ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 640/8883/19
адміністративне провадження № К/9901/34253/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Приватного підприємства "Центр-Люкс" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (яке є правонаступником Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2020, ухвалене у складі головуючого судді Чудак О.М., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020, прийняту у складі колегії суддів: Костюк Л.О. (головуючий), Бужак Н.П., Кобаля М.І.
І. Суть спору
1. У травні 2019 року Приватне підприємство (далі - ПП) "Центр-Люкс" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0017541404;
- зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого позивачем у сумі 603998 грн у відповідності до абзацу 2 пункту 200.15 статті 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ПП "Центр-Люкс" зазначило, що податкове повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0017541404 є протиправним, адже прийняте на підставі необґрунтованого висновку, викладеного відповідачем в акті від 05.03.2019 №240/26-15-14-04-01/36265697, про порушення ПП "ТД "Центр-Люкс" вимог податкового законодавства шляхом безпідставного формування податкового кредиту за результатом господарських взаємовідносин із ТОВ "ЕКОТЕХ ЛК ІНЖИНІРИНГ", TOB "АВІАТЕХСЕРВІС", ПП "ЕРКАР", ТОВ "АБСТРАК СЕРВІС", ТОВ "ТОНАЛ ТРЕЙД", що призвело до завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) за грудень 2018 року на 603998 грн.
3. Позивач наголосив на тому, що господарські операції ПП "ТД "Центр-Люкс" з ТОВ "ЕКОТЕХ ЛК ІНЖИНІРИНГ", TOB "АВІАТЕХСЕРВІС", ПП "ЕРКАР", ТОВ "АБСТРАК СЕРВІС", ТОВ "ТОНАЛ ТРЕЙД" підтверджені всіма необхідними та належно оформленими первинними документами, які засвідчують факт здійснення таких операцій, а також рухом активів у процесі здійснення господарської операції, спеціальною податковою правосуб`єктністю учасників господарської операції, наявність економічного змісту та зв`язку між фактом виконання робіт і господарською діяльністю позивача.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Судами попередніх інстанцій установлено, що ПП "Центр-Люкс" подано податкову декларацію з ПДВ за 2018 рік, в якій задекларовано бюджетне відшкодування з ПДВ, яке підлягає зарахуванню на рахунок платника в сумі 604 000, 00 грн. Згідно Додатку 3 до вказаної декларації "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" позивачем заявлено до відшкодування від`ємне значення ПДВ в розмірі 604 000, 00 грн.
5. В період з 14.02.2019 по 27.02.2019 працівниками ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Центр-Люкс" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за грудень 2018 року.
6. За результатами перевірки складено акт від 05.03.2019 №240/26-15-14-04-01/36265697.
7. В ході перевірки виявлено та зафіксовано в акті перевірки порушення ПП "Центр-Люкс" вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, шляхом завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2018 року на 603 998, 00 грн.
8. На підставі висновків акту від 05.03.2019 №240/26-15-14-04-01/36265697 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0017541404, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого ПП "Центр-Люкс" до відшкодування у грудні 2018 року, на 603 998, 00 грн., а також застосовані штрафні санкції в сумі 301 999, 00 грн.
9. Не погоджуючись із результатом адміністративного оскарження податковим повідомленням-рішенням від 09.04.2019 №0017541404 та вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 13.01.2020 позов задовольнив частково.
11. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у місті Києві від 09.04.2019 №0017541404. У задоволенні позову в іншій частині - відмовив.
12. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 09.07.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
13. У касаційні скарзі ГУ ДФС у м. Києві, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
14. Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
15. У відзиві на касаційну скаргу представник ПП "Центр-Люкс" указує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Пункт 44.1 статті 44 ПК України.
17. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
18. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
19. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
20. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
21. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
22. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
23. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
24. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
25. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
26. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
27. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
28. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
29. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
30. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
31. Пункт 188.1 статті 188 ПК України.
32. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
33. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
34. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
35. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
36. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
37. Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
38. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
39. Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
40. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
VI. Оцінка Верховного Суду
41. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0017541404, яке ґрунтується на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "ЕКОТЕХ ЛК ІНЖИНІРИНГ", TOB "АВІАТЕХСЕРВІС", ПП "ЕРКАР", ТОВ "АБСТРАК СЕРВІС", ТОВ "ТОНАЛ ТРЕЙД".
42. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
43. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
44. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
45. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
46. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
47. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
48. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
49. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
50. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
51. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.
52. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.
53. Так, судами установлено, що 06.06.2016 ПП "Центр-Люкс" укладено із TOB "АВІАТЕХСЕРВІС" договір №06/06/16/ЕК про надання інформаційно-консультативних послуг на умовах якого TOB "АВІАТЕХСЕРВІС" проведено експертизи (ідентифікації) товарів міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю та оформлено відповідні висновки. Факт надання відповідних інформаційно-консультативних послуг підтверджується актами надання послуг та Висновками експертизи щодо ідентифікації товару у галузі державного експертного контролю.
