ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 520/8522/19
адміністративне провадження № К/9901/24255/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САМНЕРА" до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Зоркіна Ю.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Старостіна В.В., суддів Бегунца А.О., Резнікової С.С.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "САМНЕРА" (надалі за текстом - ТОВ "САМНЕРА", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі- відповідач, податковий орган) у якому просило суд:
1.1 - визнати незаконними дії щодо списання та подальшого не поновлення показника реєстраційного ліміту (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних) у розмірі 7640266,00 грн. в Системі електронного адміністрування ПДВ;
1.2. - зобов`язати відновити показник реєстраційного ліміту ПДВ шляхом збільшення реєстраційного ліміту в розмірі 7640266.00 грн. (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та /або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних) в Системі електронного адміністрування ПДВ, які були раніше наявні.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що у позивача в СЕА ПДВ відображався показник реєстраційної суми ПДВ в розмірі 7640266,00 грн. Проте, вказана сума з невідомих позивачу причин припинила відображатися в СЕА ПДВ.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року позов задоволено частково.
3.1. Визнано незаконними дії щодо списання показника реєстраційного ліміту (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та /або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних) в розмірі 7640266,00 грн. в Системі електронного адміністрування ПДВ. У іншій частині позов залишено без задоволення. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції з чим погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що у разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням особливостей, визначених Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130. Тобто, обов`язок щодо внесення відповідних змін до Реєстру платників ПДВ щодо поновлення реєстрації платника ПДВ на підставі рішення суду повністю належить контролюючому органу та не залежить від позивача.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. 23 вересня 2020 року податковий орган не погодившись з рішенням и суду першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №520/8522/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
5.2. Так, відповідач зазначає, оскільки відсутній висновок Верховного суду щодо застосування норми права щодо застосування положень статті 200-1 ПКУ у правовідносинах щодо анулювання суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в системі електронного адміністрування ПДВ внаслідок анулювання реєстрації платника ПДВ.
5.3. Податковий орган указує, що реєстраційний ліміт - це сума податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та яка обраховується на підставі формули, визначеної порядком електронного адміністрування ПДВ та ст. 200 і ПКУ.
5.4. Згідно з відомостями реєстру платників ПДВ, ні на час розгляду даної справи у суді першої інстанції ні зараз ТОВ "Самнера" не зареєстроване у якості платника ПДВ.
5.5. Отже, внаслідок прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, у ТОВ "Самнера" було анульовано суму реєстраційного ліміту, оскільки, реєстраційний ліміт - це сума на яку платник ПЛВ має право зареєструвати податкові накладні.
5.6. На думку скаржника, поновлення коштів на електронному рахунку у спосіб, не передбачений статтею 43 ПК України, є порушенням чинного законодавства. Це зумовлено тим, що згідно з пунктом 200-1.8 статті 200-1 ПК України та пунктом 7 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок №569), після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку в СЕА ПДВ перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
6. Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
7. 19 листопада 2020 року справа №520/8522/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Суди попередніх інстанцій установили, що 29.01.2015 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про реєстрацію ТОВ "САМНЕРА" за номером запису 10741020000052785 та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи: 39609106, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
10. ТОВ "САМНЕРА" 23.03.2015 було зареєстровано платником ПДВ у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві.
11. 04.08.2015 ДПУ у Шевченківському районі м. Києва анулювало реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Самнера".
12. 22.03.2016 постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі 820/489/16 рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платником ПДВ скасовано (рішення суду набуло законної сили 13.06.2016).
13. 01.11.2016 Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено рішення від 01.11.2016 № 179 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Самнера".
14. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду; від 01.03.2019 у справі 2040/8144/18 вказане рішення скасовано (рішення набуло законної сили 22.05.2019).
15. Згідно витягів з системи електронного адміністрування ПДВ №3 від 23.07.2015, №12303710 від 12.12.2015, № 27783 від 27.02.2019 за позивачем обліковувалася сума податку, на яку підприємство мало право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 7640234.35 грн.
16. Станом на 05.03.2019 вказаний показник анульовано, що підтверджується витягами з системи електронного адміністрування ПДВ від 05.03.2019 № 5862, від 20.08.2019 № 202199.
17. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
V. Позиція Верховного Суду
18. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21. За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
22. Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
23. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
24. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
25. Колегією суддів встановлено, що в межах підстави касаційного оскарження спірними питаннями є: оцінка правомірності поведінки податкового органу, який не забезпечив відновлення показників реєстраційної суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в СЕА ПДВ; наявність у контролюючого органу обов`язку з відновлення показників реєстраційної суми податку, на яку платник податку мав право зареєструвати податкові накладні в СЕА ПДВ, в розмірі, що відображався до прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ у разі його скасування в судовому порядку.
26. Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 200-1 ПК України.
27. Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 ПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
28. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
29. Абзацами першим та другим пункту 200-1.2 статті 200-1 ПК України установлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
30. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.
31. Відповідно до пункту 200-1.3 статті 201-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ. У цій нормі наведене значення кожного показника згаданої формули.
32. Таким чином, сума податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Накл), вміщує в себе, окрім інших складових, і суму поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (?ПопРах).
33. З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді (пункт 200-1.5 статті 200-1 ПК України).
34. Приписи пункту 200-1.8 статті 200-1 ПК України встановлюють, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.
35. Порядком №569 визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
36. Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.
37. Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку (абзац перший пункту 5 Порядку №569).
38. Відповідно до пункту 6 Порядку №569 Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.
39. Пунктом 7 Порядку №569 передбачено, що у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
40. Для закриття електронного рахунка ДПС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.
41. На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.
42. Повідомлення про закриття електронних рахунків Казначейство надсилає ДПС у день закриття такого рахунка.
43. Згідно з пунктом 27 Порядку №569 у разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов`язання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.
44. Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з поточного рахунка на електронний рахунок.
45. Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку.
46. Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені врегульовано приписами статті 43 ПК України.
47. Згідно з приписами пункту 43.4-1 ПК України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
48. З наведеного правового регулювання слідує, що згідно з приписами пункту 200-1.8 статті 200-1 ПК України та пункту 7 Порядку №569 одним із наслідків анулювання свідоцтва платника податку є закриття відповідного електронного рахунку такого платника податку в СЕА ПДВ. Така вимога є імперативною та підлягає виконанню саме контролюючим органом. Відтак, відсутні підстави вважати протиправними дії контролюючого органу із закриття електронного рахунку платника податку та припинення відображення суми реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ за наявності чинного рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.
49. При цьому положення пункту 200-1.8 статті 200-1 ПК України та пункту 27 Порядку №569 передбачають, що кошти з електронного рахунку підлягають зарахуванню до бюджету в сумі узгоджених податкових зобов`язань. Залишок коштів, що перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань, повертається з бюджету в порядку, визначеному статтею 43 ПК України, за заявою платника податку.
50. Так, Верховний Суд у постановах від 11 лютого 2021 року (справа №804/5054/16), від 18 грудня 2020 року (справа №804/3109/16) указував, що законна сила судового рішення - це така його властивість, яка робить рішення загальнообов`язковим для виконання та поширюється на усі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян. Рішення суду про визнання протиправним та скасування правового акта індивідуальної дії (рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ), яке набрало законної сили, означає, що такий акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, у тому числі до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
51. Установлення судом факту протиправності рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого (в разі коли має місце подія вибуття платника податків поза межі територіальної юрисдикції певного органу ДФС України) суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття цього рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ, поновлення дії договору про визнання електронних документів, поновлення функціонування рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, повернення коштів, перерахованих до бюджету з електронного рахунка, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 29 серпня 2019 року (справа №826/25699/15), від 2 жовтня 2018 року (справа №820/159/16), від 17 грудня 2020 року (справа №820/499/16), від 20 квітня 2021 року (справа №820/498/16).
52. Колегія суддів у цій справі не вбачає підстав для відступу від наведених висновків Верховного Суду.
53. Таким чином, за загальним правилом скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ в судовому порядку має наслідком відсутність будь-яких правових наслідків останнього та виникнення саме у контролюючого органу обов`язку із повернення платника податків у первинне правове становище, що охоплює собою не тільки вчинення дій із поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ, але, в тому числі, і відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ з поверненням на рахунок коштів. Такі дії повинні бути вчинені контролюючим органом самостійно за наслідками отримання судового рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, без окремого звернення платника податків.
54. Поряд з цим, слід мати на увазі, що відсутні правові підстави вважати, що уся сума податку, на яку платник мав право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Накл), та яка відображалась на рахунку в СЕА ПДВ до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, підлягає зарахуванню до бюджету в порядку, визначеному пунктом 200-1.8 статті 200-1 ПК України та пунктами 7, 27 Порядку №569, оскільки відповідно до наведених норм права такому перерахуванню підлягає саме залишок коштів на рахунку в СЕА ПДВ, що за своїм змістом відповідає складнику формули ?ПопРах.
55. Отже, до бюджету перераховується не сума реєстраційного ліміту (?Накл), а саме залишок грошових коштів, що перебував на електронному рахунку. При цьому у такому випадку у платника податків виникає право на повернення грошових коштів з бюджету в сумі, що перевищує розмір узгоджених податкових зобов`язань. Реалізація такого права здійснюється в порядку, визначеному статтею 43 ПК України, за заявою платника, проте, впливає на показник ліміту (?Накл) як складова розрахунку. Відтак, якщо станом на дату скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ в судовому порядку платник податків скористався механізмом, визначеним пунктом 27 Порядку №569, та повернув залишок коштів, що перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань, підстави для відображення такої суми у складі відновленого показника реєстраційного ліміту відсутні.
