`єкт нерухомого майна за № 325296251101 торговельно-допоміжної прибудови загальною площею 3184, 9 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59-А, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державним реєстратором Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіним Д.В. згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52368541 від 25.05.2020 р., про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у довідці № 215408179 від 08.07.2020 (том 1 арк. справи 16-18). Підставою державної реєстрації у Довідці визначено: іпотечний договір з майновим поручителем, виданий 31.03.2014; договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, виданий 05.11.2019.
9.10. Державну реєстрацію права власності ТОВ "ФК "Геліос" на об`єкт нерухомого майна за № 325247851101 нежитлових приміщень третього поверху загальною площею 579, 9 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59, приміщення 301, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державним реєстратором Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіним Д.В. згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52368106 від 25.05.2020, про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у довідці № 215411096 від 08.07.2020 (том 1 арк. справи 19-21). Підставою державної реєстрації у Довідці визначено: іпотечний договір з майновим поручителем, виданий 31.03.2014; договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, виданий 05.11.2019.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Геліос" залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2021 у справі №916/3200/17(916/2146/20) залишено без змін.
11. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що реалізація майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство, в порядку передбаченому законодавством про банкрутство, тому у ТОВ "ФК "Геліос" були відсутні правові підстави для звернення стягнення на предмет забезпечення поза межами провадження у справі про банкрутство.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вказала на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державним реєстратором, в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України Порядку "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25.12.2015 № 1127, допущено неналежне виконання обов`язків під час розгляду заяви про державну реєстрацію права власності та прийняття рішення про таку реєстрацію за ТОВ "ФК "Геліос", не перевірено документів на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
12. ТОВ "ФК "Геліос" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі №916/3200/17 (916/2146/20), з вимогою скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове, яким відмовити ПАТ "ТВФ "Чорне море" у задоволенні позову в повному обсязі, не передаючи справу на новий розгляд.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
13. У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/3200/17 (916/2146/20) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2021.
14. Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Геліос", датою проведення судового засідання визначено 06.07.2021.
15. 22.06.2021 до Верховного Суду від Арбітражного керуючого Каленіченка С.Г. надійшов (електронною поштою) Відзив на касаційну скаргу з запереченнями про вимог та доводів скаржника.
16. У зв`язку з відпусткою суддів Верховного Суду Білоуса В.В. та Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/3200/17 (916/2146/20) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Банаська О.О., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2021.
17. Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2021 зупинено провадження у справі №916/3200/17(916/2146/20) за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Геліос" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 до розгляду палатою з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 905/1923/15 за касаційними скаргами ТОВ "Маріупольський млинкомбінат" та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2020.
18. 25.10.2021 засобами електронного зв`язку від ПАТ "ТВФ "Чорне море" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 916/3200/17 (916/2146/20) за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Геліос" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021.
19. Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2021 поновлено касаційне провадження у справі № 916/3200/17(916/2146/20) за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Геліос" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021.
20. 10.11.2021 засобами поштового зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від ПАТ "ТВФ "Чорне Море", надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
21. Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2021 клопотання ПАТ "ТВФ "Чорне Море" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Південно-західному апеляційному господарському суду забезпечити проведення відеоконференції 23 листопада 2021 року об 11:45 у Південно-західному апеляційному господарському суді за адресою: 61159, м. Одеса, проспект. Шевченка, 29.
22. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 916/3200/17(916/2146/20) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
23. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (23.11.2021) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 23.11.2021.
24. Представник ТОВ "ФК "Геліос" в судовому засіданні 23.11.2021 повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними у ній. Просив Суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 916/3200/17(916/2146/20), ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ПАТ "ТВФ "Чорне море" у задоволенні позову в повному обсязі, не передаючи справу на новий розгляд.
25. Представник ПАТ "ТВФ "Чорне море" в засіданні суду (в режимі відеоконференції) проти вимог та доводів скаржника заперечив, просив Суд рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі №916/3200/17(916/2146/20) залишити без змін.
26. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.
Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(ТОВ "ФК "Геліос")
27. В обґрунтування вимог касаційної скарги ТОВ "ФК "Геліос" зазначає про невірне застосування судами попередніх інстанцій положень абз. 2 частини 8 статті 41 та частини 2 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства за відсутності правового висновку Верховного Суду (подібна справа № 905/1923/18 знаходиться на розгляді Верховного Суду).
Доводи арбітражного керуючого
(Каленіченко С.Г.)
28. Арбітражний керуючий доводить:
- реалізація майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство, в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, та виключає можливість реалізації поза цим провадженням, як і виконання (погашення) забезпечення вимог;
- заяву про зміну предмету позову було подано в межах підготовчого провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
29. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Щодо суті касаційної скарги
30. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
30.1. У рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства", Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
30.2. Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
30.3. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року.
30.4. У рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004 вказано, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
30.5. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
30.6. Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах."
30.7. Відповідно до статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
30.8. Водночас, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18)). Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18) та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).
31. Предметом цього розгляду є вимога ПАТ "ТВФ "Чорне море" про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 52368541 від 25.05.2020 та індексний номер 52368106 від 25.05.2020), припинення права власності ТОВ "ФК "Геліос" на об`єкти нерухомого майна: торговельно-допоміжна прибудова загальною площею 3184, 9 кв.м., що в цілому складається з чотирьох поверхів та технічного поверху за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 325296251101; приміщення третього поверху загальною площею 579, 9 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59, приміщення 301, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 325247851101.
32. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою реєстраційних дій, що є предметом цього позову, визначено: іпотечні договори з майновим поручителем, видані 31.03.2014; договори про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, видані 05.11.2019 (пункти 9.9., 9.10 цієї Постанови).
32.1. Відповідно до статей 12 і 33 Закону України "Про іпотеку" одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.
32.2. Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України "Про іпотеку").
32.3. Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон України "Про іпотеку" визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).
32.4. Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39) є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 41-47); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38).
32.5. Статтею 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
32.6. Дія Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ( далі - Закон) поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (стаття 1 цього Закону).
32.7. Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
32.8. Порядок проведення державної реєстрації прав визначений приписами статті 18 Закону.
32.9. Згідно вимог статті 19 Закону державна реєстрація прав, серед іншого, проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
32.10. Згідно пункту 2 частини третьої статті 10 Закону державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
32.11. Пунктом 12 Порядку "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок), передбачено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
32.12. Відповідно до пунктів 1- 3 частини третьої статті 26 Закону (у редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
32.13. Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення оскаржуваних рішень), способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 у справі № 921/721/19.
33. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому, реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності (висновки Верховного Суду у постановах від 29.04.2020 у справі № 911/1455/19, від 20.05.2020 у справі № 911/1902/19, від 28.05.2020 у справі № 910/5902/18).
34. Провадження у справі про банкрутство ПАТ "ТВФ "Чорне море" відкрито та введено мораторій під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) у редакції станом на 07.02.2018 (пункт 2 цієї Постанови).
34.1. Стаття 16 Закону про банкрутство встановлює, що з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, серед іншого, пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.
Одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду, вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.
34.2. З моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
34.3. Як положення Закону про банкрутство (до втрати ним чинності з 21.10.2019 з введенням в дію з цієї дати Кодексу України з процедур банкрутства та у разі наявності підстав для застосування до правовідносин його положень), і положення чинного Кодексу України з процедур банкрутства визначають правовий режим та відповідні обмеження з розпорядження майном боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство та застосовані відповідні процедури.
34.4. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (частина 1 статті 19 Закону про банкрутство).
34.5. Згідно частини 3 статті 19 Закону про банкрутство, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
34.6. За приписами частини 6 статті 19 Закону про банкрутство під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
34.7. Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство (частина 7 статті 19 Закону про банкрутство).
34.8. Враховуючи, що провадження у справі № 916/3200/17 про визнання банкрутом АТ "ТВФ "Чорне Море" порушено за нормами Закону про банкрутство, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що, відповідні юридичні наслідки, що є підставою цього позову, виникли з врахуванням саме його положень.
