ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 380/1585/20
адміністративне провадження № К/9901/295/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2020, ухвалене у складі головуючого судді Хоми О.П., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020, прийняту у складі колегії суддів: Мікули О.І. (головуючий), Кушнерика М.П., Ніколіна В.В.
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Галицької митниці Держмитслужби, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості від 03.02.2020 №UA209000/2020/700018/2.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що декларантом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в інтересах позивача до Галицької митниці Держмитслужби подано електронну декларацію від 20.01.2020 №UA209180/2020/008242 для здійснення митного оформлення імпортованого позивачем транспортного засобу "TOYOTA AVENSIS" 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, об`єм двигуна 1798 см. куб., із зазначенням ціни у розмірі 8 700 євро, що відповідає ціні договору (рахунок-фактура). Під час здійснення митного оформлення позивачем подано усі необхідні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують митну вартість товару. Натомість Галицька митниця в порушення норм Митного кодексу України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості імпортованого позивачем автомобіля.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 14.01.2020 придбав у нерезидента ТОВ "Сильвія Регула" (Німеччина) транспортний засіб: легковий автомобіль марки "Toyota" модель "Avensis" 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 798 см куб.
4. Відповідно до рахунку від 14.01.2020 №1123 автомобіль придбано за ціною 8700 євро.
5. Декларантом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Галицької митниці подано електронну декларацію від 20.01.2020 №UA209180/2020/008242 для здійснення митного оформлення імпортованого позивачем транспортного засобу. Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість за ціною договору, а саме: 8 700 євро.
6. Для проведення митного оформлення транспортного засобу та на підтвердження ціни товару декларантом надано наступні документи: рахунок від 14.01.2020 №1123; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209040/2020/002653; додатковий аркуш до акта про проведення митного огляду товарів №UA209040/2020/002653; експортну декларацію від 14.01.2020 №MRN20DE800420835177E6; паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_2 ; закордонний паспорт серія та номер НОМЕР_3 .
7. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості автомобіля відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2020 №UA209000/2020/700018/2, відповідно до якого митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом визначено у розмірі 14 380 євро.
8. У рішенні про коригування митної вартості товарів від 03.02.2020 №UA209000/2020/700018/2 причинами прийняття рішення вказано те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку із невідповідністю вимогам пунктів "а" та "б" статті VII ГАТТ. У органу доходів і зборів виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально.
9. Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких буде визнана митна вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з статті 57 Митного кодексу України. У зв`язку з неможливістю застосувати методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МКУ) та методу 2б (стаття 60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів.
10. Для визначення митної вартості використано цінову пропозицію щодо продажу даного ТЗ інтернет-сторінці(сайт) "https://www.mobile.de/ru/%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C/Toyota-avensisvhc:car,srt:price,sro:asc,ms1:24100_4_,frn:2016, frx:2016,ful:petrol,mln:50000,mlx:200000,dmg:false" наявна інформація щодо найдешевшої пропозиції до продажу транспортного засобу ідентичної марки, моделі, схожої комплектації, з порівнянним пробігом за ціною 14 380 євро. Коригування не здійснювалося. Визначена митна вартість - 14 380 євро.
11. Уважаючи вказане рішення відповідача про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
12. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 21.07.2020 позов задовольнив у повністю.
13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених частиною першою статті 58 МК України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною рахунку-фактури (інвойсу) №1123 від 14.01.2020, тому рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 03.02.2020 №UA209000/2020/700018/2 є протиправним та підлягає скасуванню.
14. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 02.12.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
15. У касаційні скарзі Галицька митниця Держмитслужби, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
16. Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав пункти 1, 2 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
17. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.
18. V. Оцінка Верховного Суду
19. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності прийняття Галицькою митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2020 №UA209000/2020/700018/2, а саме транспортного засобу - легковий автомобіль марки "Toyota" модель "Avensis" 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 798 см куб.
20. За висновками контролюючого органу митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку із невідповідністю вимогам пунктів "а" та "б" статті VII ГАТТ. У органу доходів і зборів виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально.
21. Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
22. Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
23. Як установлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
24. Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
25. Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
26. Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
27. Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
28. Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
29. Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
30. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
31. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
32. Як з`ясовано судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мотивовано наявністю у поданих документах розбіжностей, а також наявність у наданих позивачем документах не всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
33. На підставі матеріалів справи судами з`ясовано, що митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.
34. Так, згідно з обставинами справи позивачем через уповноваженого представника (митного брокера) подано відповідачу митну декларацію UA209180/2020/008242 щодо митного оформлення автомобіля у режимі імпорту та документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, для підтвердження визначення позивачем митної вартості транспортного засобу в сумі 8700,00 євро, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) від 14.01.2020 №1123; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209040/2020/002653; додатковий аркуш до акта про проведення митного огляду товарів №UA209040/2020/002653; експортну декларацію від 14.01.2020 №MRN20DE800420835177E6; паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_2 ; закордонний паспорт серія та номер НОМЕР_4 .
35. Крім того, у матеріалах справи наявна квитанція з відповідними реквізитами (найменування продавця, оплата за рахунком № 1123, "Toyota" модель "Avensis" 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), якою підтверджується здійснення позивачем оплати за транспортний засіб у розмірі 8700 євро (а.с.59).
36. Надані позивачем вказані документи містили усі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного позивачем транспортного засобу та підтвердження числового значення митної вартості цього транспортного засобу.
37. Суди дійшли висновку, що у Галицької митниці була реальна можливість перевірити задекларовану вартість імпортованого транспортного засобу, оскільки рахунок від 14.01.2020 №1123 містить відомості про юридичну особу продавця, її адресу та номер телефону, однак відповідачем не вживалися заходи щодо уточнення дійсної вартості імпортованого товару.
38. Разом з тим, декларантом на підтвердження митної вартості ввезеного ним транспортного засобу подано пакет документів, який у повній мірі підтверджує заявлену митну вартість автомобіля.
39. Згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
40. Відповідно до частини другої наведеної статті Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
41. Положеннями частини третьої статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
42. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).
43. Згідно з частиною п`ятою вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
44. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).
45. За приписами частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
46. Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
47. Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
48. Отже, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації було визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору. В свою чергу, митним органом не було надано доказів, які б спростували зміст документів на підтвердження митної вартості товару.
49. Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2020 №UA209000/2020/700018/2 не містить посилань на те в чому полягає необ`єктивність та недостатність поданих позивачем документів.
50. Також, застосований митним органом метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів урегульований статтею 59 Митного кодексу України, відповідно до якої у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті.
51. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
52. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
53. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
54. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
55. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
56. Відповідачем не надано суду доказів того, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2020 №UA209000/2020/700018/2 за резервним методом, ним було враховано стан імпортованого позивачем транспортного засобу (пошкодження автомобіля, які зазначені в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу) у порівнянні з транспортними засобами з інтернет-сайту https://www.mobile.de, ціна яких була врахована при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
57. Зокрема, митний орган, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що вказує на порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
58. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
59. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.
60. Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
61. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 по справі № 809/1884/16, від 19.02.2019 р. по справі №805/2713/16-а, від 15.06.2021 по справі № 803/538/17.
62. За таких обставин та правового регулювання Верховний Суд підтримує висновки судів попередніх інстанцій про підставність позовних вимог, оскільки позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас митниця не довела наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товару та протиправність рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 03.02.2020 №UA209000/2020/700018/2.
63. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
64. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
65. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.