54. 03.08.2017 ПП "Центр-Люкс" та ТОВ "ЕКОТЕХ ЛК ІНЖИНІРИНГ" укладено договір поставки №2/08-17 на умовах якого ТОВ "ЕКОТЕХ ЛК ІНЖИНІРИНГ" поставлено позивачу ряд товарно-матеріальних цінностей. Факт поставки підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.
55. 03.10.2018 між ПП "Центр-Люкс" та ПП "ЕРКАР" укладено договори купівлі-продажу №031018-ША та №031018-2UA на умовах яких ПП "ЕРКАР" поставлено ПП "Центр-Люкс" допоміжні силові установки АИ-9 (№Н9620007, №Н-9110005, №Н9640048, №Н9440009, №Н9130054). Факт придбання відповідних ТМЦ підтверджується актами прийому-передачі, видатковими накладними та товарно-транспортною накладною.
56. 05.11.2018 між ПП "Центр-Люкс" та ТОВ "АБСТРАК СЕРВІС" укладено Договір №01/11-2018 на умовах якого ТОВ "АБСТРАК СЕРВІС" поставлено ПП "Центр-Люкс" авіаційно-технічне майно. Факт поставки авіаційно-технічного майна підтверджується видатковою накладною та товарно-транспортною накладною, рахунком на оплату.
57. 22.11.2018 між ТОВ "ТОНАЛ ТРЕЙД" та ПП "Центр-Люкс" укладено Договір №02/11-2018 на умовах якого ТОВ "ТОНАЛ ТРЕЙД" поставлено ПП "Центр-Люкс" авіаційно-технічне майно. Факт поставки авіаційно-технічного майна підтверджується видатковою накладною, товарно-транспортною накладною.
58. За фактом здійснення вказаних операцій контрагентами ПП "Центр-Люкс" виписані та належним чином зареєстровані відповідні податкові накладні.
59. Проведення ПП "Центр-Люкс" оплати згідно вказаних договорів підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
60. Відповідач не заперечував, що в наявних в матеріалах справи документах в повній мірі відображені господарські операції позивача із вказаними контрагентами.
61. Судами також встановлено, що придбані позивачем у ТОВ "ЕКОТЕХ ЛК ІНЖИНІРИНГ", TOB "АВІАТЕХСЕРВІС", ПП "ЕРКАР", ТОВ "АБСТРАК СЕРВІС", ТОВ "ТОНАЛ ТРЕЙД" товари були реалізовані контрагентам/покупцям ЗАТ "Helisota" (країна Литва) на підставі договору від 26.06.2017 №26-06-17 та ДП "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" на підставі договору від 17.05.2018 №474-18. Факт реалізації позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується первинними бухгалтерськими документами та вантажно-митними деклараціями (стосовно ЗАТ "Helisota"), що засвідчують посадовою особою державного органу факт перетину митного кордону України відповідних товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про товарність операції.
62. Однак, не зважаючи на наведені обставини, що свідчать про реальність господарських операцій між ПП "Центр-Люкс" та ТОВ "ЕКОТЕХ ЛК ІНЖИНІРИНГ", TOB "АВІАТЕХСЕРВІС", ПП "ЕРКАР", ТОВ "АБСТРАК СЕРВІС", ТОВ "ТОНАЛ ТРЕЙД", відповідач дійшов висновку про безтоварність таких операції у зв`язку з тим, що при опрацюванні інформації із комп`ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної фіскальної служби (Єдиний реєстр податкових накладних та АС "Податковий блок") відповідач встановив, що вказані контрагенти позивача мали взаємовідносини по ряду контрагентів/постачальників по ланцюгу з яким не встановлюється походження товарно-матеріальних цінностей. Вказаний висновок слугував підставою для прийняття спірного рішення, тобто не погоджуючись з яким позивач звернувся до суду.
63. Отже, суди попередніх інстанцій, аналізуючи взаємовідносини позивача з його контрагентом, визнали належними та допустимими доказами наявність між позивачем та його контрагентом фактів вчинення правочинів, висновуючись на тому, що на підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання (поставки) товарів позивачем надано відповідні первинні документи.
64. За висновками судів попередніх інстанцій спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.
65. Як на підставу неправомірності формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських взаємовідносин із ПП "Центр-Люкс" та ТОВ "ЕКОТЕХ ЛК ІНЖИНІРИНГ", TOB "АВІАТЕХСЕРВІС", ПП "ЕРКАР", ТОВ "АБСТРАК СЕРВІС", ТОВ "ТОНАЛ ТРЕЙД", відповідач посилається виключно на аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС.
66. Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
67. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судами встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.
68. Колегія суддів не бере до уваги і посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
69. Вирок суду, або інший документу, ухвалений в порядку кримінального судочинства стосовно посадових ПП "Центр-Люкс" або його контрагентів, за фактом фіктивного підприємництва статті 205 КК України відповідачем не надано.
70. Крім того, судами установлено, що позивач та його контрагент на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ, мали свідоцтва платника податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а також відображено в акті оскаржуваної перевірки.
71. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.
72. У частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
73. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
74. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
75. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.