35. З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до його положень.
36. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, оскаржені реєстраційні дії (пункти 9.9, 9.10 цієї Постанови) були вчинені 25.05.2020, заява ПАТ "ТВФ "Чорне море" (пункт 5 цієї Постанови) подана до суду 23.07.2020, тобто під час здійснення процедури розпорядження майном боржника (постанова про визнання боржника банкрутом від 25.09.2020) та дії КУзПБ.
37. Як про це зазначено вище (пункт 6 цієї Постанови), підставою позову, зокрема, визначено порушення ТОВ "ФК "Геліос" положень статті 41 чинного КУзПБ.
37.1. Відповідно до частини першої статті 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
37.2. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна (частина друга статті 41 КУзПБ).
37.3. Приписами частини третьої цієї статті передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.
37.4. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (абз 1 частини п`ятої статті 41 КУзПБ).
37.5. Відповідно до частини восьмої статті 41 КУзПБ дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.
37.6. В частині шостій статті 41 КУзПБ закріплено, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
37.7. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина п`ята статті 41 КУзПБ).
38. Провадження у справі № 916/3200/17(916/2146/20) за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Геліос", ухвалою Верховного Суду від 06.07.2021 було зупинено до розгляду палатою з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 905/1923/15 (пункт 17 цієї Постанови).
38.1. Постановою Верховного Суду у складі палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат" та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 скасовано, ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.08.2020 залишено в силі.
38.2. За правовими висновками палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство.
Суд дійшов висновку, що після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.
39. Враховуючи викладене вище, колегія суддів констатує, що наступні висновки судів першої і апеляційної інстанції:
- про сплив строку дії мораторію щодо задоволення вимог забезпечених кредиторів не змінює порядку звернення стягнення на таке майно, що прямо випливає зі змісту частини 3 статті 41 КУзПБ, якою передбачено, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника та ч.6 цієї статті, за якою задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом задоволення, здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство;
- про те, що реалізація майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, та виключає можливість реалізації поза цим провадженням, як і виконання (погашення) забезпечених вимог;
- що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, мораторій за якими припинився, у тому числі і вимогами забезпечених кредиторів, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, -
зроблені у відповідності до наведених вище норм законодавства, що регулює процедуру банкрутства та відповідають правовим висновкам Верховного Суду у складі палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловленим у постанові від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15.
40. Поряд з цим, як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач фактично задовольнив забезпечені іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки. Адже 25.05.2020, після закінчення дії мораторію, державним реєстратором було здійснено реєстрацію права власності ТОВ "ФК "Геліос" на об`єкт нерухомого майна за № 325296251101 торговельно-допоміжної прибудови загальною площею 3184, 9 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59-А згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52368541 від 25.05.2020р. та реєстрацію права власності ТОВ "ФК "Геліос" на об`єкт нерухомого майна за № 325247851101 нежитлових приміщень третього поверху загальною площею 579, 9 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59, приміщення 301 згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52368106 від 25.05.2020.
При цьому, починаючи з 15.11.2019 ТОВ "ФК "Геліос" було обізнано про існування справи № 916/3200/17 про банкрутство ПАТ "ТВФ "Чорне Море" та заявив клопотання про вступ у дану справу шляхом процесуального правонаступництва забезпеченого кредитора.
41. Враховуючи викладене вище та встановлені судами першої та апеляційної інстанції фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що державним реєстратором, в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25.12.2015 №1127 допущено неналежне виконання обов`язків під час розгляду заяви про державну реєстрацію права власності та прийняття рішення про таку реєстрацію за ТОВ "ФК "Геліос", не перевірено документів на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав.
42. Вказані порушення стали підставою для скасування оскаржених рішень державного реєстратора (індексний номер 52368541, індексний номер 52368106 від 25.05.2020), відповідно до положень частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". І як наслідок, припинення права власності ТОВ "ФК "Геліос" на спірні об`єкти нерухомості.