56. Щодо сум, які були зараховані до бюджету із закритого електронного рахунка в рахунок сплати узгоджених податкових зобов`язань, колегія суддів зазначає, що такі суми, за наявності підстав уважати їх надмірно сплаченими згідно з пунктом 43.4-1 статті 43 ПК України підлягають поверненню на електронний рахунок платника в СЕА ПДВ шляхом вчинення саме контролюючим органом відповідних ді, спрямованих на їх повернення.
57. Слід враховувати, що надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (підпункт 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
58. Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що на виконання судового рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов`язаний самостійно вчинити дії із повернення платника податків у становище, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії. Такі дії охоплюють собою: поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ; поновлення (або відкриття нового) електронного рахунка в СЕА ПДВ; відображення на такому рахунку реєстраційної суми (?Накл), яка має бути перерахована за формулою, наведеною в пункту 200-1.3 статті 201-1 ПК України, з урахуванням обставин використання наданого платнику податків права із повернення з бюджету коштів, що перевищують суму узгоджених податкових зобов`язань, та наявності підстав для сплати узгоджених податкових зобов`язань.
59. На користь такого підходу при вирішенні питання про поновлення (відображення) показника реєстраційної суми в СЕА ПДВ після скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ свідчать і внесені законодавцем зміни в частині уточнення та вдосконалення процедури виконання судового рішення, яке набрало законної сили, щодо внесення до реєстру платників податків на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника на додану вартість.
60. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-IX (надалі - Закон № 466-ІХ, набув чинності 23 травня 2020 року) законодавець пункт 200-1.3 статті 201-1 ПК України доповнив абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим.
61. Згідно з положеннями цих норм у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, ?Накл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.
62. Аналогічною за змістом нормою було доповнено Порядок №569.
63. У цій справі суди попередніх інстанцій установили, що незважаючи на наявність рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 у справі 2040/8144/18 (рішення набуло законної сили 22.05.2019) яким скасовано рішення податкового органу від 01.11.2016 № 179 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Самнера", контролюючий орган не здійснив дії відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130.
64. Суд звертає увагу податкового органу на те, що обов`язок щодо внесення відповідних змін до Реєстру платників ПДВ щодо поновлення реєстрації платника ПДВ на підставі рішення суду повністю належить контролюючому органу та не залежить від позивача.
65. Поряд з цим, станом на 27 лютого 2019 року в СЕА ПДВ відображався показник, а саме сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних) в розмірі 7640266,00 грн. З 5 березня 2019 року зазначений показник припинив відображатися в СЕА ПДВ. Указане підтверджено Витягами і СЕА ПДВ №27783, №5862 на відповідну дату (а.с.20-21). У касаційних скаргах відсутні доводи в частині правильності установлених апеляційним судом обставин справи в цій частині.
66. Оскільки контролюючий орган припинив відображати в СЕА ПДВ показник реєстраційного ліміту в розмірі 7640266,00 грн. вже після скасування рішення від 01.11.2016 № 179 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Самнера", Суд погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції в частині наявності підстав для визнання протиправними таких дій ДПС. Колегія суддів зазначає, що як закриття електронного рахунка в СЕА ПДВ, так і перерахування до бюджету залишку коштів на ньому, здійснюється податковим органом лише на підставі чинного рішення про анулювання свідоцтва платника.
67. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2021 року у справі №520/9214/19.
68. Задовольняючи позовні вимоги в спірній частині, суд першої та апеляційної інстанції правильно вказали, що установлення судом факту протиправності рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого (в разі коли має місце подія вибуття платника податків поза межі територіальної юрисдикції певного органу ДФС України) суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття цього рішення.
69. Судами також було встановлено, що на час анулювання реєстрації ТОВ "Самнера", як платника ПДВ на рахунку останнього знаходилась сума саме в указаному розмірі.
70. Отже, підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні, оскільки суд першої та апеляційної інстанцій дослідили усі обставини, що мають значення для правильного вирішення цього спору, правильно застосував норми матеріального права, що підлягали застосуванню, та надав оцінку усім доводам сторін у справі.
71. У касаційній скарзі скаржник не вказує на порушення судом норм процесуального права при дослідженні встановлених ним обставини справи, які б вплинули або змінили надану ним оцінку спірним правовідносинам. Фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судом фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановлених частиною першою статті 341 КАС України.
72. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
73. Зазначеним вимогам оскаржувана постанова апеляційного суду у цій справі відповідає, а доводи відповідачів, викладені у касаційних скаргах в межах, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.
74. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
75. Ураховуючи, що суди першої та апеляційної інстанції прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.